Ухвала

від 29.08.2013 по справі 2-3837/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3837/12

У Х В А Л А

29 серпня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі - Горова Н. Г.,

розглянувши у судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське», треті особи: Департамент комунальної власності м. Києва, Ліквідаційна комісія по припиненню діяльності Управління державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (КМДА), Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Центр», про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

23.11.2012 відкрито провадження по вказаній цивільній справі.

Представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 29.08.2013 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони на експлуатацію нежилого вбудованого приміщення, загальною площею 117,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1.

У заяві про забезпечення позову вказано, що керівництво ТОВ «Київське» шляхом самовільного будівництва перевело допоміжні приміщення житлового буд. АДРЕСА_1, які передбачені для ведення господарсько-технічної діяльності, у нежиле приміщення.

Як зазнається у заяві, порушено будівельні норми і правила, пожежні, санітарні норми, «Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів».

Заява обґрунтована тим, що, як вказує ОСОБА_2, своїми діями керівництво ТОВ «Київське» порушують ст. 50 Конституції України.

У позовній заяві представник позивача просить вжити заходів по забезпеченню позову, а саме накласти заборону на експлуатацію нежилого вбудованого приміщення, загальною площею 117,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1.

Предметом спору є зобов'язання вчинити дії - скасувати акт приймальної комісії від 29.01.1996 Управління Держархбудконтролю Головкиївархітектури КМДА про введення в експлуатацію нежилого вбудованого приміщення площею 62,9 кв. м.; зобов'язати ТОВ «Київське» перебудувати нежиле вбудоване приміщення, площею 117 кв. м. у допоміжні приміщення.

Згідно положень ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Подана заява про забезпечення позову містить вимоги, що і власне сама позовна заява ОСОБА_1 - зобов'язання вчинити дії щодо припинення експлуатації приміщення, загальною площею 117,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Поставлена вимога заяви про забезпечення позову є вимогою позову ОСОБА_1 у межах якого така заява подана, і задоволення якої фактично задовольнить позов. Проте забезпечення позову має спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову представник позивача не навів достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що виконання рішення суду буде утруднено чи неможливе.

Суд вважає, що заява щодо забезпечення позову не обґрунтована та така, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське», треті особи: Департамент комунальної власності м. Києва, Ліквідаційна комісія по припиненню діяльності Управління державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (КМДА), Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Центр», про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С. В. Вовк