Постанова

від 29.08.2013 по справі 5006/41/86/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2013 р. справа №5006/41/86/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф. при секретарі Довгалюк К.Г. від позивача:Озюменко Є.Ю. - за дов. №497 від 01.07.2013р. від відповідача:Байдебура Н.Л. - за дов. № б/н від 22.08.2013р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса", м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року у справі№ 5006/41/86/2012 (суддя Колесник Р.М. ) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса", м. Макіївка Донецької області до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна козацька фірма "Клейнода", м. Макіївка Донецької області простягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 183814 грн. 80 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса", м. Макіївка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна козацька фірма "Клейнода", м. Макіївка Донецької області про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 183814 грн. 80 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.11.12 р. по справі було призначено судову товарознавчу експертизу та зупинено провадження по справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.03.13 року провадження по справі було поновлено, оскільки на адресу суду надійшов висновок експерта № 5994/26 від 20.02.13 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.13 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустральній Союз Промисловості Донбасса", м. Макіївка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна козацька фірма "Клейнода", м. Макіївка Донецької області про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 183814 грн. 80 коп. було відмовлено.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса", м. Макіївка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 13.06.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5006/41/86/2012 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.08 року між позивачем (власником) та відповідачем (охорона) було укладено договір про надання послуг з охорони № 03/09-08, за умовами якого предметом договору є надання за плату послуг з охорони (патрулювання в нічний час із 19-00 до 8-00, а по неділях протягом всієї доби об'єкту - відвали металургійного виробництва в районі м. Єнакієве Донецької області.

Згідно п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 14.06.10р.), охорона приймає на себе зобов'язання здійснювати цілодобове патрулювання охоронюваного об'єкта козачими нарядами по точках, які зазначені власником у письмовому вигляді. Кількість патрулів визначається за письмовою заявкою власника.

Сторони підписали дислокацію на період з 05.06.11 року по 31.12.11 року, за якою передбачили надання послуг з охорони охоронцями у кількості 3-х осіб, які мають здійснювати охорону майна позивача на стоянці техніки та виробничих приміщеннях цілодобово з 09-00 години по 09-00 годину; на стоянці техніки та виробничих приміщеннях з 18-00 години по 08-00 годину; та техніки на горі у відстійника з 18-00 години по 08-00 годину.

У відповідності до п. 5.1. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору з вини "охорони", остання відшкодовує "власникові" понесену ним матеріальну шкоду. Відповідно до законодавства України, комісія зобов'язана довести наявність провини охорони у вигляді наміру, недбалості або відсутність провини, якщо власник обмежив кількість і функції постів охорони, що знизило контроль за об'єктом, несвоєчасно ремонтував приміщення для відпочинку особового складу охорони, на необхідність чого вказувала охорона.

Згідно п. 6.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.08 р., якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору сторони письмово не попередили один одного про припинення дії договору - договір вважається пролонгованим на наступний рік.

Так, сторони неодноразово пролонгували договір про надання послуг з охорони № 03/09-08 від 03.09.08 р.

Позивач листом від 10.01.12 року звернувся до відповідача з проханням зменшити кількість охоронців, встановивши на посту "промбаза ТОВ "ІСПД" - 1 людина цілодобово; на посту "насосна станція 2-го підйому" - 1 людина з 17-00 до 08-00 години щоденно.

Відповідач склав акт виконаних робіт за січень 2012 року та табель обліку використаного робочого часу особового складу відповідача за січень 2012 року. Факт надання послуг з охорони підтверджено також і витягом з журналу рапортів.

Сторони 11.06.10 року склали та підписали Інструкцію по несенню служби, якою визначено умови, які мають дотримуватися службою охорони під час надання охоронних послуг.

Згідно п. 2.4. Інструкції, наряд, що заступає на чолі із старшим зміни, перевіряє та приймає майно, що знаходиться в місці дислокації посту, збереженість охоронюваної техніки, кількість ГСМ в кожній одиниці техніки, стан отриманих у під охорону будівель та споруд про що робиться запис в журналі рапортів охорони.

У відповідності до п. 2.7. Інструкції, приймання-здавання зміни мало відбуватися в присутності представника позивача, який мав ставити свій підпис в журналі приймання-здавання зміни.

16.01.12 року комісією у складі представників позивача та представників охорони, що здійснювали охорону майна з 15.01.12 р. та 16.01.12 р., складено акт огляду екскаватора, яким встановлено порушення цілісності пломб на кабіні та капоті екскаватора і встановлена відсутність гідророзподільників в кількості 2 штук. Представники охорони від підпису даного акту відмовилися.

З акту державного технічного огляду великотоннажного та іншого технологічного транспортного засобу від 18.01.12 р., вбачається, що при проведенні державного технічного огляду екскаватору ATLAS 1404, державний номер Т 1873 ІФ, встановлено, що транспортний засіб технічно не справний, гідросистема не в робочому стані, відсутні гідророзподільник 3-х секційний та гідророзподільник 5-ти секційний.

Як зазначає позивач, з 15 по 16 січня 2012 р. з екскаватору ATLAS 1404, державний номер Т 1873 ІФ, що належить йому на праві власності, було викрадено його вузли: гідророзподільник 3-х секційний та гідророзподільник 5-ти секційний.

Враховуючи наведене та те, що охорону зазначеного екскаватору здійснювали працівники відповідача, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна козацька фірма "Клейнода", м. Макіївка Донецької області 183814 грн. 80 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно приписів ст. 978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

За нормами ст. 955 Цивільного кодексу України загальні положення про зберігання застосовуються до окремих його видів, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до вимог ст. 942 Цивільного кодексу України, зберігач (охоронець) зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.08 року між позивачем (власником) та відповідачем (охорона) було укладено договір про надання послуг з охорони № 03/09-08, за умовами якого предметом договору є надання за плату послуг з охорони (патрулювання в нічний час із 19-00 до 8-00, а по неділях протягом всієї доби) об'єкту - відвали металургійного виробництва в районі м. Єнакієве Донецької області.

При зверненні до господарського суду із позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 183814 грн. 80 коп. При цьому, частиною 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Тобто метою суду апеляційної інстанції є не перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а розгляд справи по суті повторно.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12 року, з огляду на вимоги частини 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Так, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Дана норма міститься у розділі зобов»язального права, а саме - главі 51 Цивільного кодексу України «Правові наслідки порушення зобов»язання. Відповідальність за порушення зобов»язання», тобто при наявності у сторін договірних зобов»язань за їх неналежне виконання господарським судом стягуються збитки.

Нормами ст. 950 Цивільного кодексу України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами по справі наявність вищезазначених обставин в даному випадку. Суд першої інстанції, приймаючи помилкове рішення про відмову в позові, не звернув уваги на те, що саме відповідач, а не позивач, повинен доводити наявність обставин, які б звільняли б останнього від відповідальності за втрату (нестачу) речі, що передана на зберігання за договором - підставою позову. Оскільки на договір охорони розповсюджуються загальні норми договору зберігання, то відповідач відповідає за схоронність майна незалежно від вини (ст. 614 Цивільного кодексу України), тобто, тільки при встановленні самого факту нестачі та визначення розміру відшкодування збитків у розмірі її вартості (ст. 951 Цивільного кодексу України).

Позивач в обґрунтування позовної заяви надав до господарського суду постанову про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи від 27.02.12 року, якою було скасовано постанову о/у ВКР Єнакіївського МВ ГУУВС України в Донецькій області від 24.01.12 року про відмову у порушені кримінальної справи та порушено кримінальну справу за фактом крадіжки, що завдала значної шкоди, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Даною постановою встановлено, що з 15.01.12 року по 16.01.12 року з території промислової бази, що знаходиться за адресою: м. Єнакієве, вул. Промислова, 1 невідомими особами таємно викрадено майно, що належить позивачу, балансовою вартістю 64648 грн. 88 коп.

Крім того, з листа Єнакіївського МУУМВС України в Донецькій області від 07.11.12 року вбачається, що зазначена кримінальна справи розслідується стосовно крадіжки гідророзподільників екскаватора "ATLAS" 1404 LC", яке мало місце з 15.01.12 року по 16.01.12 року з території промислової бази, розташованої за адресою: м. Єнакієве, вул. Промислова, 1 (в районі балки Бєліков Яр) за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 Кримінального кодексу України.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем доведено суду у відповідності до приписів ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України факт скоєння крадіжки на території, що перебуває у користуванні позивача, внаслідок якої було викрадено два гідророзподільника; доведено, що з 15 по 16 січня 2012р. екскаватор ATLAS 1404, державний номер Т 1873 ІФ знаходився на території промислової бази, що знаходиться за адресою: м. Єнакієве, вул. Промислова, 1 та був переданий під охорону працівникам відповідача, оскільки умовами укладеного між сторонами договору охорони не передбачено щоденної передачі майна під охорону, в тому числі її опломбування. Факт надання відповідачем позивачу охоронних послуг саме у січні 2012 року підтверджено самим відповідачем, яким складено акт виконаних робіт за січень 2012 року та табель обліку використаного робочого часу особового складу відповідача за січень 2012 року і підтверджено витягом з журналу рапортів, наявним у матеріалах справи.

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначає, що вартість втраченого майна на січень 2012 року складає: гідророзподільник 3-х секційний - 6893 грн. 40 коп. разом з ПДВ та гідророзподільник 5-ти секційний - 114884 грн. 40 коп. разом з ПДВ, що загалом становить суму у розмірі 183814 грн. 80 коп., тобто судова колегія вважає, що визначений позивачем розмір вартості втраченого майна не суперечить висновку судової експертизи № 5994/26 від 20.02.13 року, яким визначено, що ринкова вартість аналогів досліджених гідророзподільників 3-х та 5-ти секційних до екскаватору складає: згідно листа ПП «НВК Укрметалпродукт» № 321 від 07.02.13 р., підписаного від імені директора Крисенко В.С. складає 190350 грн. 00 коп. разом з ПДВ; згідно листа ТОВ «Нові системні технології» від 06.02.13 р., підписаного від імені Демешок А.В., складає 230000 грн. 00 коп. та згідно листа «Lagen-Trans України» від 05.02.13 р., підписаного від імені керівника підприємства складає 576000 грн. 00 коп. разом з ПДВ. Тобто визначений позивачем розмір втраченого майна є меншим, ніж встановлена судовою експертизою середньоринкова вартість аналогів втраченого майна.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позивачем доведено об»єктивну та суб»єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, зокрема, причинно-наслідковий зв»язок між крадіжкою двох гідророзподільників та спричиненими позивачу збитками. В той же час, відповідач не довів суду апеляційної інстанції наявність в даному випадку дії непереборної сили, внаслідок умислу чи грубої необережності позивача належними та допустимими доказами.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса", м. Макіївка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна козацька фірма "Клейнода", м. Макіївка Донецької області про стягнення збитків у розмірі 183814 грн. 80 коп. є доведеними позивачем та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до приписів п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Так, в матеріалах справи всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України є наявною ухвала про відкладення розгляду справи від 30.05.13 року (вже після призначення колегіального розгляду справи), яка підписана лише двома суддями без наявності підпису третього судді - Чернової О.В.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, є порушення норм матеріального та процесуального права України, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року у справі № 5006/41/86/2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса", м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року у справі № 5006/41/86/2012 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року у справі № 5006/41/86/2012 - скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса", м. Макіївка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна козацька фірма "Клейнода", м. Макіївка Донецької області про стягнення збитків у розмірі 183814 грн. 80 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна козацька фірма "Клейнода", 86120, Донецька область, м. Макіївка, вул. Немировича-Данченко, 35/1, ЗКПО 32442494 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса", 86156, Донецька область, м. Макіївка, мкр-н Зелений, 11 «А», ЗКПО 30502954 збитки у розмірі 183814 грн. 80 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3676 грн. 30 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1838 грн. 15 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Гриньова О.В.