Справа № 825/398/13-а
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 серпня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді В.В. Падій,
за участю секретаря О.В. Кондратенко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу та порядку виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі №825/398/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області про визнання дій незаконними та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В :
08.08.2013 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі №825/398/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області про визнання дій незаконними та стягнення коштів. Свою заяву старший державний виконавець мотивує тим, що в ході проведення виконавчих дій встановлено наявність обставин, що ускладнюють та роблять неможливим виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі №825/398/13-а, а тому просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, шляхом стягнення з Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області на користь ОСОБА_1 2752,62 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2013 по 26.02.2013.
Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін в судове засідання, які були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013, позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Державну інспекцію захисту рослин Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2013 по 26.02.2013.
27.03.2013 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист (а.с.54).
03.04.2013 державним виконавцем відкрито виконавче провадження, та надано строк для самостійного виконання рішення суду до 10.04.2013 (а.с.55).
В ході проведення виконавчих дій, з метою фактичного виконання рішення суду державним виконавцем боржнику неодноразово направлялись розпорядження з вимогою виконати рішення та попереджено про настання матеріальної та кримінальної відповідальності (а.с.57,59,60).
Листами від 30.05.2013 №04-12/41 та від 15.07.2013 №04-12/78 Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області повідомила про часткове виконання рішення суду, в частині нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та повідомлено про неможливість виконання рішення суду в частині виплати, в зв'язку з відсутністю фінансування та кошторису доходів та видатків на 2013 рік (а.с.58,61).
Як вбачається зі змісту заяви, державний виконавець просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, а саме: стягнути з Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області на користь ОСОБА_1 2752,62 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2013 по 26.02.2013.
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду, на думку державного виконавця, є наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, а саме, неможливість накладення арешту на рахунки та майно боржника і списання коштів шляхом виставлення платіжних вимог з рахунків боржника.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
За приписом частини 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Розглянувши подану заяву, суд приходить до висновку про відсутність виняткових підстав для зміни та встановлення способу виконання рішення суду, оскільки спосіб захисту порушених прав був обраний позивачем шляхом зобов'язання вчинити певні дії, а не шляхом стягнення певної суми, а отже заявник просить змінити зміст постанови суду.
Крім того, державний виконавець може звернутися із поданням, згідно статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, а не із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, відповідне подання державним виконавцем не подане.
Судом враховується також позиція Верховного Суду України, що викладена в постанові від 28 жовтня 2008 року, прийнятій у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У цій постанові Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Таке правило підлягає застосуванню під час вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу та порядку виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі №825/398/13-а.
Керуючись статтями 122, 158 - 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу та порядку виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі №825/398/13-а, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: В.В. Падій
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2013 |
Оприлюднено | 21.08.2013 |
Номер документу | 33061699 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Падій В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні