Рішення

від 21.12.2006 по справі 2/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "21" грудня 2006 р.Справа №  2/432

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянувши справу № 2/432

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград  

до відповідача:  комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №15, м.Кіровоград     

про стягнення 57757,17 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Гальчун О.В., довіреність № 4521/20  від 17.12.06;

від відповідача - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" подано позов до комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №15 про стягнення 57757,17 грн., з яких 39682,84 грн. боргу, 3797,92 грн. пені, 10984,69 грн. інфляційних збитків та 3291,72 грн. - 3% річних.

Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                 ВСТАНОВИВ:

Між ДКП теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» та комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством №15 укладено договір № 35-15 від 27.10.2000р. на теплопостачання.

Відповідно до умов якого виробник бере на себе обов'язки постачання тепловою енергією на цілі опалення гарячого водопостачання будівель на споруд споживача, які мають наступні характеристики і знаходяться за адресами: вул. Воздухофлотська, 67 к.1, а споживач оплачує за спожиту теплову енергію виробнику згідно з діючими тарифами і розцінками протягом поточного місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

01.11.2004р. між ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» та ДКПТМ «Кіровоградтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги № 50/20-04 на підставі умов якого позивач одержав право вимагати від відповідача сплати грошових коштів за надані послуги з теплопостачання за договором № 35-15 від 27.10.2000р.

Крім того, між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" та комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством №15 укладено договір № 35/15 від 01.01.2006р. на виробництво та постачання теплової енергії.   

Відповідно до п. 1.1. договору  № 35/15 від 01.01.2006р. постачальник (ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ Української нафтогазової академії") бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію споживачу (КРЕП №15 ) , а споживач зобов'язується використовувати теплову енергію та оплачувати її на умовах та в термін визначений договором.

В пункті 3.1 договору  № 35/15 від 01.01.2006р. зазначено, споживач оплачує за фактично спожиту теплову енергію згідно з діючими тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради.

Згідно п. 4.2. договору № 35/15 від 01.01.2006р. споживач щомісячно, не пізніше ніж 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, оплачує вартість фактично поставленої постачальником теплової енергії.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за поставлену відповідачеві теплову енергію за період з січня 2000 року по жовтень 2006 року включно в сумі 39682,84 грн.

При розгляді спору господарський суд керується п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який передбачає, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В статті 257 Цивільного кодексу України зазначено, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи вище викладене та пред'явлення позивачем позову 29.11.2006р. про стягнення  боргу в сумі 39682,84 грн., в т.ч. який виник за період з січня 2000 року по листопад 2003 року на суму 30688,93 грн., тобто після спливу три річного строку позовної давності, суд застосовує наслідки спливу строку позовної давності.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення боргу про в розмірі 30688,93 грн.  задоволенню не підлягають в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Доказів сплати боргу за період за період з 29.11.2003р. по 29.11.2006р. в розмірі 8993,91 грн. відповідачем до суду не подано.

За вказаних обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за надані  послуги частково на суму 8993,91 грн.

Сторони в п. 7.1. договору № 35/15 від 01.01.2006р. погодили за прострочення терміну оплати за фактично спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення...

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу за період з 01.05.2006р. по 31.10.2006р. на суму 3797,92 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

З врахуванням задоволення позову в частині основного боргу на суму 8993,91 грн. штрафні санкції нараховуються виходячи з відповідної суми боргу та підлягають задоволенню за період з 01.05.2006р. по 31.10.2006р. на суму 378,88 грн. Позов в частині стягнення пені за період з 01.05.2006р. по 31.10.2006р. на суму 3419,04 грн. є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 10984,69 грн.  інфляційних витрат за період з листопада 2003 року по листопад 2006 року включно та 3291,72 грн. - 3% річних за період з 01.11.2003р. по 30.11.2006р.

Враховуючи застосування наслідків спливу строку позовної давності на частину суми основного боргу позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних підлягають задоволенню частково, виходячи з задоволеної суми основного боргу – 8993,91 грн.  Отже, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню за період з листопада 2003 року по листопад 2006 року включно суму на 1635,14 грн. та 3% річних підлягають задоволенню за період з 01.11.2003р. по 30.11.2006р. на суму 466,32 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 9349,55 грн. інфляційних витрат та 2825,40 грн. - 3% річних необхідно відмовити, у зв'язку з безпідставністю їх заявлення.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 546, 549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №15, вул.Повітрянофлотська, 67 м. Кіровоград ( п/р 260031007 в АППБ «Аваль», МФО 323538, код 23224423)  на користь дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» м. Кіровоград вул. Кутузова, 23/16 ( код 33142568, п/р 26002052903161 в КФ КБ «ПриватБанк» м. Кіровограда, МФО 323583) боргу в сумі 8993,91 грн., пені в сумі 378,88 грн., інфляційних збитків в сумі 1635,14 грн.,  3% річних в сумі 466,32 грн.,  а також судові витрати на державне мито в сумі 114,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 23,44 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в сумі 30688,93 грн., пені в сумі 3419,04 грн., інфляційних збитків в сумі 9349,55 грн. та 3% річних в сумі 2825,40 грн., відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя   Л. В. Деревінська