Постанова

від 05.03.2009 по справі 6/145-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/145-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" березня 2009 р.                                                           Справа № 6/145-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарях:                                                            Кулик О.А. ,                     Кузнєцовій Г.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бевха М.Г. - директора (був присутній в засіданнях суду 29.01.2009 р.                        та 19.02.2009 р.),

                       Піпка А.М. -  представника за  довіреністю від 29.01.2009 р. (був присутній                   

                       в засіданнях суду 29.01.2009 р. та 19.02.2009 р.),    

від відповідача: Іжаковської Л.О. - голови правління (була присутня в засіданнях суду

                           29.01.2009 р. та 19.02.2009 р.),

                           Скляр С.І. - представника за довіреністю від 29.01.2009 р. ( була

                           присутня в засіданнях суду 29.01.2009 р.та 19.02.2009 р.),

                           Забужанського І.І. - представника за довіреністю від 29.01.2009 р.

                          (був присутній в засіданнях суду 29.01.2009 р. та 19.02.2009 р.),     

розглянувши апеляційну скаргу Вищого професійного училища №11 м. Вінниці,

м. Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "11" листопада 2008 р. у справі № 6/145-08 (суддя Н.Говор)

за позовом Вищого професійного училища №11 м. Вінниці, м. Вінниця

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг - 80", м. Вінниця

про стягнення 15 974,75 грн. заборгованості ( згідно з уточненням )

зоголошеною в судовому засіданні 29.01.2009 р.  перервою до 19.02.2009 р. та  19.02.2009 р. до 05.03.2009 р.  відповідно до ст.ст.77,99 ГПК України,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.11.2008 р. провадження у справі №6/145-08 в частині стягнення 1388,72 грн. припинено.

Позов задоволено частково.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-80" ( м. Вінниця , вул. Немирівське шосе,80, код ЄДРПОУ 33810984) на користь Вищого професійного училища №11 м. Вінниці ( м. Вінниця, Немирівське шосе,78, код ЄДРПОУ 03065891) 1554,15 грн. боргу за водопостачання, 622,80 грн. боргу за теплопостачання, 35,65 грн. витрат з держмита, 27,30 грн. судових витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 4,20 грн. судових витрат.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині відмови в задоволенні решти позову.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а саме:

- не відповідає обставинам справи висновок місцевого суду про те, що акти звірки взаєморозрахунків від 07.05.2008 р., якими відповідач визнав заборгованість в сумі 13198,91 грн., не підтверджуються відповідними первинними бухгалтерськими документами; первинні бухгалтерські документи надані суду;

- судом не взято до уваги підписані відповідачем акти виконаних робіт;

- підписання акту звірки взаєморозрахунків, часткова оплата боргу, підтверджені документально, є доказами визнання боргу;

- висновок суду про необґрунтованість пред"явленої до стягнення суми боргу не відповідає обставинам справи;

- оплата за водопостачання має проводитись на підставі показників загального лічильника, оскільки не у всіх квартирах встановлені лічильники води;

- борг за вивіз сміття в сумі 4 351,14 грн. підтверджений належними доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: калькуляціями, рахунками, договорами та доказами оплати послуг;

- суд дійшов помилкового висновку про виникнення боргу з електроенергії в сумі 5667,80 грн. лише з надання послуг з підкачки води, тоді як наявна у справі      довідка - розрахунок від 07.10.2008 р. підтверджує, що борг за даною послугою становить лише 3108,58 грн., а решта боргу по електроенергії виникла з інших послуг;

- актом звірки взаєморозрахунків від 07.05.2008 р. відповідач визнав борг по електроенергії в сумі 3856,83 грн., який підтверджують також рахунки;

- довідка-роз"яснення про нарахування комунальних платежів №04/385 від 07.10.2008 р. містить обґрунтування розміру заборгованості;

- стягненню підлягає заборгованість: 2390,19 грн. за водопостачання,        4351,14 грн. за вивіз побутових відходів, 5 667,75 грн. по електроенергії;

- відповідач в досудовому порядку не сплатив визнану ним суму боргу й не задовольнив претензію;

- до вимог позовної заяви включено стягнення з відповідача в доход державного бюджету штраф у розмірі 2 проценти від суми претензії, що становить 263,97 грн.;

-  штраф, передбачений п.4 ст.83 ГПК України, підлягає стягненню незалежно від обґрунтованості претензійних вимог, що відповідає роз"ясненню президії ВАСУ від 18.09.1997 р. №02-5/289, однак в оскарженому рішенні не наведено мотиви відмови у стягненні штрафу за порушення строків розгляду претензії;

- судом відмовлено в стягненні витрат на правову допомогу спеціаліста в галузі права, що є порушенням норм процесуального права.

В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представники відповідача в засіданні проти доводів й вимог скарги заперечили, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, а скаргу - безпідставною, просили залишити її без задоволення, а рішення - без змін ( більш детально позицію відповідача викладено в письмовому відзиві за №1 від 14.01.2009 р. на апеляційну скаргу).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що в липні 2008 р. Вище професійне училище №11 м. Вінниці подало до господарського суду Вінницької області позов про стягнення з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-80" (вказану особу зазначено в якості відповідача )15406,52 грн. заборгованості за надані комунальні послуги, а саме: водопостачання, вивіз побутових відходів, технічне обслуговування ліфтів, а також борг за електроенергію (а.спр.2-4, т.1).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.07.2008 р. порушено провадження у справі №6/145-08 і прийнято позовну заяву до розгляду (а.спр.1, т.1).

Заявою від 19.09.08 р. (а.с.59, т.1) позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути 15974,75 грн. заборгованості з комунальних послуг за період з серпня 2007 р. по серпень 2008 р. , в т. ч. 3944,34 грн.. за водопостачання,  4351,14 грн. за вивіз побутових відходів,  5667,75 грн. за електроенергію, 1388,72 грн. за обслуговування ліфтів, 622,80 грн. за теплопостачання. Крім того, просив стягнути 154,07 грн. держмита, 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу , інші судові витрати , а саме 18,16 грн. - оплата довідки з ЄДПРОУ, 1597,48 грн. витрати на правову допомогу.

27.10.2008 р. відповідач подав заяву, якою провадження у справі в частині стягнення 1388,72 грн. боргу за обслуговування ліфтів просить припинити в зв'язку із проведеними розрахунками.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Вінницької області від 11.11.2008 р. провадження у справі №6/145-08 в частині стягнення 1388,72 грн. припинено.

Позов задоволено частково.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-80" ( м. Вінниця , вул. Немирівське шосе,80, код ЄДРПОУ 33810984) на користь Вищого професійного училища №11 м. Вінниці ( м. Вінниця, Немирівське шосе,78, код ЄДРПОУ 03065891) 1554,15 грн. боргу за водопостачання, 622,80 грн. боргу за теплопостачання, 35,65 грн. витрат з держмита, 27,30 грн. судових витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 4,20 грн. судових витрат.

В решті позову відмовлено (а.спр.131-133, т.2).

В своєму рішенні місцевий суд зазначив, що нарахування за спожиту воду на підставі лише загально будинкового лічильника є таким, що суперечить умовам договору від 1.01.2006 р. Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в цій частині лише у сумі 1554,15 грн., яку визнав відповідача.

Щодо боргу у сумі 4351,14 грн. за вивіз побутових відходів  суд вказав, що кількість послуг, зазначена у виставлених відповідачу рахунках, не обумовлена договором від 1.01.2006 р. Крім цього, відповідно до норм накопичення побутових відходів, встановлених Вінницькою міською радою , на одного мешканця припадає       0,1 куб.м. побутових відходів на місяць. Отже, за умови, що в квартирах III і ІУ блоку мешкає 97 чоловік, місячне накопичення побутових відходів повинно бути 9,7 куб.м. Позовні вимоги в частині стягнення 4351,14 грн. задоволенню не підлягають, оскільки не доведені належними доказами.

В оскарженому рішенні господарський суд Вінницької області зазначив, що позивач просив стягнути з відповідача 5667,75 грн. заборгованості з електроенергії, яка виникла внаслідок споживання електричної енергії насосом для підкачки води.

Оскільки договором від 01.01.2008 р. оплата електроенергії передбачена лише за ліфт , освітлення східникових майданчиків, а також тамбурів, такі послуги, як підкачка води електронасосом надані позивачем поза межами дії договору.

Суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 622,80 грн. боргу за послуги теплопостачання, який утворився внаслідок проведення робіт по технічному обслуговуванню обладнання котельні у червні 2007 р., вказавши, що вони стверджуються актами здачі - прийняття робіт №ОУ-0000288, №ОУ-0000287, №888 та розрахунком суми вказаного боргу (а.с.143-146)

Відповідач заявою від 27.10.2008 р. визнав позовні вимоги в частині боргу за теплопостачання у сумі 622,80 грн.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1388,72 грн. боргу за обслуговування ліфтів місцевий суд припинив по п.1-1 ст.80 ГПК України, врахувавши здійснення відповідачем відповідних проплат .

Апеляційний суд частково не погоджується з оскарженим рішенням, зважаючи на наступне.

З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що 01.01.2006 р. Вище професійне училище №11 (Виконавець) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-80" (Споживач) уклали договір про надання комунальних послуг, згідно з яким Виконавець надає Споживачу наступні комунальні послуги: постачання холодної та гарячої води, опалення, водовідведення, надання послуг електропостачання на ліфт і освітлення східникових майданчиків, а також тамбурів, вивезення побутових відходів ( а.с.9, т.1).

Матеріали справи свідчать, що  комунальні послуги позивачем надаються мешканцям будинку 80 по вул. Немирівське шосе у м. Вінниці , в т. ч. за договором від 01.01.2006 р. щодо площі 2818 ,5 кв.м , що обслуговується ОСББ "Оберіг-80" (III та ІУ блоки), крім цього комунальні послуги надаються відносно площі 3012,4 кв.м, що обслуговується ВПУ №11 (І та II блоки).

За повідомленням позивача ним було надано Об"єднанню співвласників  багатоквартирного будинку "Оберіг-80" відповідні послуги, однак останній в порушення умов договору свої зобов"язання належним чином не виконав, має місце заборгованість відповідача за отримані послуги з водопостачання, вивіз побутових відходів, технічне обслуговування ліфтів, а також борг за електроенергію.

Крім того, позивач зазначив, що має місце заборгованість за послуги теплопостачання, який утворився внаслідок проведення робіт по технічному обслуговуванню обладнання котельні у червні 2007 р.

Щодо позовних вимог про стягнення боргу за електроенергію слід зазначити таке.

Апеляційним господарським судом враховується, що договором від       01.01.2006 р. оплата електроенергії передбачена лише за ліфт, освітлення східникових майданчиків, а також тамбурів ( п.1.1. договору ).

Відповідно до п.2.1 договору оплата за спожиті комунальні послуги проводиться за показниками загального лічильника на дім.

Позивачем не надано на підтвердження позовних вимог звітів відповідача про кількість використаної електроенергії за певний період чи інших первинних документів за підписами представників відповідача чи позивача ( актів зняття показників лічильника, журналів, в яких би фіксувались такі показники, та ін. ), які б підтверджували, що відповідач дійсно використав ту кількість електроенергії, яка вказана позивачем в розрахунку суми позову (а.спр.62, т.1).

У справі містяться лише два акти про надання послуг по електроенергії (підписані представниками обох сторін): у березні 2008 р. на суму 519,24 грн. та у грудні 2007 р. на суму 365,04 грн. ( а.спр.39, т.1 ).

Проте судом враховується, що після складання вказаних актів відповідачем проводились оплати, про що свідчать платіжні доручення №48 від 15.05.2008 р. та №66 від 09.07.2008 р. (а.спр.45,47, т.2).

Таким чином, вказана заборгованість погашена.

Додатки до рахунків (а.спр.70-93, т.1) суд не розцінює як належні докази, оскільки вони не підтверджені звітами про кількість використаної електроенергії чи актами зняття показників лічильника.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості з електроенергії не є обґрунтованими, в порушення приписів ст.ст.33,34,36 ГПК України позивач в цій частині не довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідних належних письмових доказів не подав.

Правові підстави для задоволення позовних вимог у вищевказаній частині відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення боргу за електроенергію.

В цій частині рішення слід залишити без змін.

Відносно вимог позивача про стягнення боргу за водопостачання судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вказувалось вище, відповідно до п.2.1 договору оплата за спожиті комунальні послуги проводиться за показниками загального лічильника на дім.

Відповідно до п. 2.1.2 договору оплата за спожиту холодну і гарячу воду проводиться згідно лічильників, які встановлені в квартирах і опломбовані. В разі відсутності лічильників, чи вони не опломбовані, оплата проводиться згідно тарифів, виходячи з показників загального лічильника.

Проте позивачем не надано суду документів за підписами представників позивача та відповідача, які б свідчили про кількість спожитої води відповідачем за певний період (актів зняття показників загального лічильника, журналів, в яких би фіксувались такі показники та ін.).

Позивач надав лише один акт про надані послуги з водопостачання та водовідведення в березні 2008 р. на суму 766,01 грн. (а.спр.37, т.1). Вказана сума сплачена відповідачем згідно з платіжним дорученням №31 від 09.04.2008 р. (а.спр.43, т.2).

Крім того, відповідачем до апеляційного суду надані акти (в копіях), які підтверджують встановлення та пломбування лічильників в окремих квартирах за адресою: вул. Немирівське шосе, 80.

Такі акти подавались до суду першої інстанції (а.спр.81-116, т.1), згідно з якими в 32 квартирах III та IV блоків (що знаходяться на обслуговуванні відповідача) та 24 квартирах II блоку (що знаходяться на обслуговуванні позивача ) встановлені квартирні лічильники води.

Листом від 16.10.2008р. за №11/8228 Вінницьке обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Вінницяводоканал" на виконання ухвали господарського суду Вінницької області повідомило про наявність лічильників холодної води в квартирах по вул. Немирівське шосе, 80 й надало в матеріали справи відповідний реєстр (а.спр.79,80, т.2).

За твердженням позивача, за період з серпня 2007 р. по серпень 2008 р. за відповідачем утворилась заборгованість  за водопостачання у сумі 3944 грн. 34 коп.

Розрахунок вказаної суми здійснено за показниками загальнобудинкового лічильника, без врахування показників лічильника, що встановлені в квартирах III та IV блоків.

Отже, нарахування за спожиту воду на підставі лише загальнобудинкового лічильника є таким, що суперечить умовам договору від 1.01.2006 р.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині лише у сумі 1554,15 грн., яку визнав відповідач.

Апеляційний суд з таким висновком погоджується.

Оскаржене рішення в цій частині слід залишити без змін.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення боргу за надані послуги по вивозу  побутових відходів слід зазначити наступне.

Надані позивачем рахунки на оплату наданих послуг по вивозу сміття, акти про виконані роботи (а.спр.159-171, т.1 ) не приймаються судом як належні докази.

Вищезазначені акти свідчать про правовідносини між позивачем та                 ТОВ "АТП-0128".

Судова колегія наголошує, що в договорі не обумовлена кількість сміття, що підлягає вивозу, та тарифи за цей вид послуг. Проте в матеріалах справи  містяться  підписані сторонами три акти ( копії на а.спр.41,42, т.1; оригінали оглянуто в засіданні апеляційного  суду 19.02.2009 р. ), із яких вбачається, що у грудні 2007 р. відповідачу були надані послуги з вивозу сміття на суму 532,80 грн.; у лютому 2008 р. - на суму  632,88 грн.; у березні 2008 р. -  на суму 632,88 грн.

Апеляційним судом встановлено, що за надані у грудні 2007 р. відповідні послуги відповідач сплатив 519,48 грн.  ( залишок боргу становить 13,32 грн. ) ; за надані у лютому 2008 р. послуги відповідач не розрахувався ( в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне); надані у березні 2008 р. послуги з вивозу сміття Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг - 80" оплатило, про що свідчить платіжне доручення №31 від 09.04.2008 р. (а.спр.43, т.2).

Отже, частково неоплаченими є послуги з вивозу сміття, які надавались відповідачу у грудні 2007 р., та повністю неоплаченими - послуги, які надавались у лютому 2008 р., а всього 646,20 грн.

Саме у вказаній сумі апеляційний суд визнає обґрунтованими позовні вимоги ВПУ-11 м. Вінниці в частині стягнення боргу за надані відповідачу послуги з вивозу сміття.

Вказану суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Суд першої інстанції вищезазначене не встановив та не дослідив.

Оскаржене рішення про відмову в частині стягнення з відповідача на користь позивача  646,20 грн. боргу за надані послуги з вивозу сміття підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у вказаній частині.

В решті відмови  (4351,14 грн. - 646,20 грн. = 3704,94 грн. ) в задоволенні позовних вимог в цій частині оскаржене рішення слід залишити без змін.

Судова колегія наголошує, що акти звірки взаєморозрахунків від 07.05.2008 р.         ( копії яких містяться на а.спр.10-13, т.1;  оригінали оглянуто в засіданні апеляційного суду 19.02.2009 р.), на які посилається позивач, не є первинними бухгалтерськими документами, а тому не розцінюються судом як належні докази на підтвердження позовних вимог в частині стягнення боргу за електроенергію, за надані послуги з водопостачання, техобслуговування ліфтів, вивозу побутових відходів. Дані, зазначені в цих актах, повинні  бути підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Однією з позовних вимог було стягнення з відповідача 622 грн. 80 коп. боргу за послуги теплопостачання, який утворився внаслідок проведення робіт по технічному обслуговуванню обладнання котельні у червні 2007 р.

На думку апеляційного суду, ці вимоги є обґрунтованими, підтверджуються актами здачі - прийняття робіт №ОУ-0000288, №ОУ-0000287, №888 та розрахунком суми вказаного боргу (а.с.143-146, т.1).

Відповідач заявою від 27.10.2008 р. визнав позовні вимоги в частині боргу за теплопостачання у сумі 622,80 грн.

Визнання відповідачем позову у сумі 622,80 грн. відповідає матеріалам справи, не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Слід зазначити, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про можливість та необхідність задоволення позову в частині стягнення 622,80 грн. боргу з теплопостачання.

Стосовно позовних вимог про стягнення 1388,72 грн. за обслуговування ліфтів апеляційний суд вважає за необхідне вказати таке.

В матеріалах справи міститься банківська виписка від 08.10.2008 р., з якої вбачається, що відповідач перерахував позивачу 1805,31 грн. за обслуговування ліфтів за серпень-вересень 2008 р. (а.спр.127, т.2).

Тобто на день розгляду справи по суті відсутній предмет спору стосовно заборгованості з технічного обслуговування ліфтів.

За таких обставин провадження у справі в цій частині підлягає припиненню по п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Суд першої інстанції правомірно застосував вказану норму, припинивши провадження у справі в певній частині, а також правильно зазначив, що сплата судових витрат у цій частині покладається на відповідача.  

Щодо відшкодування з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу за договором про надання юридичних послуг судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного суду України від 16.11.2000 р. за №13-рп/2000.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Статтею 44 ГПК України  передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми судові витрати з оплати послуг адвоката підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що ст.44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвоката, а не будь-якого представника (аналогічною є позиція Верховного Суду України від 01.10.2002 р. №30/63).

Матеріали справи свідчать, що позивач 19.08.2008 р. уклав договір про надання  юридичних послуг №3Г/08 з підприємцем, а не з особою, яка має статус адвоката в розумінні ст.2 Закону України "Про адвокатуру".

З огляду на вищевикладене відсутні правові підстави для відшкодування в порядку ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу за договором про надання юридичних послуг ( аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись ).

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що оскаржене рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача, крім тих сум, що стягнув суд першої інстанції, ще й 646,20 грн. боргу за надані послуги по вивозу побутових відходів та зміні в частині стягнення судових витрат .

З врахуванням приписів ст.ст.49,99 ГПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 27,23 грн. витрат з держмита, 20,85 грн. судових витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 3,21 грн. судових витрат (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Недоречними й безпідставними є доводи скарги, що до вимог позовної заяви включено стягнення з відповідача в доход державного бюджету штраф у розмірі 2 проценти від суми претензії, що становить 263,97 грн., а в оскарженому рішенні не наведено мотиви відмови у стягненні штрафу за порушення строків розгляду претензії.

Апеляційний суд наголошує, що стягнення вказаного штрафу  згідно з п.4 ст.83 ГПК України є правом господарського суду щодо прийняття рішення.

Колегія суддів наголошує, що заходи досудового врегулювання господарського спору застосовуються у випадках, передбачених ГПК України (ст.5 ГПК України).

Апеляційну скаргу Вищого професійного  училища №11 м. Вінниці слід задовольнити частково.

Керуючись п.1-1 ст.80, ст.ст.  101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вищого професійного училища №11 м. Вінниці ( м. Вінниця ) задовольнити частково.

2. Рішення  господарського суду Вінницької області від 11.11.2008 р.                    у справі № 6/145-08 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача  646,20 грн. боргу за надані послуги з вивозу сміття з прийняттям нового рішення у вказаній частині про задоволення позову та змінити в частині стягнення судових витрат. В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення господарського суду Вінницької області від 11.11.2008 р. у справі         № 6/145-08 викласти в наступній редакції:

" Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1388, 72 грн. боргу за обслуговування ліфтів припинити.

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-80"       ( м. Вінниця, вул. Немирівське шосе,80, код ЄДРПОУ 33810984) на користь Вищого професійного училища №11 м. Вінниці ( м. Вінниця, Немирівське шосе,78, код ЄДРПОУ 03065891) 1554,15 грн. боргу за водопостачання, 622,80 грн. боргу за теплопостачання,  646,20 грн. боргу за надані послуги з вивозу сміття, 27,23 грн. витрат з держмита,      20,85 грн. судових витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 3,21 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити."

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу № 6/145-08 повернути до  господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

Віддрук. 4 прим.:

-----------------------

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд