Постанова

від 15.10.2013 по справі 23/400-53/229

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Справа № 23/400-53/229

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Барицької Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2013 року

у справі № 23/400-53/229

господарського суду міста Києва

за позовом Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд"

про стягнення 22 724 872,14 грн.

за зустрічним

позовом Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд"

до Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників

позивача - Слівнський М.О.

відповідача - Завгородня С.П.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" про стягнення 22 724 872,15 грн. неустойки через неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором №01-08 від 28 березня 2008 року.

Закрите акціонерне товариство "Укратоменергобуд" подало зустрічний позов до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зобов'язання підписати акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19жовтня 2010 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 січня 2011 року у справі №23/400 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 15 099 250,23 грн. неустойки, 14 514,26 грн. державного мита та 137,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 квітня 2011 року рішення господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 січня 2011 року у справі №23/400 в частині розгляду первісних позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва, в іншій частині зазначені судові акти залишені без змін.

Під час нового розгляду первісних позовних вимог Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" господарським судом було прийнято заяву позивача від 27 травня 2011 року про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 36 029 593,80 грн.

19 березня 2012 року господарським судом міста Києва прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 48 348 268,61 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17 грудня 2012 року (судді Грєхова О.А., Блажівська О.Є., Бондарчук В.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2013 року (судді Шевченко Е.О., Зеленін В.О., Пашкіна С.А.) у справі №23/400-53/229 за результатами нового розгляду первісних позовних вимог Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Державне підприємство "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішенням господарського суду міста Києва від 17 грудня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та не повне дослідження документів та доказів у справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 березня 2008 року між Державним підприємством "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Приватним акціонерним товариством "Укратоменергобуд" був укладений Договір №01-08 (2208-4/05 - НАЕК) на виконання комплексу додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС ДП НАЕК "Енергоатом".

Згідно з п. 1.1. Договору відповідач за первісним позовом зобов'язався на свій ризик власними та залученими силами виконати комплекс додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС, а позивач за первісним позовом зобов'язався прийняти та оплатити виконані відповідачем за первісним позовом роботи, запасні частини та комплектуючі.

У відповідності до Додатку №4 до Додаткової угоди №3 до Договору "Графік (скорегований) капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-800-2УЗ, зав. №17224 за технологією "Альстом" на майданчику ВП "Рівненська АЕС" відповідач за первісним позовом зобов'язався:

- з 01 вересня 2009 року до 15 січня 2009 року виконати технічне дослідження, визначення придатності та придбання оборотного сердечника статора зав. №17224 турбогенератора ТВВ-800-2УЗ;

- з 01 вересня 2009 року до 28 жовтня 2010 року здійснити капітальний ремонт із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-800-2УЗ (зав. №17224) ДА ПАЕК "Енергоатом" за технологією "Альстом" на майданчику ВП "Рівненська АЕС" та поставку ЗІП для виконання робіт;

- з 01 вересня 2009 року до 01 березня 2010 року розробити технічну документацію до статора ТВВ-800-2УЗ;

- з 01 вересня 2009 року до 01 березня 2010 року виготовити та поставити стрижні до оборотного статора генератора;

- з 01 вересня 2009 року до 01 березня 2010 року виготовити та поставити деталі для перемотування оборотного статора генератора;

- з 01 березня 2010 року до 01 червня 2010 року здійснити механічну обробку нажимних плит та лікування заліза обмотки оборотного статора генератора та підготувати статор до вкладення обмотки. Вартість робіт 122 878,80 грн.;

- з 01 червня 2010 року до 28 жовтня 2010 року здійснити монтаж нової обмотки статора та провести випробування.

Пунктом 5.9. Договору сторони встановили, що приймання виконаних відповідачем за первісним позовом робіт з урахуванням поставлених в межах виконання цих робіт товарно-матеріальних цінностей оформлюється виключно двостороннім актом.

Предметом розгляду даної справи за первісним позовом є стягнення з відповідача за первісним позовом неустойки в розмірі 48 348 268,61 грн. за порушення умов Договору, зокрема, Графіку виконання робіт, а саме: за порушення строків виконання технічного дослідження, визначення придатності та придбання оборотного сердечника статора зав. №17224 турбогенератора ТВВВ-800-2УЗ (п. 1 Графіка ремонту за Додатковою угодою №3); за прострочення виконання робіт з виготовлення та поставки стрижнів для оборотного статора генератора (п. 2.3. Графіка ремонту за Додатковою угодою №3); за прострочення виконання робіт з механічної обробки нажимних плит та лікування заліза обмотки оборотного статор генератора. Підготовка статора до вкладання обмотки (п.2.4. Графіка ремонту за Додатковою угодою №3); за прострочення виконання робіт з монтажу нової обмотки статора, проведення випробувань (п. 2.5. Графіка ремонту за Додатковою угодою №3).

Так, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків зазначеної вартості.

Пунктом 7.5. Договору визначено, що за порушення термінів виконання робіт за Договором з вини генпідрядника, останній несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1 від вартості невиконаних робіт за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, для вирішення даного спору судом має бути встановлено, чи було прострочено відповідачем за первісним позовом зобов'язання з придбання оборотного сердечника статора зав. №17224 турбогенератора ТВВ-800-2УЗ як це передбачалось Договором. При цьому слід зазначити, що в разі, якщо наявне прострочення зобов'язання, застосуванню підлягатиме ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, яка передбачає можливість стягнення пені за прострочення робіт, послуг, оскільки позивач за первісним позовом є підприємством державного сектора економіки.

Під час нового розгляду справи судом першої інстанції призначались судові експертизи з метою встановлення фактів щодо необхідності встановлення чи є оборотний сердечник статора зав. №17224 турбогенератора ТВВ-800-2УЗ та статор генератора ТВВ-800-2УЗ зав. №1724 (статор без обмотки турбогенератора типу ТВВ-1000-2УЗ заводський номер №17224/ сердечник оборотного статора ТВВ-800-2УЗ зав. №17224) одним і тим самим об'єктом, про який йдеться у Договорі від 28 березня 2008 року, так ухвалою суду від 10 червня 2010 року товарознавча експертиза до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, ухвалою суду від 21 жовтня 2011 року до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз; ухвалою суду від 19 грудня 2011 року призначено комплексну судову інженерно-технічну (технологічну) товарознавчу експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Експертні установи надали відповіді суду про неможливість проведення дослідження оборотних сердечників турбогенератора ТВВ-800-2УЗ, у зв'язку з відсутністю спеціалістів з технології виробництва зазначеного виду продукції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07 лютого 2012 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 23 липня 2012 року у справі №23/527-25/58 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" задоволені в повному обсязі - стягнуто з Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованість за виконані роботи за Договором №01-08 від 28 березня 2008 року.

Судом першої інстанції у рішенні суду від 07 лютого 2012 року у справі №23/527-25/58 судом встановлено факт належного виконання Приватним акціонерним товариством "Укратоменергобуд" робіт за Договором №01-08 від 28 березня 2008 року, зокрема, поставки статора необмотаного турбогенератора ТВВ-800-2УЗ на суму 60.523.675,92 грн. та транспортування сердечника статора на суму 4.912.714,80 грн.; встановлено, що для виконання робіт з капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора ЗАТ "Укратоменергобуд" виконано придбання матеріально-технічних ресурсів на суму 63.474.784,13 грн.

Під час розгляду справи №23/527-25/58 була проведена судово-економічна експертиза, висновком №6373/11-44 від 30 грудня 2011 року якої підтверджено виконання Приватним акціонерним товариством "Укратоменергобуд" робіт та поставка матеріалів за Договором, передбачених у Переліку (скоригованому) робіт по створенню оперативного резерву електрообладнання для турбогенераторів ТВВ-1000-2УЗ на енергоблоках АЕС України ДП НАЕК "Енергоатом", загальною вартістю 202.752.461,82 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову під час вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, не підлягають повторному доведенню факти, що встановлені в рішенні суду у справі №23/527-25/58 стосовно належного виконання Приватним акціонерним товариством "Укратоменергобуд" робіт за Договором №01-08 від 28 березня 2008 року, зокрема, з поставки статора необмотаного турбогенератора ТВВ-800-2УЗ на суму 60523675,92 грн. та транспортуванню сердечника статора на суму 4912714,80 грн., придбання матеріально-технічних ресурсів на суму 63474784,13 грн. для виконання робіт з капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, з урахуванням висновків суду у справі №23/527-25/58, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування заявленої позивачем за первісним позовом відповідальності у вигляді неустойки, оскільки під час розгляду справи №23/527-25/58 встановлено факт належного виконання Приватним акціонерним товариством "Укратоменергобуд" робіт за Договором.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2013 року зі справи № 23/400-53/229 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

Т. Л. Барицька