Рішення

від 29.08.2013 по справі 6/63/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 серпня 2013 р. Справа № 6/63/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

суддів Банаська О.О., Мельника П.А.

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.

представників:

позивача: Шалигіної В.І. - довіреність № 14/20-28-13 від 14.01.13 р.;

відповідача: Шмирка Я.П. - довіреність № 130 від 29.04.13 р.;

третьої особи: ОСОБА_3 - паспорт серії НОМЕР_3 виданий Погребищинським РВ УМВС України у Вінницькій області 31.09.2009 року.

у відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фермерського господарства "Бригада"

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул. Мечникова 16-а, м. Київ, 01601)

до : сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" (вул. Гагаріна, 13, с. Непедівка, Козятинський район, Вінницька область, 22123)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного підприємця ОСОБА_3 та фермерського господарства "Бригада"

про вилучення майна, переданого в фінансовий лізинг вартістю 106500 грн.

ВСТАНОВИВ :

Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (позивач, ДПАТ «НАК «Украгролізинг») звернулося з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (відповідач, СТОВ «Світанок») про повернення майна - трактора марки МТЗ-82.1.26, заводський номер НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_1 з підстав ст. ст. 387, 388, 392 ЦК України .

Позов мотивований тим, що позивач є власником вказаного майна, переданого ним у лізинг державній авіакомпанії "Сільгоспавіація України" за договором фінансового лізингу № 2-07-261 фл від 14.05.2007р., яка без згоди позивача відчужила його третім особам.

Ухвалою від 30.08.2012 ПП ОСОБА_3 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.10.2012р. у справі №6/63/2012/5003, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р., в позові відмовлено.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, ДПАТ «НАК «Украгролізинг» подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду і рішення місцевого суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 березня 2013 року касаційну скаргу ДПАТ «НАК «Украгролізинг» задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р. та рішення господарського суду Вінницької області від 02.10.2012р. у справі №6/63/2012/5003 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Відповідно до автоматизованого розподілу документообігу господарського суду Вінницької області справу № 6/63/2012/5003 передано судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 25.03.2013р. вищевказану справу суддею прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Розгляд справи неодноразово та з об'єктивним причин відкладався, а саме: з метою витребування ряду додаткових та необхідних доказів з управління МВС України у Вінницькій області, з Хмільницької міжрайонної прокуратури Вінницької області, з державних інспекцій сільського господарства у Хмельницькій та у Вінницькій областях, через залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ФГ «Бригада» (ухвала суду від 30.04.2013р.) та належного повідомлення учасників процесу.

Крім того, у зв'язку зі складністю справи її розгляд здійснювався колегіально.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Окрім того, відповідно до раніше поданої заяви просила забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії на підставі ч.1 п.1 ст. 67 ГПК України.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на мотиви, наведені у неодноразово поданих відгуках на позов, у якому послався на те, що трактор відповідачем набутий на законних підставах за правочином, котрий є чинним. При цьому надав суду заяву про застосування строку позовної давності, зазначивши, що позивач мав повну правову можливість дізнатися про зникнення трактора ще у червні 2007 року, проте з позовом звернувся лише 15 серпня 2012 року, цим самими пропустивши строк позовної давності. Також під час розгляду справи представник відповідача клопотав долучити до матеріалів справи в якості доказів відомості дефектів на ремонт машини, які судом долучені до справи.

Виходячи із викладеного, в позові просив відмовити.

Водночас, представник позивача проти заяви про застосування строку позовної давності заперечила та пояснила, що лише у 2012 році позивачеві стало відомо про місцезнаходження трактора, а до цього часу вживалися заходи щодо його місця встановлення.

Третя особа ПП ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що у 2007 р. придбав трактор із належно здійсненою реєстрацією, без будь-яких застережень щодо відчуження , перереєстрував його за собою, після чого продав відповідачу на підставі біржового договору.

Натомість, третя особа ФГ «Бригада» виклик до суду вкотре проігнорувала та витребуваних документів не надала, не зважаючи на відповідні процесуальні заходи, що вживалися судом. Разом із тим, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення цієї третьої сторони, з огляду на що, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті за відсутності ФГ «Бригади» на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.03.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (державне публічне акціонерне товариство утворено згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. № 951 (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (постачальник) укладено договір поставки № 07-1 (Договір), згідно пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у встановлені договором строки машини, устаткування, обладнання, іншу техніку щодо яких немає обмежень надання її в лізинг та включеної Міністерством аграрної політики України до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів державного бюджету України (далі товар) (а.с. 10-14, т.с.1).

Відповідно пункту 1.2 Договору товар передається у власність покупця з метою його передачі у фінансовий лізинг третім особам (лізигнгоодержувачам).

Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах договору (пункт 1.3 Договору).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що номенклатура, ціна та кількість товару встановлюються додатками до договору "Специфікація товару, що поставляється згідно з договором (поставка) від 19.03.2007 року № 07-1" (а.с. 15-43, т.с.1).

Серед лізингоодержувачів, перелік яких передбачений додатками до договору від 19.03.2007 року № 07-1, є державна авіакомпанія "Сільгоспавіація України" (а.с.36-42, т.с.1).

14 травня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (лізингодавець) та державною авіакомпанією "Сільгоспавіація України" (лізигнгоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 2-07-261 фл, предметом якого є передача лізингодавцем лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмету лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (а.с.46-52, т.с.1).

Пунктом 5.2 Договору № 2-7-261 фл від 14.05.2007 р. передбачено, що предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця.

Лізингоодержувач не має права передавати предмет лізингу в суборенду, сублізинг, заставляти чи відчужувати або в будь-який інший спосіб розпоряджатися чи відчужувати предмет лізингу без письмового дозволу лізингодавця ( пункт 5.4 Договору).

Пунктом 5.8. Договору №2-07-261 фл від 14.05.2007 р. передбачено, що предмет лізингу протягом 10-ти днів з дня одержання підлягає обов'язковій реєстрації лізингоодержувачем за його кошт у порядку, встановленому законодавством, із обов'язковою відміткою в свідоцтві про реєстрацію предмета лізингу "Без права відчуження". Перереєстрація предмету лізингу на іншу особу без письмового дозволу лізингодавця забороняється.

Згідно Додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл., предметом лізингу є 7 тракторів МТЗ-82.1.26 по ціні 106 500 грн., (за одиницю) всього на суму 745 500 грн.; строк лізингу становить 5 років (а.с.53, т.с.1).

Додатком №2 до договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл. встановлено графік сплати лізингових платежів на 5 років за 4 одиниці тракторів МТЗ-82.1.26 (а.с.54, т.с.1).

Додатком №4 до договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл, встановлено графік сплати лізингових платежів на 5 років за 3 одиниці тракторів МТЗ-82.1.26 (а.с.55, т.с.1).

22 травня 2007 року сторонами договорів поставки та лізингу складено акт № 2 приймання-передачі сільськогосподарської техніки, згідно якого ТзОВ "Укравтозапчастина" на умовах договору поставки (купівлі-продажу) №07-1 від 19.03.2007р., укладеного з Національною акціонерною компанією "Украгролізинг", передало, а державна авіакомпанія "Сільгоспавіація України" на умовах договору фінансового лізингу №2-07-261 фл від 14.05.2007р., укладеного з НАК "Украгролізинг", прийняла згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки та дорученнями лізингодавця предмет лізингу - сільськогосподарську техніку: 4 одиниці тракторів МТЗ-82.1.26., в тому числі трактор заводський № НОМЕР_4 (а.с. 56, т.с.1). Актом № 4 від 31.05.2007 р. - засвідчено передачу ще 3-х тракторів (а.с. 57, т.с.1).

06.03.2008 року в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" опубліковано оголошення про порушення справи № 5/09-08 про визнання боржника - ДА "Сільгоспавіація України" банкрутом.

02.04.2008 року відкрите акціонерне товариство «НАК «Украгролізинг» звернулось до господарського суду Вінницької області із заявою про включення до реєстру кредиторів, в якій просило визнати заявлені ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі вінницької філії грошові вимоги на загальну суму 2 198 618 грн. 87 коп., до яких включені несплачені боржником лізингові платежі за договором фінансового лізингу № 2-07-261 фл від 14 травня 2007 року (а.с.8-14, т.с.2).

На запит арбітражного керуючого від 01.02.2008р. до інспекції державного технічного нагляду по Хмільницькому району щодо перебування на обліку сільськогосподарської техніки, яка рахується за державною авіакомпанією "Сільгоспавіація України", листом - відповіддю від 04.02.2008 р. інспекція повідомила про відсутність зареєстрованої сільгосптехніки за державною авіакомпанією "Сільгоспавіація України" станом на 01.02.2008 р. (а.с.18-19, т.с.1).

Арбітражним керуючим (ліквідатором) у звіті про результати проведення судової процедури ліквідації державної авіакомпанії "Сільгоспавіація України" станом на 30.01.2009р. зазначено, що згідно укладених договорів прямого фінансового лізингу, зокрема договору лізингу № 2-07-261 фл від 14.05.2007 р., між ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та ДА "Сільгоспавіація України", актів приймання - передачі сільськогосподарської техніки, в тому числі акту приймання - передачі № 2 від 22.05.2007р., боржник отримав у користування сільськогосподарську техніку, місцезнаходження якої встановити не вдалось (а.с.20-22, т.с.2).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.03.2009 р. у справі №5/9-08 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, державну авіакомпанію "Сільгоспавіація України" як юридичну особу ліквідовано. Вимоги кредиторів І-VІ черги, в тому числі позивача не погашалися у зв'язку з відсутністю майнових актів банкрута (а.с. 23-25, т.2).

Листом від 29.05.2012р. державне публічне акціонерне товариство «НАК «Украгролізинг» звернулось до державної інспекції сільського господарства України з запитом про надання інформації щодо реєстрації належної йому на праві власності сільськогосподарської техніки, в тому числі трактора МТЗ-82.1.26 заводський номер НОМЕР_4, переданого у фінансовий лізинг (а.с.75, т.с.1).

У відповідь листом від 06.06.2012 р. державна інспекція сільського господарства України надала наступну інформацію щодо трактора МТЗ-82.1.УК із заводським номером НОМЕР_4, який 03.10.2007р. був зареєстрований за ФГ "Бригада", 03.10.2007р. знятий з обліку; 09.10.2007р. трактор був зареєстрований за ПП ОСОБА_3 09.10.2007р. знятий з обліку; 20.11.2007р. трактор був зареєстрований за СТзОВ "Світанок" с. Непедівка (а.с.76-77,т.с.1).

13.07.2012р. державне публічне акціонерне товариство «НАК «Украгролізинг» звернулося до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" з вимогою № 14/1650 про повернення йому, як належному власнику трактора МТЗ-82.1.УК заводський номер НОМЕР_4 (а.с.58, т.с.1). Вказана вимога залишена останнім без задоволення.

З огляду на викладене, ДПАТ «НАК "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до СГТОВ "Агрофірма "Світанок" про повернення трактору марки МТЗ - 82.1.26 на підставі ст. ст. 377, 388, 392 Цивільного кодексу України, обґрунтовуючи позовні вимоги правом власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно заволоділа ним (а.с.3-5, т.1).

Беручи до уваги вказівки суду касаційної інстанції, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 05 березня 2013 року у справі №6/63/2012/5003, згідно із якими:

- по-перше, господарські суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, яким чином спірне майно вибуло з володіння лізингоодержувача, зокрема, докази відчуження вказаного майна лізингоодержувачем;

- по-друге, господарськими судами взагалі не досліджено питання, яким чином спірне майно вибуло з користування лізингоодержувача, хоч в матеріалах справи (а.с.76- 77,т.с.1) наявна інформація державної інспекції сільського господарства щодо реєстрації та зняття з обліку трактора заводський номер НОМЕР_4, згідно з якою 03.10.2007 трактор було зареєстровано за ФГ "Бригада", 09.10.2007р. - за ПП ОСОБА_3, а 27.11.2007р. - за відповідачем;

- по-третє, господарськими судами не встановлено, на підставі яких документів трактор було зареєстровано за ФГ "Бригада", що необхідною для з'ясування питання, яким чином спірне майно вибуло з володіння лізингоодержувача;

- по-четверте, господарськими судами не надано будь-якої оцінки наявним у справі доказам, які свідчать, що згідно з договором фінансового лізингу № 2-07-261 фл. від 14.05.2007 лізингоодержувачу - ДА ""Сільгоспавіація України" було передано у лізинг трактор МТЗ - 82-1.26 № НОМЕР_4, а згідно з біржовим договором № 687 613 від 11.10.2007р. відповідач купив трактор моделі МТЗ - 82.1 УК № шасі НОМЕР_4 (а.с.53, 56, 96, т.с.1), тобто моделі переданого у лізинг трактору і трактору, придбаного відповідачем у ПП ОСОБА_3, не співпадають. Інформація Державної інспекції сільського господарства (лист від 06.06.2012 № 33-9-11/2780 - а.с.76, т.с.1) також свідчить про державну реєстрацію трактора МТЗ - 82.1 УК (а не МТЗ- 82-1.26, який є предметом договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл. від 14.05.2007), котрі в силу ст.111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд, розглядаючи справу по суті, виходив із наступного.

Так, предметом позову у даній справі є витребування власником свого майна у особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Позовні вимоги обґрунтовано нормами ст. ст. 387, 388, 392 Цивільного кодексу України (а.с.3-5, т.с.1).

Загальні способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 ЦК України, а права власності главою 29 цього Кодексу.

При виборі способу захисту цивільного права необхідно врахувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням установлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.

Одним із способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння. Витребування майна з чужого незаконного володіння це один із речово-правових засобів захисту права власності. Цей спосіб дістав назву "віндикація" (від лат. vindico - захищаю, заявляю претензію, вимагаю). ЇЇ застосовують тоді, коли у власника зберігається право власності, але він не може його здійснювати, оскільки річ вибула із його володіння і перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи. Тобто віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі.

Статтею 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

- було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

- було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

- вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як вказувалось вище позивач, обґрунтовуючи вказаний позов, посилається, зокрема, на приписи п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, що майно вибуло з володіння власника не з його волі.

Тому, виходячи з правого аналізу вказаної норми, останній має довести, що є власником майна, що відповідач є добросовісним набувачем, що майно вибуло з його володіння поза його волею, і що майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Розглядом справи встановлено, що спірне майно - трактор належить позивачеві, що стверджується наступним.

Як зазначалося вище, 14 травня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (лізингодавець) та державною авіакомпанією "Сільгоспавіація України" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 2-07-261 фл, предметом якого є передача лізингодавцем лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (а.с.46-52, т.с.1).

Пунктом 5.2 Договору № 2-7-261 фл від 14.05.2007р. передбачено, що предмет лізингу (трактор) протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця, тобто позивача.

Лізингоодержувач не має права передавати предмет лізингу в суборенду, сублізинг, заставляти чи відчужувати або в будь-який інший спосіб розпоряджатися чи відчужувати предмет лізингу без письмового дозволу лізингодавця ( пункт 5.4 Договору).

Таким чином, майно на момент передачі належало його власнику ДПАТ «НАК «Украгролізинг». При цьому за умовами договору предмет лізингу було заборонено передавати у будь-який спосіб третім особам без згоди позивача.

Втім, як досліджено судом з метою виконання 1, 2 та 3 вказівки суду касаційної інстанції щодо з'ясування яким чином майно вибуло із володіння та користування лізингоодержувача, а також на підставі чого воно було зареєстровано за ФГ «Бригада», директор ДАК «Сільгоспавіація України» - ОСОБА_5 при відсутності фактичного знаходження підприємства за юридичною адресою та неподанням податкової звітності з 22 по 31 травня 2007 року отримав по договору фінансового лізингу від 14.05.2007 року спірне майно, в подальшому не розрахувавшись за одержану в лізинг техніку. ОСОБА_5, шляхом укладення угод незаконно заволодів вказаною сільськогосподарською технікою, яка належить лізингодавцю, провів її незаконне відчуження та легалізував шляхом реалізації третім особам. Дані обставини судом з'ясовано з матеріалів кримінальної справи №08239003 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України, досудове слідство на сьогоднішній день по який зупинено, а обвинуваченого оголошено у розшук.

Наведені факти для суду не є преюдеційними, оскільки у кримінальній справі ще не має вироку. Разом із тим, жодним іншим шляхом відслідкувати ланцюг потрапляння трактора від лізингоодержувача до ФГ «Бригада» об'єктивно неможливо.

Зокрема, без будь-якої реакції та без виконання залишилися численні ухвали суду, надіслані третій особі ФГ «Бригада», з вимогою «надати суду процесуальну позицію з приводу заявленого позову; письмові пояснення, в яких вказати: яким чином і на підставі яких документів спірне майно потрапило до ФГ "Бригада"; письмові пояснення, в яких вказати на підставі яких документів трактор було зареєстровано за ФГ "Бригада", яким чином трактор МТЗ 82.1 УК, 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_1 передавався від ДП "Сільгоспавіція України" до ФГ "Бригада" (чи була на це згода Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Украгролізинг"?)», не зважаючи на вжитті судом процесуальні заходи.

Також, виходячи із відповіді на звернення суду до державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області документи, на підставі яких проводилася реєстрація спірного майна за ФГ «Бригада» знищені в установленому порядку, відтак об'єктивно встановити і даний факт на сьогоднішній день не має можливості.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку, що саме законним власником трактора є позивач, у якого наявні правові підстави для пред'явлення віндикаційного позову.

Крім того, як свідчать матеріали справи та виходячи із викладеного, трактор вибув з володіння позивача поза його волею, оскільки жодного доказу на надання згоди щодо відчуження майна матеріли справи не містять, більше того відповідачем жодним доказом даної обставини не спростовано. При цьому відсутній в матеріалах справи жодний правочин щодо відчуження спірного майно від його власника чи лізингоодержувача до ФГ «Бригада», що у свою чергу спростовує отримання ФГ «Бригада» у власність спірного майно у законний спосіб.

Разом із тим, відповідач у справі є добросовісним набувачем, на чому наголошував і суд касаційної інстанції оскільки, придбаваючи майно у ПП Радзевіла за біржовим контрактом, відповідач не знав і не міг знати про те, що третя особа не мала права на його відчуження.

Ще однією підставою для витребування майна у добросовісного набувача, яку вимагає правова конструкція ст.388 ЦК України, є відплатність угоди, за якої набута річ. А як стверджується матеріалами справи, відповідач придбав спірне майна на підставі біржового контракту від 11 жовтня 2007 року за 98000 тисяч гривень (а.с.172, т.с.2), тобто на підставі відплатної угоди.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність у позивача усіх правових умов, визначених ст.388 ЦК України, для захисту свого порушеного права саме шляхом витребування у відповідача спірного майна.

Що стосується вказівки ВГСУ щодо розбіжностей у моделях трактора, переданого у лізинг та придбаного відповідачем, суд зазначає наступне.

19 березня 2007р. між позивачем та ТОВ «Укравтозапчастина» було укладено договір поставки № 07-1, відповідно до якого товар, а саме, трактори МТЗ-82.1.26, передавалися у власність позивача з метою їх подальшої передачі у фінансовий лізинг третім особам. Згідно з додатком № 1п до договору поставки, державна авіакомпанія «Сільгоспавіація України» була в переліку потенційних лізингоодержувачів на трактор МТЗ-82.1.26, в кількості 4 одиниці ( п.2 Додатку).

14 травня 2007р. між позивачем та державною авіакомпанією «Сільгоспавіація України» укладено договір фінансового лізингу № 2-07-261фл, за яким відповідно до тристороннього акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 2 від 22.05.2007р. державна авіакомпанія «Сільгоспавіація України» отримала у фінансовий лізинг трактори МТЗ-82.1.26 у кількості 4 одиниць, в тому числі трактор МТЗ 82.1.26 , заводський номер НОМЕР_4 , 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 .

За період вибуття майна із володіння позивача, за даними державної інспекції сільського господарства України (лист № 20/1256 від 29.05.2012р.) трактор МТЗ 82.1.26 , заводський номер НОМЕР_4 , тричі змінював володільця, та, як видно із додатку до зазначеного листа «Інформація про реєстрацію машин», при подальших реєстраціях при вказуванні марки техніки зазначалась інша марка, а саме, МТЗ- 82.1.УК , той самий заводський номер НОМЕР_4 , 2007 року випуску, номер двигуна без останньої цифри - 74259 і лише при останній реєстрації на СТОВ «Світанок» номер двигуна знову став - 742593.

На запит позивача, виробник ТОВ «Укравтозапчастина» своїм листом від 20.07.2012р. № 0020-299/12 (а.с.78, т.с.1) повідомив, що згідно договору поставки № 07-1 від 19.03.2007р. по накладній № П020750 від 22.05.2007р. передано у власність позивача трактор МТЗ-82.1.26 (заводський НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_1), який в подальшому було передано у фінансовий лізинг ДА «Сільгоспавіація України». Також, ТОВ «Укравтозапчастина» повідомила, що трактори марки МТЗ-82Л.УК воно ніколи не виробляло.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що зміна реєстраційних даних, таких, як марка трактору та номер двигуна, при подальших реєстраціях у органах Держтехнагляду була здійснена або навмисно, або випадково, при цьому з невідомих на даний час мотивів, тому трактор марки МТЗ 82.1.26, заводський номер НОМЕР_4, 2007 року, номер двигуна НОМЕР_1 та трактор марки МТЗ- 82.1.УК., заводський номер НОМЕР_4, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 є одним і тим же трактором, а саме МТЗ 82.1.26, заводський номер НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_1.

Таким чином, за сукупністю досліджених доказів у суду не виникло сумнівів, що трактор переданий у лізинг та придбаний відповідачем є однією і тією ж сільськогосподарською одиницею.

Відносно заявленої представником відповідачів заяви про застосування строків позовної давності, суд враховує наступне.

Ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до положень ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 ст.261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З аналізу викладеного слідує, що відповідно до цієї норми перебіг позовної давності починається від дня коли, особа дізналася про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Якщо це встановити неможливо, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У випадку, коли власник дізнався про порушення свого права власності, але не знає особи, яка порушила його право, перебіг позовної давності починається від дня, коли він довідався про особу-порушника.

Добросовісний набувач не може вважатися особою, яка порушила право власника майна. Тому для вимоги про витребування майна від добросовісного набувача перебіг позовної давності починається з моменту, коли власник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Однак при цьому він не позбавлений права вимагати захисту свого права шляхом визнання поважними причини його пропуску на підставі ч.5 ст.267 ЦК. Такою поважною причиною може бути відсутність в нього відомостей про особу, в якої перебуває належне йому майно.

Як стверджує представник відповідача, позивач пропустив 3-річний строк позовної давності для звернення до суду із вимогами про витребування спірного майна, оскільки за умовами договору лізингу, ще у червні 2007 року мав право вимагати повернення предмету лізингу у зв'язку із невиконання умов договору щодо сплати лізингових платежів. Тому, на думку представника відповідача, в позові слід відмовити через пропуск позивачем строку позовної давності.

Дійсно, суд погоджується із тією обставиною, що позивач пропустив строк позовної давності до суду, оскільки дізнався про порушення свого права раніше ніж три роки до дня звернення до суду, зокрема, судом також встановлено, що 30.01.2009 р. позивач брав участь у засіданні комітету кредиторів по ДА "Сільгоспавіація України", на якому арбітражний керуючий повідомив кредиторів про відсутність майнових активів боржника, в т.р. про відсутність у боржника переданого позивачем у лізинг на підставі Договору фінансового лізингу № 2-7-261 фл від 14.05.2007 р. трактора МТЗ-82.1.26. зав. № НОМЕР_4.

Утім, у встановлений законом строк у позивача об'єктивної можливості звернутися з віндикаційним позовом не було, так як йому не було відомо місцезнаходження техніки та його нового власника (добросовісного набувача), не зважаючи на заходи щодо розшуку предмету лізингу. Адже лише 6 червня 2012 року позивачу вдалося отримати лист державної інспекції сільського господарства України (а.с.194-195, т.с.2) з інформацією про місцезнаходження трактора та про нового власника (добросовісного набувача). При цьому протягом попередніх років звернення до Держтехнягляду щодо отримання відповідної інформації не дали позитивних результатів, що стверджується його листами-відповідями (а.с.192-193, т.с.2).

Таким чином, з метою надання можливості позивачеві захистити своє порушене право, суд в силу положень ч.6 ст.267 ЦК України вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску ДПАТ «НАК «Украгролізинг» строку позовної давності.

На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, з метою уникнення незрозумілостей в процесі виконання рішення, на думку суду, формулювання предмету позовних вимог при вирішення спору по суті необхідно привести у відповідність із способом захисту права, чітко визначеним ст.388 ЦК України.

Відносно подання клопотання про доручення до матеріалів відомостей дефектів на ремонт машини, суд долучив їх до справи, однак їх оцінку залишив поза увагою, оскільки відповідачем жодним чином не зазначено, яке це має відношення до предмету розгляду, і доказом для підтвердження яких обставин може слугувати.

Що стосується заяви позивача про забезпечення позову, на переконання суду, вона підлягає відхиленню, оскільки жодним чином не мотивована, не вказано які саме дії щодо спірного майна необхідно заборонити і кому. Крім того, як свідчать оглянуті в судовому засіданні матеріали кримінальної справи, на сьогоднішній день діє арешт, накладений на трактор ще у 2008 році слідчим відділом УМВС України у Вінницькій області. Отже, наразі відсутні побоювання щодо утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення на позов. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідача, разом із тим з позивача підлягає до стягнення судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, яка при поданні не оплачена судовим збором і в задоволенні якої судом відмовлено.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Витребувати з незаконного володіння сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" (вул. Гагаріна, 13, с. Непедівка, Козятинський район, Вінницька область, 22123, код ЄДРПОУ 03732063) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул. Мечникова 16-а, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 30401456) трактор марки МТЗ-82.1.26 (МТЗ 82.1.УК) заводський номер НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_1, шляхом передачі вказаного трактора державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул. Мечникова 16-а, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 30401456).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" (вул. Гагаріна, 13, с. Непедівка, Козятинський район, Вінницька область, 22123, код ЄДРПОУ 03732063) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул. Мечникова 16-а, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 30401456) 2130 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул. Мечникова 16-а, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 30401456) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1720 грн. 50 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фермерському господарству "Бригада".

Повне рішення складено 03 вересня 2013 р.

Головуючий суддя Тварковський А.А.

судді

Банасько О.О.

Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- третій особі ФГ "Бригада" (30637, Хмельницька область, Теофіпольський район, с. Єлізаветпіль)