cpg1251 номер провадження справи 8/77/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2013 Справа № 908/2409/13
про стягнення 100689 грн. 92 коп. основного боргу за договором № 12-13/П від 11.02.2013 р.
Суддя І. А. Попова
Представники:
Позивача - Семидівка В.В., дов. від 16.08.2013 р.
Відповідача - не з'явився
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 100689 грн. 92 коп. основного боргу за договором № 12-13/П від 11.02.2013 р.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 19.08.2013р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 510, 526, 530, 549, 625, 692, 694, 712 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору поставки № 12-13/П, укладеного з відповідачем 11.02.2013 р., згідно видаткових накладних останньому поставлено товар на загальну суму 109522 грн. 97 коп. Порушуючи умови договору відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 100689 грн. 92 коп., яку позивач просить стягнути з КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. В судове засідання 19.08.2013 р. відповідач не з'явився, клопотав про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направити уповноваженого представника. Клопотання судом відхилено. Суд зазначає, що, по-перше, з урахуванням конкретних обставин справи поважними вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від відповідача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій. У відповідному випадку відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника згідно з статтею 28 ГПК України. По-друге, відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідач мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.08.2012 року за відсутності представника відповідача.
Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Светотехника-Південь» (позивач у справі, постачальник) та Комунальним підприємством «Підприємство комунальної власності» (відповідач у справі, покупець) 11.02.2013 р. укладено договір поставки № 12-13/П, за умовами якого постачальник зобов'язався передати в зумовлені договором строки товар, згідно зі специфікацією, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Найменування, кількість, асортимент і номенклатура товару, який підлягає передачі покупцю за договором, визначені у специфікації (Додаток № 1) , яка є невід'ємною частиною договору. Згідно п. 4.1 договору поставка товару здійснюється на протязі 15 календарних днів після підписання договору.
В зв'язку зі збільшенням об'єму товару до договору поставки № 12-13/П сторонами укладалися додаткові угоди № 1 від 25.02.2013 р., № 2 від 28.02.2013 р., № 3 від 25.03.2013р., якими вносилися зміни до п. 3.2 щодо загальної вартості договору. Пунктом 3.2 договору ( в редакції додаткової угоди № 3 від 25.03.2013 р.) встановлено, що загальна вартість договору складає 113291 грн. 06 коп. Порядок розрахунків узгоджено п. 3.2 договору, яким передбачено, що оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів після постачання товару.
Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 12-13/П від 11.02.2013 р. за видатковими накладними № С_001316 від 11.03.2013 р., № С_001315 від 11.03.2013 р., № С_001318 від 11.03.2013 р., № С_001317 від 11.03.2013 р., № С_001860 від 28.03.2013 р., № С_001900 від 29.03.2013 р., № С_002134 від 08.04.2013 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 104896 грн. 66 коп., яку отримано відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача, скріплені печатками підприємства, на зазначених накладних та довіреності № 61 від 11.03.2013 р., № 62 від 11.03.2013 р., № 87 від 08.04.2013р.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Згідно представленого позивачем розрахунку відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 4206 грн. 74 коп., внаслідок чого за останнім склалася заборгованість в розмірі 100689 грн. 92 коп.
Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 100689 грн. 92 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги задовольняються.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5-1, ЄДРПОУ 32166551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Південь" (73000, м.Херсон, вул.. Перекопська, 169, ЄДРПОУ 37744565) 100689 (сто тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 92 коп. основного боргу, 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 80 коп. судових витрат. Видати наказ.
Повне рішення складено 27 серпня 2013 року.
Суддя І.А. Попова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2013 |
Оприлюднено | 29.08.2013 |
Номер документу | 33169194 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Попова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні