ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
13 серпня 2013 року м. Київ В/800/3344/13
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Моторний О.А., Острович С.Е., Рибченко А.О., Степашко О.І.,
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ) про перегляд Верховним Судом України
ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.05.2013
у справі № 2а-2973/12/2670
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коттон Клаб Україна» (далі - Товариство)
до ДПІ
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012 № 0000062302 та № 0000052302.
Постановою названого суду від 21.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012, позов задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2013 зазначені судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.
ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.05.2013 з даної справи, в якій заявник просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
Заяву з посиланням на постанову Вищого адміністративного суду України від 07.07.2011 у справі № 2-а-6454/08 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту ухвали від 21.05.2013 у справі № 2а-2973/12/2670, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України, виходячи з установлених судами обставин справи щодо наявності належного документального підтвердження необхідними первинними документами реальності виконання операцій з поставки позивачеві товару у рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Трансінвест-Груп», визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за розглядуваними операціями.
Водночас у постанові від 07.07.2011 у справі № 2-а-6454/08, на яку посилається заявник, Вищий адміністративний суд України скасував ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та прийняв рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що наявні у справі первинні документи не містять необхідної для цілей оподаткування інформації про зміст та обсяг операцій з поставки послуг платникові, а відтак не відповідають вимогам, установленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», та, відповідно, не можуть слугувати підставою для податкового обліку.
Таким чином, наведені рішення Вищого адміністративного суду України не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, а є свідченням існування різних обставин у розглядуваних справах, за наслідками оцінки яких касаційний суд дійшов різних правових висновків.
З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби у допуску справи № 2а-2973/12/2670 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.А. Моторний С.Е. Острович А.О. Рибченко О.І. Степашко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2013 |
Оприлюднено | 23.08.2013 |
Номер документу | 33100838 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Костенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні