Рішення

від 23.03.2009 по справі 22/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша справа»

до                   Приватного підприємства «Рекламне агентство реклама плюс»

про                 повернення сплаченого за неотримані послуги

                                                                                                                          Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:       Бочаров Г.Л. директор;

від відповідача:  не з'явились;

В судовому засіданні 23.03.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша справа»(надалі ТОВ «Наша справа», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Рекламне агентство реклама плюс»(надалі ПП «Рекламне агентство реклама плюс», відповідач) 2 652 грн., які були сплачені як передплата за послуги у відповідності до рахунку-фактури № 74 від 15.02.2008р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно домовленостей сторін про надання послуг роздрукування А3 в кількості 500 штук при умові термінового виконання, на підставі виставленого рахунку-фактури позивачем здійснено передплату на загальну суму 2 652 грн., однак відповідачем своїх зобов'язань не виконано, грошових коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок підприємства не повернуто. Станом на день вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 2 652 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням вимог Цивільного кодексу.     

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 05.11.2008р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, в тому числі та, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем досягнуто домовленості щодо надання послуг роздрукування А 3 в кількості 500 штук при умові термінового виконання у відповідності до яких на підставі рахунку-фактури № 74 від 15.02.2008р., ТОВ  "Наша справа" на користь ПП «Рекламне агентство реклама плюс»,  проведено попередню оплату.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вчинення відповідного правочину між сторонами підтверджується рахунком виставленим на сплату послуг № 74 від 15.02.2008р. на підставі якого відповідно до платіжного доручення № 41 від 19.02.2008р. позивачем на користь відповідача перераховано 2 652 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Оплачених послуг відповідачем не надано, грошових коштів позивачу не повернуто. Заборгованість відповідача станом на час вирішення спору складає 2 652 грн., що належними доказами не спростовано.

          В силу положень ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Оскільки, у зв'язку з відмовою у виконанні зобов'язань з надання послуг, заборгованість відповідача за якими складає 2 652 грн., зобов'язання припинились, у відповідача виник обов'язок повернути отримані в якості оплати кошти.

Про необхідність повернення коштів сплачених згідно рахунку-фактури № 74 від 15.02.2008р. позивач зазначав у претензії № 10/1 від 26.03.2008р., яка була направлена на адресу відповідача 27.03.2008р. та отримана ним 31.03.2008р. (підтверджується поштовим повідомленням про вручення яке в оригіналі наявне у матеріалах справи).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем на вимоги суду (ухвала від 20.02.2009р.) таких не надано, у зв'язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 2 652 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рекламне агентство реклама плюс»(юрид. адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська 5-Б, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33296678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша справа»(03056, м. Київ, вул. Залізнична 40, кв. 1, ідент. код 21584324) 2 652 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві гривні) за ненадані послуги які оплачені відповідно до рахунку-фактури № 74 від 15.02.2008р..

3. Стягнути з Приватного підприємства «Рекламне агентство реклама плюс»(юрид. адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська 5-Б, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33296678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша справа»(03056, м. Київ, вул. Залізнична 40, кв. 1, ідент. код 21584324) 220 грн. (двісті двадцять гривень) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                    Р.І. Самсін

                                                                                               дата підписання рішення 25.03.2009р.