Рішення

від 01.06.2006 по справі 35/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.06р.

Справа № 35/51

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ",

м. Дніпродзержинськ

до  Фермерського господарства "Нінель",

смт.Кринички Дніпропетровської області

про стягнення 19 228 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача -Дружина Т.Г, зам. начальника юр. управління,                 дов. №5/016 юр від 16.06.04р.

  від відповідача - Шрам Є.С., посв. № 1 від 01.03.06 р. 

                                                          СУТЬ СПОРУ:

09 лютого 2004р. Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача шкоду, заподіяну йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.10.2003р. близько 18.30 год на 2 км автошляху „Кринички –Щорськ” Дніпропетровської області за участю автомобіля ГАЗ 330210, д/н 264-07 АА під керуванням водія Чернишова В.С., що належить позивачу,  та трактора МТЗ-80, д/н  070-95 АА,  під керуванням водія Шрам С.Н., що належить відповідачу, в розмірі 15700,11 грн, збитків від простою автомашини –2936,26 грн та витрати по справі, у тому числі витрати на огляд автомобіля під час проведення автотоварознавчої експертизи –50 грн, та за проведення автотоварознавчої експертизи 375,00 грн, з метою забезпечення позову просить  накласти арешт на майно відповідача в межах суми позовних вимог.

          28.11.2005р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог в частині збитків від простою автомашини  до 5433,86 грн, в решті позовні вимоги залишив без змін та просить їх задовольнити. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

         Відповідач позов не визнає повністю, посилаючись на відсутність своєї вини в завданні шкоди автомобілю позивача та вважає, що ДТП сталося з вини водія позивача, який порушив вимоги п. 12.2, 12.3, 19,3 Правил дорожнього руху України, які приписують йому в такій ситуації припинити рух та включити аварійну сигналізацію.

         Розгляд справи неодноразово зупинявся до надходження матеріалів по факту ДТП з органів Державтоінспекції та поновлювався.  За ініціативою суду розгляд справи поновлено 15.05.2006р.

Відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, проти задоволення якого заперечив позивач. Судом клопотання відхилено, оскільки строки розгляду справи вичерпано та відповідачу було надано достатній час для надання доказів відсутності своєї вини.

             Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

           01.10.2003р. близько 18.30год на 2 км автошляху „Кринички –Щорськ” Дніпро-петровської області за участю автомобіля ГАЗ 330210, д/н 264-07 АА, під керуванням водія Чернишова В.С., що належить позивачу,  та трактора МТЗ-80, д/н  070-95 АА,  під керуванням водія Шрам С.Н., що належить відповідачу, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП).

         - Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, яким є транспортний засіб відповідно до ч. 1 цієї ж статті, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Питання про  відповідальність  за  шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної не-безпеки, кожного з їх володільців перед іншим із них вирішується за правилами ст. 1188 ЦК України: тобто шкода,  заподіяна  одному  з володільців з вини іншого, відшкодовує-ться винним. Підставами для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від відповідальності за заподіяння шкоди законодавство визначає дії непереборної сили, умисел потерпілого, а також грубу необережність потерпілого та неправомірне заво-лодіння джерелом третьою особою, що встановлено частинами 3,5 ст. 1187 ЦК України.

             За зобовґязанням, що виникає внаслідок заподіянні шкоди, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

            Вина водія Шрам С.М. встановлена Криничанським районним судом Дніпро-петровської області, яким притягнено Шрам С.М. до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (постанова суду від 22.10.2003р.). Суд встановив, що водій Шрам С.М. керував трактором МТЗ-80, д/н 070-95 АА по шляху  Кринички-Щорськ з дисковою бороною - лущильником, ширина якої складає 4,6 м, габарит якого виступав за транспортний засіб, скоїв зіткнення з транспортним засобом, рухаючись в зустрічному напрямку. Скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності складу злочину від 06.10.2003р. та направлення матеріалу для додаткової перевірки не призвело до скасування постанови Криничанського районного суду Дніпропетровської області  від 22.10.2003р. Інших доказів на підтвердження відсутності своєї вини в скоєнні ДТП відповідачем не надано. Після отримання результатів додаткової перевірки та скасування постанови суду відповідач не позбавлений права звернутися про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

           Шрам С.М. являється засновником Фермерського господарства «Нінель»та ДТП сталося при виконанні ним трудових обов'язків, а, отже, зобов'язання щодо відшкодування шкоди покладається на юридичну особу –відповідача (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

            Внаслідок зіткнення з бороною - лущильником автомобіль позивача отримав технічні пошкодження, зокрема, –деформація передньої частини кабіни, лівого крила, лівих дверей, передньої панелі та решітки радіатора, рульового управління, лівого лонжерона, тощо. Зазначене підтверджується довідкою органів ДАІ від 03.10.2003р.

            Внаслідок дій водія трактора, що належить відповідачу, позивачу завдано матеріальну шкоду, що підтверджується висновком автотоварознавчої експертизи №044 від 07.11.2003р. Вартість матеріальної шкоди, що завдана автомобілю позивача, з врахуванням вартості відновлювального ремонту, становить 15 700,11 грн, вартість експертизи –50,00 грн та 375,00 грн (акти виконаних робіт від 24.10.2003р.,  рахунок №737 від 06.10.2003р., квитанції про оплату від 07.10.2003р. та від 24.10.2003р.)

          Відповідно до ч. 2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшко-дуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи  або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Реальна вартість втраченого майна складає 11960,11 грн, яка і підлягає відшко-дуванню позивачу. Суд вважає, що позивач неправомірно розраховує розмір шкоди, виходячи із вартості відновлювального ремонту автомобіля –15 700,11 грн, оскільки ним не надано доказів проведення такого відновлювального ремонту та реальних затрат на його проведення.

            Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо витрат на транспортування пошкодженого автомобіля в сумі 167,28 грн, оскільки підтверджені подорожнім листом №155368 від 02.10.2003р. та калькуляцією затрат.

            Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неодержаного прибутку в сумі 5 433,86 грн суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.  Умовою відшкодування збитків є їх наявність, противоправні дії особи, що завдала збитки та причинний зв'язок між противоправною поведінкою винної особи та завданими збитками.

           Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В підтвердження неодержаного прибутку позивачем надано розрахунок збитків від простою автомобіля за період з 02.10.2003р. по 11.02.2004р. (часу, коли автомобіль було відремонтовано), виходячи із кількості робочих годин помножених на 11,19 грн. Належних доказів на підтвердження наведених в розрахунку даних позивачем не надано. Позивачем також необґрунтовано склад цих збитків, їх суть та не надано доказів, що автомобіль неможливо було відновити раніше з незалежних від позивача причин.

           Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі шкоди 11960,11 грн, витрат на перевезення автомобіля –167,28 грн та витрат на експертизу –425,00 грн. В решті позову слід відмовити.

           Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

            Суд вважає клопотання  позивача про накладення  арешту на майно, що належить відповідачу, таким, що не підлягає задоволенню в зв'язку з недоцільністю його застосування до майна сільськогосподарського підприємства. Відповідач не ухиляється від участі в розгляді справи, доказів того, що ним проводиться відчуження майна суду не надано, отже, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду.

     Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 1166, 1187,1188, 1192 Цивільного кодексу України, господарський суд,  -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

      Стягнути з Фермерського господарства «Нінель»- 52300, с. Червоний Яр Криничанського району Дніпропетровської області, вул. Комсомольська,7, код ЄДРПОУ 30659761 (р/р 35239902201217 в ФКБ “Приватбанк”, МФО 305965) на користь Відкритого акціонерного товариства «ДніпроАЗОТ»- 51909, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область,  вул. Горобця.1, код ЄДРПОУ 05761620 (р/р 2600816040002 у ДФ КБ  „ПриватБанк”, МФО 305965) шкоду в сумі 11 960,11 грн (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят грн 11 коп), витрати на перевезення –167,28 грн (сто шістдесят сім грн 28 коп), витрати по сплаті держмита –125,52 грн (сто двадцять п'ять грн 52 коп), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –59,94 грн (п'ятдесят дев'ять грн 94 коп), витрати на оплату експертизи  –425,00 грн  (чотириста двадцять п'ять грн.)

 В решті позову відмовити.

      Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

       Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано