Постанова

від 12.11.2013 по справі 913/975/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2013 справа №913/975/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівРадіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 15.08.2013р. (повний текст підписано 20.08.2013р.) у справі№913/975/13 (суддя Рябцева О.В.) за позовомЛуганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ простягнення 730 466грн.90коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.08.2013р. у справі №913/975/13 позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ про стягнення заборгованості у розмірі 720 466грн.90коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), з яких 645 136,25грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, 8 917,57грн. - пеня, 38 152,78грн. - 3% річних та 38 260,30грн. - інфляційні витрати - задоволені в повному обсязі.

Публічним акціонерним товариством "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки запереченням останнього щодо розміру суми заборгованості. На думку скаржника, належна до стягнення сума основного боргу становить 107 050,85грн., а в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Позивач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, поважних причин нез`явлення не представив. На адресу суду надіслав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, поважних причин нез`явлення не представив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго", м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ про стягнення заборгованості у розмірі 730 466грн.90коп., з яких 655 136,25грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, 8 917,57грн. - пеня, 38 152,78грн. - 3% річних та 38 260,30грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на поставку теплової енергії №23 від 01.09.2010р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній у період з січня 2009р. по лютий 2013р. включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджує доданими до матеріалів справи рахунками за відповідні періоди, при цьому, вартість поставленої теплової енергії відповідач оплатив частково. Таким чином, зобов'язання відповідача на загальну суму 655 136,25грн., за твердженням позивача, є невиконаними. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості позивачем нараховані 3% річних та інфляційні витрати. Також, на підставі п.8.2.1 договору на суму заборгованості позивачем нарахована пеня.

Заявою від 15.08.2013р. позивач зменшив розмір позовних вимог на 10 000грн.00коп. у зв'язку зі здійсненою сплатою та остаточно просив стягнути суму основного боргу в розмірі 645 136,25грн. В іншій частині позов залишився без змін.

Судом першої інстанції позовні вимоги розглянуті з урахуванням вказаної заяви.

Задовольняючи позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором на поставку теплової енергії №23 від 01.09.2008р.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Так, 01.09.2008р. між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (постачальник) та Державним відкритим акціонерним товариством "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ (споживач) укладено договір на поставку теплової енергії №23, відповідно до п.2.1 якого постачальник зобов'язався подавати споживачу теплову енергію належної якості та в необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової належності, а споживач зобов'язався сплачувати отриману теплову енергію в повному обсязі за встановленими тарифами в строки, визначені договором.

Відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008р. Державне відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", у зв'язку з чим до правоустановчих документів відповідача були внесені відповідні зміни. До договору зміни щодо назви підприємства споживача сторонами не вносились, що, в свою чергу, не перешкоджає зверненню з позовом саме до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація".

Відповідно до п.3.1 договору поставка теплової енергії здійснюється в період опалювального сезону. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається виконавчим комітетом Луганської міської ради, виходячи з погодних умов.

Згідно із п.3.2 договору, подача теплової енергії здійснюється при наявності актів готовності системи опалення до роботи в осінньо-зимовий період, що підписані теплопостачальною організацією та споживачем.

В додатку №1 до договору відображено, що послуги надаються для опалення адміністративної будівлі за адресою: вул. Оборонна, 32, "а" опалюваною площею 3831 кв.м, будівельним об'ємом 19459 куб. м, максимальне теплове навантаження на опалення визначено в розмірі 361470ккал/год.

Пунктом 11.1 договору встановлений строк його дії - з 01.09.2008р. до 01.09.2011р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення або зміну не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4 договору).

Оскільки матеріали справи не містять доказів у підтвердження звернення будь-якої сторони договору до іншої сторони з заявою про припинення цього договору або перегляд його умов, колегія суддів вважає, що у спірний період сторони знаходились у договірних відносинах. Інших доказів закінчення строку дії договору сторонами не представлено.

Як зазначено позивачем, останній свої зобов'язання за договором виконав належним чином та надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у період з січня 2009р. по лютий 2013р., що підтверджує доданими до матеріалів справи копіями рахунків за відповідні періоди.

До обов`язків споживача, згідно із п.4.2.11 договору, віднесено оплату спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені цим договором.

Пунктом 6.1 договору визначено, що облік теплової енергії здійснюється за приладом обліку.

За приписом п.7.1 договору розрахунки за теплову енергію здійснюються в грошовій формі відповідно із затвердженими тарифами на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під розпис. В разі відмови споживача від отримання рахунку, постачальник здійснює відповідний запис в реєстрі видачі рахунків. Оформлений таким чином документ є підставою для стягнення зі споживача вартості спожитої теплової енергії.

Відповідно до п.7.2 договору споживач здійснює оплату за надані послуги по поставці теплової енергії в 5-денний строк з дня отримання рахунку.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію (п.7.4 договору).

У підпунктах в), д) п.7.6 договору передбачено, що тарифи на момент підписання договору складають, зокрема, в опалювальний період при наявності приладів за 1 Гкал відпущеної теплоенергії для ЦО 236грн.15коп. за місяць з ПДВ; щомісяця протягом року за 100 Ккал/год - 2грн.03коп. за місяць з ПДВ.

За твердженням позивача, з метою належного виконання умов договору, за отримані відповідачем послуги теплопостачання, останньому виставлені рахунки за період з січня 2009р. по лютий 2013р., які частково були отримані відповідачем нарочно, про що свідчать надані позивачем копії реєстрів видачі рахунків, а також частково направлені відповідачу поштою, в підтвердження чого позивачем надані копії реєстрів відправки рахунків простою кореспонденцією на адресу відповідача.

Як зазначено позивачем, відповідач в порушення умов договору, отримані послуги оплатив частково, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 645 136,25грн.

Заперечення відповідача щодо невірного визначення позивачем порядку оплати за приєднане теплове навантаження відповідно до п.2.1, п.7.6 д) і додатку №1 до договору судом першої інстанції не прийняті правомірно, оскільки згідно до ст.15 Закону України "Про теплопостачання", державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться у формі регулювання тарифів на виробництво, і транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Так, Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради №188 від 01.06.2008р. було прийнято двоставковий тариф, який було введено в дію з 01.05.2008р.

Відповідно до п.1.2 Правил надання і погодження технічних на підключення до теплових мереж, затверджених постановою НКРЕ №1232 від 29.10.2009р. та зареєстрованим в Міністерством юстиції України 25.11.2009р. за №1138/17154 максимальне теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, вентиляцію, кондиціювання, технологічні потреби, гаряче водопостачання, визначене проектом; приєднане теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, вентиляцію, кондиціювання, на технологічні потреби та середньогодинних теплових потоків гарячого водопостачання, визначене проектом, отже при розрахунку максимального теплового навантаження споживача та приєднаного теплового навантаження споживача використовуються однакові показники, внаслідок чого вони будуть дорівнювати одне одному.

Діючими нормами та правилами не передбачено окремий розрахунок приєднаного та максимального теплового навантаження. Розрахунок теплового навантаження здійснюється згідно КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні", затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р., де у п.5.1.9 надано методику розрахунку лише сумарного теплового навантаження.

Доводи відповідача щодо неправомірності застосування позивачем тарифів, визначених у рішенні виконкому Луганської міської ради від 24.02.2009 №51 також є безпідставними, оскільки частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;

Стаття 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлює, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

За приписом п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться відповідно до договору, на підставі показів приладу обліку у відповідності до діючих тарифів (цін), які затверджені у встановленому порядку.

Так, рішенням виконкому Луганської міської ради №51 від 24.02.2009р. було встановлено відповідні двоставкові тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії згідно додатку 1 до вказаного рішення.

Про зміну тарифів відповідач був повідомлений шляхом направлення на його адресу відповідних рахунків із зазначенням зміненого тарифу. Враховуючи загальнообов`язковість та загальнодоступність рішень органів місцевого самоврядування позивач не повинен додатко повідомляти споживачів про зміну тарифів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, тарифи, що застосовані позивачем при розрахунку стягуваних за даною справою сум, є правомірними.

Одночасно, розглянувши наданий позивачем розрахунок суми основного боргу та дослідивши у сукупності матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір основного боргу є необґрунтованим, а тому підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Як зазначено вище, розрахунки за теплову енергію здійснюються на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під розпис. Споживач здійснює оплату за надані послуги по поставці теплової енергії в 5-денний строк з дня отримання рахунку. (п.7.1, п.7.2 договору).

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наразі, перевіривши повноту дослідження місцевим судом обставин справи, а саме наявності доказів отримання відповідачем рахунків, заборгованість за якими заявлена позивачем до стягнення, судовою колегією встановлено, що матеріалами справи не підтверджено та позивачем не надано відповідних доказів отримання ПАТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація" рахунків за травень 2009р., червень 2009р., серпень 2010р., червень 2011р., вересень 2011р., жовтень 2011р., лютий 2013р. на загальну суму 100 523,16грн., оскільки представлені позивачем світлокопії реєстрів відправки рахунків за зазначені місяці не містять відмітки поштового відділення зв'язку. Як зазначено вище, рахунки сплачуються у п'ятиденний строк з дня їх отримання при надсиланні поштою, або вручення під розпис, позивачем належними та допустими доказами не доведено факту направлення цих рахунків. Щодо рахунків за липень - жовтень 2012р., судом взято до уваги представлену відповідну виписку (том 2, а.с. 96) щодо отримання рахунків за вказаний період.

Таким чином, враховуючи, що за рахунками за травень 2009р., червень 2009р., серпень 2010р., червень 2011р., вересень 2011р., жовтень 2011р., лютий 2013р. строк оплати не настав, колегія суддів вважає, що належною до стягнення сумою боргу за надані послуги теплопостачання за заявлений позивачем період (з урахуванням здійснених оплат) є 544 613,09грн.

В свою чергу, відповідач не надав до матеріалів справи доказів, які спростовують позовні вимоги щодо вказаної суми, в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості на суму 544 613,09грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 544 613,09грн., останнім допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 544 613,09грн. підлягають задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 100 523,16грн.

Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 38 152грн.78коп. за період прострочення з 11.02.2009р. по 20.03.2013р. та інфляційних втрат у сумі 38 260грн.30коп. за період прострочення з січня 2009 року по березень 2013 року.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, здійснений позивачем, а також беручи до уваги підстави часткового задоволення суми основного боргу, колегія суддів вважає що належний до стягнення розмір 3% річних становить 33 934,46грн., інфляційних витрат - 33 820,51грн., а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення 3% річних в сумі 4 218,32грн. та інфляційних витрат в сумі 4 439,79грн.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 917,57грн. за період прострочення з 31.07.2012р. по 20.03.2012р.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Сторонами в п. 8.2.1 договору узгоджено, що у випадку прострочення платежу за спожиту теплову енергію, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення, діючої в період, за який сплачується пеня.

На підставі зазначеного позивачем заявлена до стягнення пеня в розмірі 8 917,57грн., яка нарахована за рахунками квітень-січень 2012р., лютий 2013р. за загальний період прострочення з 31.07.2012р. по 20.03.2012р.

З огляду на підстави часткового задоволення суми основного боргу, враховуючи положення ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, та п.8.2.1 договору, колегія суддів вважає, що місцевим судом помилково стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 8 917,57грн. у зв'язку з чим, здійснивши розрахунок суми пені апеляційний суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені за рахунками квітень-січень 2012р., лютий 2013р. підлягають частковому задоволенню на суму 7 311,25грн., а рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині стягнення пені в сумі 1 606,32грн.

Виходячи із викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2013р. у справі №913/975/13 підлягає скасуванню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 100 523,16грн., пені в розмірі 1 606,32грн., 3% річних в розмірі 4 218,32грн. та інфляційних витрат в сумі 4 439,79грн.

В решті рішення господарського суду Луганської області за мотивами, зазначеними апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають пропорційному розподілу між сторонами згідно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2013р. у справі №913/975/13 скасувати в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 100 523,16грн., пені в розмірі 1 606,32грн., 3% річних в розмірі 4 218,32грн. та інфляційних витрат в сумі 4 439,79грн.

Абзац перший резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація", м. Луганськ про стягнення заборгованості у розмірі 720 466грн.90коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), з яких 645 136,25грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, 8 917,57грн. - пеня, 38 152,78грн. - 3% річних та 38 260,30грн. - інфляційні витрати - задовольнити частково».

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація" (м.Луганськ, вул. Оборонна, б.32А, ідентифікаційний код 00174036) на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" (м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779) заборгованість в сумі 544 613,09грн., пеню в сумі 7 311,25грн., 3% річних в сумі 33 934,46грн., інфляційні збитки в сумі 33 820,51грн., судовий збір в сумі 12 393,58грн.».

В решті рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2013р. у справі №913/975/13 залишити без змін.

Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" (м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості "НДПІ вуглеавтоматизація" (м. Луганськ, вул. Оборонна, б.32А, ідентифікаційний код 00174036) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 191,56грн.

Господарському суду Луганської області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 05.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 08.11.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко