Рішення

від 30.03.2009 по справі 21/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/32

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.03.09 р.                                                                                                       Справа № 21/32                               

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Тиса-Транс”до відповідача:  Приватного підприємства “Постачання та доставка”

про стягнення 16 688,93грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Пилипець І.І. - директор

відповідача: не з'яв.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Тиса-Транс” подано позов до Приватного підприємства  “Постачання та доставка” про стягнення 16 688,93грн., у тому числі:

-          16 000,00грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів;

-          688,93грн. штрафу за понаднормативний простій транспортного засобу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови укладеного з відповідачем договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом б/н від 20.10.08р., заявку на перевезення вантажу,  надання послуг з перевезення вантажу, виставлення рахунку і його часткову оплату відповідачем, понаднормовий (більше 48 год.) простій автомобіля під митним контролем  та необхідність сплати штрафу, а також ст.ст.526, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст.175, 181, 316 Господарського кодексу України.

Заявою від 16.02.09р. позивач уточнив свої вимоги у частині стягнення штрафу за понаднормативний простій транспортного засобу і наполягає на стягненні з відповідача 688,93грн. штрафу, а не 388,39грн. як зазначено у резолютивній частині позовної заяви (у мотивувальній частині позову позивач зазначив, що відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 100 Євро, тобто 688,93грн.).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала про порушення провадження по справі від 05.02.09р. і ухвали про  відкладення розгляду справи від 19.02.09р. і 11.03.09р. направлені йому рекомендованими листами і поштою вручені відповідно 09.02.09р., 27.02.09р. і 16.03.09р., що підтверджено повідомленнями про вручення), не заперечив проти позовних вимог, не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, про причину неявки свого  представника суд не повідомив, відзив на позов і витребувані документи, зокрема  обґрунтований розрахунок оспорюваної суми і  докази оплати наданих послуг,  господарському суду не подав,  у зв'язку з чим справа на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 24.03.2009р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 15-00 год. 30.03.2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

21.10.2008р. між Приватним підприємством “Постачання та доставка” (експедитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Тиса-Транс” (перевізник) був укладений договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Відповідно п.9.1 договір вступає в силу з моменту підписання і діє  до 31.12.2009р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

17.10.2008р., тобто раніше дати укладання договору та набрання ним чинності, ПП “Постачання та доставка” факсом направило ТОВ “Тиса-Транс” заявку про подачу на 23.10.2008р. автомобіля для здійснення перевезення вантажу за маршрутом м. Відень (Австрія) - м. Харцизьк (Україна) через м. Чоп (Україна). Згідно заявки вартість доставки (ставка фрахту) – 2 700 EUR. Позивачем в цей же день заявка була прийнята до виконання.

На виконання взятих на себе згідно заявки зобов'язань ТОВ “Тиса-Транс”  автомобілем  держ. номером  56705 РТ та напівпричепом (номер причепа АО 0137 ХХ) у жовтні 2008 року здійснило міжнародне перевезення вантажу. Факт надання транспортних послуг відповідачем не спростований і підтверджений міжнародною товарно-транспортною накладною CMR  №110043.    

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR  №110043 вивезення вантажу з Австрії Чопською митницею дозволено 24.10.08р., під митний контроль Амвросіївською митницею вантаж було поставлено 27.10.08р., одержувачу вантаж був виданий 29.10.08р. Кількість годин знаходження вантажу  під митним контролем Амвросіївській митниці  та причини видачі вантажу одержувачу тільки 29.10.08р. у накладній не зазначені і ніяких документів, які б роз'яснили це питання, позивачем суду надано не було.

З урахуванням того, що курс EUR (євро) по відношенню до UAN (українська гривня) на 29.10.08р.( день розвантаження вантажу) складав 6,8893грн., сума на яку  позивач  надав відповідачеві  послуги з перевезення вантажу складає 18 601,11грн.

03.11.08р. позивачем на адресу відповідача був надісланий комплект документів для здійснення оплати наданих автопослуг, а саме: акт наданих послуг, два оригінали міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №110043 з печаткою і підписом вантажовідправника та вантажоодержувача, рахунок фактура №191 від 29.10.08р. на суму 18 786,53грн. (з ПДВ), податкова накладна №191 від 29.10.08р. Також за понаднормовий простій автомобіля під митним контролем позивач виставив відповідачу рахунок фактуру №192 від 29.10.08р. про сплату штрафу за простій автомобіля у сумі 688,39грн. Факт отримання вказаного комплекту документів 07.11.08р. відповідачем не спростований і підтверджений повідомленням про вручення.

У вказаній заявці від 17.10.08р. зазначено, що оплата здійснюється в безготівковій формі по оригіналам документів.  Термін оплати наданих послуг заявкою не обумовлений.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

В передбачені законодавством строки (до 14.11.08р. включно) відповідачем розрахунок з позивачем за надані послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом здійснений не був.  

02.12.08р. на часткове погашення заборгованості за надані послуги відповідач перерахував  позивачеві 2 786,53грн.   

На час розгляду справи заборгованість по заявці від 17.10.08р. за надані послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у розмірі 15 814,58грн.(з урахуванням ПДВ) відповідачем не погашена.

Доказів погашення заборгованості у зазначеній сумі відповідачем суду не надано.

Зважаючи на викладене і з огляду на те, що:

Заявка про подачу автомобіля для здійснення перевезення вантажу відповідачем була направлена позивачу факсом 17.10.2008р. і в цей же день була прийнята останнім до виконання, тобто раніше дати укладання договору та набрання ним чинності, отже,  перевезення вантажу за маршрутом м. Відень (Австрія) - м. Харцизьк (Україна) позивачем було здійснене на виконання умов саме заявки.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов заявки ПП “Постачання та доставка” від 17.10.08р. позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму  18 601,11грн. (з розрахунку: 2 700 EUR (ставка фрахту) · 6,8893грн. (курс EUR євро по відношенню до UAN української гривні на  день розвантаження вантажу - 29.10.08р.).

Згідно вказаної вище заявки оплата за послуги з перевезення вантажу здійснюється в безготівковій формі по оригіналам документів. Термін оплати наданих послуг заявкою не обумовлений.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).

Після отримання від позивача оригіналів документів  відповідач мав оплатити надані послуги у повному обсязі у семиденний строк (до 14.11.08р. включно), але не  зробив цього.

На час розгляду справи відповідачем заборгованість у сумі 15 814,58грн. не погашена.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Факт знаходження вантажу під митним контролем на Амвросіївській митниці  з 27.10.08р. підтверджено  товарно-транспортною накладною CMR  №110043, але кількість годин та причини знаходження вантажу під митним у накладній не зазначені і ніяких документів, які б роз'яснили це питання, позивачем суду надано не було.

Господарський суд вважає, що:

- позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 15 814,58грн.;

-  позовні вимоги в частині стягнення штрафу за понаднормативний простій транспортного засобу  є недоведеними і  безпідставними та  такими, що не підлягають задоволенню.

Твердження позивача про те, що заявкою ПП “Постачання та доставка” від 17.10.08р. передбачена сплата штрафу за понаднормовий простій автомобіля, судом до уваги не взято, оскільки з наданих позивачем документів неможливо зробити достовірний висновок, що заявка відповідача позивачем була прийнята з застереженням такого змісту: “За понаднормативний простій винна сторона сплачує 100 Євро за кожну почату добу простою”.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного,  п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України,  ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського кодексу України  і керуючись  ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства  “Постачання та доставка” (83108, м. Донецьк, вул. Новочеркаська, 88-А, п/р 26002170675391 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецька, МФО 334011, код         ЄДРПОУ 34626923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тиса-Транс” (юр. адреса: 90452, с. Крайниково Хустського району Закарпатської області, вул. Садова, буд.50; адреса для листування: 90400, м. Хуст Закарпатської області, вул. Львівська, буд. 72, кв. 3;  п/р 26007298098521 в ЗОФ  АКБ  “Укрсоцбанк” в м. Хуст, МФО 312011, код ЄДРПОУ 33166002) 15 814,58грн. основного боргу, 158,15грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 111,82грн. на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією,  якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

               Суддя                                                                                                            Матюхін В.І.                               

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1– відповідачу.

Виконала: п.с. Ш.Ю.О.

Тел.381-91-18