Рішення

від 24.03.2009 по справі 40/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/260

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.03.09 р.                                                                                                       Справа № 40/260                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні  справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма „Металоторг” м. Луганськ

до відповідача закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”      м. Макіївка

про стягнення 206 400 грн. 10 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не 'явився

від відповідача:  Бойко М.І. – директор з юридичних питань

За клопотання обох сторін, з урахуванням виняткових обставин справи, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України.

              З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін у судовому засіданні з 11 год. 40 хвил. 17.03.09р. до 14 год. 30 хвил. 24.03.09 р. було оголошено перерву, без винесення процесуального документу, що відповідає вимогам частини четвертої статті 77 ГПК України.

      Суть спору:  

                   Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма „Металоторг”   звернулося до господарського суду з позовними вимогами до закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” про стягнення боргу в сумі 206 400 грн. 10 коп. згідно договору поставки  № 28/08 від 24.12.07р. та додаткової угоди до нього №1 від 20.02.08р.

                   Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

                   - постачання продукції відбулося не на підставі договору, як стверджує позивач та зазначено у позовній заяві;

                   - оскільки відсутні підстави для постачання продукції , у відповідача не настав строк виконання  зобов'язань відповідно до вимог статті 530 ЦК України;

                  - на час звернення з позовом вже був відсутній предмет спору, тому у задоволенні позову слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

              Неприбуття до судового засідання  представника позивача, якого було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в неї матеріалів.

           З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника відповідача, суд встановив:

           Позов мотивовано тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю „ Торгівельна фірма „Металоторг”, надалі  Постачальник, та закритим акціонерним товариством  Макіївський металургійний завод” , надалі Покупець, було укладено договір постачання  продукції ( труб) від 24.11.07р. за №28/08., додаткової угоди до нього №1 від 20.02.08р.

            На виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору Постачальник  здійснив на адресу Покупця постачання продукції (труби) на умовах передбачених договором на загальну суму 850 163 грн. 83 коп. , що підтверджено накладними № ДРН –С1-000045 від 29.01.08р.,№ РН -0000874 від 16.04.08р.,№ РН-0001618 від 12.06.08р., № РН-0001630 від 12.06.08р., № РН-0002579 від 12.08.08р. №РН-0002771 від 26.08.08р. та № РН -0003128 від 16.09.08р.

            Факт постачання продукції підтверджується також рахунком-фактурою № СФ-0000000849 від 1609.08р.

            Пунктом 2.1 договору сторони встановили обсяг, ціну та строки поставки продукції, і зазначили це у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

            Відповідно до вимог пункту 3.2 постачання продукції здійснюється за правилами „Інкотермс”, а саме DDP поставка зі сплатою мита (місце призначення – склад Покупця).

           Оплата продукції  згідно пункту 5.2 здійснюється по факту поставки, а строк платежу визначено у пункті 5.3 договору на протязі п'яти днів з дати пред'явлення рахунку.

          Строк дії договору встановлено сторонами з 01.01.08р. до 31.12.08р., як це відображено у пункті 10.3.

           Відповідач свої зобов'язання не виконав, труби отримав, однак їх оплату згідно накладної від 16.09.08р. за № РН-0003128 не  сплатив,  внаслідок чого  за ним  утворився  борг  в  сумі   206 400  грн. 10 коп., який позивач  і намагається стягнути.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо  предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні  вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

            Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Незалежно від того, що у ЦК України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а саме ст.655-697 ЦК України, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарський кодекс України чітко вказує, що сторонами договору постачання можуть бути лише суб'єкти господарювання в розумінні статті 55 ГК України.

            Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

  У частині  2 статті 266 ГК України визначено, що  предметом   поставки   є   визначені   родовими   ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.  Специфікація розглядається судом, як невід'ємна частина договору поставки.

          Факт постачання продукції підтверджено також рахунком-фактурою від 16.09.08р. № СФ- 00000008749, який є первинним бухгалтерським  товаросупровідним  документом,  виписаним Продавцем на постачання партії товарів Покупцю, в котрій вказана:  кількість труб, одиниця виміру, ціна, фактична сплачена або належна до сплати, сума  та за своїми правовими ознаками є  вимогою в розумінні статті 530 ЦК України та підставою для оплати товару Покупцем ( форма такої вимоги законом не визначено).  Крім того , отримання відповідачем матеріальних цінностей, які є предметом спору  по справі є 5 (п'ять) довіреностей на отримання  труб відповідальною матеріальною особою підприємства відповідача – Захарченко О.С.

           Статтями 526 ЦК України, 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином за приписами ст. 599 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України.

  Факт наявності  боргу за відповідачем в сумі 206 400  грн. 10 коп. за відвантажену  на його адресу продукцію( труби) підтверджено матеріалами справи, у тому числі актом звірки взаєморозрахунків станом на 19.02.09р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій.

  З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що своє  господарське зобов'язання відповідач не виконав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з нього  боргу в сумі  206 400  грн. 10 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

 Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

 Мотиви заперечень відповідача спростовуються наступним обставинами справи:

           Для суду  у даному випадку на час проведення між сторонами господарських операцій по передачі товару (продукції), суттєве значення мають загальні принципи захисту порушеного права,  відображені у ст.ст. 11,15,16 ЦК України.

           Законодавець встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, тому для визнання договору укладеним необхідні дві умови: дотримання сторонами відповідної форми договору та досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору.

           Господарський договір вважається укладеним між суб'єктами господарювання за умовами, якщо: 1) сторонами дотримано порядок укладання господарського договору, передбаченого законодавством; 2) дотримана форма господарського договору, передбачена законодавством; 3) було досягнуто згоди з усіх істотних умов;

             Для договору поставки згідно ч.ч. 2, 3 ст. 180, ч. 2 ст. 266 ГК України необхідні наступні умови: про його предмет, ціну, строк дії договору, індивідуальні ознаки продукції, її найменування, та які визнані істотними за законом чи необхідні для договорів даного виду та умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

           Посилання відповідача про відсутність предмету спору, також не приймається судом до уваги, оскільки:

Господарський  суд припиняє провадження у справі у зв'язку з  відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України) зокрема, у таких випадках:

-          припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

-          спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

              Натомість, фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про наявність між сторонами неврегульованих питань щодо виконання зобов'язань по сплаті отриманої продукції ( труб).

           Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. відповдіачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі.

      На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 9,  ст.ст.  11, 15, 16, 526, 599,  ст. 655-697, ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст.55, 180, 181,  193,  202,  264,  265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2,4-3,  44, 49,  69, 75,  82, 84,  ч.ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд

           В И Р І Ш И В:

        1.  Позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, 86101,  Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, ід.код 33185989, р/р 260023107491 в АК „ Юнекс” м. Київ, МФО 322539, на користь:

              - товариства з обмеженою відповідальністю „ Торгівельна фірма „ Металоторг”, 91019, м. Луганськ, вул. Комінтерна, 104, ід. код 31857533, р/р 26009460476100 в ЛФ КБ  „Приватбанк” м. Луганськ, МФО 304795, борг в сумі 206 400 грн. 10 коп. витрати по держмиту в сумі 2 064 грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. видавши наказ.

    3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя