Рішення

від 23.10.2013 по справі 910/2043/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2013 Справа № 910/2043/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою: відділу культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області, м. Жданівка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт», м. Київ

про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном

Представники сторін:

Від позивача: Баранова Л.О.

Від відповідача: Кодолов О.В.

Відділ культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном.

Рішенням господарського суду м. Києва по цій справі від 22.03.2013р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р., позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача в 30-денний строк з дня набрання рішенням законної сили усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме будівлею Жданівського міського центру культури і дозвілля за адресою: Донецька область, м. Жданівка, вул. Шкільна, 8а та звільнити нежитлове приміщення - частину даху, площею 45,9 кв.м. за адресою: м. Жданівка, вул. Шкільна, 8а шляхом проведення демонтажу базової станції мобільного зв'язку та повернути його позивачу.

Постановою Вищого господарського суду від 20.08.2013р. рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції по даній справі скасовано, а справа №910/2043/13 направлена до господарського суду м. Києва для виконання приписів ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

11.09.2013р. справа №910/2043/13 надійшла за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 11.09.2013р. справа №910/2043/13 була прийнята до провадження суддею Колесником Р.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №б/н від 06.10.2006р., щодо повернення майна з оренди внаслідок спливу строку дії договору, що створює позивачу перешкоди у вільному користуванні майном, в тому числі щодо проведення капітального ремонту даху, на якому встановлено майно відповідача. Просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме будівлею Жданівського міського центру культури і дозвілля, розташованою за адресою: Донецька область, м Жданівка, вул. Шкільна, 8а шляхом проведення демонтажу базової станції мобільного зв'язку та звільнення вказаного приміщення.

Позивачем були надані письмові пояснення, у яких він наголошував на тому, що ним на адресу відповідача було направлено листа №01-27/463 від 08.08.2012р. з повідомленням про небажання продовжувати строк дії договору, на підтвердження чого посилався на надану копію журналу реєстрації вихідних документів. Також повідомляв про надсилання листів №07/11-0901 від 07.09.2012р., №73/01-27 від 05.02.2013р. аналогічних за змістом листу від 08.08.2012р., отже вважає, що договір оренди припинився у зв'язку зі спливом терміну, на який він укладався, що призвело до виникнення у відповідача обов'язку звільнити орендоване майно.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що він проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки вважає, що договір оренди був продовжений на той самий строк, а саме до 25.05.2019р., в силу приписів ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у зв'язку із відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, отже на момент звернення позивача до суду договір оренди був чинним. Також зазначає, що позивачем не доведено той факт, що розташована на даху будівлі ЦКіД базова станція мобільного зв'язку унеможливлює здійснення капітального ремонту. Також у своїх письмових пояснення зазначав, що лист позивача №01-27/463 від 08.08.2012р. ніколи не отримував, а надана позивачем копія витягу з журналу реєстрації не може бути належним доказом того, що цей лист взагалі було направлено.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

06.10.2006р. позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди б/н індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 орендодавець передає, а орендар приймає у орендне користування нежитлове приміщення - частину даху, площею 45, 9 кв.м. за адресою: м. Жданівка, вул. Шкільна, 8а, (далі - об'єкт оренди) з метою розміщення базової станції мобільного зв'язку.

Орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (п. 2.1 договору).

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 06.10.2006р.

У разі припинення дії договору спірне майно повертається на адресу орендодавця за актом приймання-передачі і вважається повернутим з моменту підписання такого акту (п. 2.3 договору).

Орендар зобов'язується після закінчення терміну дії договору, якщо немає згоди про його подовження на новий термін або у разі його дострокового розірвання, у 15-денний термін повернути орендодавцю приміщення у належному стані з усіма зробленими поліпшеннями, які є невід'ємною частиною приміщення, і які не можуть бути відокремлені без псування стелі, стін, підлоги та переходять у власність Орендодавця безоплатно (п. 5.1.8 договору).

Строк дії Договору з 06.10.2006 року по 28.02.2007 року включно ( п. 7.1 договору).

Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 7.5 договору).

Додатковими угодами до договору від 27.02.2007р., 30.05.2007р., 30.09.2007р., 31.10.2007р., 18.12.2008р., 13.08.2009р., 27.02.2007р., 31.12.2009р, 01.01.2012р., 02.07.2012р. сторонами вносились зміни до п. 7.1 договору та остаточно строк його дії було встановлено до 31.07.2012р.

В матеріалах справи наявний лист позивача №01-27/463 від 08.08.2012р., яким він повідомив відповідача про відсутність бажання продовження строку цього договору, та у зв'язку з підготовкою та проведенням капітального ремонту будівлі ЦКіД просив демонтувати базову станцію мобільного зв'язку та звільнити об'єкт оренди.

Рішенням Жданівської міської ради від 28.03.2012р. № 6-19-402 для проведення капітального ремонту будівлі Центру культури і дозвілля головним розпорядником коштів призначено відділ культури і туризму Жданівської міської ради.

Відповідач листом №93/DO2323 від 04.07.2012р. звернувся до Жданівського міського голови та позивача по справі з пропозицією, з посиланням на ст. 777 Цивільного кодексу України, укласти новий договір оренди терміном дії один рік.

В листі №07/11-0901 від 07.09.2012р., проти отримання якого відповідач не заперечував, у зв'язку зі спливом строку дії договору 31.07.2013р. позивач просив відповідача вжити заходи щодо демонтажу обладнання за для остаточного виконання п 2.3 договору, оскільки воно перешкоджає здійсненню ремонту.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань, передбачених договором оренди №б/н індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, від 06.10.2006р., щодо повернення майна з оренди внаслідок спливу строку дії договору, позивач звернувся до суду та просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме будівлею Жданівського міського центру культури і дозвілля, розташованою за адресою: Донецька область, м Жданівка, вул. Шкільна, 8а шляхом проведення демонтажу базової станції мобільного зв'язку та звільнення вказаного приміщення.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на той факт, що 31.07.2012р. сплив строк дії договору оренди від 06.10.2006р., у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок звільнити орендоване приміщення, чого відповідачем зроблено не було. Додатково посилався на те, що листом №01-27/463 від 08.08.2012р. повідомив відповідача про відсутність бажання продовжувати строк дії договору, отже договір припинився у зв'язку із спливом строку, на якій він укладався, та листом від 07.09.2012р. вимагав повернення орендованого майна та звільнення його від обладнання, належного відповідачу.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на той факт, що протягом місяця з моменту спливу строку дії договору (31.07.2012р.) заперечень позивача проти продовження строку дії договору не надходило, вперше про свої заперечення позивач повідомив листом від 07.09.2012 року, який було отримано відповідачем, водночас його було направлено поза межами місячного строку відносно дати припинення строку дії договору оренди, а тому договір від 06.10.2006р. є таким, що продовжив свою дію на той же строк, який загалом становив 6 років 9 місяців та 25 днів.

Перевіряючи наведені доводи позивача та відповідача в сукупності із наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до наступних висновків.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та умовами договору оренди від 06.10.2006р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором від 06.10.2006р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір найму (оренди). Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, в контексті зазначених норм, укладений між сторонам договір від 06.10.2006р. є належною правовою підставою для виникнення у останнього зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ч.2 ст. 17 цього ж Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, головною передумовою продовження строку дії договору оренди може бути фактичне продовження користування орендарем орендованим майном за умови відсутності проти цього заперечень наймодавця чи заяв від будь-якої сторони про зміну або припинення договору.

З матеріалів справи вбачається, що факт отримання листа позивача від 08.08.2012р., в якому сформульовано заперечення позивача проти продовження строку дії договору, відповідачем заперечується, а надані позивачем пояснення з приводу надсилання зазначеного листа та надані на підтвердження цього докази (чек про придбання конвертів та витяг із книги вихідної кореспонденції) не дають суду підстав дійти висновку про доведеність факту надсилання зазначеного листа на адресу відповідача та, тим більше, його отримання.

З урахуванням того, що лист позивача від 07.09.2012р. із аналогічним змістом було направлено відповідачу, що ним не заперечувалося, поза межами місячного строку з моменту припинення строку дії договору, то він не може розглядатися як підстава припинення договірних правовідносин за договором оренди від 06.10.2006р.

Таким чином, судом вбачається недоведеним факт висування позивачем заперечень з приводу продовження користування відповідачем орендованим майном протягом місяця після спливу строку дії договору.

Водночас, як вже зазначалося відповідач листом №93/DO2323 від 04.07.2012р. звернувся до Жданівського міського голови та позивача по справі з пропозицією, з посиланням на ст. 777 Цивільного кодексу України, укласти новий договір оренди терміном дії один рік.

Відповідно до ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

З наведеного вище вбачається, що відповідачем листом від 04.07.2012р., який було отримано позивачем 05.07.2012р. до спливу строку дії договору оренди від 06.10.2006р. ініційовано укладання договору на новий строк, що кваліфікується судом як заява відповідача про зміну умов договору у контексті ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, та, відповідно, як обставина із якою закон пов'язує втрату підстав вважати договір оренди таким, що продовжений на новий строк на тих же умовах. Саме як пропозицію укладення нового договору на новий строк слід приймати зміст листа від 04.07.2012 року зазначено представником відповідача в судовому засіданні 23.10.2013р., що зафіксовано в протоколі судового засідання.

Отже, лист відповідача від 04.07.2012р. сприймається судом у якості належного та допустимого доказу того, що відповідач, як орендар за договором, заперечує проти продовження дії договору оренди від 06.10.2006р. та пропонує укласти договір на новий строк, що, з огляду на зміст ст. 284 Господарського кодексу України, яка не конкретизує заперечення якого змісту впливають на оцінку розглядуваних правовідносин, як такі, що продовжені, оцінюється судом саме як заява про зміну умов договору.

Наведене зумовлює висновки суду про те, що з огляду на вчинені сторонами дії та недосягнення домовленості щодо продовження строку дії договору, відбулося припинення договору оренди від 06.10.2006р. у зв'язку з закінченням строку на який він укладався з 01.08.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №07/11-0901 від 07.09.2012р. позивач повідомив відповідача про закінчення дії договору та запропонував звільнити приміщення, про що оформити акт прийому-передачі за приписами п. 2.3 Договору.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом п. 2.3 договору у разі припинення дії договору спірне майно повертається на адресу орендодавця за актом приймання-передачі і вважається повернутим з моменту підписання такого акту.

Отже, враховуючи висновки суду про припинення дії договору, відповідно до вищезазначених законодавчих приписів у відповідача виник обов'язок щодо повернення майна, проте, як вбачається з матеріалів справи такий обов'язок відповідачем не виконано.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, судом вбачається доведеним факт перешкоджання реалізації позивачем права на користування приміщенням, зокрема на проведення капітального ремонту, що визначено умовами п. 5.3.4 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи відповідача про недоведеність факту створення позивачу перешкод у розпорядженні та користуванні належним позивачу майном, судом до уваги не приймаються, як такі, що спростовуються наявними у справі доказами. З огляду на доводи та надані позивачем докази вбачається доведеним факт невиконання відповідачем обов'язку з повернення орендованого майна, звільнення його від належного йому обладнання, що, само по собі, є свідченням існування перешкод у вільному користуванні позивачем орендованим майном, визначенні на власний розсуд режиму його використання, в тому числі, але не обмежуючись, з метою проведення ремонтних робіт. Наведене зумовлює висновки суду про достатньо обґрунтоване звернення позивача до суду із розглядуваним позовом та наявність достатніх підстав для його задоволення у спосіб, визначений позивачем, із застосуванням належного формулювання такого способу порівняно із сформульованим позивачем в позовній заяві, що не є, на переконання суду, виходом за межі позовних вимог та не призведе до порушення принципу диспозитивності господарського процесу.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, наведені положення закону у сукупності із встановленими судом обставинами дають суду підстави дійти висновків про підставність заявлених позовних вимог позивача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном та повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Керуючись принципом розумності, встановленим ст. 3 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення 30-денного строку з моменту набрання рішенням законної сили для повернення відповідачем об'єкту оренди.

Керуючись наведеними положеннями закону суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 3, 4-3, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги відділу культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» задовольнити.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11а код 22859846) в 30-денний строк з дня набрання рішенням чинності усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме будівлею Жданівського міського центру культури і дозвілля за адресою: Донецька область, м. Жданівка, вул. Шкільна, 8а та звільнити нежитлове приміщення - частину даху, площею 45,9 кв.м. за адресою: м. Жданівка, вул. Шкільна, 8а шляхом проведення демонтажу базової станції мобільного зв'язку та повернути його відділу культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області (86391, Донецька область, м. Жданівка, вул. Шкільна, 8а, код 21972173).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11а код 22859846) на користь відділу культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області (86391, Донецька область, м. Жданівка, вул. Шкільна, 8а, код 21972173) судовий збір у розмірі 1147,00 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.10.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник