Ухвала

від 28.08.2013 по справі 08/17/2316

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 серпня 2013 року Справа № 08/17/2316 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. -головуючий (доповідач), Остапенка М.І., Студенця В.І.,

розглянувши касаційну скаргусільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хацьки" на рішення господарського суду Черкаської області від 11.02.2013 р. та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 р. у справі № 08/17/2316 господарського суду Черкаської області за позовомсільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хацьки" до виконавчого комітету Хацьківської сільської рад третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство "Хацьки-Агро" проскасування рішення виконавчого комітету Хацьківської сільської ради № 71 від 23.11.2006 р. та визнання недійсним свідоцтва про право власності від 13.12.2006 р. ВСТАНОВИВ:

Подана сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хацьки" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав.

Частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Сума судового збору, сплаченого відповідно до квитанції № ПН9181 від 16.07.2013 р. за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 р. у справі № 08/17/2316 не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір", яким встановлюється порядок та розмір справляння судового збору (далі - Закон).

Відповідно до статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з доданої до касаційної скарги квитанції № ПН9181 від 16.07.2013 р., скаржником сплачено лише 80,29 грн., тобто в меншому розмірі, що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір", яким встановлюється порядок та розмір справляння судового збору.

Зважаючи на викладене, квитанцію № ПН9181 від 16.07.2013 р. не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.

Крім того, пунктом 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні пункти і статті.

Зміст касаційної скарги зводиться до аналізу фактичних обставин справи, посилання на норми права та намагання скаржника витлумачити останні.

При цьому в касаційній скарзі не вказано суті допущених порушень або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом апеляційної інстанції, натомість акцентується увага на встановлених судом фактах, та неповно досліджених доказах та обставинах справи.

Згідно вимог ч. ІІ ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Згідно з імперативними вимогами статей 111 3 , 111 5 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Керуючись пунктами 4, 6 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хацьки" повернути скаржнику.

Головуючий: Жукова Л.В.

Судді: Остапенко М.І.

Студенець В.І.