Рішення

від 31.03.2009 по справі 20/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

                                                                      РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

31 березня 2009 р.   Справа № 20/5   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької Світлани Миколаївни

При секретарі Колісник Оксані Михайлівні

Розглянувши матеріали справи:

за позовом         Надвірнянського комунального підприємства "Руднєватеплоенерго" ,

                            вул.  Кобринської,14а, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська

                            область,78400;

до відповідача   ТзОВ "Рубікон ЛТД",  вул.Дороршенка,7, м.Надвірна, Надвірнянський район,

                            Івано-Франківська область,78400;

про стягнення заборгованості.

Представники:

Від позивача:  Заник Б.П.-головний інженер, (довіреність № 865 від 11.02.09р.);

Від позивача: Остащук Л.С.-юрист, (довіреність № 905 від 11.03.09р.);

Від відповідача: Андрійович М.В.- представник,(виписка з протоколу №1 від 03.01.09р.)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з ТзОВ "Рубікон ЛТД" заборгованості за

                            надані послуги на відпуск теплової енергії в сумі 6351,36грн.

     Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, вказуючи при цьому на:

- невиконання відповідачем договору № 88 на відпуск теплової енергії від01.01.2004р., зокрема

 п.5.2, що передбачає порядок розрахунків між сторонами за спожиту теплоенергію;

- рахунки-фактури № 80 від 02.11.2007р., № 129 від 31.12.2007р., № 12 від 29.02.2008р., № 28

 від 02.04.2008р., № 45 від 17.04.2008р., рахунки: № 104 від 05.12.2007р.,  № 150

 від 31.01.2008р., якими підтверджується факт надання послуг теплопостачання відповідачу ;

- претензію від 18.11.2008р. з вимогою оплатити заборгованість за надані послуги з

 теплопостачання та провести звірку взаєморозрахунків за спожиту теплоенергію.

     Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Свою правову позицію виклав у відзивах на позов № 4 від 06.02.09р., № 2394 від 26.03.09р., в яких вказує на:

- неякісне надання йому послуг з теплопостачання;

- те, що договором № 88 на відпуск теплової енергії від  01.01.2004р. не обумовлено ціну у

 грошовій формі, а лише наводиться формальний розрахунок кількості теплоти, що може бути

 використана на опалення приміщення;

- неподання  відповідачу розрахунків про сплату за спожиту теплоенергію.

      Слід зазначити, що  ухвалою господарського суду від 12.03.2009р.,  суд зобов"язав провести звірку взаєморозрахунків на момент пред"явлення позову, докази чого подати суду; обов"язок по проведенню звірки поклав на відповідача.  Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав вимоги вище вказаної ухвали суду. А тому, суд розцінює позицію відповідача як ухилення від вчинення дій, покладених на нього господарським судом.

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги  чинного законодавства, суд

                                                            в с т а н о в и в :

      Між  Надвірнянським комунальним підприємством "Руднєватеплоенерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон ЛТД"  01.01.2004р. укладено договір № 88 на відпуск теплової енергії, з огляду на який  постачальник (позивач) зобов"язується подати, а споживач (відповідач) прийняти теплову енергію в кількості 26,569 Гкал/рік для своїх потреб і оплатити в установленому даним договором порядку (п.2.1 договору).  

       Як вказує п.5.2 спірного договору, оплата послуг за надану теплову енергію здійснюється  споживачем на підставі розрахунків виданих постачальником на протязі трьох банківських днів після отримання рахунку.

    Факт надання послуг теплопостачання відповідачу та виконання, з боку позивача, п.5.2 договору,  підтверджується поданими позивачем рахунками-фактурами № 80 від 02.11.2007р., № 129 від 31.12.2007р., № 12 від 29.02.2008р., № 28 від 02.04.2008р., № 45 від 17.04.2008р., рахунками: № 104 від 05.12.2007р.,  № 150 від 31.01.2008р.

    Крім того, у відзиві на позовну заяву № 4 від 06.02.2009р. та у судовому засіданні, сам відповідач визнає  факт направлення йому рахунків про сплату наданих послуг на теплопостачання.

      Як стверджує позивач та визнає відповідач,  ТзОВ "Рубікон ЛТД" здійснено часткову

оплату за надані послуги теплопостачання. На момент пред"явлення позову, заборгованість відповідача перед позивачем становить  6351,36грн.

     На адресу відповідача, позивачем направлялась претензія № 829 від 18.11.2008р. з вимогою сплатити заборгованість за спожиту теплоенергію в сумі 6351,36грн. та провести звірку розрахунків за теплопостачання. Однак, така претензія залишена відповідачем  без належного реагування.

    Беручи до уваги вище викладене, суд вважає за правильне задоволити позов, при цьому  враховуючи наступне:

  Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України  за  договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник)  зобов'язується надавати  другій стороні (споживачеві,  абонентові) енергетичні та інші  ресурси,  передбачені  договором,   а   споживач   (абонент) зобов'язується   оплачувати   вартість   прийнятих   ресурсів   та дотримуватись передбаченого договором режиму  її  використання,  а також  забезпечити  безпечну  експлуатацію енергетичного та іншогообладнання.

    Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

      Якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  

оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).       

   У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

      Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний

виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

    Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     Що стосується заперечення відповідача про неякісне надання йому послуг з

теплопостачання та необумовлення ціни у грошовій формі, то суд вказує, що такого роду спір може бути предметом розгляду іншої справи.

    Твердження відповідача про неподання позивачем розрахунків, суд вважає недостатніми для відмови в задоволенні позову, та не звільняє відповідача від відповідальності оплати за надані послуги.

     Крім того, слід зазначити, що порядок розрахунків за теплову енергію встановлений

умовами договору і був відомий відповідачу, у зв"язку з чим останній міг самостійно визначити суму оплати та здійснювати її в установлений договором строк без нагадування позивача. Відповідач брав на себе зобов"язання за умовами договору щодо своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії, вимагати виконання якого має право позивач.

    Таким чином, враховуючи те, що відповідачем  не виконувались умови договору на відпуск теплової енергії, зокрема п.2.1, що передбачає порядок розрахунків між сторонами за послуги теплопостачання, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

   Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

       З огляду на вимоги ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які  він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги не спростував.

      Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 6351,36грн. за надані послуги на відпуск теплової енергії правомірна і підлягає задоволенню.             

      Враховуючи приписи ст.49 ГПК України,  судові витрати покласти на відповідача.      

      Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.  509, 526, 527, 714, 901, 903  Цивільного кодексу України, ст.193 Гсподарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд                         

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон ЛТД", вул.Дороршенка,7,  м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400 (код ЄДРПОУ 24681513, р/р 26007340020792, АКБ Прикарпаття, МФО 336310) на користь   Надвірнянського комунального підприємства "Руднєватеплоенерго" вул.  Кобринської,14а, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400 (код 33167157, р/р 26008300002711 в філії ІФФ АКБ "Форум", МФО 3366956) - 6351,36грн. - заборгованості за надані послуги на відпуск теплової енергії, 102,00грн. - державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                                    С.Кобецька

                                                            Рішення підписано 03.04.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук