Постанова

від 28.08.2013 по справі 5011-75/9566-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Справа № 5011-75/9566-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Подоляк О.А.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

на рішення господарського суду міста Києва

від 13.05.2013 року

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року

у справі № 5011-75/9566-2012

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Гік"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд"

про стягнення 110 261,98 грн.

за участю представників:

позивача - Просалової О.Є.

відповідачів - 1) не з"явились

2) Бобовської Л.А.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Гік" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про солідарне стягнення 110 261,98 грн. заборгованості, з яких: основний борг - 89 107,05 грн., 3 % річних - 7125,30 грн., інфляційні витрати - 14 029,63 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року (судді: Васильченко Т.В., Капцова Т.П., Ониськів О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року (судді: Рєпіна Л.О., Сулім В.В., Тарасенко К.В.), позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Сатурн Гік" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" 89 107,05 грн. основного боргу, 14 029,63 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 7 120,75 грн., 2 205,15 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову ТОВ "УніКредит Лізинг" до ТОВ "Сатурн Гік" відмовлено; в задоволенні позову ТОВ "УніКредит Лізинг" до ТОВ "Євробуд" відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові про солідарне стягнення грошових коштів з відповідача № 2 та прийняти у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.07.2008 року між ТОВ "УніКредит Лізинг" (лізингодавцем) та ТОВ "Сатурн Гік" (лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу № 715-LD, згідно якого лізингодавець придбав гвинтовий компресор В-150А, у кількості 1 од., заводський номер 08110044, вартістю 39890 євро, еквівалентну 302 642,55 грн., та за актом приймання-передачі від 05.11.2008 року передав його лізингоодержувачу у користування на строк та на умовах, визначених договором.

З метою забезпечення виконання зобов"язань за даним договором, 23.07.2008 року між ТОВ "УніКредит Лізинг", ТОВ "Сатурн Гік" та ТОВ "Євробуд" укладено договір поруки № 715/SUR, відповідно до якого поручитель (відповідач № 2), як солідарний боржник, зобов'язався сплатити лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до 39890 Євро і всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договору фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в час, визначений в договорі фінансового лізингу. Поручитель зобов'язався сплатити платежі, зазначені в п. 1.1. договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога з підтвердженням суми невиконаного зобов'язання, протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки лізингодавця, вказані у вимозі (п.1.2 договору поруки).

Договір поруки вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками всіх трьох сторін та припиняє свою дію тільки після повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу або поручителем за цим договором (п. 3.8.).

Відповідач № 1 зобов'язання за договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів за період з липня 2009 року по січень 2010 року виконав не в повному обсязі, перерахувавши лише 132 223,31 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 89 107,05 грн.

На виконання п. 12.3 договору фінансового лізингу № 715/LD від 23.07.2008 року ТОВ "УніКредит Лізинг" повідомило відповідача № 1 про односторонню відмову від договору, його припинення з 01.02.2010 року та сплату заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами №№1, 2 своїх зобов"язань за вищевказаними договорами щодо сплати лізингових платежів лізингоодержувачем та поручителем і простроченням термінів їх виконання.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, виходив з доведеності обставин порушення ТОВ "Сатурн Гік" умов договору фінансового лізингу щодо обов"язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі згідно узгодженого графіку. При цьому, господарський суд першої інстанції зазначив, що починаючи з 31.07.2009 відповідачем № 1 не вносились лізингові платежі, внаслідок чого заборгованість за період з липня 2009 року по січень 2010 року склала 89 107,05 грн. Водночас, за прострочення виконання грошового зобов"язання судом першої інстанції задоволено вимоги про стягнення інфляційних витрат у заявленому розмірі та у зменшеному розмірі 3% річних у зв"язку з невірно здійсненим позивачем розрахунком.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову до ТОВ "Євробуд" з підстав спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред"явлення вимоги до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов"язання, місцевий господарський суд зазначив, що порука відповідача № 2 (поручителя) перед позивачем є припиненою, оскільки останній протягом шести місяців з моменту невиконання лізингоодержувачем (відповідачем № 1) обов'язку (настав 31.01.2010 року) по сплаті лізингових платежів, не пред'явив вимоги до поручителя (відповідача №2), а пред"явив її лише 31.05.2012 року.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правовідносини поруки врегульовані параграфом 3 глави 49 (ст. 553 - 559) ЦК України.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 цього Кодексу).

Відповідно ч. 4 до ст. 559 цього ж Кодексу порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як зазначалось вище, в пункті 3.8. договору поруки визначено строк припинення поруки з вказівкою на подію, а саме: повне виконання лізингоодержувачем або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням, що виключає підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 4 ст. 559 ЦК України, якою закріплено, що у разі якщо в договорі поруки не встановлено строк поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Таким чином, оскільки строк поруки встановлений сторонами у самому договорі і пов'язаний з настанням події - повним виконанням зобов'язань за договором фінансового лізингу, відсутні підстави вважати, що такий строк не встановлений і повинен обмежуватися шістьма місяцями від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів про припинення договору поруки з підстав, передбачених ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, суперечить вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, висновки господарських судів про наявність правових підстав для стягнення заявленого розміру заборгованості лише з лізингоодержувача - відповідача № 1 є передчасними.

В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 4 7 ГПК України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України.

Згідно статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 111 7 цього ж Кодексу, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року у справі № 5011-75/9566-2012 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіО.А. Подоляк С.С. Самусенко