Ухвала

від 22.08.2013 по справі 2-212/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-212/2007

Провадження №22ц/779/1619/2013

Категорія 48

Головуючий у І інстанції: Потятинник Ю.Р.

Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Вакарук В.М., Васильковського В.М.

за участю секретаря: Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Снятинського районного суду від 16 березня 2007 року,-

ВСТАНОВИЛА:

17.10.2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у шлюбі, в період якого народилось двоє дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач з нею та дітьми не проживає, ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги добровільно не надає. Просила задовольнити позов і стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 у щомісячно до їх повноліття.

Рішенням Снятинського районного суду від 16.03.2007 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно до їх повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян, на кожну дитину.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення є незаконним та ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Він вказує, що зазначена справа знаходилась на розгляді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, до якого ним було подано письмове заперечення до позову. В подальшому справу було передано до Снятинського районного суду, який ухвалив оскаржуване рішення без виклику відповідача в судове засідання.

Незаконність даного рішення полягає в тому, що на час народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, шлюб між позивачкою та ним було розірвано рішенням Снятинського районного суду від 13.03.2000 року. Після народження Святослава запис про батька дитини було вчинено на підставі діючого на той час Кодексу про шлюб та сім'ю України, відповідно до якого при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім'я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою. І оскільки не було спільної заяви батьків, а також рішення суду про встановлення батьківства, то відповідач не вважається батьком дитини та не повинен сплачувати аліменти.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього аліменти на утримання ОСОБА_4, в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян, починаючи з 17.10.2006 року.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони перебували в шлюбі, від спільного проживання у них народилися діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Снятинського районного суду від 13.03.2000 року шлюб між сторонами розірвано. Діти проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно не надає. Батьківство сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановленому законом порядку не оспорив.

За змістом ст. 180, ч.3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що остання, маючи на утриманні двох дітей, вправі вимагати від відповідача (батька дитини) аліменти на їх утримання. Не заперечує цього обов'язку і відповідач, не погоджуючись тільки з вимогою про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5. Мотивує тим, що останній не являється його сином, оскільки він народився після розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем.

Однак, дані обставини спростовуються матеріалами справи, а саме: свідоцтвом про народження ОСОБА_5, згідно якого батьком дитини записаний ОСОБА_3. Також даний факт підтверджується тим, що відповідач з 2006 року сплачував аліменти на утримання дітей щомісячно.

При визначенні розміру аліментів суд у відповідності до вимог ст.182 СК України враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, що підлягають стягненню на утримання дітей сторін, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із доказів, представлених позивачем, і наявних в справі, та відсутності доказів на їх спростування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Снятинського районного суду від 16 березня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Вакарук

В.М. Васильковський