cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" серпня 2013 р. Справа№ 911/427/13-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Ільєнок Т.В.
Кропивної Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Шумейко Ю.О. - представник
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Галадій О.М. - представник
від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2:
від третьої особи 1: Поштар П.С. - представник
від третьої особи 2: Галадій О.М. - представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Національної спілки письменників України на рішення господарського суду Київської області від 02.04.2013 року по справі № 911/427/13-г (Повний текст рішення складено і підписано 08.04.2013 р.) (суддя: Наріжний С.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена-Плюс»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»
2. Національної спілки письменників України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2
1.Підприємство Національної спілки письменників України «Дирекція управління майном НСПУ
2. Приватним підприємством «Позитив-Південь»
про зобов'язання надати погодження та укладення договору
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена-Плюс» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» та Національної спілки письменників України про зобов'язання надати погодження на укладення Договору суборенди та укладення Договору суборенди.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2013 року по справі № 911/427/13-г в задоволенні позовних вимог ТОВ «Селена-Плюс» відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Національна спілка письменників України подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 02.04.2013 року по справі № 911/427/13-г, матеріали справи повернути до місцевого господарського суду для передачі справи за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
У своїй апеляційній скарзі відповідач 2 зазначає, що оскільки відповідач 1 та відповідач 2 знаходяться у м. Києві, то у відповідності до ч. 3 ст. 15 ГПК справу № 911/427/13-г слід направити за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Крім того, апелянт стверджує, що договір найму від 21.05.2005 припинив свою дію 31.12.2012 та не продовжувався сторонами.
Ухвалою від 03.06.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 02.07.2013.
Представник позивача 01.07.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача 2, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 02.04.2013 року у справі № 911/427/13-г без змін.
02.07.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду від відповідача 2, третьої особи 1 та третьої особи 2 надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких відповідач 2 та треті особи підтримали вимоги апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 розгляд справи відкладено на 30.07.2013.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 розгляд справи відкладено на 20.08.2013.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 у зв'язку з перебуванням суддів Рєпіної Л.О. та Суліма В.В. у відпустці для розгляду справи № 910/6011/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Ільєнок Т.В. та Кропивна Л.В.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача 1.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та письмових пояснень, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
24.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селена-Плюс» (суборендар) укладено попередній договір суборенди (надалі - Попередній договір) нерухомого майна у вигляді будівель та споруд будинку творчості письменників ім. А.П. Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Манагарова, будинок № 7 (майно), у тому числі:
- літ.Б - клуб-їдальня, буд., бетон, загальною площею 721,6 кв.м.,
- літ.В - адміністративне, бут., загальною площею 160,5 кв.м.,
- літ.Г - пральня, бут., загальною площею 311,5 кв.м.,
- літ.Д - гуртожиток, ракушка, загальною площею 82,0 кв.м.,
- літ.Е - гараж, ракушка, загальною площею 197,6 кв.м.,
- літ.Ж - склад, бут., загальною площею 135,2 кв.м.,
- літ.З - котельня, ракушка, загальною площею 84,2 кв.м.,
- літ.И - гуртожиток, ракушка, загальною площею 25,4 кв.м.,
- літ.М - гараж, дерев., загальною площею 74,8 кв.м.,
- літ.Н - бензосховище, бут., загальною площею 16,0 кв.м.,
- літ.П - спальний корпус, ж/бетон, загальною площею 4773,9 кв.м.
Згідно з п. 1 та п. 6 Попереднього договору сторони зобов'язались укласти основний договір суборенди в строк до 1 лютого 2013 року.
Відповідно до п. 3 Попереднього договору відповідач 1 зобов'язаний продовжити строк дії договору найму, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 або укласти новий договір, а також отримати згоду наймодавця - відповідача 2 на укладення договору суборенди.
На підтвердження права користування майном відповідач 1 надав договір найму майна: будівель та споруд будинку творчості письменників ім. А.П. Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Манагарова, будинок № 7, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі» (наймач) та Національною спілкою письменників України (наймодавець) 21.05.2005 та посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Темчиною Н.О. (надалі - Договір найму).
Відповідно до п. 4.1 Договору найму майно було передане в найм у строк з 21 травня 2005 року по 31 грудня 2012 року.
Згідно з п. 7.2 договору найму відповідач 1 мав право здавати майно в суборенду за згодою наймодавця - відповідача 2.
01 лютого 2013 року відповідач 1 відмовився укласти основний договір в строк, визначений попереднім договором. Відмову обґрунтував тим, що відсутнє погодження власника майна на передачу його в суборенду.
06 лютого 2013 року третя особа 1 уклала з третьою особою 2 договір оренди майна, яке було передане відповідачу 1 за договором найму від 21 травня 2005 року. При цьому Відповідач 2 погодив укладення договору оренди.
З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2013 майно було передане третій особі 2 за актом приймання-передачі.
Відповідно до ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з п. 3 Попереднього договору на відповідача 1 покладався обов'язок протягом одного місяця укласти додатковий договір про продовження строку дії (або в іншій формі продовжити строк дії) договору найму від 21 травня 2005 року, або укласти новий договір найму з Наймодавцем, яким є Національна спілка письменників України (відповідач 2), а також отримати від наймодавця згоду на укладення договору суборенди між позивачем та відповідачем 1.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 1 до укладення попереднього договору з позивачем, звернувся до відповідача 2 з листом № 121 від 13 грудня 2012 року про бажання скористатись переважним правом на укладення договору найму на новий строк.
Відповідно до п. 4 Попереднього договору лише після виконання відповідачем 1 обов'язку, визначеного в п. 3, позивач має сплатити грошові кошти на користь відповідача 1, що, в свою чергу, є передумовою для укладення основного договору - договору суборенди.
Із матеріалів справи вбачається, що має місце невиконання відповідачем 1 умов Попереднього договору суборенди, оскільки ним не було отримано згоди відповідача 2 на укладення договору суборенди з позивачем, що є причиною неможливості укладення договору суборенди.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 8 Попереднього договору передбачено право сторони за договором звернутися до господарського суду з вимогою про зобов'язання укласти основний договір лише в разі ухилення іншої сторони від укладення основного договору. При цьому п. 5 Попереднього договору передбачена відповідальність відповідача 1 за невиконання умов попереднього договору.
Однак, позивач не звертався з позовними вимогами щодо стягнення неустойки, передбаченої попереднім договором.
Згідно з до п. 7.2 Договору найму відповідач 1 має право здавати майно в суборенду лише за згодою наймодавця.
Нормами ст. 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передача наймачем речі в користування іншій особі (піднайм) можлива лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що укладення договору суборенди між позивачем та відповідачем 1 без згоди відповідача 2 порушуватиме норми закону, договору та права відповідача 2, а тому позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача 1 укласти договір суборенди не можуть бути задоволені.
У відповідності до ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.
Попередній договір суборенди, укладений між позивачем та відповідачем 1 не створює обов'язків для відповідача 2 щодо надання згоди на укладення договору суборенди.
Відповідно до п. 7.2 Договору найму, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, також не встановлено обов'язку відповідача 2 надавати згоду на передачу майна в суборенду.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що відповідач 2 зобов'язаний надати згоду на укладення договору суборенди майна між позивачем та відповідачем 1, спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом, а відтак в задоволені позову з даних підстав слід відмовити.
Стосовно посилань апелянта на те, що оскільки відповідач 1 та відповідач 2 знаходяться у м. Києві, то у відповідності до ч. 3 ст. 15 ГПК дана справа має розглядатися за територіальною підсудністю господарським судом міста Києва, колегія зазначає наступне.
Відповідно до п. 20.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011 року, згідно з частиною першою статті 15 ГПК справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. При цьому стороною, зобов'язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов'язок існує на момент подання позову.
Предметом спору у даній справі є укладення між позивачем та відповідачем 1 Договору суборенди, обидві сторони якого мають здійснити на користь другої певні дії.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем територіальна підсудність визначена вірно в порядку ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України за місцезнаходженням позивача, а тому відсутні підстави для передачі справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача 2 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Національної спілки письменників України залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 02.04.2013 року по справі № 911/427/13-г залишити без змін.
Матеріали справи № 911/427/13-г повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Тарасенко К.В.
Судді Ільєнок Т.В.
Кропивна Л.В.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2013 |
Оприлюднено | 29.08.2013 |
Номер документу | 33186973 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Тарасенко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні