Постанова

від 20.08.2013 по справі 5006/36/86/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Справа № 5006/36/86/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна", м. Київ на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року у справі № 5006/36/86/2012 господарського суду Донецької області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна", м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Донецьк", м. Донецьк простягнення коштів у розмірі 1 751 750, 00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Колесник М.М. (дов.б/н від 01.08.2013 року);

від відповідача: Сокіл В.В. (дов.№499 від 15.07.2013 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2013 року по справі №5006/36/86/2012 (суддя: Гриник М.М.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Донецьк" про стягнення коштів в розмірі 1 751 750, 00 грн. - задоволено частково; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Донецьк" виплатити товариству з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна належну частку у статутному фонді товариства в сумі 1585750 грн.; в задоволенні іншої частини позову - відмовлено; вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.03.2013 року по справі №5006/36/86/2012 виправлено помилки, викладено абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Донецьк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна" вартість частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Донецьк", пропорційну розміру частки товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна" в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Донецьк" в розмірі 1 585 750 грн."

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивача виключено зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Донецьк", що підтверджується протоколом зборів учасників Товариства №37 від 20.07.2010 року, діючим законодавством та статутом Товариства при виході учасника з Товариства передбачена виплата вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, судом встановлено, що вартість частки позивача в майні відповідача пропорційній його долі в статутному капіталі складає 25%, що станом на 20.07.2013 року становить 1 585 750 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року по справі №5006/36/86/2012 (судді: Склярук О.І., Богатирь К.В., Дучал Н.М.) рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2013 року у справі № 5006/36/86/2012 скасовано; в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Донецьк" про стягнення коштів в розмірі 1 751 750 грн. відмовлено повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована недоведеністю належними доказами факту внесення позивачем свого вкладу до статутного фонду відповідача, що унеможливлює задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна", м. Київ звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року по справі №5006/36/86/2012 та залишити в силі рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2013 року.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Донецьк" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року є законною та обґрунтованою, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні, представник позивача підтримав вимоги та доводи викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до положень Установчого договору ТОВ "Пожежне спостереження -Донецьк", зареєстрованого рішенням Виконкому Ленінської районної ради м. Донецька за № 692/5 від 06.09.2000р. та статуту Товариства, зареєстрованого рішенням Виконкому Ленінської районної Ради м. Донецька № 692/5 від 06.09.2000 р. позивач є засновником (учасником) Товариства, вклад до статутного фонду якого складає 3000, 00 грн.. та становить 25% Статутного фонду Товариства.

Відповідно до ст.5 Статуту Товариства в редакції 2000 року учасники оплачують належні їм частки у Статутному Фонді протягом одного року з дати реєстрації Товариства. Допускається оплата грішми, майном, обладнанням, устаткуванням. До моменту реєстрації товариства кожен з Учасників зобов'язаний сплатити не менше 30% свого вкладу.

20.07.2010 року відбулися збори учасників ТОВ "Пожежне спостереження -Донецьк", на яких було вирішено, примусово виключити ТОВ "Пожежне спостереження - Україна" із складу учасників товариства, частку ТОВ "Пожежне спостереження -Україна" у Статутному капіталі товариства в розмірі 25% передати товариству (ТОВ "Пожежне спостереження -Донецьк").

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що зазначене рішення загальних зборів на час розгляду справи у суді є чинним та не оскаржувалось позивачем.

Статтею 64 Закону України "Про господарські товариства передбачено" що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції чинній на момент виключення позивача з Товариства) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу. ( п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи знаходиться копія статуту створеного Товариства, установчий договір, копія акту про внесення вкладу в статутний фонд ТОВ "Пожежне спостереження-Донецьк" від 14.07.2000 року (при цьому копія акту не співпадає з копією акту, яка знаходиться у реєстраційній справі).

В Акті про внесення вкладу в статутний фонд зазначено, що: "ТОВ "Пожежне спостереження-Донецьк", ТОВ "Пожежне спостереження -Україна", являючись засновником ТОВ "Пожежне спостереження -Донецьк", зобов'язано внести в статутний фонд 25% від загального статутного фонду в розмірі 3000,00грн. Керуючись положеннями статуту ТОВ "Пожежне спостереження -Донецьк" та згодою засновників вказаного Товариства, ТОВ "Пожежне спостереження -Україна" свою частку в статутний фонд ТОВ "Пожежне спостереження -Донецьк" передає програмним забезпеченням підтримки технічних каналів отримання тривожних сповіщень до системи спостереження за протипожежним станом об'єктів "НЕМРОД - 40МГц" на суму 3000 грн."

Судом апеляційної інстанції встановлено, що акт складено 14.07.2000 року, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження -Донецьк" було зареєстровано лише 06.09.2000 року, що ставить під сумнів, що вказаний акт про внесення вкладу у статутний фонд відповідача відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки його підписано представником юридичної особи, яка ще взагалі не існувала, і як наслідок не могла мати як цивільні права так і цивільні обов'язки.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що облікування програмного забезпечення на балансі позивача, також, не є належним доказом, що саме він є власником цього програмного забезпечення, оскільки баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства. В установчому договорі про створення відповідача та у статуті відповідача, відсутнє положення, що в якості внеску до статутного капіталу позивач вносить саме програмне забезпечення вартістю 3000 грн.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не доведено належними доказами факту внесення свого вкладу до статутного фонду відповідача, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна", м. Київ.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Україна", м. Київ залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року у справі №5006/36/86/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко