Постанова

від 19.08.2013 по справі 34/46

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 34/46

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Чорної Л.В.

Зубець Л.П.

за участю представників

від позивача: Авсєєвич А.К. - дов. б/н від 29.04.2013

від відповідача: Гаврись Я.Б. - дов. №508/22 від 25.12.2012

від ВДВС: Харченко О.О. - дов. №2.7-4.4/4.4/1931 від 21.12.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергія МК"

на ухвалу господарського суду м. Києва

від 10.06.2013 (суддя Сташків Р.Б.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергія МК"

на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

у справі № 34/46

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергія МК"

до Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго"

про стягнення 19581768, 49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергія МК" (надалі - ТОВ „Енергія МК", позивач, скаржник, стягувач) звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у якій просив зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перерахувати 321981,17 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергія МК".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013 у справі №34/46 У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергія МК" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо неперерахування грошових коштів у сумі 321981,17 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, скаржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням заяви про уточнення апеляційної скарги просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.06.2013 у справі №34/46 та прийняти нове рішення, яким зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перерахувати 321981,17 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергія МК"

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки грошові кошти у розмірі 321981,17 грн. були стягнуті із боржника та зараховані на казначейський рахунок ще до зупинення виконавчого провадження, то зазначені кошти підлягають виплаті (перерахуванню) на користь скаржника. Крім того, апелянт вважає, що подання розпорядження про перерахування коштів не є виконавчою дією, а відтак факт зупинення виконавчого провадження не перешкоджає перерахуванню коштів, стягнутих на користь апелянта до зупинення виконавчого провадження. Позивач також зазначає, що державному виконавцю станом на момент зупинення виконавчого провадження (20.02.2013) не було відомо про зупинення судом стягнення за дублікатом наказу господарського суду міста Києва від 09.04.2012 саме у справі №34/46, оскільки у матеріалах виконавчого провадження не було ухвали про виправлення описки в номері наказу, а тому були відсутні правові підстави для зупинення виконавчого провадження.

Представники відповідача та Державної виконавчої служби України проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають ухвалу суду законною та обґрунтованою і просять залишити її без змін.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2009 у справі № 34/46, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2009, частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергія МК", стягнуто на його користь з Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго" інфляційні витрати у сумі 16292873,80 грн. і 3% річних у сумі 3113466,69 грн., а також 25271,55 грн. витрат по сплаті держмита та 116,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

07.09.2010 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2009, судом було видано відповідні накази.

09.04.2012, у зв'язку з втратою вищевказаних наказів, за заявою позивача господарським судом міста Києва було видано їх дублікати.

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження №32633947 по виконанню наказу (дубліката) господарського суду м. Києва від 09.04.2012 у справі №34/46 про стягнення інфляційних витрат у сумі 16292873,80 грн., 3% річних у розмірі 3113466,69 грн., а також 25271,55 грн. витрат по сплаті держмита та 116,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

23.07.2012 постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавче провадження №32633947 було зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України „Про виконавче провадження" у зв'язку із включенням боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 3.4 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діяла до 1 січня 2013 року, постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 05.02.2013 виконавче провадження №32633947 було поновлено.

Як встановлено судом першої інстанції, у рахунок погашення заборгованості по виконавчому провадженню №32633947 згідно виставлених платіжних вимог на депозитний рахунок державної виконавчої служби надійшли грошові кошти у сумі 321981,17 грн.

01.03.2013 позивач звернувся до державної виконавчої служби із заявою про перерахування стягнутих коштів на його рахунок, яка була отримана адресатом 05.03.2013 року.

30.04.2013 державна виконавча служба своїм листом №13-0-35-1314/5-446/4 повідомила позивача про неможливість здійснити таке перерахування, оскільки постановою від 20.02.2013 виконавче провадження №32633947 було зупинено згідно ухвали господарського суду міста Києва № 15/76-б-43/624-б від 28.01.2013 про зупинення стягнення за наказом (дублікатом) господарського суду м. Києва від 09.04.2012 у справі №34/46.

Звертаючись до місцевого господарського суду із скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, позивач вважав протиправною бездіяльність державного виконавця, яка виявилась в неперерахуванні на рахунок ТОВ „Енергія МК" стягнутих на його користь грошових коштів. Крім того, скаржник зазначав, що у державного виконавця були відсутні підстави зупиняти виконавче провадження через зазначення в ухвалі господарського суду міста Києва №15/76-б-43/624-б від 28.01.2013 іншого номеру наказу - №34/36, ніж по якому відкрито виконавче провадження № 32633947 - №34/46.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 45 Закону України „Про виконавче провадження", грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, а стягувачу - юридичній особі, стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Згідно із пунктом 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 N 512/5 (в редакції, що діяла до 18.05.2013, надалі - Інструкція,) органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті.

Відповідно до п. 12.13 Інструкції, після надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС, проходження процедури обробки цих коштів та супровідної їм інформації (п. 12.11-12.12 Інструкції), не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС.

Таким чином, однією із умов, за наявності яких державний виконавець готує відповідне розпорядження на перерахування коштів, є достатність стягнутої суми для покриття всіх вимог стягувача.

Враховуючи ту обставину, що накопичена державним виконавцем на депозитному рахунку сума грошових коштів, не була достатньою для покриття всіх вимог стягувача по виконавчому провадженню №32633947, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що у державного виконавця були відсутні підстави виносити розпорядження про перерахування цієї суми коштів стягувачу.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що грошові кошти у розмірі 321981,17 грн. підлягають виплаті (перерахуванню) на користь скаржника, оскільки вони були стягнуті із боржника та зараховані на казначейський рахунок ще до зупинення виконавчого провадження, є безпідставними, оскільки незалежно від моменту надходження зазначених коштів на депозитний рахунок державної виконавчої служби, їх кількістю є недостатньою для покриття всіх вимог стягувача.

Крім того, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази того, що стягувач звертався до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про перерахування йому накопиченої частини коштів, до винесення 20.02.2013 постанови про зупинення виконавчого №32633947.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Ухвалою господарського суду міста Києва №15/76-б-43/624-б від 28.01.2013, було зупинено стягнення за наказом (дублікатом) господарського суду м. Києва від 09.04.2012 саме у справі №34/46, оскільки ухвалою від 20.02.2013 судом було виправлено допущену в номері наказу описку - з „№34/36", на „№34/46".

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта про те, що оскільки державному виконавцю станом на момент зупинення виконавчого провадження не було відомо про зупинення судом стягнення за дублікатом наказу господарського суду міста Києва від 09.04.2012 саме у справі №34/46 (так як у матеріалах виконавчого провадження не було ухвали про виправлення описки у номері наказу), то були відсутні правові підстави для зупинення виконавчого провадження.

З цього приводу суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвала господарського суду міста Києва № 15/76-б-43/624-б від 28.01.2013 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження, тому постанова від 20.02.2013 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зупинення виконавчого провадження №32633947 була винесена саме на підставі зазначеної ухвали, а не на підставі ухвали про виправлення описки. При цьому, згадана ухвала про виправлення описки є невід'ємною частиною ухвали господарського суду міста Києва №15/76-б-43/624-б від 28.01.2013 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги позивача.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергія МК" не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 10.06.2013 у справі №34/46 має бути залишена без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергія МК" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.06.2013 у справі №34/46 залишити без змін.

Матеріали справи №34/46 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Чорна Л.В.

Зубець Л.П.