Постанова

від 21.08.2013 по справі 2а-4048/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2013 року № 2а-4048/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "361 Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2012 року у справі №2а-4048/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „361 Україна", (надалі -позивач), до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі -відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2011 р. №0001742302 та №0001752302 частково задоволено касаційну скаргу позивача, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2012 р. та Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р. скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ „Анаель-Ком" (код ЄДРПОУ 36612742) та ПП „Абісаль" (код ЄДРПОУ 36794489), оскільки господарські операції позивача із вказаними контрагентами носили реальний характер та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

В судове засідання 13.06.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „361 Україна", код за ЄДРПОУ 35427919 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 №119/23-2/35427919 від 22.02.2011 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, позивачем порушено вимоги: п.п.5.3.9. п.5.3., ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 303938,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010 року в сумі 180357,00 грн., та за 2 квартал 2010 року в сумі 123581,00 грн.; п.п.7.5.1. п.7.5., п.п.7.4.5., п.п.7.4., п.п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.п.7.2.6., п.7.2., ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 241940,98 грн., в т.ч.: за березень 2010 року в сумі 143569,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 68459,00 грн., за травень 2010 року в сумі 29878,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем 11.03.2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001742302 (надалі - ППР №0001742302), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 379923,00 грн., з яких 303938,00 грн. - за основним платежем, а 75985,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001752302 (надалі - ППР №0001752302), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 302428,00 грн., з яких 241942,00 грн. - за основним платежем, а 60486,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „361 Україна" (код ЄДРПОУ 35427919) зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.09.2007 р., взято на податковий облік у ДПІ у Печерському районі м. Києва 13.09.2007 р., зареєстровано платником податку на додану вартість 11.10.2007 р.

Між позивачем, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Анаель-Ком", як агенцією, був укладений Договір №5/10 (надалі - Договір №5/10). Дата підписання Договору №5/10 зазначена в самому тексті договору визначена як 14.01.2010 року, однак, як вбачається з письмового листування сторін доданого до матеріалів справи (лист позивача до ТОВ „Анаель-Ком", вих. №29 від 17.06.2010 року, та відповідь ТОВ „Анаель-Ком" на нього вих. №5 від 01.07.2010 року), дата зазначена в договорі є помилковою, а фактичною датою укладення договору між сторонами є 01.01.2010 року, що також підтверджується Додатком №1 від 01.03.2010 року до Договору №5/10, Актом здачі приймання робіт (надання послуг) №31/03 від 31.03.2010 року, які були підписані між сторонами, та в яких дата підписання Договору №5/10 визначена як 01.01.2010 року, а також Податковою накладною №423103018 від 31.03.2010 року, яка була складена ТОВ „Анаель-Ком", та в якій також дата підписання Договору №5/10 визначена як 01.01.2010 року.

Згідно п.1.1. та п.1.2 Договору №5/10, агенція зобов'язується надати послуги з комплексного рекламного обслуговування замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Перелік послуг, їх обсяги, строки виконання, вартість, порядок та строки оплати, а також інші істотні умови в кожному конкретному випадку визначаються сторонами у додатках до договору.

Судом встановлено, що згідно Додатку №1 від 01.03.2010 року до Договору №5/10, ТОВ „Анаель-Ком" зобов'язувалось надати позивачу послуги з розміщення в березні 2010 року рекламної кампанії „М.С.Л." на телебаченні, на загальну суму 865000,00 грн., в т.ч. ПДВ 143568,47 грн., та податок з реклами 3589,20 грн.

На виконання вказаного договору та Додатку №1 від 01.03.2010 року до Договору №5/10, ТОВ „Анаель-Ком" надало позивачу в березні 2010 року послуги з розміщення рекламної кампанії „М.С.Л." на телебаченні, на загальну суму 865000,00 грн., в т.ч. ПДВ 143568,47 грн., та податок з реклами 3589,20 грн., що підтверджується: Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №31/03 від 31.03.2010 року на суму 865000,00 грн., та ефірними довідками: ТОВ „Медіапартнерство" щодо фактичного виходу (трансляції) з 29.03.2010 по 31.03.2010 року рекламних матеріалів з умовною назвою „Лото Забава" в ефірі телеканалу „ТРК „Україна", ТОВ „ПроАктив Медіа Консалтинг" щодо фактичного виходу (трансляції) з 29.03.2010 по 31.03.2010 року рекламних матеріалів з умовною назвою „Лото Забава супер-лотерея" в ефірі телеканалу ТРК „Ера"; ТОВ „Рекламна Агенція „Річ Медіа" щодо фактичного виходу (трансляції) з 29.03.2010 по 31.03.2010 року рекламних матеріалів „Лото Забава" в ефірі телеканалу „5 канал"; ТОВ „Фарватер ТВ" щодо фактичного виходу (трансляції) з 29.03.2010 по 31.03.2010 року рекламних матеріалів „Лото Забава супер-лотерея" в ефірі телеканалу „Перший національний", які позивач, відповідно до положень п.3.1. Договору №5/10 отримував від ТОВ „Анаель-Ком".

Окрім цього, в судовому засіданні позивачем були продемонстровані, досліджені судом та долучені до матеріалів справи примірник аудіовізуального рекламного ролика (файл з назвою „Loto_Zabava_25s.mp4" на CD-диску), хронометражем 25 секунд, який позивач отримав від свого контрагента, та відповідно до п.4.1. Договору №5/10 передавав ТОВ „Анаель-Ком", який за своїм змістом направлений на популяризацію державної лотереї „Лото Забава", та відповідає опису, наведеному в ефірних довідках.

Судом встановлено, що частину вартості послуг отриманих за Додатком №1 від 01.03.2010 року до Договору №5/10 в сумі 570000,00 грн., в т.ч. ПДВ 94605,81 грн. позивач оплатив 29.04.2010 року безпосередньо ТОВ "Анаель-Ком", а залишок в сумі 295000,00 грн., в т.ч. ПДВ 48962,66 грн. було оплачено позивачем 22.06.2010 року на рахунок Приватного підприємства „Абісаль" згідно Угоди про заміну особи у зобов'язанні від 31.05.2010 року, за якою ТОВ „Анаель-Ком" передало ПП „Абісаль" весь обсяг прав і обов'язків, які були набуті за Договором №5/10, в тому числі право вимоги виконання грошових зобов'язань. Таким чином позивач повністю оплатив вартість отриманих від ТОВ „Анаель-Ком" послуг, що підтверджується банківськими виписками по руху коштів на його рахунку, дослідженими судом.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2010 року ТОВ „Анаель-Ком" склало та видало позивачу податкову накладну №423103018 на суму 865000,00 грн., в т.ч. ПДВ 143568,47 грн. Зазначена податкова накладна оформлена у відповідності до вимог п.п.7.2.1. п.7.2., ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", та Наказу ДПА України „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", і містить всі, передбачені цими нормами законів, обов'язкові реквізити. Позивач відніс суму ПДВ до податкового кредиту, що знайшло відображення в податковій декларації з ПДВ за звітний податковий період - березень місяць 2010 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за березень 2010 року.

Також судом було встановлено, що 03.08.2009 року між ТОВ „М.С.Л.", як замовником, та позивачем, як агенцією, було укладено Договір про комплексне рекламне обслуговування №361-03/08-09 (надалі - Договір №361-03/08-09), відповідно до п.1.1 та п.1.2 якого агенція зобов'язується надати послуги з комплексного рекламного обслуговування замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Перелік послуг, їх обсяги, строки виконання, вартість, порядок та строки оплати, а також інші істотні умови в кожному конкретному випадку визначаються сторонами у додатках до договору.

Відповідно до умов Додатку №14 від 19.03.2010 р. до Договору №361-03/08-09, за яким позивач взяв на себе зобов'язання надати замовнику послуги з розміщення в період з 29.03.2010 по 30.04.2010 року відеороликів клієнта з рекламою його ТМ „Лото Забава" на телеканалах. Вартість зазначених послуг за весь період склала: 1848845,40 грн., в т.ч. ПДВ 306862,31 грн.

Послуги з розміщення в березні 2010 року рекламної кампанії „М.С.Л." на телебаченні, отримані позивачем від ТОВ „Анаель-Ком" за Договором №5/10, були використані ним у власній господарській діяльності для виконання зобов'язань, взятих перед клієнтом, - ТОВ „М.С.Л.". Це підтверджується дослідженими судом: Актом надання послуг №153 від 30.04.2010 року, підписаним між позивачем та ТОВ „М.С.Л.", за яким позивач надавав у період з 29.03.2010 по 30.04.2010 року послуги з розміщення його рекламних матеріалів на телебаченні. ТОВ „М.С.Л." оплатило послуги позивача в повному обсязі такими платежами: попередня оплата 08.04.2010 року на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66390,04 грн., та оплатами після приймання послуг клієнтом: 25.05.2010 року на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 165975,10 грн., 07.06.2010 року на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 165975,10 грн., 24.06.2010 року на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66390,04 грн., 01.07.2010 року на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66390,04 грн., 02.08.2010 року на суму 248845,40 грн., в т.ч. ПДВ 41302,14 грн., що підтверджується банківськими виписками по руху коштів на рахунку позивача, дослідженими судом. За результатами здійснення господарських операцій позивач видав клієнту податкові накладні: №142 від 08.04.2010 року на суму ПДВ, яка входила до отриманої від ТОВ „М.С.Л." попередньої оплати, тобто 66390,04 грн., та №171 від 30.04.2010 року на суму ПДВ, яка входила до залишку від суми вартості прийнятих послуг, тобто 240472,27 грн., та відніс вказані суми податку на додану вартість до власних податкових зобов'язань за податковий період - квітень 2010 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за звітний місяць - квітень 2010 року, в розділі 1 якої напроти індивідуального податкового номера ТОВ „М.С.Л." визначена загальна сума сформованих за цей період податкових зобов'язань позивача по взаємовідносинах з ТОВ „М.С.Л." у розмірі 323939,51 грн., і яка покриває суму податкових зобов'язань, сформованих в результаті надання цьому клієнту послуг з розміщення його рекламних матеріалів на телеканалах в березні-квітні 2010 року.

Судом встановлено, що між позивачем, як замовником, та Приватним підприємством „Абісаль", як агенцією, був укладений Договір №4/10 від 01.04.2010 року (надалі - Договір №4/10), згідно п.1.1. та п.1.2 якого агенція зобов'язується надати послуги з комплексного рекламного обслуговування замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити надані послуги. Перелік послуг, їх обсяги, строки виконання, вартість, порядок та строки оплати, а також інші істотні умови в кожному конкретному випадку визначаються сторонами у додатках до договору.

Згідно Додатку №1 від 01.04.2010 року до Договору №4/10 ПП „Абісаль" зобов'язувалось надати позивачу послуги з розміщення в квітні 2010 року реклами на телебаченні в рамках рекламної кампанії „М.С.Л." на загальну суму 320845,00 грн., в т.ч. ПДВ 53252,28 грн., та податок з реклами 1331,31 грн.

На виконання Додатку №1 від 01.04.2010 року до Договору №4/10 ПП „Абісаль" надало позивачу послуги з розміщення рекламних матеріалів „М.С.Л." на телебаченні на загальну суму 320845,00 грн., в т.ч. ПДВ 53252,28 грн., та податок з реклами 1331,31 грн., що підтверджується: Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №30/04-1 від 30.04.2010 року на суму 320845,00 грн., та ефірними довідками: ТОВ „Рекламна агенція „Річ Медіа" щодо фактичного виходу (трансляції) в ефірі рекламних матеріалів з умовною назвою „Лото Забава" на телеканалі „5 канал" у травні 2010 року, ТОВ „ПроАктив Медіа Консалтинг" щодо фактичного виходу (трансляції) рекламних матеріалів з умовною назвою „Лото Забава" на телеканалі ТРК „Ера" у травні 2010 року, які позивач, відповідно до положень п.3.1. Договору №4/10 отримував від ПП „Абісаль".

Окрім цього, в судовому засіданні позивачем були продемонстровані, досліджені судом та долучені до матеріалів справи примірники аудіовізуальних рекламних роликів (файли Loto_Zabava_25s.mp4 та Loto_Zabava_30s.mpg на CD-диску), хронометражем відповідно 25 та 30 секунд, які він отримав від свого клієнта, та відповідно до п.4.1. Договору №4/10 передавав ПП „Абісаль" для розміщення, і які за змістом направлені на популяризацію державної лотереї „Лото Забава", та відповідають описам, наведеним в ефірних довідках.

Судом встановлено, що позивач оплатив повну вартість послуг отриманих від ПП „Абісаль" за Додатком 1 від 01.04.2010 року до Договору №4/10 єдиним платежем 28.07.2010 року, що підтверджується банківською випискою по руху коштів на його рахунку, дослідженою судом.

Судом встановлено, що ПП „Абісаль" склав та видав позивачу податкову накладну №483004010 від 30.04.2010 року на суму 320845,00 грн., в т.ч. ПДВ 53252,28 грн. Зазначена податкова накладна оформлена у відповідності до вимог п.п.7.2.1. п.7.2., ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", та Наказу ДПА України „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", і містить всі, передбачені цими нормами законів, реквізити. Позивач відніс суму ПДВ до власного податкового кредиту, що знайшло відображення в декларації з ПДВ за звітний податковий період - квітень місяць 2010 року, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість) за квітень 2010 року.

Послуги з розміщення в квітні 2010 року реклами „М.С.Л." на телебаченні, отримані позивачем від ПП „Абісаль" за Договором №4/10, були використані ним у власній господарській діяльності для виконання зобов'язань, взятих перед клієнтом. Це підтверджується дослідженими судом: Актом надання послуг №153 від 30.04.2010 року, підписаним між позивачем та ТОВ „М.С.Л.", за яким позивач у період з 29.03.2010 по 30.04.2010 року надавав послуги з розміщення його рекламних матеріалів на телебаченні. ТОВ „М.С.Л." оплатило послуги позивача в повному обсязі такими платежами: попередня оплата 08.04.2010 року на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66390,04 грн., та оплатами після приймання послуг клієнтом: 25.05.2010 року на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 165975,10 грн., 07.06.2010 року на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 165975,10 грн., 24.06.2010 року на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66390,04 грн., 01.07.2010 року на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66390,04 грн., 02.08.2010 року на суму 248845,40 грн., в т.ч. ПДВ 41302,14 грн., що підтверджується банківськими виписками по руху коштів на рахунку позивача, дослідженими судом. За результатами здійснення господарських операцій позивач видав клієнту дві податкові накладні: №142 від 08.04.2010 року на суму 398340,25 грн., в т.ч. ПДВ 66390,04 грн., та №171 від 30.04.2010 року на суму 1442833,60 грн., в т.ч. ПДВ 240472,27 грн., та відніс суми податку на додану вартість до власних податкових зобов'язань за податковий період - квітень 2010 року, що підтверджується Додатком 5 до декларації з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за звітний місяць - квітень 2010 року.

Різниця між вартістю, за якою позивач придбав у ТОВ „Анаель-Ком" та ПП „Абісаль" послуг з розміщення рекламних матеріалів ТОВ „М.С.Л." в період з 29.03.2010 року по 30.04.2010 року на телебаченні (1185845,00 грн.), та вартістю їх продажу клієнту ТОВ „М.С.Л." (1848845,40 грн.) є позитивною, а отже у суду не має підстав вважати збитковим результат цієї господарської операції.

Судом встановлено, що згідно Додатку №2 від 01.04.2010 року до Договору №4/10, ПП „Абісаль" зобов'язувалось надати позивачу в квітні 2010 року рекламні послуги в рамках рекламної компанії „УАХ" на загальну суму 91837,46 грн., в т.ч. ПДВ 15242,73 грн., та податок з реклами 381,07 грн.

На виконання Додатку №2 від 01.04.2010 року до Договору №4/10 ПП „Абісаль" надало позивачу послуги з розміщення рекламних матеріалів „УАХ" на регіональних радіоканалах на загальну суму 91837,46 грн., в т.ч. ПДВ 15242,73 грн., та податок з реклами 381,07 грн., що підтверджується: Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №30/04-2 від 30.04.2010 року на суму 91837,46 грн., та ефірними довідками: ФОП ОСОБА_3 про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „Укр.Авто.Холдинг" в ефірі радіостанції ХІТ FM 91,5 в м. Миколаїв, з 12.04.2010 по 23.04.2010 року; ТОВ „Сільвер медіа" про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УАХ Хюндай" в ефірі радіостанції „Авто Радіо" в м.Миколаїв з 12.04.2010 по 23.04.2010; ФОП ОСОБА_4 про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Gala radio" в м. Сімферополь з 01.04.2010 по 28.04.2010 року, про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Мелодія" в м. Сімферополь з 02.04.2010 по 30.04.2010 року, про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Europa plus" в м. Сімферополь з 01.04.2010 по 30.04.2010 року; про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „ПЕРЕЦ" з 01.04.2010 по 28.04.2010 року; про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Русское Радио" в м. Сімферополь з 01.04.2010 по 28.04.2010 року; про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „ХІТ FM" в м. Сімферополь з 02.04.2010 по 30.04.2010 року; про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Радіо Люкс" з 01.04.2010 по 30.04.2010 року; про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Мелодія" з 01.04.2010 по 30.04.2010 року; про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Перец" з 01.04.2010 по 30.04.2010 року; Приватного підприємства „Радіофортуна" про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УАХ" в ефірі радіостанції „Мелодія" в м. Херсон з 05.04.2010 по 30.04.2010 року; Приватного підприємства „Радіофортуна" про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УАХ" в ефірі радіостанції „Стильне Радіо" в м. Херсон з 05.04.2010 по 30.04.2010 року;

Окрім цього, в судовому засіданні позивачем були продемонстровані, досліджені судом та долучені до матеріалів справи примірники рекламних аудіороликів (файли Herson_Hyundai_40_000.mp3, UAH_HotLine.mp3, Symferopol_Hyundai_40000.mp3, Symferopol_Hyundai_nocode.mp3, Mykolaev_Hyundai_40000.mp3 на CD-диску), хронометражем по 30 секунд, які він отримав від свого клієнта, та відповідно до п.4.1. Договору №4/10 передавав ПП „Абісаль", і які за змістом направлені на популяризацію компанії „Український автомобільний холдинг", його автомобільних салонів, продаваних автомобілів, проведених заохочувальних акцій, та послуг його станцій технічного обслуговування, і відповідають описам, наведеним в ефірних довідках.

Позивач оплатив повну вартість послуг отриманих від ПП „Абісаль" за Додатком 2 від 01.04.2010 року до Договору №4/10 єдиним платежем 07.07.2010 року, що підтверджується банківською випискою по руху коштів на його рахунку, дослідженою судом.

Судом встановлено, що 30.04.2010 року, тобто в день підписання сторонами Акту про надання послуг, ПП „Абісаль" склало та видало позивачу податкову накладну №483004011 на суму 91837,46 грн., в т.ч. ПДВ 15242,73 грн. Зазначена податкова накладна оформлена у відповідності до вимог п.п.7.2.1. п.7.2., ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", та Наказу ДПА України „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", і містить всі, передбачені цими нормами законів, обов'язкові реквізити. Позивач відніс суму ПДВ за цією податковою накладною до податкового кредиту і відобразив в своїй декларації з ПДВ за звітний податковий період - квітень місяць 2010 року, що підтверджується Додатком 5 до декларації з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за квітень 2010 року.

Також судом було встановлено, що 02.03.2009 року між ТОВ „Український автомобільний холдинг", як замовником, та позивачем, як агенцією було укладено Договір №1-294 про ексклюзивне комплексне рекламне обслуговування, згідно Додатку №357 до якого, позивач взяв на себе зобов'язання надати замовнику послуги з розміщення в квітні 2010 року на радіостанціях України його рекламних аудіоматеріалів. Вартість зазначених послуг за весь період склала: 360404,30 грн., в т.ч. ПДВ: 59818,14 грн.

Послуги з розміщення в квітні 2010 року рекламних аудіо роликів на радіостанціях, які були отримані позивачем від ПП „Абісаль" за Договором №4/10, були використані ним у власній господарській діяльності для виконання зобов'язань, взятих перед клієнтом - ТОВ „Український автомобільний холдинг". Це підтверджується дослідженими судом: Актом надання послуг №133 від 30.04.2010 року, підписаний між позивачем та ТОВ „Український автомобільний холдинг", за яким позивач надавав послуги з розміщення у період з 01.04.2010 по 30.04.2010 року рекламних аудіо роликів на радіостанціях України. ТОВ „Український автомобільний холдинг" оплатило послуги позивача в повному обсязі передоплатою 16.04.2010 року, що підтверджується банківською випискою по руху коштів на рахунку позивача, дослідженою судом. За результатами здійснення господарських операцій позивач 16.04.2010 року, тобто в день отримання від клієнта попередньої оплати видав клієнту податкову накладну №149 на всю суму вартості послуг - 360404,30 грн., в т.ч. ПДВ 59818,14 грн., та відніс суму податку на додану вартість до власних податкових зобов'язань за податковий період - квітень 2010 року, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за звітний місяць - квітень 2010 року.

Судом встановлено, що згідно Додатку №3 від 01.05.2010 року до Договору №4/10 ПП „Абісаль" зобов'язувалось надати позивачу в травні 2010 року послуги з розміщення реклами на регіональному телебаченні в рамках рекламної компанії „Mens-Nokia" на загальну суму 30496,00 гривень, в т.ч. ПДВ 5061,58 грн., та податок з реклами 126,54 грн.

На виконання вказаного договору та Додатку №3 від 01.05.2010 року до Договору №4/10, ПП „Абісаль" надало позивачу послуги з розміщення реклами на регіональному телебаченні в рамках рекламної кампанії „Mens-Nokia" на загальну суму 30496,00 грн., в т.ч. ПДВ 5061,58 грн., та податок з реклами 126,56 грн., що підтверджується: Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №31/05-1 від 31.05.2010 року на суму 30496,46 грн., та ефірною довідкою: ТОВ „ТРК 3-СТУДІЯ" (Студія TV) про розміщення (трансляцію) з 01.05.2010 по 10.05.2010 року рекламного матеріалу з умовною назвою „Акція Mens + Nokia" хронометражем 20 секунд в ефірі телеканалу „3 студія" в м. Івано-Франківськ.

Окрім цього, в судовому засіданні позивачем був продемонстрований, досліджений судом та долучений до матеріалів справи примірник рекламного аудіовізуального ролика (файл Nokia_mens_20s_0204.mpg на CD-диску), хронометражем 20 секунд, який він отримав від свого клієнта, та відповідно до п.4.1. Договору №4/10 передавав ПП „Абісаль", який за своїм змістом направлений на популяризацію рекламного заходу „Mens та Nokia", і відповідає опису, наведеному в ефірній довідці.

Позивач оплатив повну вартість послуг отриманих від ПП „Абісаль" за Додатком 3 від 01.05.2010 року до Договору №4/10 єдиним платежем 07.07.2010 року, що підтверджується банківською випискою по руху коштів на його рахунку.

Судом встановлено, що ПП „Абісаль" оформив 31.05.2010 року, тобто в день підписання сторонами Акту про надання послуг, та видав позивачу податкову накладну №483105019 на загальну суму 30496,00 грн., в т.ч. ПДВ 5061,58 грн. Зазначена податкова накладна оформлена у відповідності до вимог п.п.7.2.1. п.7.2., ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", та Наказу ДПА України „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", і містить всі, передбачені цими нормами законів, обов'язкові реквізити. Позивач включив суму податкового кредиту підтвердженого цією податковою накладною у свою декларацію з ПДВ за звітний податковий період - травень місяць 2010 року, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість) за травень 2010 року.

Також судом було встановлено, що 15.03.2010 року між ТОВ „Рекламна Агенція „АІТІ", як замовником, та позивачем, як агенцією було укладено Договір №41 про комплексне рекламне обслуговування, згідно Додатку №1 до якого, позивач взяв на себе зобов'язання надати замовнику послуги з розміщення в період з 07.04.2010 по 10.05.2010 року рекламної кампанії „Mens-Nokia" на регіональному телебаченні. Вартість зазначених послуг склала: 150072,09 грн., в т.ч. ПДВ: 24908,23 грн., та податок з реклами 622,71 грн.

Послуги з розміщення в період з 01.05.2010 по 10.05.2010 року рекламних матеріалів на регіональному телебаченні, які були отримані позивачем від ПП „Абісаль" за Договором №4/10, були використані ним у власній господарській діяльності для виконання зобов'язань, взятих перед клієнтом - ТОВ „Рекламна Агенція „АІТІ". Це підтверджується дослідженими судом: Актом надання послуг №155 від 11.05.2010 року, підписаний між позивачем та ТОВ „Рекламна Агенція „АІТІ", за яким позивач надавав послуги з розміщення рекламної кампанії „Mens-Nokia" в період з 07.04.2010 по 10.05.2010 на регіональному телебаченні. ТОВ „Рекламна Агенція „АІТІ" оплатило послуги позивача в повному обсязі передоплатою 15.04.2010 року, що підтверджується банківською випискою по руху коштів на рахунку позивача. За результатами здійснення господарських операцій позивач 15.04.2010 року, тобто в день отримання від клієнта попередньої оплати склав та надав клієнту податкову накладну №150 на всю суму ПДВ яка входить до вартості послуг - 24908,23 грн., та відніс суму податку на додану вартість до власних податкових зобов'язань за податковий період - квітень 2010 року, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за звітний місяць - квітень 2010 року.

Судом встановлено, що згідно Додатку №4 від 01.05.2010 року до Договору №4/10 ПП „Абісаль" зобов'язувалось надати позивачу в травні 2010 року рекламні послуги в рамках рекламної компанії „ХМУ" на загальну суму 79579,00 гривень, в т.ч. ПДВ 13208,13 грн., та податок з реклами 330,20 грн.

На виконання вказаного договору та Додатку №4 від 01.05.2010 року до Договору №4/10, ПП „Абісаль" надало позивачу послуги з розміщення рекламних матеріалів рекламної кампанії „ХМУ" в Інтернет-ресурсах на загальну суму 79579,00 грн., в т.ч. ПДВ 13208,13 грн., та податок з реклами 330,20 грн., що підтверджується: Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №31/05-2 від 31.05.2010 року на суму 79579,00 грн., та звітом про проведену рекламну кампанію з 11.05.2010 року по 30.05.2010 року з наведеними в ньому скріншотами відповідних веб-сайтів, на яких розміщувались рекламні матеріали направлені на популяризацію автомобілів Hyundai.

Позивач оплатив повну вартість послуг отриманих від ПП „Абісаль" за Додатком 4 від 01.05.2010 року до Договору №4/10 єдиним платежем 14.07.2010 року, що підтверджується банківською випискою по руху коштів на його рахунку, дослідженою судом.

Судом встановлено, що ПП „Абісаль" оформив 31.05.2010 року, тобто в день підписання сторонами Акту про надання послуг, та видав позивачу податкову накладну №483105018 на суму ПДВ 13208,13 грн. Зазначена податкова накладна оформлена у відповідності до вимог п.п.7.2.1. п.7.2., ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", та Наказу ДПА України „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", і містить всі, передбачені цими нормами законів, обов'язкові реквізити. Позивач включив суму податкового кредиту за цією податковою накладною у свою декларацію з ПДВ за звітний податковий період - травень місяць 2010 року, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість) за травень 2010 року.

Також судом було встановлено, що 02.03.2009 року між ТОВ „Хюндай Моторс Україна", як замовником, та позивачем, як агенцією було укладено Договір №р-02/03/09 про ексклюзивне комплексне рекламне обслуговування, згідно Додатку №65 до якого, позивач взяв на себе зобов'язання надати замовнику послуги з розміщення в період з 11.05.2010 по 30.05.2010 року рекламних матеріалів замовника на інтернет-ресурсах. Вартість зазначених послуг склала: 198749,92 грн., в т.ч. ПДВ: 32987,54 грн.

Послуги з розміщення в травні 2010 року рекламних матеріалів рекламної кампанії „ХМУ" на інтернет-ресурсах, які були отримані позивачем від ПП „Абісаль" за Договором №4/10, були використані ним у власній господарській діяльності для виконання зобов'язань, взятих перед клієнтом - ТОВ „Хюндай Моторс Україна". Це підтверджується дослідженими судом: Актом надання послуг №172 від 31.05.2010 року, підписаний між позивачем та ТОВ „Хюндай Моторс Україна", за яким позивач надавав послуги з розміщення реклами клієнта в мережі Інтернеті у період з 11.05.2010 по 30.05.2010 року. ТОВ „Хюндай Моторс Україна" оплатило послуги позивача в повному обсязі такими платежами: передоплатою 27.05.2010 року суму 101957,96 грн., та оплатою після підписання акту про надані послуги, а саме: 02.06.2010 року суму 101957,96 грн. що підтверджується банківськими виписками по руху коштів на рахунку позивача, дослідженими судом. За результатами здійснення господарських операцій позивач 27.05.2010 року, тобто в день отримання від клієнта попередньої оплати склав податкову накладну №204 на ПДВ, який входив до суми попередньої оплати - 16924,27 грн., а 31.05.2010 року, тобто в день підписання з клієнтом Акту надання послуг №172, позивач склав податкову накладну №211 на суму ПДВ в розмірі 16924,27 грн., яка становить різницю між загальною вартістю наданих послуг, та сумою раніше отриманої попередньої оплати, і відніс ці суми податку на додану вартість до власних податкових зобов'язань за податковий період - травень 2010 року, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за звітний місяць - травень 2010 року.

Судом встановлено, що згідно Додатку №5 від 01.05.2010 року до Договору №4/10 ПП „Абісаль" зобов'язувалось надати позивачу в травні 2010 року рекламні послуги в рамках рекламної компанії „УАХ" на загальну суму 69937,00 грн., в т.ч. ПДВ 11607,80 грн., та податок з реклами 290,20 грн.

На виконання Додатку №5 від 01.05.2010 року до Договору №4/10 ПП „Абісаль" надало позивачу послуги з розміщення матеріалів рекламної кампанії „УАХ" на радіоканалах на загальну суму 69937,00 грн., в т.ч. ПДВ 11607,80 грн., та податок з реклами 290,20 грн., що підтверджується: Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №31/05-3 від 31.05.2010 року на суму 69937,00 грн., та ефірними довідками: ТОВ „Радіофортуна" про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УАХ" в ефірі радіостанції „Мелодія" в м. Херсон 03.05.2010; в ефірі радіостанції „Стильне радіо" 03.05.2010 року в м.Херсон; ФОП ОСОБА_3 про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів з умовною назвою „УАХ" в ефірі радіостанції „Хіт FM" в м. Миколаїв з 10.05.2010 по 21.05.2010 року; ФОП ОСОБА_4 про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Kiss FM" в м. Севастополь з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Перець" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичне розміщення (трансляцію) рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Gala radio" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Мелодія" в м. Сімферополь з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Перець" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Хіт FM" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Русское радио" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Радіо люкс" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Мелодія" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Русское Радио" в м. Сімферополь з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Kiss FM" в м. Севастополь з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Gala radio" в м. Сімферополь з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Перец" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів з умовною назвою „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Хіт FM" в м. Сімферополь з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Перец" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Мелодія" в м. Сімферополь з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичну трансляцію рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Мелодія" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичне розміщення рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Радіо люкс" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичне розміщення рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Kiss FM" в м. Севастополь з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичне розміщення рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Перец" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичне розміщення рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Мелодія" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року; про фактичне розміщення рекламних матеріалів „УА-Холдинг" в ефірі радіостанції „Радіо Люкс" з 03.05.2010 по 31.05.2010 року;

Окрім цього, в судовому засіданні позивачем були продемонстровані, досліджені судом та долучені до матеріалів справи примірники рекламних аудиороликів (файли Symferopol_Subaru_05_2010.mp3, Symferopol_Hyundai_05_2010.mp3, Sevastopol_05-2010.mp3, Mykolaev_Hyundai_05_2010_40000.mp3, LADA_Sevastopol_05_2010.mp3, CTO_Simferopol_05_2010.mp3, CTO_Sevastopol_05_2010.mp3, CTO_HotLine.mp3 на CD-диску), які він отримував від свого клієнта, та відповідно до п.4.1. Договору №4/10 передавав до ПП „Абісаль", які за змістом направлені на популяризацію компанії „Український автомобільний холдинг", його автомобільних салонів, продаваних автомобілів, проведених в той час заохочувальних акцій, та послуг його станцій технічного обслуговування, і відповідають описам, наведеним в ефірних довідках.

Позивач оплатив повну вартість послуг отриманих від ПП „Абісаль" за Додатком 5 від 01.05.2010 року до Договору №4/10 єдиним платежем 28.07.2010 року, що підтверджується банківською випискою по руху коштів на його рахунку.

Судом встановлено, що ПП „Абісаль" оформив 31.05.2010 року, тобто в день підписання сторонами Акту про надання послуг, та видав позивачу податкову накладну №483105020 на суму ПДВ 11607,00 грн. Зазначена податкова накладна оформлена у відповідності до вимог п.п.7.2.1. п.7.2., ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", та Наказу ДПА України „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", і містить всі, передбачені цими нормами законів, обов'язкові реквізити. Позивач включив суму податкового кредиту за цією податковою накладною у свою декларацію з ПДВ за звітний податковий період - травень місяць 2010 року, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість) за травень 2010 року.

Також, судом було встановлено, що 02.03.2009 року між ТОВ „Український автомобільний холдинг", як замовником, та позивачем, як агенцією було укладено Договір №1-294 про ексклюзивне комплексне рекламне обслуговування, згідно Додатку №366 до якого, позивач взяв на себе зобов'язання надати замовнику послуги з розміщення в травні 2010 року його рекламних матеріалів на радіостанціях України. Вартість зазначених послуг за весь період склала: 104034,28 грн., в т.ч. ПДВ: 17267,10 грн.

Послуги з розміщення в травні 2010 року рекламних аудіо роликів на радіостанціях, які були отримані позивачем від ПП „Абісаль" за Договором №4/10, були використані ним у власній господарській діяльності для виконання зобов'язань, взятих перед клієнтом - ТОВ „Український автомобільний холдинг". Це підтверджується дослідженими судом: Актом надання послуг №181 від 31.05.2010 року, підписаний між позивачем та ТОВ „Український автомобільний холдинг", за яким позивач надавав послуги з розміщення рекламних аудіо роликів на радіостанціях України у травні 2010 року. ТОВ „Український автомобільний холдинг" оплатило послуги позивача в повному обсязі передоплатою 19.05.2010 року, що підтверджується банківською випискою по руху коштів на рахунку позивача. За результатами здійснення господарських операцій позивач 19.05.2010 року, тобто в день отримання від клієнта попередньої оплати видав клієнту податкову накладну №190 на всю суму ПДВ 17267,10 грн., та відніс суму податку на додану вартість до власних податкових зобов'язань за податковий період - травень 2010 року, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за звітний місяць - травень 2010 року.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ „Анаель-Ком" та ПП „Абісаль" були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно з дослідженими судом, податковими деклараціями позивача з ПДВ в розрізі контрагентів за березень, квітень та травень 2010 року, а також деклараціями з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року та 1 півріччя 2010 року, всі господарсько-фінансові операції позивача при придбанні у ТОВ „Анаель-Ком" та ПП „Абісаль" послуг, та при їх подальшому постачанню своїм клієнтам, знайшли відображення в податковому обліку позивача як у податкових деклараціях з податку на додану вартість, так і в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення відповідач не заявляв.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Додатку 1 до Договору №5/10, та Додатків 1- 5 до Договору 4/10, позивачем була повністю сплачена постачальникам загальна вартість отримуваних послуг, на загальну суму 1457694,46 грн., в т.ч. ПДВ 241940,99 грн., що підтверджується дослідженими судом банківськими виписками. Також банківськими виписками по руху коштів на рахунку позивача підтверджується те, що позивач, надаючи ці послуги своїм клієнтам отримав від них повну їх оплату.

Обґрунтовуючи законність донарахування сум податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, відповідач виходив з того, що підписані між позивачем та ТОВ „Анаель-Ком" і ПП „Абісаль" акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) не містять обов'язкових реквізитів, які передбачені п.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: місце складання, обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, та час здійснення фінансово-господарської операції, через що вони не можуть вважатись відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в значенні абз. 4 п.п.5.3.9., п.5.3., ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а також вони не можуть вважатись документами, що засвідчують факт виконання робіт (послуг) платником податку в значенні абз.3 п.п.11.2.1., п.11.2, ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", та п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", а отже їх складання не призводило до виникнення валових доходів та податкових зобов'язань у продавців, і не давало їм права на складання податкових накладних, зважаючи на приписи п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", згідно з якою податкова накладна складається лише у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. На думку відповідача, у зв'язку з тим, що податкові накладні ТОВ „Анаель-Ком" та ПП „Абісаль" є такими, що складені з порушенням передбаченого порядку, вони не давали право позивачу відносити суми ПДВ до власного податкового кредиту, а у зв'язку з тим, що акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) не містять визначених вище обов'язкових реквізитів, їх складання не давало позивачу права на віднесення вартості отриманих рекламних послуг до валових витрат.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до положень п.п.7.2.3., п.7.2., ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, а відповідно до абз.2 та 3 п.п.7.3.1., п.7.3., ст.7 зазначеного закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Згідно з положеннями п.п.11.2.1. п.11.2, ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товару (робіт, послуг), або дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг), а відповідно до абз.4 п.п.5.3.9., п.5.3., ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, чинним, на момент здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ „Анаель-Ком", ПП „Абісаль", законодавством не передбачено вичерпного переліку документів, якими може засвідчуватись факт виконання робіт (послуг), а тому суд встановлюючи те, чи правомірно позивач відносив суми вартості придбаних послуг до валових витрат, та суми ПДВ до податкового кредиту, дослідив підписані між позивачем та його постачальниками акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) у комплексному взаємозв'язку з іншими документами, на які посилаються такі акти (договір та додаток до нього), та документами, які додавались до таких актів (ефірні довідки, звіти про надані послуги), і в яких наводиться детальний зміст та обсяг здійснених господарських операцій, зокрема: одиниця виміру, кількість виходів (показів) в ефір та строки розміщення рекламних матеріалів позивача, а отже висновок відповідача про відсутність в первинних документах таких обов'язкових реквізитів, як обсяг та одиниця виміру господарської операції є необгрунтованим.

Суд також не може погодитись з тим, що акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) складені між позивачем та ТОВ „Анаель-Ком" та ПП „Абісаль", не містять такого обов'язкового реквізиту як місце їх складання, адже ці акти містять в собі адреси замовника та агенції, а згідно з положеннями п.6.4. договору №5/10 та договору №4/10, саме агенція складає та надсилає замовнику акти здачі-приймання робіт, які замовник зобов'язується підписати та повернути агенції протягом 5-ти робочих днів, а у тому випадку, якщо агенція не отримає від замовника у вказаний термін оформленого акту чи мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт, акт вважається підписаним замовником. З огляду та це, суд робить висновок, що акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) вважаються складеним в місці їх виготовлення та підписання агенцією, адреса місцезнаходження якої наведена в цих актах. Що стосується наявності в первинних документах такого реквізиту, як час здійснення фінансово-господарської операції, то суд зазначає, що чинне законодавство не містить вимоги про наявність в первинних документах такого реквізиту.

Також приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення та обґрунтовуючи законність донарахування позивачу податку на прибуток і податку на додану вартість, відповідач стверджував, що згідно поданої ТОВ „Анаель-Ком" та ПП „Абісаль" податкової звітності, кількість працюючих у них становить 1 чол., рядки 7 „амортизаційні відрахування" та 4.10 „витрати на поліпшення основних фондів" декларацій з податку на прибуток підприємства, поданих за 1 квартал 2010 року та 1 півріччя 2010 року наведені без показників, і додаток К1 до цих декларацій не подавався, у зв'язку з чим відповідач зробив висновок про те, що у цих постачальників відсутні необхідний кваліфікований персонал, основні засоби та нематеріальні активи, а отже ТОВ „Анаель-Ком" та ПП „Абісаль", не могли надати позивачу послуги з розміщення реклами.

Такі доводи відповідача не були доведені належними доказами, адже відповідно до ч.4 ст.70 КАСУ, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Окрім того, що вони є спростованими належними доказами позивача, такі доводи є необґрунтованими, такими які не враховують природу та специфіку отримуваних позивачем послуг, можливість постачання послуг з розміщення реклами на радіо- та телеканалах і мережі інтернет без необхідності володіти складськими приміщеннями та транспортом, за рахунок використання не власних (на витрати з придбання яких нараховується амортизація, та подається додаток К1 до декларації з прибутку підприємств), а орендованих основних засобів, на які орендар не повинен нараховувати амортизацію (а отже подавати додаток К1 до декларації з прибутку), або шляхом залучення третіх осіб.

Вирішуючи питання дійсності договору №4/10 та договору №5/10, реальності їх виконання, та господарської мети придбання отримуваних за ними послуг, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача - ТОВ „Анаель-Ком" та ПП „Абісаль", не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ „Анаель-Ком" і ПП „Абісаль", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Судом встановлено, що послуги, отримані позивачем за Договором №4/10 та Договором №5/10, були використані ним з метою використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, шляхом постачання (передачі) цих послуг своїм клієнтам, що підтверджується відповідними первинними документами.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, і що позивач відносив нараховані витрати до валових витрат, а суми податку на додану вартість до податкового кредиту в належних податкових періодах, як те передбачено податковим законодавством, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ „Анаель-Ком" та ПП „Абісаль", з порушенням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

З логічного аналізу, зазначених вище норм, та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило заниження податку на прибуток на загальну суму 303938,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010 року в сумі 180357,00 грн., та за 2 квартал 2010 року в сумі 123581,00 грн.; заниження податку на додану вартість на загальну суму 241940,98 грн., в т.ч.: за березень 2010 року в сумі 143569,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 68459,00 грн., за травень 2010 року в сумі 29878,00 грн.,

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень від 11.03.2010 р. №0001742302 та №0001752302.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з положеннями частини першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „361 Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.03.2010 р. №0001742302 та №0001752302.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "361 Україна" (код ЄДРПОУ 35427919) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко