Постанова

від 19.08.2013 по справі 23/400-53/229

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 23/400-53/229

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Пашкіної С.А.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Слівінський М.О. - представник за довіреністю

від відповідача: Завгородня С.А. - представник за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2012р.

у справі №23/400-53/229 (головуючий суддя Грєхова О.А., судді Блажівська О.Є., Бондарчук В.В.)

за позовом Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд»

про стягнення 22 724 872,14 грн.

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд»

до Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд» про стягнення 22 724 872,15 грн. неустойки через неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором №01-08 від 28.03.2008р.

Закритим акціонерним товариством «Укратоменергобуд» було подано зустрічний позов до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про зобов'язання підписати акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2010р. по справі №23/400 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 15 099 250,23 грн. неустойки, 14 514,26 грн. державного мита та 137,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2010р. у справі №23/400 залишень без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2011р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. у справі №23/400 в частині розгляду первісних позовних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, в іншій частині вказані судові акти залишені без змін.

При новому розгляді первісних позовних вимог Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» господарським судом було прийнято заяву позивача від 27.05.2011р. про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 36 029 593,80 грн.

19.03.2012р. Господарським судом міста Києва прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 48 348 268,61 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2012р. по справі №23/400-53/229 за результатами нового розгляду первісних позовних вимог Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2012р. у справі №23/400-53/229 повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю та стягнути із Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд» на його користь 48 348 268,61 грн. неустойки.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушенням норм процесуального права; неправильним застосуванням судом норм матеріального права, що регулюють питання стягнення штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України), внаслідок чого, суд прийняв неправильне рішення.

Так апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що судовим рішенням по справі №23/527-25/58 спростовано факт прострочення поставки статора №17224 та невиконання робіт з його капітального ремонту, протирічить дійсним обставинам, оскільки судом під час розгляду справи №23/527-25/58 встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі ТМЦ за квітень 2010р. статор необмотаний турбогенератора ТВВ-800-2УЗ поставлено на ВП «РАЕС» у квітні 2010р., тобто з простроченням на 3 місяці (відповідно до «Графіка (скорегованого) капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-800-2УЗ зав. №17224 за технологією «Альстом» на майданчику ВП РАЕС» (додаток №4 до додаткової угоди №3) статор №17224 мав бути поставлений не пізніше 15.01.2010р.); не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що графіком виконання робіт не встановлено строк капітального ремонту статора №17224, так як у додатку №4 до додаткової угоди №3 до Договору визначено «Графік (скорегований) капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-800-2УЗ зав. №17224 за технологією «Альстом» на майданчику ВП РАЕС», в якому встановлені чіткі строки і етапи виконання капітального ремонту статора зав. №17224, а саме капітальний ремонт статора зав. №17224 мав закінчитися 28.10.2010р.; не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що позивач не навів, які саме роботи не були виконані на суму 40 552 366,79 грн., оскільки відповідний розрахунок міститься у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Також апелянт зазначає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати спеціальну норму, викладену в частині 2 ст. 231 Господарського кодексу України, що також зазначена в п. 7.5. Договору, яка передбачає обов'язкове нарахування пені за порушення строків виконання робіт, з огляду на що, висновок суду про те, що пеня може нараховуватись лише на суму невиконаного грошового зобов'язання, є помилковим та зробленим без врахування спеціальних норм ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідач надав суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає, що рішення суду від 17.12.2012р. прийняте в результаті повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з правильним застосуванням норм матеріального права, тому підлягає залишенню в силі, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Дідиченко М.А. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та призначено розгляд справи на 25.02.2013р.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2013р., з огляду на перебування судді Алданової С.О. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №23/400-53/229 у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Дідиченко М.А.

25.03.2013р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з тим, що згідно наказу №14 від 25.03.2013р. В.о. голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. цей день було оголошено вихідним.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 27.03.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. на лікарняному, вирішено здійснити розгляд справи №23/400-53/229 у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Дідиченко М.А. прийняла до свого провадження справу №23/400-53/229 та призначила її до розгляду на 15.04.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013р. розгляд справи судом було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та його клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядження В.о. голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 13.05.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №23/400-53/229 у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Зеленін В.О.

В судовому засіданні від 27.05.2013р., відповідно до ст. 25 ГПК України, змінено назву відповідача з Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» на Приватне акціонерне товариство «Укратоменергобуд».

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2013р., з огляду на перебування судді Алданової С.О. у відпустці, вирішено розглянути справу №23/400-53/229 у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Пашкіна С.А.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 25.02.2013р., 18.03.2013р., 13.05.2013р., 27.05.2013р., 12.06.2013р., 17.06.2013р. та 05.08.2013р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

28 березня 2008р. між Державним підприємством «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Приватним акціонерним товариством «Укратоменергобуд» був укладений Договір №01-08 (2208-4/05 - НАЕК) на виконання комплексу додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС ДП НАЕК «Енергоатом».

Згідно з п. 1.1. Договору відповідач за первісним позовом зобов»язався на свій ризик власними та залученими силами виконати комплекс додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС, а позивач за первісним позовом зобов»язався прийняти та оплатити виконані відповідачем за первісним позовом роботи, запасні частини та комплектуючі.

У відповідності до Додатку №4 до Додаткової угоди №3 до Договору «Графік (скорегований) капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-800-2УЗ, зав. №17224 за технологією «Альстом» на майданчику ВП «Рівненська АЕС» відповідач за первісним позовом зобов»язався:

- з 01.09.2009р. до 15 січня 2009р. виконати технічне дослідження, визначення придатності та придбання оборотного сердечника статора зав. №17224 турбогенератора ТВВ-800-2УЗ;

- з 01.09.2009р. по 28.10.2010р. здійснити капітальний ремонт із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-800-2УЗ (зав. №17224) ДА ПАЕК «Енергоатом» за технологією «Альстом» на майданчику ВП «Рівненська АЕС» та поставку ЗІП для виконання робіт;

- з 01.09.2009р. до 01.03.2010р. розробити технічну документацію до статора ТВВ-800-2УЗ;

- з 01.09.2009р. до 01.03.2010р. виготовити та поставити стрижні до оборотного статора генератора;

- з 01.09.2009р. по 01.03.2010р. виготовити та поставити деталі для перемотування оборотного статора генератора;

- з 01.03.2010р. по 01.06.2010р. здійснити механічну обробку нажимних плит та лікування заліза обмотки оборотного статора генератора та підготувати статор до вкладення обмотки. Вартість робіт 122 878,80 грн.;

- з 01.06.2010р. по 28.10.2010р. здійснити монтаж нової обмотки статора та провести випробування.

Пунктом 5.9. Договору сторони встановили, що приймання виконаних відповідачем за первісним позовом робіт з урахуванням поставлених в межах виконання цих робіт товарно-матеріальних цінностей оформлюється виключно двостороннім актом.

Предметом розгляду даної справи по первісному позову є стягнення з відповідача за первісним позовом неустойки в розмірі 48 348 268,61 грн. за порушення умов Договору, зокрема, Графіку виконання робіт, а саме: за порушення строків виконання технічного дослідження, визначення придатності та придбання оборотного сердечника статора зав. №17224 турбогенератора ТВВВ-800-2УЗ (п. 1 Графіка ремонту за Додатковою угодою №3); за прострочення виконання робіт з виготовлення та поставки стрижнів для оборотного статора генератора (п. 2.3. Графіка ремонту за Додатковою угодою №3); за прострочення виконання робіт з механічної обробки нажимних плит та лікування заліза обмотки оборотного статор генератора. Підготовка статора до вкладання обмотки (п.2.4. Графіка ремонту за Додатковою угодою №3); за прострочення виконання робіт з монтажу нової обмотки статора, проведення випробувань (п. 2.5. Графіка ремонту за Додатковою угодою №3).

Так, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов»язання, в якому хоча б одна сторона є суб»єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов»язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов»язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов»язання стягується пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.5. Договору визначено, що за порушення термінів виконання робіт за Договором з вини генпідрядника, останній несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1 від вартості невиконаних робіт за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, для вирішення даного спору судом має бути встановлено, чи було прострочено відповідачем за первісним позовом зобов»язання з придбання оборотного сердечника статора зав. №17224 турбогенератора ТВВ-800-2УЗ як це передбачалось Договором. При цьому слід відмітити, що в разі, якщо наявне прострочення зобов»язання, застосуванню підлягатиме ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, яка передбачає можливість стягнення пені за прострочення робіт, послуг, оскільки позивач за первісним позовом є підприємством державного сектора економіки.

Колегія суддів апеляційного суду відмічає, що при новому розгляді даної справи судом першої інстанції призначались судові експертизи з метою встановлення фактів на вказівку Вищого господарського суду України (постанова Вищого господарського суду України від 13.04.2011р.) щодо необхідності встановлення чи є оборотний сердечник статора зав. №17224 турбогенератора ТВВ-800-2УЗ та статор генератора ТВВ-800-2УЗ зав. №1724 (статор без обмотки турбогенератора типу ТВВ-1000-2УЗ заводський номер №17224/ сердечник оборотного статора ТВВ-800-2УЗ зав. №17224) одним і тим самим об»єктом, про який йдеться у Договору від 28.03.2008р. (з урахуванням додаткових угод до нього), а саме: ухвалою суду від 10.06.2010р. товарознавча експертиза до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, ухвалою суду від 21.10.2011р. до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз; ухвалою суду від 19.12.2011р. призначено комплексну судову інженерно-технічну (технологічну) товарознавчу експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Експертні установи надали відповіді суду про неможливість проведення дослідження оборотних сердечників турбогенератора ТВВ-800-2УЗ, у зв»язку з відсутністю спеціалістів з технології виробництва зазначеного виду продукції.

Разом з тим, Господарським судом міста Києва розглядалась справа №23/527-25/58, рішенням від 07.02.2012р. по якій позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Укратоменергобуд» задоволені в повному обсязі - стягнуто з Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заборгованість за виконані роботи за Договором №01-08 від 28.03.2008р. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2012р. рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2012р. залишено без змін.

Рішенням суду від 07.02.2012р. по справі №23/527-25/58 судом першої інстанції було встановлено факт належного виконання Приватним акціонерним товариством «Укратоменергобуд» робіт за Договором №01-08 від 28.03.2008р., зокрема, поставки статора необмотаного турбогенератора ТВВ-800-2УЗ на суму 60 523 675,92 грн. та транспортування сердечника статора на суму 4 912 714,80 грн.; встановлено, що для виконання робіт з капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора ЗАТ «Укратоменергобуд» виконано придбання матеріально-технічних ресурсів на суму 63 474 784,13 грн.

Слід відмітити, що в ході розгляду справи №23/527-25/58 була проведена судово-економічна експертиза, висновком №6373/11-44 від 30.12.2011р. якої підтверджено виконання Приватним акціонерним товариством «Укратоменергобуд» робіт та поставка матеріалів за Договором, передбачених у Переліку (скоригованому) робіт по створенню оперативного резерву електрообладнання для турбогенераторів ТВВ-1000-2УЗ на енергоблоках АЕС України ДП НАЕК «Енергоатом», загальною вартістю 202 752 461,82 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, вказана норма закону вказує на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціально встановлені факти звільняються від доказування тому, що їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Таким чином, не підлягають повторному доведенню факти, що встановлені в рішенні суду по справі №23/527-25/58 стосовно належного виконання Приватним акціонерним товариством «Укратоменергобуд» робіт за Договором №01-08 від 28.03.2008р., зокрема, по поставці статора необмотаного турбогенератора ТВВ-800-2УЗ на суму 60 523 675,92 грн. та транспортуванню сердечника статора на суму 4 912 714,80 грн., придбання матеріально-технічних ресурсів на суму 63 474 784,13 грн. для виконання робіт з капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора.

З огляду на зазначене, апеляційний суд відмічає те, що господарський суд з урахуванням висновків суду по справі №23/527-25/58 зробив правильний висновок про відсутність підстав для застосування заявленої позивачем за первісним позовом відповідальності у вигляді неустойки, так як в ході розгляду справи №23/527-25/58 встановлено факт належного виконання Приватним акціонерним товариством «Укратоменергобуд» робіт за Договором.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з приводу того, що неможна брати до уваги посилання позивача за первісним позовом на невиконання відповідачем за первісним позовом робіт за Договором на суму 40 552 366,79 грн., оскільки ним не наведено, які саме роботи не виконано на відповідну суму.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за первісним позовом не доведено суду належними засобами доказування на наявність у нього права на стягнення неустойки з відповідача за первісним позовом, тому рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду відмічає, про неправомірність застосування до спірних правовідносин про стягнення неустойки положення ст. 549 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що позивач за первісним позовом є суб»єктом господарювання державного сектору економіки, і питання щодо застосування та розмір неустойки у разі якщо порушено господарське зобов»язання, в якому хоча б одна сторона є суб»єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, регулюється ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, яка передбачає можливість стягнення неустойки за прострочення виконання робіт, послуг.

При цьому Вищий господарський суд України в своєму інформаційному листі від 13.08.2008р. №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008р.» зазначив, що якщо помилка місцевого господарського суду у застосуванні норм матеріального права не вплинула на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку щодо вирішення спору, то у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування відповідного судового рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. у справі №23/400-53/229 залишити без змін.

3. Справу №23/400-53/229 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Зеленін В.О.

Пашкіна С.А.