Рішення

від 02.03.2009 по справі 28/235-06-6343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/235-06-6343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2009 р.Справа  № 28/235-06-6343

За  заявою  Приватного підприємства «БЕТОНІТ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області  від 25 липня 2006 року по справі №28/235-06-6343

За позовом:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Югсел»»

До відповідача:  Приватне підприємство «БЕТОНІТ»;

Про  стягнення заборгованості в сумі 8834 гривень.

                                                                                                    Суддя   Гуляк Г.І.                                                                                                     

                                                    Представники:

Від позивача:       Пузанов В.О. –за дорученням.

Від відповідача:  Дикун І.М., Іванцова В.В. –за дорученням

СУТЬ СПОРУ: До господарського суду Одеської області надійшла заява ПП «БЕТОНІТ»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 25 липня 2006 року по справі №28/235-06-6343.

25 липня 2006 року господарським судом Одеської області прийнято рішення по  справі № 28/235-06-6343, яким позов ТОВ „Будівельно-виробничої фірми «Югсел» задоволено у повному обсязі: стягнуто з  Приватного підприємства  „Бетоніт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-виробничою фірми „Югсел” заборгованість в сумі 8834 гривень, державне мито в сумі 102 гривень, витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 гривень.

2 лютого 2009 року Приватне підприємство «БЕТОНІТ»звернулося до суду з заявою про перегляд рішення господарського Одеської області від 25 липня 2006 року по справі №28/235-06-6343 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що представники ПП „Бетоніт" не були присутні в судовому засіданні та не приймали участь, були позбавлені можливості надати свої заперечення, оскільки позивачем у позовній заяві була вказана невірна адреса місця знаходження відповідача.  

26.09.2008р. ПП „БЕТОНІТ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Будівельно-виробничої фірми „Югсел»про стягнення боргу за актом виконаних робіт в сумі 7425 гривень та лише в ході судового розгляду представникам ПП „БЕТОНІТ" стало відомо, що при розгляді справи №28/235-06-6343 за позовом ТОВ „БВФ „ЮГСЕЛ" до ПП „Бетоніт" про стягнення суми заборгованості 8834грн. позивачем, тобто ТОВ „БВФ „ЮГСЕЛ", було приховано від суду підписаний представниками ПП „Бетоніт" та ТОВ „БВФ „ЮГСЕЛ" акт здачі-прийняття робіт №1 від 31.08.2005р., за яким у ТОВ „БВФ „ЮГСЕЛ" виникла заборгованість в сумі 7425 гривень за монтаж залізобетонної огорожі.

Таким чином, на думку заявника, ТОВ „БВФ „ЮГСЕЛ" при розгляді справи №28/235-06-6343 було приховано інформацію, яка стосувалася предмету спору та мала істотне значення для справи, що потягло за собою неправильне вирішення справи. Вказані факти стали відомі ПП „Бетоніт"' лише у грудні 2008 року під час розгляду справи №28/150-08-3715.

Позивач не погоджуючись з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами 25 лютого 2009 року надав відзив, згідно якого вважає підстави заявника надуманими та необґрунтованими, оскільки ПП "БЕТОНІТ" звертало увагу суду у своїй касаційній скарзі на рішення господарського суду Одеської області від 25 липня 2006 року. Також позивач зазначає, що відповідач мав змогу звернутися з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами тоді, коли дізнався про постановлене рішення господарського суду Одеської області та обставини, викладені ПП "БЕТОНІТ" були відомі ще у 2006 році, майже 2 роки тому, однак заявник своїм правом у встановлений законом строк не скористувався.

Розглянувши заяву ПП «БЕТОНІТ»про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з'ясувавши всі обставини та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд доходить до такого висновку:

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

З поданої ПП «БЕТОНІТ»заяви та доданих до неї документів  вбачається наявність матеріально-правових фактів  або інших фактів, які були наявні під час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, та мають істотне значення для правильного вирішення спору.  

За таких обставин, у суду є всі  підстави для перегляду рішення  господарського суду Одеської області від 25 липня  2006 року за нововиявленими обставинами.

СУТЬ СПОРУ: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно виробнича фірма  “Югсел” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 8834 гривень з Приватного підприємства „БЕТОНІТ”.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує та наполягає на задоволені пред'явлених вимог у повному обсязі,  вказуючи на той факт, що хоча належним чином  укладеного договору не було , але це не звільняє відповідача виконати належним чином грошове зобов'язання.

Представник відповідача в судовому засіданні надав усні заперечення щодо задоволення позову частково, оскільки позивачем не враховано акт прийому-передачі виконаних робіт від 31 серпня 2005 року на суму 7425 гривень

Матеріалами справи встановлено: Відповідачем –Приватним підприємством „Бетоніт”  було виставлено  21 березня 2005 року  рахунок № 4 позивачу –Товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельно-виробничій фірмі „Югсел” на загальну суму з урахуванням ПВД  36873 гривень. Відповідно до цього рахунку відповідач зобов'язувався поставити  матеріали: плити у кількості 500 штук на загальну суму 4583 гривень, монтажні огородження  в кількості  125 штук на загальну суму 1562, 5 гривень. Позивачем  було  оплачено вказаний рахунок  на загальну суму   53000 гривень, що підтверджується  платіжними дорученнями  № 2080 від  21.03.2005 року, № 2486 від  25.06.2005 року, № 2145 від  30.03.2005 року,  № 2590 від  26.07.2005 року. Оплата  відповідно до платіжного доручення № 2590 від 26.07.2005 року на суму 30000 гривень була виконана помилково. Відповідач повернув частину помилково перерахованих  засобів  у розмірі  22386 гривень, а також здійснив  поставку  будівельних матеріалів на суму  21780 гривень,  що підтверджується  накладними  № 30/03 від 30.03.2005 року, № 31/1 від 31.08.2005 року. У відповідності до вищевказаного  сума, яку відповідач  не повернув  відповідно до платіжного дорученням №  2590 від  26.07.2005 року складає 8834 гривень.

Позивачем  19.12.2005 року  було направлено на адресу відповідача претензію  за № 30Ю, відповідно до якої ТОВ „ Будівельно –виробнича  фірма „Югсел” запропонувала відповідачу в досудовому порядку вирішити спір та перерахувати на розрахунковий рахунок  суму у розмірі 8834 гривень, але відповідачем претензія залишена без відповіді.

Відповідачем в свою чергу надано акт прийому-передачі виконаних робіт на суму 7 425 гривень, які позивачем не сплачено, та вважає, що заборгованість перед позивачем складає лише 1409 гривень.

Аналіз матеріалів справи та дослідження норм чинного законодавства дозволяє суду дійти наступних висновків :

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено матеріалами справи  застосування судом у даному випадку підлягають приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої  особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.    Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.   Також положення цієї статті застосовуються також до вимог про:  повернення виконаного за недійсним правочином;  витребування   майна   власником   із  чужого  незаконного володіння;  повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;   відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності до вимог статті 1213 Цивільного кодексу України набувач  зобов'язаний  повернути  потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У  разі  неможливості  повернути  в   натурі   потерпілому безпідставно  набуте  майно  відшкодовується  його  вартість,  яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Оскільки, відповідачем  було безпідставно отримано кошти  відповідно до платіжного доручення № 2590 від  26.07.2005 року, тому він і зобов'язаний, не зважаючи на те з яких причин він став набувачем, повернути вказані кошти у розмірі 8834 гривень.  

В серпні місяці 2005 року сторони підписали акт здачі –приймання робіт в сумі 7425 гривень, але розрахунок за вказаним актом проведено не було.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково на суму 1409 гривень з вирахуванням 7425 гривень за виконанні роботи.

Відповідно до п. 2 ст.. 530  Цивільного кодексу України , визначено що,  якщо строк  виконання   боржником обов'язку не встановлений або  визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право  вимагати його виконання у будь-який час, в такому разі боржник  повинен виконати  такий обов'язок у семиденний строк  від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору  або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.  

Позивачу згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати, по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.

                 Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

                                          ВИРІШИВ:

1.          Заяву  Приватного підприємства «БЕТОНІТ»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 25 липня 2006 року у справі №28/235-06-6343  - задовольнити .

2.          Рішення господарського суду Одеської області від 25 липня 2006 року у справі №28/235-06-6343  змінити.

3.          Позовну заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-виробничої фірми  «Югсел» задовольнити частково.

4.          Стягнути з  Приватного підприємства  „Бетоніт” (  Одеська область, Овідіопольський район, с. Чорноморка, пр-кт Свободи, 6 ОКПО 31125975, р/р  26002313474 в АК „Південний ” МФО 328209 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-виробничою фірми „Югсел” ( м. Одеса, вул..  25 Чапаєвської дивізії 3/3 код 22455445,р/р 26008670220922 в Одеській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк” МФО 328016 ) –заборгованість в сумі 1409 ( одна тисяча чотириста дев'ять) гривень, державне мито в сумі 14 (чотирнадцять) гривень 09 копійок, витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 19 /дев'ятнадцять/ гривень.

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане  6 березня 2009 року.

Суддя                                                                                 Гуляк Г.І.