Постанова

від 30.08.2013 по справі 6/31-06(6/117-05)

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 6/31-06(6/117-05)

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Нестерчук А.Г. (дов. № 262/10 від 14.12.2012)

відповідача - Сіденко Л.В. (дов. № 30/5 від 28.12.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", м.Суми (вх. №2348 С/3) (вх. № 2348 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 04.07.13 р. у справі № 6/31-06(6/117-05)

за заявою ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" № 30/628 від 21.05.2013 про визнання судового наказу, виданого господарським судом Сумської області 07.04.2006 таким, що не підлягає виконанню, у справі № 6/31-06 (6/117-05)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", м. Суми

про стягнення 5 516 035,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.07.2013 у справі № 6/31-06 (6/117-05) (суддя Заєць С.В.) в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" № 30/628 від 21.05.2013 про визнання судового наказу, виданого господарським судом Сумської області від 07.04.2006 у справі № 6/31-06 (6/117-05) таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

ПАТ "Сумигаз" не погодившись з даною ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 04.07.2013 у справі № 6/31-06 (6/117-05) та прийняти нове рішення, яким визнати судовий наказ виданий господарським судом Сумської області від 07.04.2006 таким, що не підлягає виконанню.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

В судовому засіданні 15.08.2013 сторони заявили клопотання про продовження вирішення спору на 15 днів та відкладення розгляду справи, яке було задоволено колегією суддів, а в судовому засіданні оголошено перерву до 29.08.2013.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Сумської області від 27.03.2006 року по справі № 6/31-06(6/117-05) позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (код 03352432) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код 31301827) суму боргу 3259442 грн. 55 коп., інфляційних збитків 1132028 грн. 98 коп., 295006 грн. 28 коп. 3% річних, держмито 2167 грн. 50 коп., 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У частині стягнення пені у розмірі 601396 грн. 49 коп. та 7 % штрафу було відмовлено.

07.04.2006р. на виконання вищевказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

21.05.2013р. відповідач по справі - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" - звернувся до суду із заявою № 30/628 від 21.05.2013р. про визнання судового наказу, виданого господарським судом Сумської області 07.04.2006р. таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те що заборгованість, яка виникла за договором комісії № 06/03-1115 від 31.01.2003р. була списана на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", який набрав чинності 04.06.2011р., а також зазначає, що виходячи зі змісту договору комісії № 06/03-1115 від 31.01.2003р. боржник має заборгованість перед ДК "Газ України" не за спожитий природний газ, а за сплату делькредере.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно п.1.1. договору комісії № 06/03-1115 від 31.01.2003, ДК «Газ України» (комітент) доручає, а ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (комісіонер) бере на себе зобов'язання здійснити за винагороду від свого імені та за рахунок комітента реалізацію природного газу для потреб промислових споживачів.

На виконання комісійного доручення, комісіонер зобов'язується укласти договори з споживачами на умовах 100% оплати газу грошовими коштами в наступному порядку: 50 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів - за 5 банківських днів до початку місяця поставки; послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25 % від вартості запланованих місячних обсягів, до 10-го та 20-го числа поточного місяця. Комісіонер в день надходження коштів від споживачів перераховує їх на консолідований розподільчий рахунок комітента (п.5.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 договору комісіонер надає поруку (делькредере) за виконання зобов'язань по угодам, укладеним на виконання цього договору, між комісіонером та споживачами. У разі невиконання або неповного виконання споживачами зобов'язань по оплаті спожитого газу у строки, зазначені в п. 4.4 даного договору, комісіонер протягом 2-х днів перераховує суму заборгованості споживачів на рахунок комітента (п.6.2 Договору).

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість за спожитий природний газ виникає у споживачів перед відповідачем на підставі укладених договорів з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», а у відповідача виникає обов'язок перерахувати кошти отримані від споживачів на консолідований рахунок ДК «Газ України».

При цьому, відповідач у разі невиконання або неповного виконання споживачами зобов'язань за договорами поставки природного газу, перераховує за делькредере суму заборгованості споживачів на рахунок ДК «Газ України».

Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанцїї виходив з того, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" має заборгованість перед ДК "Газ України" у справі № 6/31-06 (6/117-05) у сумі 4 686 477 грн. 81 коп. не за спожитий природний газ, а стосовно оплати делькредере, що є порукою, якою забезпечується виконання споживачами зобов'язань по угодам на поставку природного газу, укладеним між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" та споживачами. Така заборгованість не підпадає під критерії списання, передбачені Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію". Крім того, згідно поданого позивачем Акту звіряння розрахунків станом на 31.12.2011р., підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, заборгованість у сумі 4 686 477 грн. 81 коп. не списана.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених статтею 117 ГПК України для визнання наказу, виданого господарським судом Сумської області 07.04.2006р. у справі № 6/31-06(6/117-05) таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим, відмовив у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" № 30/628 від 21.05.2013р.Проте, колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 31 січня 2003 року між позивачем і відповідачем був укладений договір комісії № 06/03-1115. Згідно з умовами даного договору на протязі січня-квітня 2003 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, для реалізації якого, у відповідне п.4.4 вказаного договору, зобов'язався укласти договори з промисловими споживачами на умовах 100% оплати газу грошовими коштами в наступному порядку: -50% від вартості запланованих місячних обсягів - за 5 банківських днів до початку поставки; - послідуючі оплати плановими платежами по 2 вартості запланованих місячних обсягів, до 10-го та 20-го числа поточного місяця.

Згідно п.5.1 договору перерахування грошових коштів консолідований розподільчий рахунок Комітента (ДК «Газ України) за реалізований природний газ здійснюється Комісіонером (ВАТ«Сумигаз») протягом 3-х банківських днів з моменту надходження коштів від споживачів.

Внаслідок проведення споживачами оплати за поставлений газ лише частково, відповідач, здійснив перерахунок грошей позивачу не в повному обсязі, а частково, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 3259442,55грн., яку відповідач, від до пункту 6.1 договору (делькредере) має сплатити позивачу.

При цьому, заборгованість по делькредере, як вважає суд першої інстанції, не можна відносити до поруки, врегульованої параграфом 3 (статті 553-559) Цивільного кодексу України, оскільки дана порука не випливає з окремого договору поруки, позивач не є кредитором боржника (стаття 553 ЦК України), відносини щодо делькредере врегульовано не параграфом З ЦК України, а 69 - "Комісія".

У зв'язку з невиконанням ПАТ «Сумигаз» своїх зобов'язань, ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", на підставі пункту 8.1 договору комісії, а також згідно статті 625 Цивільного кодексу України, нарахувала 1132028,98грн. - інфляційних збитків, 295006,28грн. - 3% річних які і були стягнуті з відповідача відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 27.03.2006р.

04 червня 2011 року набрав чинності Закон України № 3319-6 "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 15.05.2011 р., відповідно до якого підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим законом.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" останній набирає чинності з дня його опублікування та діє до 30.06.2012 року.

Статтею 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено, що його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Пунктом 2.5 вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 8 94 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі Порядок), яким визначено механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Згідно пункту 4 Порядку обсяг заборгованості за природний газ визначається на підставі даних бухгалтерського обліку і списується у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку учасників процедури списання.

Пунктом б Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Відповідно до пункту 7 Порядку заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті б цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Крім того п. 2.2. ст. 2 Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Отже, станом на дату прийняття Закону № 3319-УТ заборгованість за договором комісії на послуги по постачанню природного газу для промислових підприємств № 06/03-115 від 31.01.2003р. обліковувалась на балансі товариства та не була сплачена ПАТ «Сумигаз», засіданням комісії з питань списання заборгованості (протокол № 14 від 26.09.2011р.) було списано заборгованість, яка утворилась перед ДК «Газ України» за договором № 06/03-115 від 31.01.2003р. в загальній сумі 4 686 477грн. 81коп., а саме: З259442 грн. 55 коп. основного боргу; 295006 грн. 28 коп. 3% річних; 1132028 грн. 98 коп. індекс інфляції.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

З урахуванням викладеного, висновок суду, що дана заборгованість не підпадає під Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", з тих підстав, що це не заборгованість за газ, а заборгованість за договором комісії від 31.01.2003р., є помилковим, оскільки вказаний закон не встановлює вимог до правочину за яким виникає зобов'язання, а лише визначає правову природу виникнення зобов'язання - заборгованість за природний газ.

Таким чином, списання відбулось у відповідності до «Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», про що було повідомлено ДК «Газ України».

Відповідно ч. 4 ст. 117 ГПК України у разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За таких обставин, беручи до уваги, що списання заборгованості ПАТ «Сумигаз» відбулось у відповідності до «Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», про що було повідомлено ДК «Газ України», тобто зобов'язання боржника припинилось у повному обсязі в силу закону, тому наказ, виданий господарським судом Сумської області від 07.04.2006 у справі № 6/31-06 (6/117-05) є таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. ст. 43 , 33 , 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального та процесуального права підтверджені документальними доказами та обґрунтовані нормами матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" № 30/628 від 21.05.2013 про визнання судового наказу, виданого господарським судом Сумської області 07.04.2006 таким, що не підлягає виконанню, у справі № 6/31-06 (6/117-05).

Керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", м.Суми задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 04.07.13 у справі № 6/31-06(6/117-05) скасувати.

Заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" № 30/628 від 21.05.2013 про визнання судового наказу, виданого господарським судом Сумської області 07.04.2006 таким, що не підлягає виконанню, у справі № 6/31-06 (6/117-05) задовольнити.

Визнати наказ, виданий господарським судом Сумської області 07.04.2006 у справі № 6/31-06 (6/117-05), таким, що не підлягає виконанню.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 30 серпня 2013 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.