Ухвала

від 28.08.2013 по справі 379/688/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/688/13-ц Головуючий у І інстанції Бойко М.Г. Провадження № 22-ц/780/4762/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Категорія 26 28.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Антоненко В.І.,

при секретарі : Черненко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 03 липня 2013 року у справі за поданням державного виконавця відділу виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції Київської області про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,-

ВСТАНОВИЛА:

Державний виконавець ВДВС Тарашанського РУЮ Токар І.В. звернулася до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, мотивуючи тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції Київської області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-123 від 11.08.2011 року Бориспільського міськрайонного суду про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором № 368-пп від 01 грудня 2006 року в сумі 1162537,00 грн. в т.ч. сума простроченої заборгованості за кредитом, з урахуванням індексу інфляції 768002,31 грн., пеня за прострочення погашення кредиту складає 117148,49 грн., відсотки за користування кредитом на суму 229861,70 грн., пеня за несплату нарахованих відсотків на суму 47524,50 грн.. Виконавчий лист надійшов на виконання з відділу ДВС Бориспільського МУЮ з зв'язку з тим, що майна на території Бориспільського РУЮ не виявлено, а згідно відповіді Головного управління Держкомзему у Київській області за ОСОБА_1 ( ін. НОМЕР_1) на території Таращанського району Київської області обліковуються на праві спільної часткової власності земельні ділянки: кадастровий номер 3224487200:04:013:0032 площею 4,0764 га; кадастровий номер 3224487200:04:014:0157 площею 0,2483 га; кадастровий номер 3224487201:01:002:0006 площею 0,0949 га; кадастровий номер 3224487201:01:007:0013 площею 0,1470 га.

Співвласником двох земельних ділянок: кадастровий номер 3224487201:01:002:0006 площею 0,0949 га та кадастровий номер 3224487201:01:007:0013 площею 0,1470 га, є ОСОБА_6 (ін. НОМЕР_2).

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 03 липня 2013 року подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції Київської області про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами задоволено.

Визначено, що частка ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,147 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер якої 3224487201:01:007:0013 становить 1/2 частину.

Не погодившись з висновками наведеними в ухвалі суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити по справі нову, якою відмовити у задоволенні подання.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно постанови державного виконавця ВДВС Таращанського РУЮ Токар І.В. від 20.01.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-123 виданого 11 серпня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» заборгованість за Кредитним договором № 368-пп від 01 грудня 2006 року в сумі 1162537,00 грн. в т.ч. сума простроченої заборгованості за кредитом, з урахуванням індексу інфляції 768002,31 грн., пеня за прострочення погашення кредиту складає 117148,49 грн., відсотки за користування кредитом на суму 229861,70 грн., пеня за несплату нарахованих відсотків на суму 47524,50 грн..

Зобов'язання боржника за вказаним виконавчим листом добровільно не виконано.

Згідно листа Головного управління Держкомзему у Київській області від 05 жовтня 2011 року № 07-03-3/19108 за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка площею 0,147 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер якої 3224487201:01:007:0013, співвласником якої є ОСОБА_6.

За вказаною адресою, тобто в АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на які за рішенням Таращанського районного суду Київської області від 03 грудня 2008 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було визнано право власності за кожною з них на 1/2 частину вказаного житлового будинку та 1/2 частину надвірних будівель та господарських споруд.

На підставі рішення Степківської сільської ради від 15.01.2009 року № 524 ОСОБА_1 та ОСОБА_6, без визначення часток, тобто з порушенням вимог ч. 4 ст. 120 ЗК України, якою передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди, була передана у власність земельна ділянка площею 0,147 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер якої 3224487201:01:007:0013, що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 432494.

В зв'язку з цим, державний виконавець ВДВС Таращанського РУЮ Токар І.В. просив визначити частку ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,147 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер якої 3224487201:01:007:0013 в розмірі 1/2 частини.

Указані обставини встановлено з пояснень сторін, матеріалів справи вивчених в судовому засіданні.

Враховуючи дані обставини та виходячи із того, що відповідно ч.1 ст. 379 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця і згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових, осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності і такі подання мають розглядатися з обов'язковим викликом у судове засідання не лише державного виконавця, боржника стягувача й прокурора (у випадках здійснення останнім представництва інтересів громадянина або держави у суді), а й учасників спільної власності на майно та з додержанням вимог ст. 59 ЦПК України щодо допустимості засобів доказування, суд визнав, що дане подання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу, а тому заперечення представника боржника з посиланням на вказану норму закону щодо не надання державним виконавцем доказів того, що частка майна боржника у майні, яким він володіє спільно із іншими особами не встановлена органом місцевого самоврядування, не вказана в проекті землеустрою та потребує визначення в судовому порядку, не може бути взяте до уваги, оскільки державним виконавцем надано належні докази, які вказують на зворотнє, тобто на те. що частка у спірній земельній ділянці співвласниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не визначена і обов'язок доказування протилежного лежить саме на ньому (представнику боржника).

Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства та доказами, якім суд надав належну правову оцінку, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність подання державного виконавця, яке задовольнив.

Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт посилається на ту обставину, що справа була розглянута з порушенням правил підсудності, так як виконавчий лист було видано іншим судом, який, на думку апелянта й повинен був його виконувати.

Натомість зазначена обставина не передбачена вимогами чинного законодавства, а тому колегія суддів її не приймає до уваги.

Нових підстав або доказів, які б могли спростувати висновки суду, апелянт не навела.

Апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Згідно з вимога ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 03 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді