53/93
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формакс Паблікейшинс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська рекламна група»
про стягнення 6 188,13 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники:
Від позивача Корнійко В.В.–представник по довіреності від 17.06.2008
Відповідача Ковальчук Г.О. –директор
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська рекламна група»заборгованості за надані останньому за Договором про надання рекламних послуг № 9133 від 04.02.2008р., послуги з розміщення рекламних матеріалів на сторінках каталогу «Інтерьер магазин»в розмірі 6 188,13 грн., з яких 5 594,04 грн. –сума основного боргу, 528,08 грн. –пені, 66,01 грн. –3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2008р. порушено провадження у справі № 53/93, розгляд справи призначено на 22.12.2008р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2008р. у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 19.01.2009р.
В судовому засіданні 19.01.2009р. позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 6 458,61 грн. заборгованості в тому числі: 5 594,04 грн. –основного боргу, 82,57 грн. –3% річних, 782,00 грн. –пені.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав в повному обсязі.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.01.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
04.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Формакс Паблікейшинс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська рекламна група»було укладено Договір про надання рекламних послуг № 9133 (далі Договір).
Відповідно до розділу 1 Договору позивач зобов'язався за дорученням та за рахунок відповідача надати останньому рекламні послуги по розміщенню на сторінках каталогу «Інтерьер магазин»рекламних матеріалів відповідача, забезпечити доведення реклами до споживачів шляхом розповсюдження рекламоносіїв серед населення і підприємств України.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу рекламні послуги на суму 13 985,13 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями актів здачі та прийому рекламних послуг згідно рахунка-фактури № 8639 від 04.02.2008р., № 8973 від 14.03.2008р., № 9268 від 10.04.2008р., № 9612 від 21.05.2008р., № 9886 від 01.07.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні). Вказані акти підписані відповідачем без зауважень.
Порядок оплати наданих послуг сторони закріпили в положеннях пункту 3.1 Договору, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт вказується у Додатку № 1 до Договору. Повна сума цього Договору може бути виплачена відповідачем в один або декілька платежів. Графік здійснення платежів вказується в Додатку № 1 до Договору. Кожен платіж має бути здійснений протягом п'яти днів після виставлення рахунку-фактури позивачем.
На оплату наданих послуг позивачем було виставлено рахунки-фактури № 8639 від 04.02.2008р., № 8973 від 14.03.2008р., № 9268 від 10.04.2008р., № 9612 від 21.05.2008р., № 9886 від 01.07.2008р., які відповідачем були оплачені частково, а саме відповідачем залишені без оплати рахунки-фактури № 9612 від 21.05.2008р., № 9886 від 01.07.2008р.
Як вбачається з письмових пояснень представника позивача спірні рахунки-фактури наплавлялись відповідачу поштою. В якості доказу направлення вказаних рахунків-фактур позивач надав суду повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання.
Матеріали справи також свідчать, що позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити рахунки-фактури № 9612 від 21.05.2008р. на суму 2 797,03 грн. та № 9886 від 01.07.2008р. на суму 2 979,01 грн., яка була направлена засобами електронної пошти. В цій же вимозі позивач повідомив відповідача, що згідно з п. 4.3 Договору позивач припиняє публікацію рекламних оголошень до повної ліквідації відповідачем заборгованості по платежах. Однак, відповідь відповідача на лист-вимогу позивача в матеріалах справи відсутня.
Таким чином несплаченою залишилась заборгованість в сумі 5 594,04 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, що підтверджується доданим до матеріалів справи Актом звірки розрахунків за період з 01.02.2008р. по 29.08.2008р. підписаним сторонами без зауважень та відзивом на позовну заяву.
На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 5 594,04 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 155/08 від 19.12.2008р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.
Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5 594,04 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 594,04 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки, до якої згідно ст. 549 ЦК України відносяться штраф та пеня.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.
Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку неплатежу протягом 10 днів після виставлення рахунку-фактури, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від загальної суми заборгованості.
Позивачем наданий розрахунок пені відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з яким розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком позивача в сумі 782,00 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 82,57 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за уточненим розрахунком позивача.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська рекламна група»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, ідентифікаційний код 31287750 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Формакс Паблікейшинс» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, ідентифікаційний код 33153061) основний борг у сумі 5 594 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 04 коп., 3 % річних в сумі 82 (вісімдесят дві) грн. 57 коп., пені в сумі 782 (сімсот вісімдесят дві) грн.. 00 коп. , витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.
Повний текст рішення підписаний 21.01.2009р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2009 |
Оприлюднено | 09.04.2009 |
Номер документу | 3310789 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні