Рішення

від 31.03.2009 по справі 17/507

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/507

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2009 р.                                         м. Черкаси                                           Справа №  17/507

   Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Щербатого П.П.–за довіреністю,          відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/507  

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво»

простягнення 107 604,58 грн.,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво»(далі-відповідач) 107 604,58 грн. заборгованості.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати за автодорожню техніку згідно договору оренди № 0086 від 16.07.2008.

У судовому засіданні 17.03.2009 року позивач користуючись правом, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 119 112,01 грн., з яких: 107 604,58 грн. основна заборгованість, 3 880,82 грн. пені, 485,10 –3% річних, 7 141,51 грн. інфляційні.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 17.03.2009 року представника відповідача суд зобов'язав позивача надати Витяг з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент розгляду справи.   

На вимогу суду 31.03.2009 року позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 01.03.2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, м. Канів, вул. Дорошенка, буд. 84).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 13.02.2009 року про порушення провадження у справі, від 17.03.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він в судове засідання 17.03.2009 року не з'явився, надіславши клопотання № 03-14 від 13.03.2009 року про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволене і розгляд справи відкладено на 31.03.2009 року.

У судове засідання 31.03.2009 року представник відповідача вдруге не з'явився, надіславши повторне клопотання № 03-23 від 27.03.2009 року про відкладення розгляду справи, яке судом залишене без задоволення з огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте вимог суду, викладених в ухвалі від 13.02.2009 року про порушення провадження у справі, від 17.03.2009 року про відкладення розгляду справи не виконав, зокрема, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, чим порушив вимоги частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. До того ж, відповідач в обґрунтування поданого клопотання послався на розгляд іншої справи в Київському апеляційному суді, проте не надав суду доказів цього (ухвала суду про порушення провадження, відкладення розгляду справи, тощо).

За цих обставин, суд відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви від 17.03.2009 року, задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди автодорожньої техніки № 0086 від 16.07.2008 року, за умовами якого позивач (орендодавець) передає відповідачу (орендарю) в тимчасове володіння автодорожню техніку: Навантажувач марки: CASE-821 E, інвентарний номер 104607 (пункт 1.1 договору), а відповідач зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі на умовах цього договору (пункт 7.1 договору).

Сторони в пункті 4.1 договору встановили, що термін оренди складає 60 (шістдесят календарних днів): з 17 липня 2008 року до 17 вересня 2008 року, автодорожня техніка передається орендареві по акту прийому-передачі (пункт 3.1 договору), орендна плата встановлюється в розмірі 200 (двісті) гривень разом з ПДВ за одну машино-годину роботи техніки (пункт 5.1 договору), і сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача в два етапи: 1-етап до 5 числа кожного календарного місяця, 2-етап до 20 числа кожного місяця (пункт 5.5 договору). Тобто сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди, встановлених статтею 284 Господарського кодексу України, а тому договір № 0086 від 16.07.2008 року є укладеним відповідно до вимог статті 638 Цивільного кодексу України.

Об'єкт, що був переданий відповідачу в оренду на підставі Акта здачі-прийняття робіт № ОУ-0000023 від 16.07.2008 року, належить позивачу на підставі договору фінансового лізингу № L1891-02/08 від 27.02.2008 року.

За правовою природою даний договір є договором найму (оренди) і відповідає вимогам статті 283 Господарського кодексу України та статті 759 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторони в пункті 7.1 договору встановили, що орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі; компенсувати в повному обсязі витрати, які понесе позивач при транспортуванні автодорожньої техніки до місця виконання робіт та в зворотному напрямку.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов'язання виконав, передавши відповідачу Навантажувач марки: CASE-821 E, інвентарний номер 104607, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000023 від 16.07.2008 року (а.с.12), яким підтверджується перебазування навантажувача.

Загальна вартість фактично відпрацьованих машино-годин в сумі 228 604,58 грн. підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№: ОУ-0000024 від 31.07.2008 року на суму 52 801,06 грн., ОУ-0000025 від 01.08.2008 року на суму 800,02 грн., ОУ-0000026 від 20.08.2008 року на суму 61 401,23 грн., ОУ-0000027 від 31.08.2008 року на суму 46 200,92 грн., ОУ-0000032 від 18.09.2008 року на суму 54 601,09 грн., ОУ-0000037 від 30.09.2008 року на суму 12 800,26 грн. (а.с.13-18).

Із підписаного сторонами Акта звірки за період з 01.10.2008 року по 15.12.2008 року вбачається, що відповідач компенсував витрати позивача при транспортуванні автодорожньої техніки в сумі 7 466,64 грн. (виписка з банку 16.07.2008 року), проте свої зобов'язання щодо сплати орендної плати виконав частково, сплативши позивачу лише 121 000 грн., що підтверджується виписками з банку, його заборгованість по орендній платі на момент звернення до суду з позовом становить 107 604,58 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки сторонами було визначено строки та порядок сплати орендної плати, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку щодо сплати орендної плати, та відповідно коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем цих зобов'язань.

Суд вважає, що відповідач повинен був розраховуватись за фактично відпрацьовані машино-години в два етапи: до 5 числа кожного календарного місяця та до 20 числа кожного місяця (пункт 5.5 договору), а позивач мав право вимагати здійснення цієї оплати в зазначені строки.  

За змістом статей 763 Цивільного кодексу України та 284 Господарського кодексу України договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).

Сторони в договорі оренди № 0086 від 16.07.2008 року встановили термін оренди - з 17 липня 2008 року до 17 вересня 2008 року. На протязі цього періоду сторонами були підписані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№: ОУ-0000024 від 31.07.2008 року, ОУ-0000025 від 01.08.2008 року, ОУ-0000026 від 20.08.2008 року, ОУ-0000027 від 31.08.2008 року та ОУ-0000032 від 18.09.2008 року.

Судом встановлено, що по закінченню терміну оренди техніка не була повернута позивачу, відповідач продовжував користуватися нею, тому враховуючи відсутність заперечень з боку позивача, суд вважає, що договір оренди № 0086 від 16.07.2008 року за правилами статті 764 Цивільного кодексу України був поновлений, і за результатом його виконання сторонами був підписаний ще один Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000037 від 30.09.2008 року на суму 12 800,26 грн. (а.с.18).

Після підписання сторонами Акта звірки від 15.12.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 382 від 16.12.2008 року з вимогою сплатити заборгованість в сумі 107 604,58 грн. (отримана відповідачем згідно штемпеля на претензії 17.12.2008 року за вхідним № 144 (а.с.19), яка залишена без відповіді і задоволення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем на виконання вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України подано належні докази (Акти здачі-прийняття робіт, Акт звірки) надання в оренду Навантажувача марки: CASE-821 E.

Докази укладення між сторонами будь-яких інших договорів в матеріалах справи відсутні, позивачем та відповідачем не надавались, тому оренда техніки здійснювалась відповідачем саме на виконання зазначеного договору оренди № 0086 від 16.07.2008 року.

В заяві від 17.03.2009 року про збільшення розміру позовних вимог позивач також просить стягнути з відповідача 3 880,82 грн. пені, 485,10 –3% річних та 7 141,51 грн. інфляційних.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»ставить стягнення пені в залежність від домовленості про це сторін в договорі, і сторонами в договорі оренди автодорожньої техніки № 0086 від 16.07.2008 року не визначена відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення грошового зобов'язання, то суд відмовляє в позові про стягнення 3 880,82 грн. пені за період з 24.12.2008 року по 13.03.2009 року.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних за період з 24.12.2008 року по 13.03.2009 року в сумі 485,10 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –707,54 грн. (107 604,58*3%*80/365=707,54), проте оскільки позивач просить стягнути з відповідача 485,10 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних за період з 24.12.2008 року по 13.03.2009 року в сумі 7 141,51 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –4 734,60 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 4 734,60 грн., в іншій частині позову відмовляє.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

24.12.2008 - 13.03.2009107 604.581.0444 734,60

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 107 604,58 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 485,10 грн. та 4 734,60 грн. інфляційних за невиконання зобов'язань по сплаті орендної плати за користування навантажувачем марки: CASE-821Е, інвентарний № 104607.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 1 128,24 грн. та 111,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 8,88 грн. згідно платіжного доручення № 162 від 12.01.2009 року, оскільки при поданні позову та збільшенні позовних вимог державне мито підлягало сплаті в сумі 1 191,12 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

             ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво»(Черкаська область, м. Канів, вул. Дорошенка, буд. 84, р/р 2600914847 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ІПН 337577123065, код ЄДРПОУ 33757711) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД»(м. Київ, вул. Січневого повстання, буд. 3 (Літ.Б), офіс 197, р/р 2600201302300 в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228, ІПН 345759826553, код ЄДРПОУ 34575984) –107 604,58 грн. заборгованості, 3 % річних в сумі 485,10 грн., 4 734,60 грн. грн. інфляційних, 1 128,24 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита та 111,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 8,88 грн. згідно платіжного доручення № 162 від 12.01.2009 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                        С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 31.03.2009 року.