Постанова

від 06.11.2013 по справі 908/2409/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2013 р. справа №908/2409/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівЛомовцевої Н.В., Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання Трофимович Ю.М. за участю представників сторін: від позивача: Семидівка В.В., довіреність від 06.09.13р. від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2013р. у справі№ 908/2409/13 (суддя Попова І.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Светотехніка-Південь», м. Херсон до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області про стягнення 100 689,92 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області рішенням від 19.08.2013р. задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Светотехніка-Південь», м. Херсон.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2013р. у справі № 908/2409/13 змінити, розстрочивши його виконання на 12 місяців рівними частинами, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що не вбачає підстав для зміни оскаржуваного рішення, оскільки воно винесене з дотриманням вимог чинного законодавства. Також пояснив, що з боку відповідача до теперішнього часу не було жодних дій, які б свідчили про наміри добровільного виконання рішення, тому вважає, що у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення необхідно відмовити.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно матеріалів справи 11 лютого 2013р. між сторонами був укладений договір № 12-13/П з додатками, згідно умов пункту 1.1 якого Постачальник (позивач) зобов'язався передати в обумовлені Договором строки Покупцю (відповідачу) товар згідно зі Специфікацією (додаток № 1), а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір № 12-13/П від 11.02.13р. є договором поставки, таким чином підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України, а також статей 655-697 ЦК України.

Найменування, кількість, асортимент і номенклатура товару, який підлягає передачі відповідачу за Договором, визначається в Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Поставка товару за Договором здійснюється на протязі 15 календарних днів після підписання Договору. (пункт 4.1 Договору).

В зв'язку зі збільшенням об'єму товару до договору поставки № 12-13/П сторонами укладалися додаткові угоди № 1 від 25.02.2013 р., № 2 від 28.02.2013 р., № 3 від 25.03.2013р., якими вносилися зміни до п. 3.2 щодо загальної вартості договору. Пунктом 3.2 договору ( в редакції додаткової угоди № 3 від 25.03.2013 р.) встановлено, що загальна вартість договору складає 113291 грн. 06 коп. Порядок розрахунків узгоджено п. 3.2 договору, яким передбачено, що оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів після постачання товару.

На виконання умов Договору та додатків до нього позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар за наступними видатковими накладними: № С_001316 від 11.03.2013 р., № С_001315 від 11.03.2013 р., № С_001318 від 11.03.2013 р., № С_001317 від 11.03.2013 р., № С_001860 від 28.03.2013 р., № С_001900 від 29.03.2013 р., № С_002134 від 08.04.2013 р., на загальну суму 104896 грн. 66 коп., що підтверджується печаткою підприємства покупця, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчать довіреності на отримання товару за спірний період, а саме: № 61 від 11.03.2013 р., № 62 від 11.03.2013 р., № 87 від 08.04.2013р. на ім'я Івайлової О.А.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

На оплату товару позивачем відповідачу виставлені рахунки-фактури, які відповідач сплатив частково, в сумі 4206,74 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку продукції, відповідачем повну оплату поставленої продукції не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 100 689,92 грн. оскільки покупець свої зобов'язання з оплати отриманого товару належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, виник борг у вказаній сумі.

Твердження відповідача, що судом першої інстанції порушено його права шляхом відхилення клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки про дату слухання справи сторони були повідомлені належним чином. Клопотання, які нібито мав в судовому засіданні заявити представник відповідача, він мав змогу викласти в письмовому вигляді і подати разом із клопотанням про відкладення розгляду справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Всі необхідні для розгляду справи по суті документи наявні в матеріалах справи. Участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

Що стосується вимог апелянта щодо зміни оскаржуваного рішення шляхом розстрочки виконання рішення в зв'язку із скрутним фінансовим становищем, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідачем в якості доказів скрутного фінансового стану надані довідка про наявність заборгованості перед ним населення за надані житлово-комунальні послуги та копії договорів про розстрочення грошових зобов'язань, укладені ним із Міністерством доходів і зборів України.

Підставами для відстрочення або розстрочення виконання рішення є виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочення виконання рішення є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставини, за яких можливе надання розстрочки або відстрочки.

Колегія суддів вважає, що надані відповідачем документи не свідчать про винятковість випадку відповідача, оскільки вони жодним чином не вказують на фінансовий стан підприємства, а саме: в договорах про розстрочення грошових зобов'язань не вказана причина такого розстрочення, а з наданої довідки не можливо встановити загальну картину фінансового стану відповідача.

Таким чином, у задоволенні клопотання про розстрочку виконання оскаржуваного рішення судова колегія вважає за необхідне відмовити.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2013 року по справі № 908/2409/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2013 року по справі № 908/2409/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСЗО;

1-ДАГС