Ухвала

від 21.05.2014 по справі 2270/12627/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2014 р. м. Київ К/800/46468/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд»

на додаткову постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року

та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року

у справі № 2270/12627/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд»

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Нетішинської відділення

третя особа на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережасистем-Вуд»

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Додатковою постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року заяву ТОВ «Універсалбуд» було задоволено частково. Ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Універсалбуд» понесені судові витрати в сумі 1303,40 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року Додаткову постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року було скасовано. Прийнято нову постанову. Заяву ТОВ «Універсалбуд» було задоволено частково. Присуджено на користь ТОВ «Універсалбуд» судові витрати у розмірі 3,40 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В касаційній скарзі ТОВ «Універсалбуд», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні вимог заяви та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року в частині відмови у задоволенні вимог заяви і ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви ТОВ «Універсалбуд» про стягнення судових витрат задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У жовтні 2011 року ТОВ «Універсалбуд» звернулось до суду із позовом до Славутської ОДПІ Хмельницької області в особі Нетішинської відділення про скасування податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2011 року № 0000122300 та № 0000132300.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Славутської ОДПІ Хмельницької області в особі Нетішинської відділення від 18 травня 2011 року № 0000122300 та № 0000132300.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року було залишено без змін.

18 квітня 2013 року ТОВ «Універсалбуд» подало до суду першої інстанції заяву про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Універсалбуд» понесені судові витрати в сумі 5775,70 грн., в тому числі: 3,40 грн. - судовий збір, 2700,00 грн. - витрати на правову допомогу, 3072,30 грн. - витрати позивача та його представника, що пов'язані із прибуттям до суду.

21 травня 2013 року ТОВ «Універсалбуд» подало заяву про зменшення вимог в частині витрат на правову допомогу, у які просило стягнути з Державного бюджету України витрати на правову допомогу у розмірі 2400,00 грн. В решті вимоги заяви про стягнення судових витрат залишило без змін.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи вимоги позивача, виходив з того, що: сплачений судовий збір у розмірі 3,40 грн. підлягає обов'язковому відшкодуванню; заявлені до стягнення добові витрати представника позивача у сумі 300,00 грн. за 2011 рік (2 доби * 150,00 грн.) та у сумі 1000,00 грн. за 2012 рік (5 діб * 200,00 грн.) не перевищують встановлених чинним законодавством меж. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що: в матеріалах справи відсутній розрахунок витрат на правову допомогу, а із наданого заявником розрахунку не вбачаються фактичні витрати фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на здійснення захисту прав та інтересів позивача в сумі в розрізі 2011-2012 років та відсутні підтвердження фактично витраченого часу, заявленого у розрахунку; представником заявника у повній мірі не доведено та не надано суду доказів в підтвердження використаного пального саме для прибуття до суду позивача, або необхідності пересування позивачем саме на такому виді транспорту як автомобіль.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення судового збору у розмірі 3,40 грн., виходив з того, що як при подання позову, так і під час судового розгляду справи позивач з вимогою про стягнення судових витрат до суду не звертався, питання щодо розміру судових витрат не ставив, жодні документи, окрім квитанції про сплату судового збору у розмірі 3,40 грн., позивачем не подавались, а вимога про відшкодування за рахунок суб'єкта владних повноважень судових витрат була сформована після розгляду справи по-суті судами першої та апеляційної інстанцій, що свідчить про її невідповідність вимогам щодо підстав для прийняття додаткового судового рішення. Також, суд виходив з того, що вимога позивача про відшкодування витрат на відрядження фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок відповідача є безпідставними, оскільки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не перебуває із позивачем у трудових відносинах, з урахуванням того, що надання позивачу юридичних послуг фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та їх оплата врегульовані договором № 04-01/11 від 04 січня 2011 року з відповідними додатками, а тому оплата послуг та відшкодування витрат фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, зокрема, й на відрядження, входить до договірних зобов'язань ТОВ «Універсалбуд».

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в резолютивній частині постанови зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат.

За приписами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 3 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Пунктом 3 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на те, що під час розгляду справи по суті питання щодо розміру судових витрат позивач не ставив, жодні документи, окрім квитанції про сплату судового збору у розмірі 3,40 грн., позивачем не подавались, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що у Хмельницького окружного адміністративного суду були відсутні правові підстави для прийняття додаткової постанови щодо витрат на правову допомогу та витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Універсалбуд» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд» залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна