Постанова

від 30.08.2013 по справі 826/2599/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2013 року 15:30 № 826/2599/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомМіжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» доКиївської міської державної адміністрації провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Міжнародна спілка громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» (надалі - позивач або Спілка) до Київської міської державної адміністрації (надалі - відповідач або КМДА), в якому просить (з урахуванням доповнень до позовної заяви від 15.05.2013 року та 28.05.2013 року):

- визнати дії Київської міської державної адміністрації щодо невиконання своїх обов'язків по пайовому будівництву (придбанню) житла та офісних приміщень для першої у світі Міжнародної спілки громадських організацій потерпілих «Союз робочих Чорнобиля» протиправними, що порушують Конституцію, закони України та положення «Про Київську міську державну адміністрацію», у частині «забезпечення виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади», про статус та соціальний захист з пріоритетним забезпеченням житлом постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що покладено на місцеві адміністрації ст. 119 Конституції України, та підтримано Україною підписом Міжнародної хартії соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - планетарної трагедії»;

- зобов'язати Київську міську державну адміністрацію виконати свої прямі зобов'язання, що покладені Законом та постановами Кабінету Міністрів України та Указами Президента України щодо соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у частині пріоритетного позачергового забезпечення житлом громадян, віднесених до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та у частині пайової участі у будівництві (придбанні) житла для членів Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля», які мають офіційний статус ліквідаторів, постраждалих, інвалідів І та ІІ груп першої, другої категорій та потребують покращення житлових умов, на суму, що за роки невиконання своїх зобов'язань у соціальній державній-регіональній програмі «дольова участь у забезпеченні житлом постраждавши від наслідків Чорнобильської катастрофи і під час її ліквідації…», сягнула за позначку 50 мільйонів гривень;

- стягнути з Київської міської державної адміністрації понесені спілкою збитки у сумі 32 164 200, 00 грн. завданої шкоди;

- стягнути з Київської міської державної адміністрації 10 721 400,00 грн. за завдану моральну шкоду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що взявши дольову участь у будівництві житла, капітального будівництва, капітальних вкладень і будівельних робіт на 1991 рік та перерахувавши з цією метою кошти у розмірі 56 000 рублів, станом на момент звернення до суду Спілкою не отримано житлових та нежитлових приміщень від відповідача, чим на думку її представника, завдано збитки та моральну шкоду у заявленому розмірі.

У судове засідання від 08.08.2013 року з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача позов підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Крім того, у судовому засіданні 08.08.2013 року представниками позивача подано до суду заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій останні просили суд зобов'язати відповідача (суб'єкта владних повноважень) «вчинити певні дії» - здійснити відповідні дії по наданню дозволу ОСОБА_1 та оформлення ним приватизації приміщення офісу Міжнародної спілки громадський організацій потерпілих «Союз робочих Чорнобиля», який знаходиться у трьохкімнатній квартирі житлового будинку в„–27 по вулиці Маршала Жукова м. Києва та зобов'язати відповідача перевести приміщення, що знаходиться в оренді Міжнародної спілки громадських організацій потерпілих «Союз робочих Чорнобиля» з фонду нежитлових приміщень до фонду житлових приміщень.

В обґрунтування заяви про збільшення та уточнення позовних вимог від 08.08.2013 року, представниками позивача у самій заяві та у судовому засіданні вказано, що правовідносини з приводу дольової участі у будівництві житла, як публічні правовідносини позивача з відповідачем, мали одну мету - забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких відноситься й президент Спілки - ОСОБА_1, а, відтак, останній повинен бути забезпечений житлом у відповідності із вимогами Закону України «Про соціальний статус і соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом у судовому засіданні 08.08.2013 року заяву про збільшення та уточнення позовних вимог прийнято до розгляду.

У судове засідання 20.08.2013 року з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ст. 35 КАС України, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про отримання повісти про виклик.

Разом з тим, 20.08.2013 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача та письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що, на думку представника відповідача, позивачем у даній справі - Міжнародною спілкою громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» - не надано суду доказів, що остання є правонаступником учасника у правовідносинах щодо дольової участі у будівництві житла, капітального будівництва, капітальних вкладень і будівельних робіт на 1991 рік, оскільки згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Міжнародна спілка громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля», державна реєстрація вказаної юридичної особи проведена 15.10.1998 року.

Крім того, представник відповідача наголошував, що позивачем не надано договору дольової участі, на підставі якого можна було б встановити права та обов'язки сторін, а, відтак, відсутні докази, що підтверджують факт порушення прав позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Так, суд у судовому засіданні від 20.08.2013 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 24.04.1991 року №214 «Про внесення корективів до показників плану економічного і соціального розвитку на 1991 рік по господарству, підвідомчому Київському міськвиконкому» відповідно до п. 7.5 рішення Київради від 28.12.1990 року №9 виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів вирішив внести зміни до плану капітального будівництва за замовленням міськвиконкому на 1991 рік згідно з додатками та внести зміни до державного замовлення по випуску найважливішої промислової продукції по підприємствах, підвідомчих міськвиконкому, згідно з додатком.

На підставі дольової участі, що передається Київському міськвиконкому на житлове будівництво, між «Союз рабочих Чернобыля» та Київським міськвиконкомом підписано протокол передачі №432 капітальних вкладень та будівельно-монтажних робіт на 1991 рік.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи (завіреної позивачем копії) платіжного доручення №124 від 24.12.1991 року, «Всесоюзное добровольное общество «Союз рабочих Чернобыля»» перерахувало на рахунок Головного управління капітального будівництва 56 000,00 рублів із наступним призначенням платежу: рішення міськвиконкому від 24.04.1991 року №214 на дольову участь житлового будівництва.

З метою отримання приміщень на підставі дольової участі у будівництві Спілка, як свідчать матеріали справи та наголошувалось представником позивача, неодноразово у період з 1991 року по 2013 рік зверталася до структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації. Проте, за твердженнями представників позивача, станом на момент звернення до суду Спілкою не отримано вказаних приміщень.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позовні вимоги Спілки мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо передачі житлових та нежитлових приміщень на підставі дольової участі у будівництві починаючи з 1991 року, що свідчить про триваючий характер такого правопорушення, а отже підстави для залишення позову без розгляду на думку суду відсутні.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, дольову участь у будівництві житла, капітального будівництва, капітальних вкладень і будівельних робіт на 1991 рік прийняло саме «Всесоюзное добровольное общество «Союз рабочих Чернобыля»».

При цьому, суд звертає увагу на те, що до суду з даним позовом звернулася Міжнародна спілка громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля».

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №065985, копія якого наявна у матеріалах справи, Міжнародна спілка громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» (ідентифікаційний код: 20078760) з місцезнаходженням: 02156, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 27 зареєстрована Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 15.10.1998 року за номером запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 066120 0000 003027.

Зазначене свідчить, що Міжнародна спілка громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» була зареєстрована вже після дольової участі «Всесоюзного добровольного общества «Союз рабочих Чернобыля»» у будівництві житла, капітального будівництва, капітальних вкладень і будівельних робіт на 1991 рік.

Однак, зі змісту статуту Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля», затвердженого з'їздом Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» від 01.06.1998 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.10.1998 року свідоцтво №1075, не вбачається, що позивач є універсальним або частковим (в частині дольової участі у будівництві житла, капітального будівництва, капітальних вкладень і будівельних робіт на 1991 рік) правонаступником «Всесоюзного добровольного общества «Союз рабочих Чернобыля»».

Так, приписами ч. 2 ст. 26 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року (надалі - ЦК 1963 року) в редакції, що діяла на момент державної реєстрації позивача, визначено, що правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Водночас, згідно з ч. 1 та 2 ст. 37 ЦК 1963 року в редакції, що діяла на момент державної реєстрації позивача, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Проте, позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог не надано суду доказів того, що Міжнародна спілка громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» є універсальним або частковим (в частині дольової участі у будівництві житла, капітального будівництва, капітальних вкладень і будівельних робіт на 1991 рік) правонаступником «Всесоюзного добровольного общества «Союз рабочих Чернобыля»».

Крім того, приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем є, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

З вказаних правових норм вбачається, що юридична особа може звернутися до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень лише в тому випадку, якщо такі дії безпосередньо впливають на її права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Тобто, юридична особа наділена правом оскаржити до суду не будь-які дії суб'єкта владних повноважень, які на її думку, були вчинені з порушенням вимог закону, а лише ті, що зумовлюють виникнення, зміну або припинення певних правовідносин, учасником яких є особа, яка подала адміністративний позов.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом про оскарження дій Київської міської державної адміністрації, Міжнародна спілка громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» зобов'язана зазначити не лише в чому полягали протиправні, на думку її представника, дії відповідача, а й чим такі дії порушують саме її права та інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Під час судового засідання представники позивача не надали суду доказів того, що Міжнародна спілка громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» є універсальним або частковим (в частині дольової участі у будівництві житла, капітального будівництва, капітальних вкладень і будівельних робіт на 1991 рік) правонаступником «Всесоюзного добровольного общества «Союз рабочих Чернобыля»».

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у них відсутні відомості саме щодо порушення прав та інтересів Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» з боку відповідача.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 01.06.2010 року №781/11/13-10 зазначає, що звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

При цьому, КАС України не містить положень, які б давали позивачу право звертатися до суду із вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити в інтересах позивача певні дії, спрямовані на захист прав, порушення яких на момент постановлення судового рішення не відбулося.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку про те, що Міжнародною спілкою громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» не доведено, що саме її права чи інтереси, як вказує позивач, було порушено невиконанням відповідачем своїх обов'язків по пайовому будівництву (придбанню) житла та офісних приміщень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що в даній адміністративній справі позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення законних прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок