Постанова

від 21.08.2013 по справі 820/5460/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 серпня 2013 р. №820/5460/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Коротенко В.М., Войтенко Ю.М., відповідача - Щербак Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Крафт-електро" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання наказу недійсним, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Крафт-електро" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , в якому просив суд визнати дії ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС щодо встановлення фактів перевірки ТОВ "НВП "Крафтелектро" (код ЄДРПОУ 31799063) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків Приватним ВКП "Політехком" (код за ЄДРПОУ 31154304) за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, за період з 01.10.2012 по 31.10. 2012 року та ТОВ "Сігма-ЕК" код 30234100 за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року при складанні Акту за № 1825/22.5-07/31799063 від 28.05.2013 року незаконними стосовно встановлення факту нездійснення реальних господарських операцій з придбання товарів між позивачем та вищезазначеними контрагентами та встановлення факту у змісті протоколу № 502 "Про адміністративне правопорушення" від 28.05.2013 року; визнати неправомірним та недійсним наказ за № 939 від 18.05.2013 року; зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за березень, травень, червень та жовтень 2012 року шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 28.05.2013р. № 1825/22.5-07/31799063.

В обґрунтування позову зазначає, що на запит Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби позивач надав інформацію та витребувані документи, тому у відповідача не було законних підстав виносити наказ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВП "Крафт-електро", вказує що висновки викладені в акті є необґрунтованими та зазначає, що неправомірно було внесено зміни у систему автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових забов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС за березень, травень, червень та жовтень 2012 року на підставі акту перевірки від 28.05.2013р. № 1825/22.5-07/31799063.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС незаконними, щодо встановлення факту у змісті протоколу № 502 "Про адміністративне правопорушення" від 28.05.2013 року.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року замінено в порядку правонаступництва первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС на належного - Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував, зазнаючи, що документальна позапланова виїзна перевірка проведена у відповідності до положень ст. 78 Податкового кодексу України, за наявності підстав для її проведення, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Наказом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 939 від 18.05.2013 р. призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "НВП "Крафт-електро" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з Приватне ВКП Політехком» за період з 01.05.2012р.-30.06.2012р., за період 01.10.2012р. - 31.10.2012р. дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків ТОВ "Промтехноопт" за січень 2012 р. , тривалістю 3 робочі дні.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття рішення про призначення спірної перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.75.1.,75.1.2 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних виїзних позапланових перевірок передбачені ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, у формі наказу та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених п.п. 78.1.1 - 78.1.12 ст. 78 цього Кодексу.

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст. 78 Податкового кодексу України.

Оглянувши копію наказу № 939 від 18.05.2013 р., суд зазначає, що наказ містить посилання на положення ст. 78 Податкового кодексу України. З матеріалів справи вбачається, що юридичною підставою призначення перевірки є п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а фактичною підставою є ненадання у повному обсязі інформації та її документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача було направлено запит органу державної податкової служби, оформлений листом № 6177/10/22-4 від 23.04.2013 року, щодо надання інформації та її документального підтвердження по господарських відносинах із контрагентом Приватне ВКП Політехком», ТОВ «Сігма-ЕК» за період за період 01.01.2012р-31.12.2012р.

Лист № 6177/10/22-4 від 23.04.2013 року отримано ТОВ "НВП "Крафт-електро" 03.05.2012 року, що було підтверджено представником позивача директором Коротенко В.М. в ході судового засідання.

В судовому засіданні з пояснень директора ТОВ "НВП "Крафт-електро" Коротенко В.М. та наданих письмових пояснень, судом встановлено, що позивач 14.05.2013 року надав витребувані первинні документи по взаємовідносинам з Приватне ВКП Політехком», ТОВ «Сігма-ЕК», які містяться в матеріалах справи, при цьому офіційних супровідних документів не складалось. Суд приймає до уваги ці пояснення, оскільки як вбачається з наказу № 939 від 18.05.2013 року фактичною підставою призначення перевірки є ненадання у повному обсязі інформації та документального підтвердження, а не надання інформації та документального підтвердження.

Як вбачається з доданих до справи матеріалів, позивачем не в повному обсязі надано пояснення та документальне підтвердження, щодо витребуваної у запиті інформації, а саме не надано первинних документів щодо транспортування товарно матеріальних цінностей, інформації щодо перевізників на всіх етапах руху.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем було надано не повний перелік витребуваних документів та інформації.

Розглядаючи справу, суд враховує, що ненадання документального підтвердження в повному обсязі на письмовий запит податкового органу є підставою для призначення перевірки діяльності платника податків згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, яким передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;5) у разі проведення зустрічної звірки;6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Запит № 6177/10/22-4 від 23.04.2013 року було надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою, та отримано позивачем 03.05.2013 року, що було підтверджено представником позивача та відповідача в судовому засіданні.

В ході судового розгляду вказана обставина була визнана сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цієї обставини сторонами та їх достовірності, а тому ця обставини окремо перед судом не доказуються. Крім того з пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що відсутні будь-які зауваження щодо змісту, порядку направлення та отримання зазначеного запиту.

З зазначеного запиту вбачається, що юридичною підставою для направлення такого запиту є п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та фактичною підставою є отримання податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи податковою інформацією отриманою відповідачем є акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Сігма-ЕК» за № 1010/221/30234100 від 05.11.2012р. та ПВКП «Політехком» за № 50/22-107/3115430 від 09.04.2013р.

Отже суд приходить до висновку про наявність у податкового органу підстав для направлення письмового запиту. При цьому суд зауважує, що позивач вважаючи що запит складено з порушенням вимог чинного законодавства, мав можливість скористатись правом не надавати відповідь по суті, однак зазначеним правом не скористався.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст. 86 КАС України, суд доходить висновку, що наказ № 939 від 18.05.2013 року про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за наявності передбачених законом підстав, а саме позивачу було направлено та вручено письмовий запит, сплив строк у 10 робочих днів, позивачем не надано в повному обсязі пояснень та документального підтвердження по суті отриманого запиту.

За таких обставин, зазначений наказ відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі оскаржуваного наказу відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "НВП "Крафт-електро", про що складено акт № 1825/22.5-07/31799063 від 28.05.2013 року. Тобто наказ на проведення перевірки на момент звернення до суду вичерпав свою дію, оскільки ненормативні правові акти державних органів є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом їхнього виконання, тобто вони не можуть бути скасовані після їх виконання.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. (п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України)

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Наказ № 939 від 18.05.2013 року, направлення на перевірку № 1004 від 20.05.2013р., вручені та пред'явлені службові посвідчення директору підприємства 20.05.2013 року, що підтверджується власноручним підписом на аназі та розпискою про отримання направлень та пред'явлення службового посвідчення. З пояснень представників сторін в судовому засіданні судом встановлено, що позивачем було допущено податковий орган до проведення перевірки.

Оскільки наказ про проведення є законним та податковим органом дотримано умов щодо вручення уповноваженому представнику під розписку наказу, направлення на перевірку та пред'явлено службове посвідчення, податковий орган мав право провести документальну позапланову виїзну перевірку та в разі встановлення на думку перевіряючого порушень скласти акт.

Суд зауважує, що сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про правомірність винесення наказу № 939 від 18.05.2013 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВП "Крафт-електро", дій по проведенню перевірки, оскільки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за березень, травень, червень та жовтень 2012 року шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 28.05.2013р. № 1825/22.5-07/31799063 суд зазначає наступне.

Згідно ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Позивач у позові наполягав на тому, що йому стало відомо (джерела інформації не вказані), що відповідачем до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі акту № 1825/22.5-07/31799063 від 28.05.2013р., внесені відомості про порушення вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань по ПДВ по операціям, що перевірялися. Оскільки висновки акту є неправомірними, згідно поданих письмових пояснень позивач зазначив що внесення таких змін грубо порушує права позивача та його посадових осіб як в наступний час, так і майбутньому при проведенні планової перевірки, де буде обов'язково залучений вищезазначений акт.

В судовому засіданні 21.08.2013 року представник позивача пояснив, що на момент розгляду справи у суді порушення прав позивача не відбулось, такі докази у позивача відсутні, але в майбутньому таке право може бути порушено.

Суд вважає доцільним відмітити, що у контексті з положеннями ч. 1 ст. 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (ст. 2, пп. 1 п. 2 ст. 17 КАС України).

Наведене свідчить про те, що наявність порушеного права на час звернення до суду з позовом про його захист повинно підтверджуватися належними та допустимими для цього доказами, вимога не може бути заявлена на майбутнє.

Дії відповідача по внесенню коригувань у Автоматизовану систему "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, то такі дії не тягнуть правових наслідків для позивача, а отже внесення даних в автоматизовану систему не порушує прав позивача.

Крім того суд зазначає, що Наказ ДПА України № 266 від 18.04.08 р. яким був затверджений Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, втратив чинність 14.06.2013 року, у зв'язку з прийняттям Наказу Міністерства доходів і зборів України, від 14.06.2013, № 165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", яким відповідно п. 1.3 не передбачена така інформаційна база, як автоматизована система "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З наданих до суду витягів Аналітичної системи за період травень , червень, жовтень 2012 року судом не встановлено, що були змінені показники податкової звітності позивача.

Оскільки позивач до суду першої інстанції не надав доказів того, що було змінено показники податкової звітності і цими діями були порушені саме його інтереси та права і ці негативні наслідки мають реальний характер, то відсутні законні підстави для задоволення позову в цій частині.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Крафт-електро" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання наказу недійсним, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 серпня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.