ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 серпня 2013 року м. Київ К/9991/23178/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011
у справі № 2а-17075/10/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпфлеш"
про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва (далі по тексту - позивач, ДПІ Святошинському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпфлеш" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Корпфлеш") про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, припинення юридичної особи ТОВ "Корпфлеш".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2010 яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011, позов задоволено: юридичну особу - ТОВ "Корпфлеш" припинено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 і прийняти нове рішення, яким визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ "Корпфлеш" через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою /позовною заявою/ про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до статей 22 , 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи. При цьому з прикінцевих положень розділу VII цього ж Закону випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.07.2004, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Тобто, положення п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення ТОВ "Корпфлеш" відповідають повноваженням органу державної податкової служби і відповідно, належить до юрисдикції адміністративних судів.
Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, передбачені ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" . Однією з таких підстав є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Норма зазначеної статті не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, а подання такого позову органом державної податкової служби обумовлено виконанням покладеного на нього законом обов'язку щодо аналізу причин і оцінки даних про факти порушень податкового законодавства, що нерозривно пов'язано з набуттям платником податків цивільної правосуб'єктності, можна дійти висновку про використання позивачем повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Згідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України , припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб -засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Відповідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення /реорганізації/ або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками /учасниками/ юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Правовим результатом одних і тих самих правових процедур - є ліквідація та реорганізація юридичних осіб (суб'єктів господарювання). В різних нормативно-правових актах визначаються різними, але аналогічними за змістом поняттями.
За норами Господарського кодексу України , Цивільного кодексу України та Закону України "Про державне реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" момент припинення юридичної особи пов'язують з однією і тією самою подією, а саме внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи.
Відповідно ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України , цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відтак, поняття "припинення юридичної особи" означає правовий наслідок втрати такою особо цивільної правоздатності. При цьому всі інші поняття, які використовуються для визначення правового результату втрати юридичною особою цивільної правоздатності, є тотожним поняттю "припинення юридичної особи".
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2013 |
Оприлюднено | 05.09.2013 |
Номер документу | 33284456 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Степашко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні