Рішення

від 15.08.2013 по справі 913/975/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 серпня 2013 року Справа № 913/975/13

Провадження №15/913/975/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" , м.Луганськ

до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація ", м.Луганськ

про стягнення 730466 грн.90 коп.

Суддя Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Хухрянська І.В.

у засіданні брали участь:

від позивача: Семендяєв О.С.- юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 113-д від 11.12.2012;

від відповідача: не прибув.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на поставку теплової енергії № 23 від 01.09.2008 у сумі 655136 грн. 25 коп., інфляційних збитків у сумі 38260 грн. 30 коп., 3% річних у сумі 38152 грн. 78 коп., пені у сумі 8917 грн. 57 коп., всього 740466 грн. 90 коп.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що він на підставі договору від 01.09.2008 № 23 на поставку теплової енергії надавав відповідачу теплову енергію, за яку відповідач повинен розрахуватись відповідно до п. 4.2.11 договору в п'ятиденний строк з дня отримання рахунку. За розрахунком позивача борг з оплати одержаних послуг утворився з травня 2009 р. по лютий 2013 р. включно в сумі 655136 грн. 25 коп. У зв'язку з простроченням грошового зобов`язання відповідно до п. 8.2.1 договору нараховано пеню за загальний період з 31.07.2012 по 20.03.2013 в сумі 8917 грн. 57 коп. На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано інфляційні втрати за період з лютого 2009 р. по березень 2013 р. в сумі 38260 грн. 30 коп. та 3 % річних за період з 11.02.2009 по 20.03.2013 в сумі 38152 грн. 78 коп.

Відповідач у відзиві на позов від 14.05.2013 визнав позовні вимоги частково у сумі 141597 грн. 59 коп., в решті позовних вимог просить відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю. В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на те, що облік спожитої теплової енергії здійснюється за допомогою приладу обліку теплової енергії. За розрахунком відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію складає 141597 грн. 59 коп. Проти вимог позивача про стягнення оплати за приєднане теплове навантаження заперечує, оскільки в договорі передбачені суперечливі умови щодо порядку оплати цієї послуги. Сплату заборгованості в сумі 141597 грн. 59 коп. просить відстрочити на 3 роки.

Дана справа знаходилась в провадженні судді Смоли С.В. У зв'язку з лікарняним судді Смоли С.В., справу відповідно до ст. 2-1 ГПК України передано на розгляд судді Семендяєвій І.В. У зв'язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В., справа згідно повторного автоматичного розподілу передана 03.07.2013 на розгляд судді Рябцевій О.В.

У судовому засіданні 01.08.2013 відповідач надав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що визнає позовні вимоги на суму 333261 грн. 46 коп., у тому числі:

- з основного боргу (за показниками лічильника) на суму 107050 грн. 85 коп., оскільки, по-перше, в ході судового вирішення спору сплатив 10000 грн. в рахунок погашення заборгованості за січень 2011 р., по-друге, позивачем неправомірно донараховано в березні 2009 р. до сплати додаткові суми за січень 2009 р. в розмірі 13674 грн. 37 коп., за лютий 2009 р.- 10872 грн. 37 коп., всього 24546грн. 74 коп. Неправомірність донараховування полягає в тому, що позивач застосував тарифи, затверджені рішенням Луганської міської ради від 24.02.2009 № 51 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.06.2008 № 188 "Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води та пари" з наступними змінами до нього", яким в порушення ст. 58 Конституції України зміни до тарифів внесені за минулий час з 01.01.2009;

- з основного боргу за приєднане теплове навантаження в сумі 194128 грн. 97 коп. При цьому, відповідач здійснив власний розрахунок вказаної послуги;

- з пені - 2666 грн. 43 коп.;

- з інфляційних втрат - 13291 грн. 39 коп.;

- з 3 % річних - 16123 грн. 82 коп.

У судовому засіданні 01.08.2013 оголошувалась перерва до 08.08.2013, судовому засіданні 08.08.2013 оголошувалась перерва до 15.08.2013.

Відповідач через канцелярію суду 12.08.2013 надав заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з відпусткою керівника. Дане клопотання судом відхилено, оскільки суд не визнавав обов'язковою явку учасників судового процесу.

15.08.2013 позивач подав заяву про зменшення ціни позову на 10000 грн. 00 коп. в зв'язку зі здійсненою сплатою і просить стягнути основний борг 645136 грн. 25 коп., інші вимоги залишаються без змін.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткове обґрунтування заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ЛМКП "Теплокомуненерго" та ПАТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація" укладено договір від 01.09.2008 № 23 на поставку теплової енергії.

Згідно п. 2.1 договору визначено, що відповідно до договору постачальник бере на себе зобов'язання надавати споживачу теплову енергію необхідної якості та в необхідних розрахованих договірних обсягах до межі балансової належності, а споживач зобов'язався розраховуватись за отриману теплову енергію в повному обсязі згідно діючих тарифів в термін, встановлений даним договором.

Пунктом 6.1 договору визначено, що облік теплової енергії ведеться приладом обліку.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються за умовами п. 7.1 договору в грошовій формі у відповідності з затвердженими тарифами на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під розпис. У випадку відмови споживача від отримання рахунку, постачальник вносить відповідний запис в реєстрі видачі рахунків. Оформлений таким чином документ є підставою для стягнення з споживача вартості спожитої теплової енергії.

У відповідності до п. 7.2 споживач здійснює оплату за надані послуги по поставці теплової енергії у п'ятиденний строк з дня отримання рахунку.

У п. 7.4 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за який нараховано оплату за спожиту теплову енергію.

У п. 7.6 договору передбачено, що тарифи на момент підписання договору складають:

в) в опалювальний період при наявності приладів за 1Гкал відпущеної теплоенергії для ЦО 236 грн. 15 коп. за місяць з ПДВ;

д) щомісяця протягом року за 100 Ккал/год - 2 грн. 03 коп. за місяць з ПДВ.

У п. 8.2.1 договору сторони домовились про те, що у випадку прострочення платежу за спожиту теплову енергію, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення, діючої в період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 11.1, договір набирає сили з 01.09.2008 та діє по 01.09.2011, а в п. 11.4 передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його розірвання не буде заявлено письмово однією зі сторін.

Також сторони дійшли згоди, що термін позовної давності за даним договором встановлюється строком в 5 років (п. 11.3).

В додатку № 1 до договору відображено, що послуги надаються для опалення адміністративної будівлі за адресою: вул. Оборонна, 32, "а" опалюваною площею 3831 кв.м, будівельним об'ємом 19459 куб. м, максимальне теплове навантаження на опалення визначено в розмірі 361470 ккал/год.

Позивач надавав послуги з теплозабезпечення, розмір яких в опалювальний період визначався за приладом обліку теплової енергії. Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем відсутні розбіжності щодо показників спожитої теплової енергії, зафіксовані за лічильником.

За даними позивача і відповідача, відсутні розбіжності щодо здійснених оплат.

Між сторонами мають місце розбіжності щодо порядку визначення оплати за приєднане теплове навантаження відповідно до п. 2.1, п. 7.6 д) і додатку № 1 до договору.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неврегулювання сторонами цих умов.

Згідно до ст. 15 Закону України "Про теплопостачання", державне регулювання І діяльності у сфері теплопостачання провадиться у формі регулювання тарифів на виробництво, і транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Так, Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради № 188 від 01.06.2008 р. було прийнято двоставковий тариф, який було введено в дію з 01.05.2008 р.

Відповідно до п. 1.2 Правил надання і погодження технічних і погодження технічних умов на підключення до теплових мереж, затверджених постановою НКРЕ №1232 від 29.10.2009 року та зареєстрованим в Міністерством юстиції України 25 листопада 2009 р. за N 1138/17154 максимальне теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, вентиляцію, кондиціювання, технологічні потреби, гаряче водопостачання, визначене проектом; приєднане теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, вентиляцію, кондиціювання, на технологічні потреби та середньогодинних теплових потоків гарячого водопостачання, визначене проектом, отже при розрахунку максимального теплового навантаження споживача та приєднаного теплового навантаження споживача використовуються однакові показники, внаслідок чого вони будуть дорівнювати одне одному. Більш того, діючими нормами та правилами не передбачено окремий розрахунок приєднаного та максимального теплового навантаження. Розрахунок теплового навантаження здійснюється згідно КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні", затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.93 року, де у п. 5.1.9 надано методику розрахунку лише сумарного теплового навантаження.

Доводи відповідача щодо неправомірності застосування позивачем тарифів, визначених у рішенні виконкому Луганської міської ради від 24.02.2009 № 51 судом відхиляються, оскільки цим рішенням тарифи, визначені раніше рішенням виконкому Луганської міської ради від 13.10.2008 № 303 були зменшені, у зв'язку з чим зменшилась оплата за отриману теплову енергію.

Матеріалами справи: рахунками на оплату, реєстрами відправлення рахунків, платіжними документами про часткову сплату підтверджено наявність боргу за одержані послуги.

Доводи відповідача щодо неодержання рахунків спростовуються наданими позивачем реєстрами на відправлення і вручення рахунків.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підлягають задоволенню в сумі 645136 грн. 25 коп. за період з травня по лютий 2013 (оплата в сумі 10000 грн. здійснена за січень 2011).

Вимоги про стягнення пені в загальній сумі 8917 грн. 57 коп. відповідають умовам договору та ст. 232 Господарського кодексу України та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність заборгованості і несвоєчасне внесення платежів, вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 38260 грн. 30 коп. за період з січня 2009 року по березень 2013 року по і 3 % річних в сумі 38152 грн. 78 коп. за період з 11.02.2009 року по 20.03. 2013 року підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 730466 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 14609 грн. 34 коп.

Крім того, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, позивачу підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір в сумі 200 грн. 00 коп. за ухвалою суду.

Клопотання відповідача про надання розстрочки задоволенню не підлягає як необґрунтоване.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ про стягнення 730466 грн.90 коп. задоволити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м.Луганськ, вул. Оборонна, б. 32А, ідентифікаційний код 00174036 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779, заборгованість в сумі 645136 грн. 25 коп.., інфляційних збитків у сумі 38260 грн. 30 коп., 3% річних у сумі 38152 грн. 78 коп., пені у сумі 8917 грн. 57 коп., судовий збір в сумі 14609 грн. 34 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано - 20.08.2013 .

Суддя О.В.Рябцева

Надр. 3 прим.

1- до справи

2-по

зивачу 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а,

3-відповідачу 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 32 -а -рек. кор.

Надр. 3 прим.

1- до справи

2-позивачу 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а,

3-відповідачу 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 32 А -рек. кор.