Постанова

від 26.06.2006 по справі 12/326

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/326

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2006                                                                                   Справа № 12/326  

              Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:       

головуючий  –суддя Науменко І.М.,

судді –Голяшкін О.В. (доповідач), Білецька Л.М.,

секретар судового засідання –Клименко Ю.І.,

за участю представників сторін:

від позивача –Чорний О.І., довіреність від 04 січня 2006 року № 05/02.2-07;

від відповідача –Мунтян В.І., довіреність від 02 січня 2006 року № 53;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олександрійському районі Кіровоградської області, м.Олександрія Кіровоградської області

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 20 квітня 2006 року у справі № 12/326

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олександрійському районі Кіровоградської області, м.Олександрія

до Повного товариства “Тепломет”, м.Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 1848 грн.84 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2005 року позивач –Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олександрійському районі Кіровоградської області, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача –ПТ “Тепломет” про стягнення 1848 грн.84 коп. збитків, завданих несвоєчасною реєстрацією та несплатою страхових внесків до Фонду.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 20 квітня 2006 року у справі № 12/326 (суддя Мохонько К.М.) в задоволенні позову відмовлено.

При винесенні постанови господарський суд виходив із недоведеності позивачем наявності боргу по сплаті платежів до Фонду, оскільки акт перевірки від 01 липня 2004 року № 67 не може бути прийнятий як доказ при вирішенні спору, оскільки він одержаний з порушенням закону.

Не погодившись з вказаною постановою позивач –Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олександрійському районі, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної реєстрації та своєчасній і повній сплаті внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Встановлені при проведенні перевірки підприємства за період з 01 квітня 2001 року по 01 червня 2004 року факти порушень достовірно зафіксовані в акті, який є належним доказом по справі.

Відповідач –ПП “Тепломет”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, постанову господарського суду вважає законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити. З посиланням на проведену прокуратурою м.Олександрії перевірку зазначає про неправомірність складання акту від 01 липня 2004 року № 67.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.  

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач –ПП “Тепломет” зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 31 березня 1995 року № 100-р, свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 237467, код ЄДРПОУ –23096706 /а.с.45, 46/.

Відповідач є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, зареєстрований Відділенням виконавчої дирекції Фонду у Олександрійському районі Кіровоградської області за реєстраційним № 1118000794 за заявою від 28 січня 2004 року /а.с.22/.

Відповідно до Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423, відповідач віднесений з 01 квітня 2001 року по 01 травня 2003 року до 16 класу професійного ризику виробництва із страховим тарифом 2,77 %, з 01 травня 2003 року –до 52 класу професійного ризику виробництва із страховим тарифом 2,62 %.

Правові основи, економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначена Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Відповідно до ст.5 Закону одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.2 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Як встановлено ст.10 Закону, реєстрація страхувальників-юридичних осіб у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків провадиться у десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Факт реєстрації страхувальника страховиклм засвідчується страховим свідоцтвом, форма якого встановлюється Фондом.  

Порядок обчислення і сплати страхових внесків регулюється ст.47 Закону та Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року № 12.

Відповідно до п.4.1 Інструкції сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до якого віднесено страхувальника.

Як встановлено п.п.4.12-4.14 Інструкції, юридичними особами страхові внески сплачуються в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою –платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду. Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду. У разі нестачі коштів на поточному рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі отримання платником коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду здійснюється у пропорційних сумах.

Згідно п.5.1 Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Позивачем –Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олександрійському районі Кіровоградської області проведена перевірка відповідача –ПП “Тепломет” з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за результатами перевірки складений акт від 01 липня 2004 року № 67 /а.с.7/.

Згідно Акту та додатків /а.с.23-24, 47-53/, у перевіряємому періоді з 01 квітня 2001 року по 01 червня 2004 року виявлена недоїмка по сплаті ПП “Тепломет” внесків до Фонду в сумі 1626 грн.28 коп., яка виникла у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією відповідачем у Фонді та відмовою з боку від сплати страхових внесків. Також нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків в перевіреному періоді в розмірі 222 грн.56 коп. В акті зазначено про необхідність сплати сум недоїмки і нарахованої пені в загальній сумі 1848 грн.84 коп. до 15 липня 2004 року.

Відповідач –ПП “Тепломет” вказаний борг по страховим внескам до Фонду та пеню не сплатив.

Як встановлено ч.1 ст.52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.55 Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Згідно ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Враховуючи, що відповідачем –ПП “Тепломет”, в порушення ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, не виконані обов'язки як страхувальника по своєчасній та повній сплаті в установленому порядку страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а також не сплачено пеню, чим спричинені збитки в сумі коштів, що не надійшли до Фонду, судова колегія вважає, що позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду є обґрунтованими і  підлягають задоволенню із стягненням з відповідача 1848 грн.84 коп.

Судова колегія вважає невірним висновок господарського суду при відмові в задоволенні позову про відсутність доказів заборгованості відповідача по сплаті платежів до Фонду з посиланням на недостовірність акту перевірки від 01 липня 2004 року № 67.

У відповідності з ч.ч.1, 3 ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено ч.1 ст.71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Факт порушення ПП “Тепломет” вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” щодо своєчасної реєстрації у Фонду та своєчасної і повної сплати страхових внесків підтверджується наявними в справі доказами в їх сукупності і відповідачем не спростований.

Факт несвоєчасної реєстрації підтверджується заявою відповідача від 28 січня 2004 року /а.с.22/, коли згідно ст.10 Закону він був подати таку заяву і зареєструватися у Фонді протягом десяти днів з моменту державної реєстрації (31 березня 1995 року).

Відповідачем не надано доказів внесення страхових платежів до Фонду протягом перевіреного періоду, а саме з 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2003 року, ним не оспорюється сам факт наявності недоїмки.

Відповідач, посилаючись на допущені порушення при складанні акту перевірки фактично не оспорює розмір донарахованих за результатами перевірки сум страхових платежів у розмірі 1626 грн.28 коп., відповідачем не доведено неправильність наведених Фондом розрахунків несплачених страхових внесків (недоїмки) та пені.

Недоліки, допущені при складанні акту перевірки при доведеності факту порушень вимог закону з боку позивача не можуть бути підставою для звільнення останнього від сплати внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та сплати пені за прострочення сплати страхових внесків.

Що стосується листа прокуратури м.Олександрія від 04 листопада 2005 року № 3303 , то вказані в ньому обставини не свідчать про незаконність акту перевірки або недостовірність наявних в ньому відомостей.

Як визначено п.8.5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за результатами перевірки складається акт у трьох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один з примірників акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника. В акті зазначаються: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені і суми витрат, які приймаються до заліку за рахунок внесків чи підлягають виплаті застрахованим особам додатково. За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписують акт із зауваженнями у письмовій формі, що подаються для розгляду в установленому порядку органу, який проводив перевірку.

Відповідачем факт проведення перевірки не оспорюється, перевірка проведена на підставі документів ПП “Тепломет”. Від підписання акту перевірки та його отримання керівних відповідача відмовився, головного бухгалтера на підприємстві відповідача не було. Копія акту була надіслана відповідачу і отримана останнім.

З урахуванням зазначеного порушень вимог Закону та Інструкції з боку позивача при проведенні перевірки та складанні акту від 01 липня 2004 року судовою колегією не вбачається, а викладені в ньому відомості вважаються достовірними.

Також, судова колегія відхиляє як безпідставні і необґрунтовані заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на сплату ним єдиного податку.

Відповідно до ст.ст.15, 16, 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхування від нещасного випадку здійснює Фонд –некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення. Як встановлено ч.1 ст.46 цього Закону, Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Указ Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, на який посилається відповідач, набрав чинності 17 серпня 1998 року. Відповідно до ст.6 цього Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів) і, зокрема, збору на обов'язкове соціальне страхування.

На час набрання чинності зазначеним Указом Президента пункт 16 частини першої статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” передбачав збір на обов'язкове соціальне страхування як обов'язковий платіж.

Разом з тим, відповідно до п.2 розділу II “Порядок введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування” дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування лише до прийняття законів України з питань соціального страхування.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” прийнятий 23 вересня 1999 року, він набрав чинності з 01 квітня 2001 року. Як встановлено п.2 розділу XI “Прикінцеві  положення” Закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пункт 16 ч.1 ст.14 Закону України “Про систему оподаткування”, який передбачав збір на обов'язкове соціальне страхування, виключено на підставі п.п.2 п.9 Закону України від 16 січня 2003 року № 429-IV “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування”.

Отже, з 01 квітня 2001 року законодавцем встановлено новий порядок сплати страхових внесків й, зокрема, внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які з цієї дати не входять до складу єдиного податку, передбаченого Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”

Таким чином, усі суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування та використовують найману працю відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності” та Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” повинні були сплачувати до Фонду страхові внески за найманих працівників на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Що ж до посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2005 року № 58-р “Про деякі питання спрощеної системи оподаткування”, то його дія не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки за вказаним розпорядженням припинено проведення перевірок та стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка утворилась у 2004 році –1 кварталі 2005 року, тоді як спірна недоїмка та пеня розраховані за період з 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2003 року.

З урахуванням вищевикладеного постанова господарського суду, у зв'язку з невідповідністю викладених в ній висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160, 167, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олександрійському районі Кіровоградської області Кіровоградської області –задовольнити.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 20 квітня 2006 року у справі № 12/326 –скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Повного товариства “Тепломет” на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олександрійському районі Кіровоградської області 1848 грн.84 коп., а також на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 3 грн.40 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.

Головуючий                                                                                              І.М.Науменко

Судді                                                                                                         О.В.Голяшкін

                                                                                               Л.М.Білецька

З оригіналом згідно

провідний спеціаліст                          О.В.Водопоєнко