Постанова

від 30.08.2013 по справі 17пн/5014/2959/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2013р. справа №17пн/5014/2959/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Склярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М. за участю представників: від позивача:Красовська Н.В. довіреність №б/н від 25.02.2013р. від відповідача 1:Максимов Р.В. довіреність №08/7 від 08.07.2013р. від відповідача 2:Міщенко М.М. -керуючий санацією-керівник розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з додатковою відповідальністю «Транспорт-Сервіс», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2013р. (повний текст рішення складено та підписано 08.04.2013р.) по справі№17пн/5014/2959/2012 (головуючий суддя: Фонова О.С.; судді: Москаленко М.О., Якушенко Р.Є.) за позовом:Товариства з додатковою відповідальністю «Транспорт-Сервіс», м. Луганськ до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2», м. Луганськ; 2.Відкритого акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори», м. Луганськ провизнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Транспорт-Сервіс», м. Луганськ, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2», м. Луганськ; Відкритого акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори», м. Луганськ про визнання за Товариством з додатковою відповідальністю «Транспорт-Сервіс» право власності на залізничні колії:

- №1 1 від стику рамної рейки стрілки №29 через 2 стрілки б/н до стику рамної рейки стрілки №25 - 95,58 м;

- № 2 1 від стрілки №26 до стрілки №31 - 230 м.;

- №3 1 від вістря гостряка стрілки №26 до тупикового упору - 322 м;

- №4 1 від вістря гостряка стрілки №29 до тупикового упору - 374 м;

- №5 1 від етика рамної рейки стрілки №27 до тупикового упору - 90 м;

- №6 1 від тупикового упору до стику рамної рейки стрілки №29 - 46 м, які розташовані на території відповідачів та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» та ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» усунути перешкоди в користуванні залізничними коліями №№ 1 1 , 2 1 ,3 1 , 4 1 , 5 1 , 6 1 загальною довжиною 1157,58 м., шляхом допуску працівників Товариства з додатковою відповідальністю «Транспорт-Сервіс» на територію відповідачів для проведення демонтажу даних колій. (З урахуванням заяви №251 від 01.04.2013р.)

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено: Відкрите акціонерне товариство Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори», м. Луганськ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.03.2013р. Відкрите акціонерне товариство Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори», м. Луганськ було виключено зі складу учасників по справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та залучено в якості другого відповідача по справі.

Рішенням господарського суду Луганської області по справі №17пн/5014/2959/2012 від 01.04.2013р., повний текст якого підписаний 08.04.2013р. (головуючий суддя: Фонова О.С.; судді: Москаленко М.О., Якушенко Р.Є.) у задоволенні позову було відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не надано жодного первісного документу, що підтверджував би його право власності саме на спірні залізничні колії. Всі надані матеріали не ідентифікують спірні колії як колії позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю «Транспорт-Сервіс», м. Луганськ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просило рішення господарського суду Луганської області у справі №17пн/5014/2959/2012 від 01.04.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зокрема, посилається на те, що судом не було прийнято до уваги того факту, що спірні колії знаходились на балансі Об'єднаного господарства залізничного транспорту, правонаступником якого є позивач. Крім того, вважає, що відсутність прав позивача на земельну ділянку не позбавляє його прав на спірні залізничні колії на ній.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. по справі №17пн/5014/2959/2012 порушено апеляційне провадження.

27.05.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Відкритого акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори», м. Луганськ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять суд рішення господарського суду Луганської області по справі №17пн/5014/2959/2012 від 01.04.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

10.06.2013р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2», м. Луганськ надійшов супровідний лист №б/н від 06.06.2013р. разом з відзивом на апеляційну скаргу, в якому просять суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 08 . 07.2013р. у зв'язку з відпусткою члена постійно діючої колегії суддів - судді Богатиря К.В., змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І., судді: Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. було зобов'язано позивача надати суду завірену належним чином копію Паспорту колійного господарства об'єднаного господарства залізничного транспорту тресту «Ворошиловградспецбуд», який складний станом на 1989р. та оригінал для огляду у судовому засіданні.

05.08.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Відкритого акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» надійшли клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які були виявлені в архіві вже після завершення розгляду справи в суді першої інстанції, а саме: «Проект путевого развития ж.д. станции Лутовинский поселок Ворошиловградского завода щелочных аккумуляторов» 1953р.; виконавча зйомка залізничних колій аккумуляторного заводу 1955р.; генплан аккумуляторного заводу 1959р.; «Сметная часть к рабочим чертежам на ж.д. пути н/к на промплощадке завода щелочных аккумуляторов» 1962р. та документів, які були відсутні у відповідача на час розгляду справи в суді першої інстанції: копія листа ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» від 17.07.2013р. №01/39; копія листа РВ ФДМУ від 25.07.2013р. №18-01-03824; копія 2-х сторінок Плану приватизації ОП «Луганськспецбуд»; копія 2-х сторінок Інвентаризаційного опису основних засобів ОП «Луганськспецбуд» станом на липень 1993р.

05.08.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» надійшли письмові пояснення разом з витягом з електронної кадастрової карти, в яких посилаються на те, що згідно даних Публічної кадастрової карти України Державного агентства земельних ресурсів України, розміщеної у відкритому доступі в мережі інтернет, вбачається, що земельні ділянки з державними кадастровими номерами 4410100000:04:045:0001, 4410100000:04:045:0008 (землі позивача, виділено червоним) віднесені до земель залізничного транспорту доходять лише до воріт та огорожі акумуляторного заводу та продовжуються поза межами земельної ділянки на якій розташовані колії акумуляторного заводу (колишня ділянка вул.Оборона,91, обведено зеленим), на які позивач оспорює право власності. Зазначені дані свідчать про те, що земельні ділянки земель залізничного транспорту не є тотожними і не перетинаються із земельними ділянками, на яких розташовано об'єкти нерухомості відповідачів, які в свою чергу відносяться до Земель промисловості, тобто мають взагалі інше цільове призначення.

Також, 05.08.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» надійшов відзив (додатковий) на апеляційну скаргу, в якому просять суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2013р. у справі №17пн/5014/2959/2012 без змін.

В судовому засіданні, яке відбулося 07.08.2013р. на виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. представник позивача надав письмові пояснення та копію витягу з Паспорту Об'єднаного господарства залізничного транспорту тресту "Ворошиловградспецстрой», який складений станом на 1989р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2013р. було витребувано у РВФДМУ по Луганській області копії акту оцінки, затвердженого наказом РВФДМУ по Луганській області №284 від 22.07.1993р., і акту передачі проданого державного майна до договору купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу Орендного підприємства «Луганськспецбуд» від 30.07.1993р., укладеного між РВФДМУ по Луганській області та ОП «Луганськспецбуд».

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у зв'язку з виходом з відпустки члена постійно діючої колегії суддів - судді Богатиря К.В., змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І., судді: Богатир К.В., Дучал Н.М.

28.08.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від РВФДМУ по Луганській області на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2013р. надійшли витребуванні судом документи.

В судовому засіданні (28.08.2013р.) представник заявника апеляційної скарги вимоги викладенні в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі та просив рішення господарського суду Луганської області у справі №17пн/5014/2959/2012 від 01.04.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» в судовому засіданні (28.08.2013р.) проти вимог викладених в апеляційній скарзі заперечував. Просив рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відкритого акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» в судовому засіданні (28.08.2013р.), просив рішення господарського суду Луганської області по справі №17пн/5014/2959/2012 від 01.04.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.1993р. між регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області (Продавець) та орендним підприємством «Луганськспецбуд» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу державного майна цілого майнового комплексу, за умовами якого Продавець продав, Покупець купив державне майно цілісний майновий комплекс Орендного підприємства «Луганськспецбуд», яке знаходиться в м.Луганську, містечко з-ду «ОР», 9-й квартал, будинок 3. (а.с.16-18 т.с.1)

22.09.93р. Комітетом комунального майна м.Луганська було видано реєстраційне посвідчення, що майно цілісного майнового комплексу Луганського орендного підприємства «Луганськспецбуд», яке знаходиться за адресою м.Луганськ, містечко заводу «ОР», 9-й квартал, буд.3 зареєстровано ціле на праві колективної власності за організацією орендарів орендного підприємства «Луганськспецстрой» на підставі договору купівлі-продажу, засвідченого третьою Луганською державною нотаріальною конторою 30.06.1993р. №І-3678.(а.с.19 т.с.1)

Листом регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 29.08.2011 №11-08-04193 (а.с.36 т.с.1) підтверджено той факт, що при приватизації зазначеного вище підприємства, 19,7км залізничних колій увійшли до складу цілісного майнового комплексу.

Як стверджує позивач, до складу приватизованого майна цілісного майнового комплексу колективного підприємства «Луганськспецбуд» увійшло Об'єднане господарство залізничного транспорту, на балансі якого знаходились спірні залізничні колії.

Відповідно до протоколу №2 засідання правління колективного підприємства - «Трест Луганськспецбуд» від 20.03.1998 було прийнято рішення про перетворення підрозділів, що входять до складу треста «Луганськспецбуд», у закриті акціонерні товариства у зв'язку з чим, Об'єднане господарство залізничного транспорту перетворено в Закрите акціонерне товариство «Транспорт-Сервіс» з передачею основних фондів, оборотних і грошових засобів.

Право власності ЗАТ «Транспорт- Сервіс» на 17 173 м. залізничних колій було визнано рішенням Господарського суду Луганської області від 02.04.2002 №5/62пн.

Відповідно до статуту затвердженого протоколом загальний зборів акціонерів №1 від 30.04.2010р. Закрите акціонерне товариство «Транспорт-Сервіс», яке було засноване в ході реорганізації колективного підприємства «Трест Луганськспецбуд» шляхом виділення на підставі рішення конференції від 7 квітня 1998р., та згідно до рішення Загальних зборів засновників 25.03.1998р., протокол №1 (правонаступник майнових та немайнових прав і обов'язків об'єднаного господарства залізничного транспорту, яке було структурним підрозділом колективного підприємства "Трест Луганськспецбуд») перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Транспорт-Сервіс» (позивач у справі).

Таким чином, ПрАТ «Транспорт-Сервіс» є правонаступником майнових та немайнових прав і обов'язків колективного підприємства «Трест Луганськспецбуд» в частині Об'єднаного господарства залізничного транспорту.

Як вбачається з позовної заяви, до його складу увійшли залізничні колії, в тому числі №1 1 обгінна від стрілки 26 до стрілки 31 довжиною 238 м., №2 1 обгінна від стрілки 26 до стрілки 31 довжиною 230 м., №3 1 відвантажувальна від стрілки 27 до упору довжиною 322 м., №4 1 відвантажувальна від стрілки 28 до упору довжиною 374 м., №5 1 відвантажувальна від стрілки 29 до упору довжиною 187 м., №6 1 відвантажувальна від стрілки 31 до упору довжиною 46 м., розташовані на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 105-г.

В подальшому ПрАТ «Транспорт-Сервіс» було перетворено на Товариство з додатковою відповідальністю «Транспорт-Сервіс». Вказане підприємство є правонаступником всіх прав та обов'язків ПрАТ «Транспорт-Сервіс» (пункт 1.1 Статуту ТДВ «Транспорт-Сервіс»). (а.с.12-13 т.с.1)

Спірні залізничні колії №№ 1 1 , 2 1 , 3 1 , 4 1 , 5 1 , 6 1 загальною довжиною 1157,58м. проходять через територію Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2», м. Луганськ та Відкритого акціонерного товариства Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори», м. Луганськ (відповідачів у справі).

Позивач зазначає, що на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» ПрАТ «Транспорт-Сервіс» направило листа №180 від 25.10.2012р. (а.с.41 т.с.1) з проханням надати допуск на його територію та здійснити обслуговування зазначеної колії. Але будь-якої відповіді позивачем від відповідача з цього приводу не отримано. Домовленості щодо допуску працівників на територію не вирішено.

У зв'язку з не отриманням відповіді, позивач звернувся до суду з вимогами, що є предметом позову.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду у задоволенні позову було відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не надано жодного первісного документу, що підтверджував би його право власності саме на спірні залізничні колії. Всі надані матеріали не ідентифікують спірні колії як колії позивача.

Судова колегія погоджується з прийнятим рішенням з огляду на наступне.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( ст. 316 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Стаття 345 ЦК України закріплює, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Предметом спору є визнання права власності на залізничні колії, які є спорудою, що невідривно пов'язана з земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на під'їздні колії та відсутність у відповідачів таких доказів.

Відповідно до статті 64 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам -суб'єктам підприємницької діяльності. Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

При цьому, відповідно до вимог статті 67 Статуту залізниць України, відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подання на цю колію рухомого складу допускається після прийняття цієї залізничної колії в експлуатацію комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії. На кожну залізничну під'їзну колію складається масштабний план з нанесенням на нього розташування вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт, поздовжній профіль і креслення споруд. Подача вагонів на залізничні під'їзні колії у період їх будівництва допускається на умовах тимчасової угоди між залізницею та підприємством, якому належить під'їзна колія, або будівельною організацією, які несуть відповідальність за збереження вантажу, рухомого складу, вчасне повернення його і безпеку руху.

Аналогічні положення містяться і у п.п.1.3., 1.4., 1.5. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096, згідно з якими, відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після прийняття її в експлуатацію комісією за участю представника Міністерства праці та соціальної політики і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії. Відповідність під'їзної колії узгодженому з залізницею проекту засвідчується актом, який складається комісією за участю уповноважених представників залізниці і власника під'їзної колії, яка призначається залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. Підписання акта свідчить про прийняття даної під'їзної колії в експлуатацію (п.1.3. Правил).

На кожну під'їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць (п.1.4. Правил).

Власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв'язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці при прийнятті під'їзної колії в експлуатацію. Після здачі в експлуатацію нових об'єктів або їх ліквідації в технічний паспорт вносяться відповідні зміни, про що власники під'їзних колій повідомляють залізницю у декадний термін (п.1.5. Правил).

Таким чином, вищенаведені законодавчі норми містять вичерпний перелік документів, які також є належними доказами наявності у особи права власності на залізничну під'їзну колію. Зокрема, такими документами є: акт введення в експлуатацію та встановлення залізницею Порядку обслуговування залізничної під'їзної колії -для новозбудованої залізничної колії; масштабний план; технічний паспорт; поздовжній та поперечний профілі залізничних колій; креслення штучних споруд.

До того ж, аналогічний перелік документів міститься і ст.ст.80,82 Статуту залізниць СРСР, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 06.04.1964 №270.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в обгрунтування своїх позовних вимог надав, зокрема, Інструкцію про порядок обслуговування під'їзної колії 2002 року (а.с.85-86, т.с.2), паспорт залізничних колій ЗАТ «Транспорт-сервіс» датований 2005р. (а.с.20-22, т.с.1) та Єдиний технологічний процес роботи під'їздної колії ЗАТ «Трансопрт-Сервіс» та станції примикання Лутовиновський пос.держваного підприємства «Донецька залізниця» від 2006р. (а.с.23-33, т.с.1), договір на експлуатацію залізничного під'їздного путі закритого акціонерного товариства «Транспорт-Сервіс» при станції Лутовиноський пос. ДП Донецька залізниця від 15.06.2007р. (а.с.37-40 т.с.1).

Вищезазначені документи складено у 2005-2006 роках, в той час, як приватизація відбувалася у 1993 році, а позивач був створений у 1998 році.

Інструкція про порядок обслуговування залізничної під'їздної колії ЗАТ «Транспорт-Сервіс» датована лише 2002р.

Тільки під час розгляду справи у апеляційній інстанції, позивачем на вимогу суду було надано Паспорт залізничних колій, датований 1989р. Судова колегія зазначає, що довжина спірних колій, визначена у паспорті не співпадає з довжиною колій, які визначив позивач у позовній заяві. У копії Паспорту містяться олівцеві помітки. Хто саме виконав ці помітки і коли саме, не зазначено, як не зазначено і адреса спірних колій.

Надані позивачем, в якості доказів набуття права власності на спірні колії, документи по приватизації підприємства не містять даних, що саме спірні колії увійшли до складу приватизованого майна.

Так, акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Орендного підприємства «Луганськспецбуд», затверджений 22.07.1993р., та акт передачі проданого державного майна від 02.09.1993р. містить лише вартісні показники майна.

Згідно плану приватизації Орендного підприємства «Луганськспецбуд», до вартості цілісного майнового комплексу увійшла залізнична колія довжиною 19,7 км, 1970 року будівництва, площа що займається по місту 3,8 га. Проте, посилання на її місце розташування та ідентифікаційні ознаки у плані приватизації відсутнє.

В той же час, рішенням господарського суду Луганської області від 22.04.2002 у справі № 5/62пн за позивачем було визнано право власності на залізничні колії довжиною 17173 метрів. Вказаним рішенням не визначено вид колій, їх номери.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно відомостей, що містяться в Плані приватизації державного майна Орендного науково-виробничого підприємства «Луганські акумулятори», НВП «Луганські акумулятори» було збудоване у 1952-1957 роках і мало назву Луганський завод лужних акумуляторів (а.с.117 на звороті т.с.1), в подальшому воно мало назву Держаний завод «Луганські транспортні акумулятори» (а.с.135 т.с.1).

Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 24.01.1994 №75 Держаний завод «Луганські транспортні акумулятори» було реорганізовано шляхом перетворення у Науково-виробниче підприємство «Луганські акумулятори» (а.с.137 т.с.1).

В подальшому, конференцією представників Організації орендарів ОНВП «Луганські акумулятори» протоколом №3 від 17.08.1994р. затверджено статут орендного науково-виробничого підприємства «Луганські акумулятори», відповідно до п.1.1 якого Орендне науково-виробниче підприємство «Луганські акумулятори» створено на добровільних началах по рішенню конференції представників організації орендарів ДНВП «Луганські акумулятори» та фондом державного майна України (а.с.139 т.с.1).

Згідно з установчим договором АТ-99 від 10.04.1998 про створення Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничої фірми «Луганські акумулятори» (а.с. 144-147 т.с.1) та наказу Фонду державного мана України №9-АТ від 10.04.1998 (а.с.3-5 т.с.2) Орендне науково-виробниче підприємство «Луганські акумулятори» було перетворене у Відкрите акціонерне товариство Науково-виробничої фірми «Луганські акумулятори», яке є підприємством державного сектору економіки (50%+1 акція товариства належать державі в особі ФДМУ).

Відкрите акціонерне товариство Науково-виробничої фірми «Луганські акумулятори» є правонаступником Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів (інші назви, кодові означення та перейменування: п\я А-3963, Луганський завод лужних акумуляторів, Луганський завод транспортних акумуляторів, ДНВП «Луганські акумулятори», ОНВП «Луганські акумулятори»).

Наказом Фонду державного майна України №9-АТ від 10.04.1998 (пункт 6 (а.с.4 т.с.2)) затверджено перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» (Додаток (а.с.5 т.с.2)), зокрема передано у власність ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» залізничні під'їзні колії: інв. №109 за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91 та інв. №115 за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91.

Згідно інвентаризаційного опису (а.с.21-22 т.с.2) основних фондів АНПП «Луганські акумулятори» станом на 01.10.1996 (до приватизації) обліковувались, мовою оригіналу:

П.14 - «ж/д подъездной путь», інв. №109, дата поступ. на участок 1965 г.

П.15 - «ж/дорожные пути», інв. №109, дата поступ. на участок 1994 г.

П.20 - «ж/д подъездной путь», інв. №109, дата поступ. на участок 1976 г.

Згідно інвентаризаційного опису основних засобів ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» станом на 31.05.1998 обліковувались, мовою оригіналу:

інв. №109 - «ж/д подъездной путь»,

інв. №109 - «ж/дорожные пути»,

інв. №115 - «ж/д подъездной путь».

На підставі установчого договору, одним з учасників якого було ВАТ НВФ «Луганські акумулятори», було створено ТОВ «Луганський акумулятор - 2».

Актом прийому-передачі від 21.11.2000 ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» передало до статутного фонду ТОВ «Луганський акумулятор - 2» об'єкти нерухомого та рухомого майна, загальною вартістю 3 921 129грн., в тому числі залізничну під'їзну колію інв. №115.

Залізнична під'їзна колія інв. №109 залишилась на балансі ВАТ НВФ «Луганські акумулятори».

Судом першої інстанції встановлено, що залізничні під'їзні колії, що перебували на балансі ДНВП «Луганські акумулятори», було побудовано та введено в експлуатацію на замовлення та за кошти Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів (п\я А-3963), що підтверджується: генпланом п\я А-3963 1969 року (а.с. 91, т.с.2), актом робочої комісії про прийомку завершеного будівництвом під'їзної залізничної колії від 1976 року (а.с.15-18 т.с.2), актом робочої комісії про прийомку завершених будівництвом під'їзних залізничних колій від 15.08.1994. ( а.с.92-102 т.с.2).

ВАТ Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори» є правоностпуником Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів, яке самостійно здійснювало вирати на утримання та ремонт зазначених колій, згідно наданих до справи копій кошторисної документації.

Крім того, позивач у даній справі просить визнати право власності на залізничні під'їзні колії, які розташовані на території відповідачів, за адресами, що є іншими, ніж зазначена у позовній заяві, а саме:

- м. Луганськ, вул.Оборонна,105д (в землекористуванні ТОВ «Луганський акумулятор-2»);

- м. Луганськ, вул.Оборонна,105і (в землекористуванні ТОВ «Луганський акумулятор-2»);

- м. Луганськ, вул.Оборонна,105ж (в землекористуванні ТОВ «Луганський акумулятор-2»);

- м.Луганськ, вул. Оборонна, 91 (в землекористуванні ВАТ НВФ «Луганські акумулятори»).

- м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6є (в землекористуванні ВАТ НВФ «Луганські акумулятори»).

- м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6ж (в землекористуванні ВАТ НВФ «Луганські акумулятори»).

Вказані земельні ділянки було виділено з однієї земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91, що належала ДНВП «Луганські акумулятори» (з 1998 р. - ВАТ НВФ «Луганські акумулятори») на підставі Державного акту на право постійного користування землею II-ЛГ №002057 від 29.11.1995, зареєстрованого в Книзі записів державних актів Луганської міської ради за №207. Вказане також підтверджується копією Технічного паспорта земельної ділянки ДНВП «Луганські акумулятори» за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91.

ТОВ «Луганський акумулятор - 2» отримало в якості оплати вартості частки в статутному фонді від одного із своїх засновників - ВАТ НВФ «Луганські акумулятори», об'єкти нерухомого та рухомого майна, загальною вартістю 3 921 129грн., в тому числі залізнична колія інв. №115 (акт прийому-передачі від 21.11.2000), що знаходились на балансі ВАТ НВФ «Луганські акумулятори», розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91.

Після внесення частини будівель і споруд ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» до статутного фонду ТОВ «Луганський акумулятор-2» відповідно до вимог Земельного кодексу, відповідні земельні ділянки під будівлями та спорудами було виділено у землекористування Відповідача та отримали нові адреси, а за частиною тих що залишилися на балансі ВАТ НВФ «Луганські акумулятори» частково змінено, а частково залишилася стара адреса вул.Оборонная,91, що підтверджується копіями довідок земельного кадастру.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Транспорт-Сервіс», м. Луганськ, не підлягають задоволенню.

За таких підстав, твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2013р., повний текст якого складено та підписано 08.04.2013р. у справі №17пн/5014/2959/2012.

Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Транспорт-Сервіс», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2013р., повний текст якого складено та підписано 08.04.2013р. у справі №17пн/5014/2959/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2013р., повний текст якого складено та підписано 08.04.2013р. у справі №17пн/5014/2959/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді : К.В. Богатир

Н.М. Дучал

Надруковано 6 примірників: 1- позивачу; 1- відповідачу; 1-третій особі; 1-до справи; 1- ГСЛО; 1 - ДАГС