Рішення

від 25.07.2013 по справі 225/2057/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 225/2057/12 Провадження № 22-ц/772/2048/2013Головуючий в суді першої інстанції:Савченко С.М. Категорія: 37 Доповідач: Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого судді: Якименко М.М.

Суддів: Вавшка В.С., Іващука В.А.

При секретарі: Пишному О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тростянецької державної нотаріальної контори, про визнання права на спадкування, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права на спадкування майна та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька - ОСОБА_4 відкрилась спадщина на майно, а саме - будинок та присадибну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, земельний пай та грошовий вклад,яке останній заповів ОСОБА_3 Так як позивач є інвалідом другої групи, непрацездатною особою, вона має право на обов'язкову частку в спадковому майні. Позивач зазначила, що маючи намір прийняти спадщину, 09.06.2010 року вона вернулась до нотаріальної контори в м. Одеса за місцем свого проживання , де їй було оформлено відповідну заяву, яка в послідуючому була направлена до Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області, однак через помилку у даті народження батька, зазначена заява була їй повернута. Повторно направити заяву ОСОБА_2 не мала змоги через раптове погіршення стану здоров'я. Таким чином, вважаючи, що вона фактично звернулась до нотаріальної контори, однак через наявність у відповідача свідоцтв про право на спадкування за законом, вважає, що порушені її права, як спадкоємця обов'язкової частки, а тому просила визнати право на обов'язкову частку у спадковому майні та визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину , які видані на ім'я її сестри ОСОБА_3

В ході судового розгляду позивачем було збільшено позовні вимоги, згідно яких вона просила суд: визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини і визначити їй додатковий строк в чотири місці для подання заяви про прийняття спадщини; визнати за нею право на обов'язкову частку у спадщині після смерті батька; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частки будинковолодіння, земельну ділянку площею 3,2 га, пайовий фонд майна СТОВ ім. Б. Хмельницького, с. Четвертинівка, грошовий вклад на суму 3 323 грн.80 коп.; визнати за нею права власності на 1/2 частину спадкового майна.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визначено ОСОБА_2 строк для подання заяви про прийняття спадщини протягом чотирьох місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили, визнано право на обов'язкову частку у спадщині, що відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_4, визнано частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані на ім'я ОСОБА_3

В решті позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, а також стягнути з позивача на її користь понесені нею судові витрати при зверненні до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційні скарзі відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області надіслала свої письмові заперечення, в яких просила апеляційну скаргу задовольнити.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, спадкову справу, витребувану судом першої інстанції, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дійшла висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним іобґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Однак рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4

За життя ним було складено заповіт на ім'я однієї з чотирьох доньок - ОСОБА_3, який 13.11.2007 року був посвідчений секретарем Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Позивач ОСОБА_2 є інвалідом другої групи з 1992 року безстроково та непрацездатною, що підтверджується довідкою Обласної спеціалізованої психіатричної ВТЕК м. Одеси.

А тому висновок суду про те, що ОСОБА_2 у відповідності до ч.1 ст.1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті батька, є правильним.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 вчасно, у строки визначені ст.1270 ЦК України, а саме 09.06.2010 року звернулась до Другої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яку вона в послідуючому направила до Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області і яку їй було повернуто, в зв'язку з помилкою в році народження померлого батька.

Але з таким висновком суду можна погодитися частково з огляду на наступне.

В матеріалах справи (а.с.17) знаходиться заява ОСОБА_2, подана нею 09.06.2010 року Другої Одеської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

З даної заяви вбачається, що вона подана вчасно, у строки визначені ч.1 ст.1270 ЦК України. Крім того, в ній містяться виправлення в графі дати народження померлого ОСОБА_4, про що зазначав суд першої інстанції, з чим погоджується і судова колегія.

Але ні в зазначеній заяві, ні в матеріалах цивільної справи та спадковій справі відсутні будь які докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини направляла до Тростянецької нотаріальної контори.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цю обставину належним чином не перевірив і як наслідок прийшов до необґрунтованого висновку.

Ч.3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так ,в матеріалах справи наявні медична картка амбулаторного хворого, довідки та виписки з медичної картки, виписки з медичних обстежень хворої ОСОБА_2

Приймаючи до уваги зазначені вище медичні документи, а також те, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи безстроково, непрацездатною, її вік та стан здоров'я, а також те, що вона фактично вчасно звернулась з заявою про прийняття спадщини до Другою Одеської державної нотаріальної контори, враховуючи ці всі обставини, колегія суддів вважає,що суд першої інстанції прийшов правильного висновку про поважність причин пропуску для подання заяви про прийняття спадщини та обґрунтовано в цій частині задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

За таких обставин, суд першої інстанції, визначивши ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, безпідставно вирішив питання про визнання за ОСОБА_2 право на обов'язкову частку у спадщині та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, видані на ім'я ОСОБА_3

Колегія суддів вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким в задоволенні позову про визнання права на обов'язкову частку у спадщині та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, видані на ім'я ОСОБА_3 слід відмовити, в зв'язку з безпідставністю та необгрунтованістю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача судові витрати пропорційно до позовних вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено, а саме в розмірі 214,71гривень (1/2 від 429,43 гривень).

Керуючись ст.ст. 1269,1270,1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.88, 213, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 12.06.2013 року в частині задоволення позову про визнання права на спадкування, визнання недійсними в частині свідоцтв про право на спадщину за заповітом, видані на ім'я ОСОБА_3, скасувати.

Ухвалити нове, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 214,71 гривень.

Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: