Рішення

від 28.08.2013 по справі 910/5559/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/5559/13 28.08.13

За позовом Українського консорціуму "Екосорб" до про 1.Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна ЛТД" визнання недійсними договорів

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Дудник О.Є. - представник за довіреністю;

Приходько І.А. - представник за довіреністю;

від відповідача-1: Черей О.В. - представник за довіреністю

від відповідача-2: не з'явились

У судовому засіданні 28.08.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Українського консорціуму "Екосорб" до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна ЛТД" про визнання недійсним договору №1 про переведення боргу, який був укладений між позивачем, відповідачем-2 та відповідачем-1 05.02.2009, як такий, що вчинений під впливом обману; визнання недійсним додаткового договору до договору про відкриття кредитної лінії №150/08 від 05.05.29008, який був укладений між позивачем, та відповідачами 05.02.2009, як такий, що вчинений під впливом обману, та стягнути судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір про переведення боргу № 1 та Додатковий договір до Договору про відкриття кредитної лінії №150/08 від 05.05.2008, укладені під впливом обману відповідачами, а тому повинні бути визнані недійсними на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2013 порушено провадження у справі №910/5559/13, розгляд справи призначений на 10.04.2013.

08.04.2013 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме витребування у ТОВ "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку проспект емісії інвестиційних сертифікатів пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Чайка"; від відповідача-1 Положення про кредитування, яке діяло в ПАТ "Альфа-Банк" станом на 05.02.2009; Протокол кредитного комітету ПАТ "Альфа-Банк", на підставі якого укладалися угоди про переведення боргу 05.02.2009 між сторонами спору у справі; засвідчену копію кредитної справи, сформованої ПАТ "Альфа-Банк" при оформленні та подальшому супроводженні Договору про відкриття кредитної лінії №150/08 від 05.05.2008.

10.04.2013 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла заява про застосування строків позовної давності та відзив на позов.

Через відділ діловодства від позивача надійшли письмові пояснення із запереченнями щодо застосування строків позовної давності, оскільки даний позов поданий в межах строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2013, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 29.04.2013. В судовому засіданні задоволено клопотання про витребування доказів та ухвалено направити судові запити до ТОВ "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (код ЄДРПОУ 34764782) та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою витребування документів, а саме: проспекту емісії інвестиційних сертифікатів пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Чайка".

24.04.2013 від позивача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2013, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 08.05.2013.

07.05.2013 від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2013 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №910/5559/13 зупинено до проведення судової економічної (фінансово-кредитної) експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2013.

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- чи були закладені в Кредитному договорі при переуступці прав та обов"язків по ньому умови неможливості використання Українського консорціуму "Екосорб" кредитних коштів за їх цільовим призначенням? А також, враховуючи умови, викладені в Проспекті емісії інвестиційних сертифікатів, наслідки можливим було проведення покупки інвестиційних сертифікатів саме Українським консорціумом "Екосорб", за умов виведення (за Договорами) зі схеми кредитування єдиного уповноваженого покупця (про що зазначено в Проспекті емісії) - Ферді Україна?;

- чи відповідає перелік та зміст документів, наданих банку (відповідачу-1) позивачем, а також інформація, що в них міститься, чинному Положенню про кредитування та Кредитній політиці банківської установи, для отримання цільових кредитних коштів за даною кредитною угодою?;

- визначити основні економічні показники господарсько-фінансової діяльності позивача станом на 01.02.2009 року (дату укладення договору уступки боргу) та на дату подання позову - 01.04.2013 рік.

- чи відповідав стан нового позичальника та боржника в особі позивача рівню адекватної фінансової спроможності, достатньої для виконання умов договору про переведення боргу? Чи був рівень наявних активів та джерел доходів позивача достатнім для задоволення вимог кредитора? Передусім у відповідності до Кредитної політики банківської установи та нормативних документів Національного банку України?

- чи підтверджується документально отримання позивачем коштів в сумі 12 960 065,00 грн. за Додатковою угодою №17 від 27.11.2009 до Кредитного договору №150/08 від 05.05.2008 року та повернення цих коштів назад відповідачу-1?

- чи вбачається за первинними документами така оборудка як нецільове використання кредитних коштів в сумі 12 960 065,00 грн. позивачем за Додатковою угодою №17 від 27.11.2009 року до Кредитного договору №150/08 від 05.05.2008 року?

- чи документально обґрунтовано та економічно доцільно було отримання і використання кредиту в сумі 12 960 065,00 грн. за Додатковою угодою №17 від 27.11.2009 року до Кредитного договору №150/08 від 05.05.2008 року?

Визначити документальну обґрунтованість оформлення та відображення в обліку банка такої фінансово-господарської діяльності як вказана кредитна операція.

- чи мають показники фінансово-економічного стану підприємства Український консорціум "Екосорб" за період 05.02.2009 (дата переведення боргу) - 21.02.2012 (дата скасування банкрутства) ознаки доведення до банкрутства?

24.07.2013 до господарського суду міста Києва надійшов висновок експертизи №4562/4563/13-45 від 27.06.2013.

Ухвалою від 31.07.2013 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 19.08.2013.

19.08.2013 від позивача надійшли пояснення щодо висновку судової експертизи.

В судовому засіданні 19.08.2013 представник відповідача-1 надав пояснення щодо судової експертизи, доповнення до відзиву на позов та клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи, оскільки предметом дослідження експерта не були документи, витребувані у відповідача-1, та експертом не було надано відповідь на деякі питання.

За результатами розгляду клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи, судом відмовлено в задоволенні останнього з наступних підстав.

Абзац 1 п. 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", передбачає, що повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Відповідачем-1 в обґрунтування поданого клопотання не наведено суду обставин та не надано відповідних доказів, що є підставою для призначення повторної експертизи.

Окрім того, слід зазначити, що ухвалою суду від 19.08.2013 розгляд справи було відкладено на 28.08.2013 та зобов'язано відповідача-1 вдруге надати протокол кредитного комітету, на підставі якого укладалися угоди про переведення боргу 05.02.2009; внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій (положення про кредитування) та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку); відомості банку, як зберігача інвестиційних сертифікатів пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Чайка", щодо змін переліку осіб, серед яких розміщувались інвестиційні сертифікати зазначеного фонду за період з 07.12.2007. Витребувані документи відповідач-1 не надав, обґрунтованих пояснень щодо не виконання вимог ухвали від 19.08.2013 - не навів. Зазначені документи витребовувались судом також ухвалою суду від 10.04.2013 та судовим експертом своїм листом 27.05.2013 за вих. №4562/4563/13-45. Відповідачем-1 зазначені документи не були надані ні суду, ні судовому експерту.

В судовому засіданні 28.08.2013, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

05.05.2008 між Закритим акціонерним товариством "Альфа Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Альфа Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" (далі - відповідач-2) укладений договір про відкриття кредитної лінії №150/08 (далі - основний договір, Кредитний договір), за умовами якого (п. 1.1 в редакції угоди №2 від 11.06.2008), банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується використати кредит з метою фінансування придбання інвестиційних сертифікатів пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Чайка" та поповнення обігових коштів позичальника в сумі не більше 23 000 000,00 грн., своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом та повернути банку кредит у терміни, встановлені договором.

У цьому договорі терміном "кредит" позначається загальна сума усіх траншів, що фактично надані позичальнику згідно з цим Договором і не повернені банку.

Відповідно до п. 4.2 Основного договору в редакції угоди №2 від 11.06.2008, банк надає позичальнику кредит лише в межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 2-х днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін та є невід'ємною частиною цього договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони не відрізняються від зазначених у п. 10.2 цього договору.

Угодою №2 від 11.06.2008 про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії сторони погодили, що у межах кредитної лінії можуть надаватися кошти у гривнях та/або у доларах США та/або у євро. Крім цього, зазначеною Угодою внесено зміни до пункту 1.3 Договору про відкриття кредитної лінії, яким сторони визначили, що за користування частиною кредиту наданою у гривнях, позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти у розмірі 15,6% річних, у доларах США -16,0 % річних.

В подальшому, на виконання умов Договору кредиту між банком та позичальником укладалися Додаткові угоди про надання траншів на підставі яких банк (позивач) надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 8 000 000,00 грн. та 8 842 437,00 дол. США.

За умовами Додаткових угод № 7 від 04.07.2008, № 8 від 16.08.2008, № 9 від 17.07.2008, №10 від 21.07.2008, №11 від 25.07.2008, №12 від 18.08.2008, №13 від 19.08.2008, №14 від 20.08.2008, №15 від 28.08.2008, №16 від 07.10.2008, сторонами погоджено, що за користування траншами Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку проценти у розмірі 17,0 % річних.

Строк дії кредитної лінії закінчується 04.05.2013, згідно п. 1.4 Основного договору.

Разом з тим, 05.02.2009 між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - банк, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" (первісний боржник, Позичальник) та Український консорціум "Екосорб" (новий боржник) укладений Договір №1 про переведення боргу, за умовами якого за згодою банку первісний боржник (позичальник) передав новому боржнику (відповідачу-УК "Екосорб") всі свої боргові зобов'язання первісного позичальника за Договором про відкриття кредитної лінії у повному обсязі (п.1.1). Боргові зобов'язання первісного боржника передаються новому боржнику у повному обсязі та, зокрема, включають: зобов'язання повернути кредит у сумі 8 842 437,00 долари США та 8 000 000,00 грн.; зобов'язання сплатити проценти за користування кредитом, нарахованих на дату укладення цього Договору у сумі 519 711,70 долари США та 410 970,04 грн.; зобов'язання сплатити неустойки (пені, штрафи), нараховані на дату укладення цього Договору у сумі 12473,40 долари США та 941,95 грн.; зобов'язання сплачувати неустойки (пені, штрафи), передбачені Основним Договором; зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом за період з 05.02.2009 до дати фактичного повернення кредиту у повному обсязі, в розмірі і на умовах, передбачених Основним Договором; зобов'язання у випадках, передбачених Основним договором та/або законодавством України у строк не пізніше 10 календарних днів з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених в Основному договорі), повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із Основного договору (п. 1.3 Договору № 1 про переведення боргу).

Також, 05.02.2009 між цими ж сторонами укладений трьохсторонній Додатковий договір до Договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008, за умовами якого сторони погодили, що Позичальником за Договором кредиту є Український консорціум "Екосорб", до якого у повному обсязі перейшли всі зобов'язання за Основним договором.

Відповідно до п. 2.2 цього Договору, первісний боржник зобов'язаний сплатити новому боржнику ціну зобов'язань в сумі 80 604 972,16 грн. в день укладення цього Договору.

Згідно п. 1.2 Основного договору в період з дати набуття чинності цим договором по 04.06.2011 ліміт кредитної лінії становить 252 500 000,00 грн.

В подальшому між банком та позивачем укладена додаткова угода № 9 від 30.11.2009 та №17 від 27.11.2009.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2012 у справі №4/672-21/106, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012, позов задоволено; стягнуто з Українського консорціуму "Екосорб" на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" суму пені за простроченими процентами у гривнях за період за 05.02.2009 по 25.09.2009 в розмірі 26 383,99 грн., суму пені за простроченими процентами в доларах США за період з 05.02.2009 по 25.09.2009 у розмірі 131 047,43 доларів США, суму державного мита в розмірі 263,84 грн. та 1 310,47 доларів США, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням у справі № 4/672-21/106 встановлено, що банком надано відповідачу-2 кредитні кошти у розмірі 8000000,00 грн. та 8842437,00 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами.

15.05.2008 між позивачем (іпотекодавець за договоромя) та банком (іпотекодержатель) укладений договір іпотеки № 361/08, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 15.05.2008 та зареєстрований в реєстрі за № 2597, відповідно до якого, з метою виконання зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008, іпотекодавецм передано в іпотеку іпотеко держателю майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено, а саме: 2 чергу будівництва масиву високо поверхової секційної забудови в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, будівництво якого незавершене.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі № 910/5820/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013, визнано недійсним договір іпотеки №361/08 від 15.05.2008, укладений між Українським консорціумом "Екосорб" та Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство " Альфа-Банк".

13.04.2009 між позивачем та банком укладений договір застави цінних паперів № 281/09, за умовами якого заставодавець у забезпечення виконання зобов'язання, визначеного у статті 2 цього Договору передає заставодержателю у заставу облігації, зазначені у п. 3.1 договору, а заставодавець приймає їх у заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 у справі № 910/5821/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2013, визнано недійсним договір застави цінних паперів № 281/09 від 13.04.2009, укладений між Українським консорціумом "Екосорб" та Публічним акціонерним товариством "Альфа Банк".

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи слідує та підтверджено висновком експерта, що на день зміни позичальника по кредитному договору, тобто 05.02.2009 відповідно до п.п. 1 п. 1.2 Кредитного договору, ліміт в період по 04.06.2011 становить 252 500 000,00 грн., при цьому, згідно п. 1.2 договору № 1, переуступлено заборгованість в сумі 80 604 972,16 грн.

Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Отже, позивач, як новий боржник, мав право на отримання кредитних коштів в сумі 171 895 027,84 грн., з яких ним отримано 12 960 065,00 грн., що оформлено додатковою угодою № 17 від 27.11.2009 (про надання траншу) до Кредитного договору.

Отримані кошти в розмірі 12 960 064,69 грн. перераховані, тобто повернуті позивачем банку на погашення простроченої заборгованості по Кредитному договору згідно платіжного доручення № 546628 від 30.11.2009.

Як було зазначено вище, згідно п. 1.5 Кредитного договору, кредит надавався для фінансування придбання інвестиційних сертифікатів Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Чайка", а також для поповнення обігових коштів позичальника.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На клопотання експерта та на вимогу суду (ухвала від 19.08.2013) банком не надано внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій (положення про кредитування) та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника, що в свою чергу унеможливлює надати їм належну правову оцінку та визначити чи відповідає перелік та зміст документів наданих банком та позивачем, а також інформація, що в них міститься, чинному положенню про кредитування та кредитній політиці банківської установи, для отримання цільових кредитів за даною кредитною угодою.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" зареєстровано проспект емісії інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка" (протокол № 12 від 07.12.2007 p.), які розповсюджуються способом приватного розміщення.

У п. 5.7 "Перелік осіб, серед яких будуть розміщуватися інвестиційні сертифікати" значиться ТОВ "Ферді Україна Лтд" (код за ЄДРПОУ 34619256, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мельникова, 12).

Згідно наявних у справі документів, до Проспекту емісії інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка" внесено зміни, затверджені рішенням загальних зборів учасників ТОВ "КУА "Будівельні проекти" (протокол№36 від 14.04,2009 p.), генеральним директором та головним бухгалтером ТОВ "КУА "Будівельні проекти", згідно яких п.5.7 Проспекту емісії викладено в новій редакції, а саме: з переліку осіб, серед яких будуть розміщуватись інвестиційні сертифікати, виключено ТОВ "Ферді Україна ЛДТ", та внесено 21 юридичну особу, у переліку яких відсутній УК "Екосорб".

Крім того, до проспекту емісії інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка" внесено зміни, затверджені рішенням загальних зборів учасників ТОВ "КУА "Будівельні проекти" (протокол №48 від 05.05.2009 p.), генеральним директором та головним бухгалтером ТОВ "КУА "Будівельні проекти", згідно яких загальну суму емісії визначено в сумі 1 000 000 000 (один мільярд грн.), кількість сертифікатів - 1 000 000 штук. Початок розміщення другого випуску інвестиційних сертифікатів фонду - 21 травня 2009 p., але не раніше реєстрації змін до Проспекту емісії.

З урахуванням зазначеного та враховуючи, що зберігачем та торгівцем цінними паперами у Проспекті емісії значиться ЗАТ "Альфа-Банк", до відома УК "Екосорб" при укладанні Договору про переведення боргу за Кредитним договором № 150/08 від 05.05.2008 р. не було доведено інформацію про його відсутність в переліку осіб, серед яких здійснюється приватне розміщення інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка".

Враховуючи викладене, в зв'язку з приватним розміщенням інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка" серед осіб, перелік яких визначає ТОВ "КУА "Будівельні проекти", та відсутністю УК "Екосорб" в переліку таких осіб, придбання УК "Екосорб" інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка", а отже, і використання за цільовим призначенням коштів за кредитним договором №150/08 від 05.05.2008 є неможливим.

Таким чином, умова Кредитного договору № 150/08 від 05.05.2008 р. про використання Позичальником кредитних коштів на придбання інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка", що залишалася чинною після переуступки прав та обов'язків по ньому, є неможливою для виконання УК "Екосорб".

Окрім того слід зазначити, що згідно відомості руху валютних коштів УК "Екосорб" по рахунку № 26001103370001 у ЗАТ "Альфа-Банк" за період з 27.11.2009 по 31.05.2010 документально підтверджується отримання УК "Екосорб" від ЗАТ "Альфа-Банк" 27.11.2009 коштів в сумі 12 960 065,00 грн. за Кредитним договором № 150/08 від 05.05.2008 року.

Кошти в сумі 12 960 065,00 грн. значаться перерахованими 30,11.2009 р. на рахунок ТОВ "КУА "Будівельні проекти" з призначенням платежу: "за цінні папери по дог. 120-Б від 27.11.09".

30.11.2009 р. грошові кошти в сумі 12 960 064,69 грн. від ТОВ "КУА "Будівельні проекти" повернуто на рахунок УК «Екосорб» з призначенням платежу: "повернення зг. дог. 120-Б від 27.11.09".

Грошові кошти в сумі 12 960 064,69 грн., які повернуті ТОВ "КУА "Будівельні проекти", перераховані УК "Екосорб" згідно платіжного, доручення № 546628 від 30.11.2009 р. на рахунок в ЗАТ "Альфа-Банк" з призначенням платежу "списання просроч. заборг. зг. дог. No150/08 від 05.05.2008 Без ПДВ".

Отже, наявними у справі документами підтверджується отримання УК "Екосорб" за додатковою угодою № 17 від 27.11.2009 до Кредитного договору № 150/08 від 05.05.2008 року коштів в сумі 12 960 065,00 грн. та їх повернення згідно платіжного доручення № 546628 від 30.11.2009 р. на рахунок в ЗАТ "Альфа-Банк".

Слід зазначити, що умовами Кредитного договору № 150/08 від 05.05.2008 р. визначено цільове призначення їх використання, а саме - на придбання інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка" та/або поповнення обігових коштів позичальника (УК "Екосорб").

Таким чином, перерахування отриманих за Кредитним договором №150/08 коштів в сумі 12 960 064,69 грн. на погашення кредиту та відсотків «за цим кредитним договором» не відповідає визначеним у кредитному договорі цілям кредитування, а тому є нецільовим використанням кредитних коштів.

За змістом частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п. 2) частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, як вольова дія, являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин. Волевиявлення є способом, яким внутрішня воля особи дістає свій вираз.

Оспорюваний правочин відноситься до правочинів, в яких внутрішня воля сформована невірно під впливом обману.

За змістом ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правовий аналіз чинного законодавства свідчить про те, що обман - це активна поведінка сторони правочину, яка проявляється в запереченні обставин, або пасивна поведінка, яка полягає в тому, що особа замовчує існування істотних обставин. При цьому, визначальною ознакою обману є умисні дії сторони правочину. Необхідною умовою для визнання правочину недійсним є також те, щоб приховувані (шляхом заперечення чи замовчування) обставини могли перешкодити вчиненню правочину, якби особа дізналася про їх існування. При цьому, неправильне уявлення стосовно правочину, яке сформувалося у сторони під впливом обману, стосується більш широкого кола обставин, ніж у випадку застосування положень ст.229 ЦК України. Так, обман може стосуватися насамперед як елементів та обставин самого правочину, що мають істотне значення, так і обставин, що знаходяться за межами правочину.

Щодо заяви щодо застосування строків позовної давності, суд вважає її необґрунтованою з урахуванням наступного.

Щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України, з урахуванням водночас наведеного в підпунктах 2 і 3 пункту 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 N 4176-VI), про що зазначено у п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013.

Пунктом 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 N 4176-VI, передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.

Даний Закон набрав чинності 15.01.2012, враховуючи вищезазначене, строк позовної давності щодо заявлених вимог сплине 15.01.2015, а тому позивач звернувся з даним позовом в межах вказаного строку.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню. Зокрема суд вважає доведеним, що банк на момент укладання оспорюваних договорів замовчував існування перешкод у використанні кредитних коштів, робив це не через свою помилку, а саме з умислом. Зазначені обставини є істотними оскільки, вони могли б перешкодити вчиненню правочину укладенню оспорюваних договорів і стосуються прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Ухвалою суду про призначення експертизи, відповідно до статті 4 Закону України "Про судову експертизу" попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, жодних належних доказів на спростування висновків проведеної експертизи суду не надано, та відповідно в суду відсутні підстави для відхилення висновку експертизи складеного 27.06.2013.

З огляду на це позовні вимоги про визнання зазначених вище договорів недійсними підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом.

Абзац 5 п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012, визначає, що після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілом господарським судом на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати по сплаті проведеної експертизи в розмірі 22 607,30 грн. (2 294,00 грн. судового збору + 20 313,30 грн. - оплата за проведення експертизи) покладаються на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір № 1 про переведення боргу від 05.02.2009, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код 23494714) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 34619256) та Українським консорціумом "Екосорб" (03170, м. Київ, вул. Р.Ролана, 7, код 02023732).

3.Визнати недійсним додатковий договір від 05.02.2009 до договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код 23494714) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 34619256) та Українським консорціумом "Екосорб" (03170, м. Київ, вул. Р.Ролана, 7, код 02023732).

4.Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код 23494714) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 34619256) на користь Українського консорціуму "Екосорб" (03170, м. Київ, вул. Р.Ролана, 7, код 02023732) 22 607, 30 грн. (двадцять дві тисячі шістсот сім гривень 30 коп.) - судових витрат.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 02.09.2013

Суддя М.Є. Літвінова