Постанова

від 28.01.2014 по справі 910/2043/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Справа № 910/2043/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. у справі№ 910/2043/13 Господарського суду Донецької області за позовомВідділу культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" прозобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачаКодолов О.В., дов. від 01.01.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Відділ культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме, будівлею Жданівського міського центру культури та дозвілля за адресою: Донецька обл., м. Жданівка, вул. Шкільна, 8-А, шляхом проведення демонтажу базової станції та звільнення вказаного приміщення, посилаючись на приписи статті 391 Цивільного кодексу України.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

У додаткових поясненнях до позову (т.1 а.с. 179-180) позивач вказав на звернення з позовом у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 06.10.2006р.

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що договір оренди був продовжений на той самий строк, а саме до 25.05.2019р., в силу приписів статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у зв'язку із відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, отже на момент звернення позивача до суду договір оренди був чинним. Також зазначає, що позивачем не доведено той факт, що розташована на даху будівлі ЦКіД базова станція мобільного зв'язку унеможливлює здійснення капітального ремонту; окрім цього лист позивача №01-27/463 від 08.08.2012р. не отримував, а надана позивачем копія витягу з журналу реєстрації не може бути належним доказом того, що цей лист взагалі було направлено.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.10.2013р. (суддя: Колесник Р.М.) позовні вимоги задоволено повністю; зобов'язано ТОВ "Астеліт" в 30-денний строк з дня набрання рішенням чинності усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні майном, а саме будівлею Жданівського міського центру культури і дозвілля за адресою: Донецька область, м. Жданівка, вул. Шкільна, 8а та звільнити нежитлове приміщення - частину даху, площею 45,9 кв.м. за адресою: м. Жданівка, вул. Шкільна, 8а шляхом проведення демонтажу базової станції мобільного зв'язку та повернути його відділу культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області; стягнуто з ТОВ "Астеліт" на користь Відділу культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області судовий збір у розмірі 1147 грн.

Рішення обгрунтовано доведеністю позовних вимог на підставі статей 759, 777, 785 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. (судді: Склярук О.І. - головуючий, Богатир К.В., Дучал Н.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, статей 16, 22, 83 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 284 Господарського кодексу України, статей 16, 391 Цивільного кодексу України, неповним з'ясуванням обставин справи, позаяк скаржник вказує, що судами не надано належної оцінки всім доказам в сукупності, не досліджені листи позивача від 08.08.2012р. та від 07.09.2012р. щодо їх належності як доказів у справі; відтак, відповідач вважає, що термін договору є продовженим і договір оренди є діючим; договором та діючим законодавством не передбачено припинення договору оренди у зв'язку з капітальним ремонтом об'єкту оренди.

Позивач не надав відзив на касаційну скаргу та не скористався правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.10.2006р. між Відділом культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (Орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, відповідно до пунктів якого 1.1, 1.2 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у орендне користування нежитлове приміщення - частину даху, площею 45,9 кв.м за адресою: м. Жданівка, вул. Шкільна, 8А; мета передачі в оренду-розміщення базової станції мобільного зв'язку.

За змістом п. 2.3 договору у разі припинення дії договору спірне майно повертається на адресу орендодавця за актом приймання-передачі і вважається повернутим з моменту підписання такого акту.

Відповідно до пункту 7.1 цього Договору строк дії Договору становив з 06.10.2006р. по 28.02.2007 р. включно; додатковими угодами до Договору від 27.02.2007р., від 30.05.2007р., від 30.09.2007р., від 31.10.2007р., від 15.12.2007р., від 18.12.2008р., від 13.08.2009р., від 31.12.2009р., від 01.04.2012р., від 02.07.2012р. сторонами внесено зміни до п. 7.1.Договору та продовжено строк його дії до 31.07.2012 р.

Рішенням Жданівської міської ради від 28.03.2012р. №6-19-402 (а.с.23 т.с.1) для проведення капітального ремонту будівлі Центру культури і дозвілля головним розпорядником коштів призначено відділ культури і туризму Жданівської міської ради.

04.07.2012р. відповідач звернувся з листом № 93/DO2323 (а.с.36 т.с.1) до Жданівського міського голови та позивача по справі з пропозицією, з посиланням на статтю 777 Цивільного кодексу України, укласти новий договір оренди терміном дії один рік. Зазначений лист отриманий позивачем 05.07.2012р.

Проте позивач 08.08.2012р. листом за №01-27/463 (а.с.48 т.с.1) повідомив відповідача про відсутність бажання продовження строку цього договору, та у зв'язку з підготовкою та проведенням капітального ремонту будівлі ЦКіД просив демонтувати базову станцію мобільного зв'язку та звільнити об'єкт оренди. Окрім цього, в листі № 07/11-0901 від 07.09.2012р. (а.с.29 т.с.1) на підставі пункту 2.3 договору у зв'язку з закінченням терміну його дії 31.07.2013р. позивач просив відповідача вжити заходи щодо демонтажу обладнання, оскільки воно перешкоджає здійсненню ремонту.

Оскільки відповідач зобов'язання щодо повернення майна з оренди внаслідок закінчення строку дії договору не виконав, позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи його тим, що після припинення дії Договору ТОВ "Астеліт", в порушення умов договору та діючого законодавства України, не повернув спірні приміщення позивачу, що надає право Відділу культури і туризму Жданівської міської ради Донецької області вимагати усунути перешкоди в користуванні майном, а саме будівлею Жданівського міського центру культури та дозвілля за адресою: Донецька обл., м. Жданівка, вул.Шкільна, 8-А, шляхом проведення демонтажу базової станції та звільнення вказаного приміщення.

Суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи з доведеності наведеними вище обставинами справи припинення договору оренди у зв'язку з закінченням строку, на який він укладався, перешкоджання реалізації позивачем права на користування приміщенням, зокрема на проведення капітального ремонту, задовольнили позов, вказавши про наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту відповідно до положень Господарського і Цивільного кодексів, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов договору оренди від 06.10.2006р..

Судова колегія зазначає, що згідно з приписами статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України, що кореспондують приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; підстави для виникнення прав, які підлягають захисту в судовому порядку, визначено статтею 11 Цивільного кодексу України, за частиною 5 якої цивільні права та обов'язки виникають з судового рішення у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Істотною умовою договору оренди в силу положень статті 284 Господарського кодексу України, 763 Цивільного кодексу України є строк договору, що визначається за погодженням сторін.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 291 Господарського кодексу України, статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; статтею 785 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок наймача у разі припинення договору негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, якого відповідач не спростував, що лист відповідача від 04.07.2012р. про укладення договору оренди строком на 1 рік свідчить про його волевиявлення на зміну умов укладеного договору для його продовження, що не охоплюється дією частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; з матеріалів справи вбачається, що сторони не досягли згоди щодо продовження дії договору на змінених умовах після закінчення його строку.

Таким чином, суди прийшли до правомірного висновку, що за змістом пункту 2.3 договору від 06.10.2006р. у разі припинення дії договору спірне майно повертається на адресу орендодавця, відтак, у відповідача виник обов'язок щодо повернення орендованого майна та звільнення його від належного йому обладнання.

Доказів, що відповідач після припинення орендних правовідносин демонтував належне йому обладнання, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки господарських судів у даній справі відповідають встановленим ними обставинам справи та ґрунтуються на положеннях наведеного вище законодавства.

Доводи касаційної скарги про неповне встановлення істотних обставин справи щодо належності листів позивача як доказів у справі спростовуються наявними матеріалами справи, позаяк доводів зворотнього відповідачем всупереч статтям 22 та 33 Господарського процесуального кодексу України не надано.

Доводи відповідача про здійснення захисту порушеного права всупереч положенням статті 16 Цивільного кодексу України є юридично неспроможними, позаяк наведена норма передбачає загальні способи захисту порушених прав, в тому числі прав орендодавця у спірних правовідносинах, натомість позивач в додаткових поясненнях до позову вказав на звернення з позовом у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди та виклав конкретні дії, що належить вчинити для захисту його права, що є одним із засобів реалізації обраного ним способу захисту.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, та дійшли законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду позову.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови та рішення не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування зазначених судових актів з мотивів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. у справі № 910/2043/13 Господарського суду Донецької області та рішення Господарського суду Донецької області від 23.10.2013р. залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач