Постанова

від 20.08.2013 по справі 2270/12627/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/12627/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про стягнення судових витрат у справі №2270/12627/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

Додатковою постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року вказану заяву ТОВ "Універсалбуд" задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення судових витрат в повному обсязі.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року, адміністративний позов ТОВ "Універсалбуд", третя особа на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Мережасистем-Вуд" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення про скасування податкових повідомлень.

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про стягнення судових витрат в сумі 5475,70 грн., в тому числі: судовий збір в сумі 3,40 грн.; витрати на правову допомогу в сумі 2400,00 грн.; витрати позивача та його представника, що пов'язані із прибуттям до суду в сумі 3072,30 грн. (з яких 1300 грн. - добові витрати представника позивача, 1772,30 грн. - витрати на пальне).

Частково задовольняючи заяву ТОВ "Універсалбуд", суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо стягнення судових витрат в частині відшкодування судового збору та добових витрат представника позивача є обґрунтованими, в той час як витрати на правому допомогу та витрати на пальне не підтверджені належними доказами, а тому стягненню не підлягають.

Колегія суддів частково не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. З огляду на відсутність заперечень відповідача щодо правової оцінки судом першої інстанції вимог позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу та витрат на пальне, колегією суддів апеляційної інстанції перевірялись висновки суду першої інстанції щодо стягнення судового збору та добових витрат представника позивача.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно із ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи до яких , належать витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

З аналізу даних норми вбачається, що відшкодуванню стороні підлягають витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов'язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимоги позивача про стягнення судових витрат, понесених у зв'язку із сплатою судового збору.

Так, обов'язок сплати судового збору за звернення до адміністративного суду прямо передбачений законодавством, витрати на його сплату підлягають відшкодуванню в силу ст.94 КАС України, а матеріали справи містять докази, що підтверджують факт його сплати (т.1., а.с.2).

Разом з цим, колегія суддів не погоджується із позицією суду першої інстанції щодо необхідності відшкодування добових витрат представника позивача за рахунок відповідача, виходячи з наступного.

Право суду прийняти додаткову постанову передбачене ст.168 КАС України, зокрема пункт третій частини першої даної статті передбачає таку можливість у випадку не вирішення питання про судові витрати. Однак, зі змісту даної норми вбачається, що підставою для прийняття додаткового судового рішення є не вирішення судом певної частини вимог сторін під час розгляду справи по суті.

Як вбачається із матеріалів справи, як при поданні адміністративного позову, так і під час судового розгляду справи позивач не вимагав стягнути з відповідача понесені ним судові витрати. В ході розгляду адміністративної справи №2270/12627/11 питання щодо визначення розміру судових витрат не ставилось, жодні документи, крім квитанції про сплату судового збору, в підтвердження розміру понесених витрат - не подавались. Вимога про відшкодування за рахунок відповідача судових витрат була сформована після прийняття постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року, що свідчить про її невідповідність вимогам до підстав для прийняття додаткового судового рішення.

Суд першої інстанції при задоволенні вимог в частині відшкодування добових витрат представника позивача посилався на положення статті 91 КАС України.

В даній статті встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 п.5 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", витрати пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах Україні і за кордоном (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 р., службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк в іншій населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

З урахуванням наведених положень, відшкодування витрат на відрядження ФОП ОСОБА_2 за рахунок відповідача неможливе, оскільки представник позивача ОСОБА_2 не перебуває із позивачем в трудових відносинах.

Надання позивачу юридичних послуг ФОП ОСОБА_2 та їх оплата врегульовані договором №04-01/11 від 04.01.2011 р. із відповідними додатками, а тому оплата послуг та відшкодування витрат ФОП ОСОБА_2, зокрема й на відрядження, входить до складу договірних зобов'язань ТОВ "Універсалбуд".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення заяви, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення заяви про стягнення судових витрат у справі №2270/12627/11.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" задовольнити частково.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.