Рішення

від 23.02.2009 по справі 33/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Маркет»

до                             товариства з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца»

про                            стягнення 30 768,85 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Черноусов О.А. –представник за довіреністю б/н від 01.05.2008 року;                    

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Маркет»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца»про стягнення боргу в сумі 30 768,85 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір на постачання товару № 01/09 КСП від 01.09.2008 року, відповідно до умов, передбачених цим договором, постачальник (позивач) зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю (відповідачеві) певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Згідно п. 1.1.1. під терміном «товар»сторони розуміють продукти харчування та інші товари побутового  призначення (побутова хімія –та т.і.)

Відповідно до п. 1.2. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі  товару.

Відповідно до п. 4.2 договору на постачання товару № 01/09 КСП від 01.09.2008 року покупець зобов'язаний проводити розрахунки з продавцем за кожну отриману партію на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту доставки товару згідно п. 2.1.

Згідно п. 4.4. вищевказаного договору, моментом виконання покупцем своїх зобовязань по здійсненню розрахунків за поставлений товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок постачальника.

Виконуючи умови даного договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними-замовленнями, які знаходяться в матеріалах справи. Факт отримання Відповідачем товару підтверджується підписами представників відповідача на накладній-замовленні та штампом.

Відповідач не  виконав свої зобов'язання з оплати поставленого товару.

Представниками сторін був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2008 року по 30.10.2008 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 768,85 грн.

У судове засідання 23.02.2009 року представник позивача з'явився, через загальний відділ діловодства подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/50 від 20.01.2009 року,  надав пояснення по справі та  просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30 768,85 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 343,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 06864957 на юридичну адресу: 02094, м. Київ, бульв. Верховної Ради, 21-Б.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання товару № 01/09 КСП від 01.09.2008 року, відповідно до умов, передбачених цим договором, постачальник (позивач) зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю (відповідачеві) певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Згідно п. 1.1.1. під терміном «товар»сторони розуміють продукти харчування та інші товари побутового  призначення (побутова хімія –та т.і.)

Виконуючи умови даного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 30 768,85 грн. за видатковими накладними-замовленнями:

№ ЕМО-009183 від 01.10.2008 року на суму 2 152,47 грн.;

№ ЕМО-009220 від 02.10.2008 року на суму 965,76 грн.;

№ ЕМО-009221 від 02.10.2008 року на суму 21,91 грн.;

№ ЕМО-009240 від 02.10.2008 року на суму 1 163,63 грн.;

№ ЕМО-009266 від 03.10.2008 року на суму 234,67 грн.;

№ ЕМО-009264 від 02.10.2008 року на суму 2 677,64 грн.;

№ ЕМО-009323 від 06.10.2008 року на суму 511,56 грн.;

№ ЕМО-009247 від 06.10.2008 року на суму 4 186,49 грн.;

№ ЕМО-009398 від 07.10.2008 року на суму 416,44 грн.;

№ ЕМО-009414 від 08.10.2008 року на суму 2 306,71 грн.;

№ ЕМО-009108 від 29.09.2008 року на суму 1 819,70 грн.;

№ ЕМО-009069 від 27.09.2008 року на суму 2 056,97 грн.;

№ ЕМО-009082 від 28.09.2008 року на суму 2 186,22 грн.;

№ ЕМО-009110 від 29.09.2008 року на суму 179,55 грн.;

№ ЕМО-009109 від 29.09.2008 року на суму 130,80 грн.;

№ ЕМО-009143 від 30.09.2008 року на суму 1 377,58 грн.;

№ ЕМО-009307 від 04.10.2008 року на суму 1500,69 грн.;

№ ЕМО-009296 від 04.10.2008 року на суму 368,92 грн.;

№ ЕМО-009313 від 04.10.2008 року на суму 1 894,345 грн.;

№ ЕМО-009319 від 05.10.2008 року на суму 1 697,39 грн.;

№ ЕМО-009080 від 28.09.2008 року на суму 1 006,74 грн.;

№ ЕМО-009461 від 09.10.2008 року на суму 1 912,66 грн.

Факт отримання Відповідачем товару підтверджується підписами представників відповідача на накладній-замовленні та штампом.

Відповідач не  виконав свої зобов'язання з оплати поставленого товару.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.2. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передач  товару.

Відповідно до п. 4.2 договору на постачання товару № 01/09 КСП від 01.09.2008 року покупець зобов'язаний проводити розрахунки з продавцем за кожну отриману партію на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту доставки товару згідно п. 2.1.

Згідно п. 4.4. вищевказаного договору, моментом виконання покупцем своїх зобовязань по здійсненню розрахунків за поставлений товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок постачальника.

Відповідач не  виконав свої зобов'язання з оплати поставленого товару.

Представниками сторін був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2008 року по 30.10.2008 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 768,85 грн.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 30 768,85 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 3 статті 55 ГПК України передбачає, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Оскільки, ціна позову становить 30 768,85 грн., тому сума державного мита –307,68 грн.

Згідно з статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца»(юридична адреса: 02094, м. Київ, бульв. Верховної Ради, 21-Б: р/р 2600317978 в ВАТ «СебБанк, МФО 300175, код ЄДРПОУ 33633767) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Маркет»(02090, м. Київ, вул. Сновська, 20; р/р 2600130159584 в ВАТ «БГ Банк», МФО 320995, код ЄДРПОУ 33632496) суму основного боргу 30 768 (тридцять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 85 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 307 (триста сім) грн. 68 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                                С.М.Мудрий