Постанова

від 27.06.2006 по справі 6/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/184

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "27" червня 2006 р.                                                  Справа № 6/184

27 червня 2006р., 11 годин 10 хв., м. Чернігів                                      справа №6/184   

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                    Блохіної Ж.В.

при секретарі                          Сороці Я.Є.,

за участю представників:

позивача                                  Любченко О.В., довіреність №38/07 від 06.01.2006р.,

відповідача                             Протченко Р.В., довіреність №45 від 27.06.2006р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                        Управління Пенсійного фонду України в

                                                  Чернігівському районі, м. Чернігів, вул. Шевченка, 162                                                                                                    

до                                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок”,

                                                  с. Брусилів Чернігівського району, вул. Нова, 2

про                                             стягнення 4030,56 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівському районі (далі –позивач) заявлено позов до ТОВ „Світанок” (далі –відповідач) про стягнення 4030,56 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Заборгованість виникла станом на 22.05.2006р.

Відповідач у запереченнях на позов та представник відповідача у судовому засіданні стосовно позовних вимог в сумі 4030,46 грн. заперечує, посилаючись на те, що Статутом товариства передбачено правонаступництво при реорганізації в розмірі 8,2%. За таких обставин ТОВ „Світанок” повинно відшкодовувати Пенсійному фонду суму фактичних витрат в розмірі 1045,89 грн., а не в сумі 4030,56 грн., як зазначає позивач.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Світанок” зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівському районі в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі –Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за  вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

         До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (надалі –Закон № 400/97-ВР) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього  Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення” за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.  

Статтею 1 Закону № 400/97-ВР визначено коло платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, якими, зокрема, відповідно до пунктів 1 та 2 є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку,  зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2.1.1 платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники:

роботодавці –підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та  господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених  підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб  - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду  України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються  підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку  пенсій, призначених на  пільгових умовах.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2005 рік розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за 2005 рік становить 888,42 грн.

Даний розрахунок отриманий відповідачем 28.04.2005р., про що свідчить повідомлення про вручення №420882.

В зв'язку з перерахунком розмірів пенсій позивачем було складено та направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2005 рік, згідно якого розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за 2005 рік становить 488,37 грн.

Даний розрахунок отриманий відповідачем 12.03.2005р., про що свідчить повідомлення про вручення №9962.

В зв'язку з перерахунком розмірів пенсій позивачем було складено та направлено відповідачу вдруге розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2005 рік, згідно якого розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за 2005 рік становить 2653,77 грн., в тому числі Капша В.І. –1332,27 грн., Кирильченко В.М. –1321,50 грн.

Даний розрахунок отриманий відповідачем 19.12.2005р., про що свідчить підпис головного бухгалтера.

Заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 4030,56 грн., який виник за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., підтверджується наданим позивачем розрахунком суми позову.

Таким чином заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2005 рік становить 4030,56 грн.

Доказів сплати, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини,  відповідач не надав.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:    

1.   Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок” (с. Брусилів Чернігівського району, вул. Нова, 2, код 03795520, р/р 26009016322 в „Полікомбанку”, МФО 353100) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі (м. Чернігів, вул. Шевченка, 162, р/р 25603303011157 в ОПЕРВ Облуправління Ощадбанку, МФО 353553, код 21403848) заборгованість в сумі 4030,56 грн.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

          Суддя                                                                                       Ж.В. Блохіна