Ухвала

від 20.08.2013 по справі 904/3509/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.08.13р. Справа № 904/3509/13 За позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс", м.Дніпропетровськ

про стягнення 75 546,55 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Давлатов Ш.Б., довіреність від 19.08.2013 року, представник; Фолькін Д.В., довіреність від 19.08.2013 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс" суму відрахувань за ввезення відповідачем на митну територію України товарів, із застосування яких можна здійснити відтворення, передбачені ч.2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", у сумі 75 535,58 грн., а також просить стягнути 3 % річних у розмірі 10,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс" є імпортером товарів, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

04.04.2013 року позивачем отримано від Державної служби інтелектуальної власності України виписки з даних митної статистики, які містять статистичні відомості про імпортерів обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до відомостей органів державної митної служби України відповідачем з 02.01.2011 року по дату підписання цього позову було імпортовано товари, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а саме обладнання загальної фактурної вартості 1 256 401,10 грн. та матеріальні носії загальної фактурної вартості 756 871,00 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27 червня 2003 року "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" позивачем здійснено розрахунок відрахувань за ввезення Відповідачем обладнання (матеріальних носіїв), із застосуванням якого (яких) можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права": щодо обладнання: 37 692,03 грн. (1 256 401,10 грн. * 3% = 37 692,03 грн.); щодо матеріальних носіїв: 37 843,55 грн. (756 871,00 грн. * 5% = 37 843,55 грн.).

Відповідно до відомостей органів державної митної служби України обладнання з кодом згідно з УКТЗЕД 8527 13 фактурної вартості 26 651,00 грн. було ввезено відповідачем на митну територію України 31.10.2012 року. Згідно з ч. 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" імпортери перераховують ці кошти (прим. - відрахування) уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України. Відтак, мало місце прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті відрахувань. За прострочення оплати відрахувань позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 10,97 грн.

З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору, господарським судом у Міністерства доходів і зборів України витребувані відомості про факти митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс" товарів, визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року, з кодом згідно з УКТЗЕД 8520 (крім товарних підкатегорій 8520 20 00 00, 8520 90 10 00), 8521 (крім товарної підкатегорії 8521 1010 00), 8525 40, 8527 13, 8527 21, 8527 31, 8528 та 8523 (крім виробів групи 37 (крім товарної підкатегорії 8523 30 00 00), ввезених ним у митному режимі імпорту у період з 02.01.2011 року по 16.04.2013 року, із зазначенням: номеру вантажно-митної декларації; дати митного оформлення товару; коду товару згідно УКТЗЕД; назви (опису) товару; вартості товару, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс" (фактурна вартість).

Від Міністерства доходів і зборів України надійшла інформація в електронному вигляді з переліком обладнання та матеріальних носіїв, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс".

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про призначення у справі судової експертизи з наступних підстав.

Підставою подання позову є те, що відповідач є імпортером обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені частиною 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права"; а також те, що відповідач всупереч вимогам закону не виконував зобов'язання щодо сплати позивачу відрахувань від вартості імпортованого обладнання та матеріальних носіїв.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року № 992 "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах", вказані відрахування здійснюються в розмірі: 3% від вартості імпортованого обладнання - за кодами УКТЗЕД: 8521, 8527 31, 8527 13, 8528; 5% від вартості імпортованих матеріальних носіїв. Загальною обов'язковою ознакою яких є можливість здійснення запису творів і/або виконань.

Так, виплата винагороди особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, здійснюється, виходячи з вартості лише того обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити відтворення, передбачені статтею 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", та які зазначені у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року № 992.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідно дослідити спірне обладнання та матеріальні носії на предмет їх відповідності критеріям, зазначеним у статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та в названому додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року № 992, спростувавши чи підтвердивши наявність у них функціональних можливостей, необхідних для виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати відповідних відрахувань.

Водночас суд не може перебрати на себе не притаманну йому функцію судового експерта та встановити на власний розсуд зазначені вище обставини.

Разом з тим, для визначення обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можливо здійснити відтворення, передбачені частиною 2 та частиною 4 статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", необхідні спеціальні знання.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс" не скористалися своїм правом та не надали перелік питань, які, на їх думку, необхідно поставити на розгляд експерту.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає за необхідне поставити на розгляд експерту наступні питання:

"1. Чи має обладнання і (або) матеріальні носії, імпортовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс", перелік яких знаходиться в таблицях (інформації), наданих Міністерством доходів і зборів України, функцію відтворення у розумінні статті 1 та статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права"? Якщо має, то яке саме?

2. Чи є обладнання і (або) матеріальні носії, імпортовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс", перелік яких знаходиться в таблицях (інформації), наданих Міністерством доходів і зборів України, призначеним для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах? Якщо є, то які саме?

3. Чи належить обладнання і (або) матеріальні носії, імпортовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс", перелік яких знаходиться в таблицях (інформації), наданих Міністерством доходів і зборів України, до професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах? Якщо належать, то які саме?

4. Чи правильно визначено позивачем розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах? Якщо ні то який розмір є правильним?".

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ (стаття 7 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідно п. 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз експертизи та інші дослідження проводяться експертними установами відповідно до регіональних зон обслуговування.

Враховуючи, що у Дніпропетровському науково-дослідному інституті судових експертиз відсутні спеціалісти, які мають змогу відповісти на поставлені питання, господарський суд вважає, що проведення судової експертизи по даній справі необхідно доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів (пункт 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Враховуючи обставини справи, господарський суд вважає за необхідне зобов'язати позивача здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Київської науково-дослідного інституту судових експертиз.

Керуючись статтями 22, 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На розгляд експерту поставити наступні питання:

1. Чи має обладнання і (або) матеріальні носії, імпортовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс", перелік яких знаходиться в таблицях (інформації), наданих Міністерством доходів і зборів України, функцію відтворення у розумінні статті 1 та статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права"? Якщо має, то яке саме?

2. Чи є обладнання і (або) матеріальні носії, імпортовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс", перелік яких знаходиться в таблицях (інформації), наданих Міністерством доходів і зборів України, призначеним для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах? Якщо є, то які саме?

3. Чи належить обладнання і (або) матеріальні носії, імпортовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс", перелік яких знаходиться в таблицях (інформації), наданих Міністерством доходів і зборів України, до професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах? Якщо належать, то які саме?

4. Чи правильно визначено позивачем розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах? Якщо ні то який розмір є правильним?

Примітка: Перелік обладнання, яке імпортоване Товариством з обмеженою відповідальністю "Гладив Плюс", міститься в таблицях (інформації), наданих Міністерством доходів і зборів України (а.с. 112-141, інформація в електронному вигляді знаходиться на диску - а.с. 111).

Попередити сторони щодо обов'язковості надання необхідних експерту документів для надання відповіді на поставлені питання.

Зобов'язати Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття рішення у справі відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Попередити особу (чи осіб), які безпосередньо проводитимуть судову експертизу про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

Суддя О.М. Крижний