Постанова

від 18.12.2013 по справі 6/31-06(6/117-05)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 6/31-06(6/117-05) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді :Мирошниченка С.В., суддів:Картере В.І., Прокопанич Г.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову за заявою проХарківського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 р. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі№ 6/31-06(6/117-05) господарського суду Сумської області за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про стягнення 5 516 035,28 грн.

За участю представників: позивача:Нестерчук А.П.; відповідача:Симоненко В.Г.;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.07.2013 р. у справі № 6/31-06 (6/117-05) (суддя Заєць С.В.) в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" № 30/628 від 21.05.2013 р. про визнання судового наказу, виданого господарським судом Сумської області від 07.04.2006 р. у справі № 6/31-06 (6/117-05) таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р. (судді: Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, заяву задоволено, визнано наказ господарського суд Сумської області від 07.04.2006 р. таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постану апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Сумської області від 27.03.2006 р. по справі № 6/31-06(6/117-05) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму боргу 3259442 грн. 55 коп., інфляційних збитків 1132028 грн. 98 коп., 295006 грн. 28 коп. 3% річних.

07.04.2006 р. на виконання вищевказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

21.05.2013 р. відповідач по справі - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" - звернувся до суду із заявою № 30/628 від 21.05.2013 р. про визнання судового наказу, виданого господарським судом Сумської області 07.04.2006 р. таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те що заборгованість, яка виникла за договором комісії № 06/03-1115 від 31.01.2003 р. була списана на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", який набрав чинності 04.06.2011р., а також зазначає, що виходячи зі змісту договору комісії № 06/03-1115 від 31.01.2003 р. боржник має заборгованість перед ДК "Газ України" не за спожитий природний газ, а за сплату делькредере.

Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанцїї виходив з того, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" має заборгованість перед ДК "Газ України" у справі № 6/31-06 (6/117-05) у сумі 4 686 477 грн. 81 коп. не за спожитий природний газ, а стосовно оплати делькредере, що є порукою, якою забезпечується виконання споживачами зобов'язань по угодам на поставку природного газу, укладеним між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" та споживачами. Така заборгованість не підпадає під критерії списання, передбачені Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Приймаючи ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених статтею 117 ГПК України для визнання наказу, виданого господарським судом Сумської області 07.04.2006 р. у справі № 6/31-06(6/117-05) таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим, відмовив у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" № 30/628 від 21.05.2013 р.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд виходив з того, що дана заборгованість не підпадає під дію Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", з тих підстав, що це не заборгованість за газ, а заборгованість за договором комісії від 31.01.2003 р. Цей висновок є помилковим, оскільки вказаний закон не встановлює вимог до правочину за яким виникає зобов'язання, а лише визначає правову природу виникнення зобов'язання - заборгованість за природний газ.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

04 червня 2011 року набрав чинності Закон України № 3319-6 "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 15.05.2011 р., відповідно до якого підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим законом.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" останній набирає чинності з дня його опублікування та діє до 30.06.2012 р.

Статтею 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено, що його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Пунктом 2.5 вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 8 94 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі Порядок), яким визначено механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Згідно пункту 4 Порядку обсяг заборгованості за природний газ визначається на підставі даних бухгалтерського обліку і списується у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку учасників процедури списання.

Відповідно до пункту 7 Порядку заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів.

Крім того, п. 2.2. ст. 2 Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Отже, станом на дату прийняття Закону № 3319-УТ заборгованість за договором комісії на послуги по постачанню природного газу для промислових підприємств № 06/03-115 від 31.01.2003 р. обліковувалась на балансі товариства та не була сплачена ПАТ "Сумигаз", засіданням комісії з питань списання заборгованості (протокол № 14 від 26.09.2011р.) було списано заборгованість, яка утворилась перед ДК "Газ України" за договором № 06/03-115 від 31.01.2003 р. в загальній сумі 4 686 477грн. 81коп., а саме: З259442 грн. 55 коп. основного боргу; 295006 грн. 28 коп. 3% річних; 1132028 грн. 98 коп. індекс інфляції.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, списання відбулось у відповідності до "Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", про що було повідомлено ДК "Газ України".

Відповідно ч. 4 ст. 117 ГПК України у разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За таких обставин, беручи до уваги, що списання заборгованості ПАТ "Сумигаз" відбулось у відповідності до "Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", про що було повідомлено ДК "Газ України", тобто зобов'язання боржника припинилось у повному обсязі в силу закону, тому апеляційний господарський суд прийшов до вірного висновку, що наказ, виданий господарським судом Сумської області від 07.04.2006 р. у справі № 6/31-06 (6/117-05) є таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, Вищий господарський суд України вважає, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 83, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 р. у справі № 6/31-06(6/117-05) залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: В.І. Картере

Г.К. Прокопанич