Постанова

від 21.08.2013 по справі 8/22/2011/5003

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 8/22/2011/5003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Данилова М.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Торгова фірма "В" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. у справі господарського суду№8/22/2011/5003 Вінницької області за позовомприватного підприємства "Торгова фірма "В" доВінницької міської ради третя особа комунальне підприємство "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - визнання недійсним рішення №32 від 25.05.2006р., визнання права власності Швець А.В. дов. № 95 від 14.08.2013 не з'явився не з'явився В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року приватне підприємство "Торгова фірма "В" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" про визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради від 25.05.2006р. №32 і визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на підвал площею 35,2 м 2 , розташований по площі Гагаріна у місті Вінниця вхід до ЦПКіВ імені Горького.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 23.01.2013р. (судді Грабик В.В., Маслій І.В., Стефанів Т.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. (судді Бригинець Л.М., Демидюк О.О., Савченко Г.І.) відмовлено в задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, приватне підприємство "Торгова фірма "В" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постанову по справі, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши присутнього представника позивача - касатора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що Державною комісією 05.11.1967 підписано акт прийомки до експлуатації центрального входу в парк культури та відпочинку в м. Вінниці по площі Гагаріна, спроектованого ВОП "Дніпроцивільпромбуд" на замовлення відділу капітального будівництва облвиконкому, та побудованого госпрозрахунковою дільницею №4 Вінницького обласного ремонтно-будівельного тресту в період з березня по листопад 1967р.

Акт прийомки до експлуатації центрального входу в парк культури відпочинку м. Вінниці затверджено рішенням виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих від 30.12.1967 з оцінкою відмінно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" передано парки культури та відпочинку у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність).

Цією Постановою Кабінету Міністрів України установлено, що розмежування майна між власністю областей і власністю районів, міст обласного підпорядкування провадиться облвиконкомами.

Рішенням 10 сесії 21 скликання Вінницької обласної Ради народних депутатів від 30.10.1992 "Про перелік об'єктів комунальної власності обласної ради народних депутатів, що передаються в управління обласної державної адміністрації, та розмежування майнових інтересів між суб'єктами власності", окрім іншого, прийнято пропозицію обласної державної адміністрації про розмежування майнових інтересів між суб'єктами власності області згідно з додатками №№1, 2, 3. Затверджено перелік об'єктів комунальної власності обласної ради народних депутатів і взято до уваги, що в разі необхідності на пропозицію депутатів, органів держадміністрації і самоврядування за рішенням Ради цей перелік може змінюватись.

Згідно п.3.1 Додатку №2 "Переліку майна комунальної власності районних і міських Рад народних депутатів" до комунальної власності територіальної громади міста Вінниця в особі Вінницької міської ради передано центральний парк культури і відпочинку ім. Горького.

Рішенням 6 сесії 24 скликання Вінницької міської ради № 107 від 18.10.2002 "Про затвердження переліків об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 09.06.1995р. щодо об'єктів комунальної власності" затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці згідно з додатком. В розділі 4 п.7 додатку "Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці станом на 01.09.2002" значиться міський центральний парк культури і відпочинку ім. Горького по вул. Хлібна,1.

Рішенням 2 сесії 5 скликання Вінницької міської ради від 25.05.2006 №32, яке позивач просить визнати недійсним, розділ 4 додатку до рішення міської ради від 18.10.2002 №107 доповнено пунктом 34: споруда вхідної композиції (арки) (ЦПКіВ ім. Горького) площа Ю. Гагаріна б/н.

Рішенням Вінницької міської ради №1845 від 04.04.2008 затверджено Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та визнано таким, що втратив чинність п.1 рішення міської ради від 18.10.2002р. №107 зі змінами та доповненнями до нього. В додатку розділу 10 " Заклади культури" пунктом 7 значиться міський центральний парк культури та відпочинку ім. Горького (20 об'єктів нерухомості) по вул. Хлібна,1.

При розгляді справи по суті судами встановлено, що рішенням господарського суду Вінницької області від 18.01.2008р. у справі №7/167-07 відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства "Торгова фірма "В" до Центрального парку культури і відпочинку ім. Горького, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницька міська рада, - про визнання дійсним договору оренди приміщення від 17.02.1992р. б/н та додаткової угоди до нього від 01.07.1998р.

Вказаним рішенням встановлені наступні факти.

17.09.1992р. між Вінницькою торговою фірмою "В" та Вінницьким центральним парком культури і відпочинку ім. Горького був укладений договір, згідно якого ЦПКіВ ім. Горького виділяє в оренду підвальне приміщення центрального входу в парк (площа Гагаріна зліва від арки) а Торгова фірма "В" бере в оренду даний об'єкт з подальшою приватизацією при відповідному дозволі Уряду України. Відповідно до розділу 3 Договору строк договору не обмежений.

01.07.1998р. між Вінницьким центральним парком культури і відпочинку ім. Горького та Торговою фірмою "В" був укладений додаток до договору оренди приміщення від 17.09.1992р., згідно якого ЦПКіВ ім. Горького виділяє в оренду площадку, яка прилягає до орендованого приміщення та дах орендованого приміщення площею 220 м 2 , які є невід'ємною частиною композиції арки, та збільшення орендної плати, а Торгова фірма "В" бере в оренду даний об'єкт з подальшою приватизацією у разі зміни законодавства України.

Згідно розділу цієї Додаткової угоди "юридична відповідальність сторін" доповнення від 01. 07.1998 до договору оренди приміщення від 17.09.1992р. дане доповнення є невід'ємною частиною договору оренди приміщення, набуває чинності з моменту його підписання і діє на протязі 25 років. У разі виконання усіх пунктів даного доповнення до договору, дана угода автоматично продовжується на той же строк, без права розірвання.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 залишено без змін рішення господарського суду Вінницької області від 18.01.2008 у справі №7/167-07 та, окрім іншого, встановлено факт правонаступництва прав та обов'язків малого підприємства "Торгова фірма "В", яке було стороною договору від 17.09.1992р., приватним підприємством "Торгова фірма "В". Судом також встановлено, що 08.11.2005р. виконавчим комітетом Вінницької міської ради було прийнято рішення №2587 "Про прийняття безоплатно на баланс Центрального парку культури та відпочинку ім. Горького споруди вхідної композиції (арки)".

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2008р. судові рішення господарських судів по справі №7/167-07 залишені в силі.

Відповідно до положень ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені вказаними вище судовими рішеннями, не підлягають доведенню при розгляді даної справи.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що Рішенням 2 сесії 5 скликання Вінницької міської ради від 25.05.2006р. №32 лише доповнено та конкретизовано перелік майна, що було віднесено до комунальної власності рішенням Вінницької обласної Ради народних депутатів від 30.10.1992р. Тобто вказане рішення по своїй суті лише упорядковує наявні майнові відносини комунальної власності, а не є правовою підставою виникнення права комунальної власності на спірний об'єкт нерухомого майна.

Оспорюване Рішення 2 сесії 5 скликання Вінницької міської ради від 25.05.2006р. №32 прийнято в межах компетенції, встановленої статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не порушує права та інтереси позивача, тому відсутні підстави для визнання незаконним та скасування вказаного рішення.

Щодо застосування позовної давності, на який посилався відповідач, то судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена ст.257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки.

Згідно із п.4 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на час звернення позивача до суду, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. За таких обставин суди попередніх інстанцій підставно відхилили посилання відповідача на пропуск позовної давності.

Щодо посилань позивача на положення ст.335 Цивільного кодексу України, яка регулює набуття права власності на безхазяйну річ, то суди виходили з того, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Отже, безхазяйною може бути річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Проте судами встановлено, що центральний вхід в парк культури відпочинку м. Вінниці спроектований і побудований за замовленням відділу капітального будівництва облвиконкому, Рішенням виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих від 30.12.1967р. затверджено акт прийомки до експлуатації. До складу цього об'єкту входить підвальне приміщення та прилеглий майданчик, які є невід'ємною архітектурною частиною території ЦПКіВ ім. Горького, що підтверджується довідкою від 21.01.2004р., матеріалами інвентаризаційних справ, змістом договору оренди від 17.09.1992р. та доповненням до нього від 17.09.1998р.

Відповідно до Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою КМ України від 05.11.1991р., №311 до комунальної власності, окрім іншого, передані парки культури та відпочинку.

Рішенням Вінницької обласної Ради народних депутатів від 30.10.1992р., постановленим відповідно до ст.52 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів" та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311, окрім іншого, центральний парк культури і відпочинку ім. Горького віднесено до комунальної власності Вінницької міської Ради народних депутатів.

Рішенням 6 сесії 24 скликання Вінницької міської ради №107 від 18.10.2002р. затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці, в якому зазначено міський центральний парк культури і відпочинку ім. Горького.

08.11.2005р. виконавчим комітетом Вінницької міської ради було прийнято рішення №2587 "Про прийняття безоплатно на баланс Центрального парку культури та відпочинку ім. Горького споруди вхідної композиції (арки).

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що споруда вхідної композиції (арки) ЦПКіВ ім. Горького, площа Ю. Гагаріна б/н, до складу якої входить спірне підвальне приміщення як невід'ємна частина Центрального парку культури та відпочинку ім. Горького перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Вінниці, що спростовує твердження позивача про безхазяйність цього об'єкту нерухомого майна.

Однією з необхідних умов набуття права власності за набувальною давністю є ознака добросовісного володіння. Тобто, особа не знала і не повинна знати, що володіє чужою річчю.

Виходячи із змісту ст.344 Цивільного кодексу України набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного володіння чужим майном. Володіння має бути добросовісним, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Проте, судами встановлено, що ПП "Торгова фірма "В" як правонаступник Вінницької торгової фірми "В" користується спірним підвальним приміщенням на підставі договору оренди від 17.09.1992р. із ЦПКіВ ім. Горького, а судовими рішеннями господарських судів у справі №7/167-07 цьому договору надано оцінку як такому, що є неукладеним, хоча по матеріалах справи ПП "Торгова фірма "В" сплачувала орендну плату по 2010 рік, що виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ліквідація третьої особи без самостійних вимог "Об'єднаної дирекції міських парків культури та відпочинку" на підставі судового рішення в зв'язку з визнанням його банкрутом, про що внесено 21.05.2013 відповідний запис до ЄДРПОУ, не впливає на правовідносини сторін, не змінює право комунальної власності територіальної громади міста Вінниці на спірне майно.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Торгова фірма "В", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Торгова фірма "В" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. у справі №8/22/2011/5003 господарського суду Вінницької області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді Т. Данилова

М. Данилова