Постанова

від 24.03.2009 по справі 15/489

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/489

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.03.2009  року                                                            Справа № 15/489

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                         Медуниці О.Є.

суддів                                                   Лазненко Л.Л.

                                                             Перлова Д.Ю.

Секретар судового засідання:           Яковлева І.А.

за участю представників сторін:

від позивача           повноважний представник в судове

          засідання не прибув;

від відповідача          повноважний представник в судове

          засідання не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                Приватного підприємства «Транзит»,

                                                              м. Луганськ

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          27.01.2009 (підписано 30.01.2009)

по справі          №15/489

 (головуючий суддя – Пономаренко Є.Ю.,

судді – Мінська Т.М., Яресько Б.В.)

за позовом                                                     Державного підприємства

                                                              «Укрспецавтобаза», м. Київ

до відповідача                                             Приватного підприємства «Транзит»,

                                                               м. Луганськ

про                                                стягнення 584996 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач та відповідач не забезпечили явку повноважного представника в судове засідання, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (див. поштові повідомлення із зазначенням про одержання адресатами .03.2009 та .03.2009), тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без їх участі.

Державне підприємство «Укрспецавтобаза» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Транзит»:

- грошових коштів у сумі 230081 грн. 26 коп., які були сплачені відповідачу  на купівлю ним транспортних засобів у відповідності до договору комісії №5/05/тр;

- неодержаного прибутку у розмірі у розмірі 354915 грн. 00 коп.  

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.01.2009 у справі №15/489 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у сумі 230081 грн. 26 коп., витрати зі сплаченого державного мита у сумі 2300 грн. 81 коп. та на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу 46 грн. 41 коп., в решті позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд посилаючись на ст.ст.193, 526, 612, 629,          ч.1 ст.1011, ст. 1212 Цивільного кодексу України зазначив, що відповідач не виконав зобов'язання з передачі транспортних засобів позивачу у сумі         230081 грн. 26 коп. та не повернув вказані кошти, тому, за будь - яких обставин, відповідач повинен повернути позивачу різницю між перерахованими позивачем коштами та вартістю виконаного відповідачем зобов'язання.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення неодержаного прибутку відмовлено, оскільки позивач суду не довів належним чином всіх складових обставин, що можуть бути підставами стягнення з відповідача заявлених збитків.

Не погоджуючись з даним рішенням, приватне підприємство «Транзит», звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2009 у даній справі скасувати в частині стягнення коштів у сумі 230081 грн. 26 коп., витрат зі сплаченого державного мита у сумі 2300 грн. 81 коп. та на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу 46 грн. 41 коп.

В обґрунтування апеляційних вимог її скаржник зазначив, що:

- договором комісії не передбачено поручительство Комісіонера за виконання договорів (Договори №13,14) третьою особою - Продавцем (фірмою «BAUMER NUTZFAHRZEUGE ANHANGER GMBH ? CO. AG», тому Комісіонер не несе відповідальності перед Комітентом за виконання договорів (№13, 14) з поставки третьою особою Комісіонеру автомобілів;

- на виконання умов договору комісії на купівлю транспортних засобів №5/05тр від 25.11.05 відповідач уклав договори купівлі - продажу з фірмою «BAUMER NUTZFAHRZEUGE ANHANGER GMBH ? CO. AG» № 13 на придбання 6 сідельних тягачів та № 14 на придбання 4 напівпричепів;

- відповідач перерахував грошові кошти на рахунок Продавця за договорами №13 та №14, про що свідчать платіжні доручення від 06.12.2005 на суму 35000,00 євро та від 21.12.2005 на суму 146000,00 євро.

Отже відповідач вважає, що він належним чином виконав свої зобов'язання,  а також, що вжив достатніх застережних заходів при виборі контрагента та укладенні з ним договорів купівлі - продажу.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Розпорядженням від 11.02.2009 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Транзит", м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2009 у справі №15/489, призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю. – судді.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.11.2005 між державним підприємством "Укрспецавтобаза" (Комітент) та приватним підприємством "Транзит" (Комісіонер) укладено договір комісії на купівлю транспортних засобів №5/05тр (далі – договір комісії) (а.с.13-16;Т.1).

Згідно ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п.1.1 договору комісії в порядку та на умовах, визначених цим договором, Комітент доручає Комісіонеру, а Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок Комітента зовнішньоекономічний договір (договори) на купівлю транспортних засобів (надалі іменуються "договори купівлі"), істотні умови яких визначаються сторонами в додатку №1 до цього договору, та передати все одержане за договором купівлі Комітенту на митній території України після повного митного очищення у відповідності до умов цього договору та додатків до нього.

Згідно п.1.3 договору комісії Комісіонер зобов'язаний укласти договори купівлі  з третьою особою в межах виділених коштів, розмір яких визначається у п.4 у строк, до 31 грудня 2005.

Договори мають бути укладені на найбільш вигідних для Комітента умовах (п.2.1.8 договору комісії).  

Комітент, відповідно до умов договору та додатку №1 до договору, зобов'язаний:

- не пізніше 5-ти банківських днів з моменту набрання чинності договором передати Комісіонеру грошові в сумі 1500000 грн. згідно п.4 додатку №1 та п.3.1.1 договору комісії;

- здійснити остаточний розрахунок з Комісіонером не пізніше 10-ти банківських днів після виконання Комісіонером доручення (передачі Комітенту транспортних засобів) та  подання звіту (п. 3.1.2 договору комісії).

Пунктом 4.1 договору комісії передбачено, що за виконання доручення відповідно до умов цього Договору Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 1 % від суми договорів купівлі.

Комісіонер зобов'язаний виконати доручення Комітента щодо придбання транспортних засобів протягом 90 діб з дня отримання коштів на виконання доручення у розмірі, який погоджено у п.4 додатку № 1 до цього договору (п.7.1 договору комісії).

Пунктом 7.2 договору комісії Комісіонер зобов'язаний передати Комітенту придбані транспортні засоби не пізніше 31 березня 2006 року.

Строк дії договору починає з моменту його підписання та закінчується після остаточних розрахунків між сторонами, але не пізніше 01 червня 2006 року (п.п.10.1, 10.2 договору комісії).

Додатком №1 до договору №5/05тр від 25.11.2005 (а.с.17;Т.1) також передбачено, що предметом купівлі є транспортні засоби марки Dailmer-Benz, Асtros, тип: тягач сідельний з напівпричепами тентованими (п.1.1 додатку №1  до договору комісії).

Вартість одного сідельного тягача не повинна перевищувати 25000 євро, а  одного напівпричепа - 12000 євро (п.1.6 додатку № 1 до договору комісії).

Сторонами також підписано Додаток №2 до договору комісії, яким врегульовано обов'язок Комісіонера здійснити розмитнення транспортних засобів, ввезених на митну територію України на виконання умов договору (а.с.18;Т.1).

Позивач пояснив, що на виконання умов договору комісії він своєчасно, 30.11.2005, перерахував відповідачу кошти у сумі 1500000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням №2438 від 30.11.2005.

Відповідач повернув йому частину грошових коштів у розмірі 50000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням №125 від 20.02.2006.

13.02.2006, до закінчення строку виконання зобов'язання за договором комісії, відповідачем було передано позивачу тільки один сідельний Mercedes-Benz 954.03 Асtros 1835 LS транзитний номер HF160А та напівпричеп KRONE SDP 27 транзитний номер НР159А на загальну суму, враховуючи транспортні та інші витрати - 253 352 грн. 82 коп., про свідчить акт приймання-передачі транспортних засобів б/н від 13.02.2006 та додаток до нього (а.с.26-28;Т.1).

Факт виконання робіт з доставки Комісіонером – Комітенту одного сідельного тягача та одного напівпричепу також підтверджується актом виконаних робіт від 13.02.2006, в якому визначена комісійна винагорода у розмірі 1800 грн. 00 коп. (а.с.29;Т.1).

У зв'язку із відсутністю поставок позивач неодноразово звертався до позивача із претензіями повернути залишок коштів.

Після надіслання претензій від 03.03.2006 №03030615, від 11.04.2006 №110406/4 (а.с.19,20;Т.1) відповідач здійснив поставки 31.07.2006 та 31.08.2006.  

Так, 31.07.2006 відповідачем було передано позивачу один сідельний тягач Daimler-Benz 954.03 Actros 1835LS транзитний номер HF311А та напівпричепів KRONE CDP 27 транзитний номер НF309А на загальну суму, враховуючи транспортні та інші витрати - 252008 грн. 62 коп., про свідчить акт приймання-передачі транспортних засобів б/н від 31.07.2006 та додаток до нього (а.с.32-34;Т.1).

Також 31.07.2006 відповідачем було передано позивачу один сідельний тягач Daimler-Benz 954.03 Actros 1835LS транзитний номер HF57А та напівпричепів KRONE CDP 27 транзитний номер НF59А на загальну суму, враховуючи транспортні та інші витрати - 233997 грн. 79 коп., про свідчить акт приймання-передачі транспортних засобів б/н від 31.07.2006 та додаток до нього (а.с.35-37;Т.1).

Факт виконання робіт з доставки Комісіонером – Комітенту двох сідельних тягачів та двох напівпричепів підтверджується актом виконаних робіт від 31.08.2006, в якому визначена комісійна винагорода у розмірі 3480 грн. 00 коп. (а.с.38;Т.1).

31.08.2006 відповідачем було передано позивачу один Mercedes-Benz 1843 LS транзитний номер HF 88А та один напівпричеп KRONE SDP 27 транзитний номер НF335А на загальну суму, враховуючи транспортні та інші витрати - 281093 грн.  71 коп., про свідчить акт приймання-передачі транспортних засобів б/н від 31.08.2006 та додатками до нього (а.с.43-46;Т.1).

Факт виконання робіт з доставки Комісіонером – Комітенту одного сідельного тягача та одного напівпричепу підтверджується актом виконаних робіт від 31.08.2006, в якому визначена комісійна винагорода у розмірі 2000 грн. 00 коп. (а.с.47;Т.1).

13.12.2006 позивач надіслав відповідачу претензію №13/202/4 та вимагав виконати відповідачем взяте зобов'язання або повернути грошові кошти (а.с.21,22;Т.1).

25.01.2007 позивач листом №250107/2 знову заявив вимоги повернути невикористані комісіонером грошові кошти та зазначив, що у іншому випадку звернеться до суду, в тому числі за стягненням пені та штрафу відповідно       ст.231 Господарського кодексу України (а.с.23;Т.1).

16.03.2007 відповідачем було передано позивачу один Mercedes-Benz 1843 LS транзитний номер HF334А на суму, враховуючи транспортні та інші витрати - 200960 грн. 28 коп., про свідчить акт приймання-передачі транспортних засобів б/н від 12.03.2007 та додатками до нього (а.с.50,51;Т.1).

Факт виконання робіт з доставки Комісіонером – Комітенту одного сідельного тягача підтверджується актом виконаних робіт від 12.03.2007, в якому визначена комісійна винагорода у розмірі 7220 грн. 00 коп. (а.с.52;Т.1).

Поставка 16.03.2007 була останньою.

Згідно зазначених актів приймання - передачі транспортних засобів з додатками та актів виконаних робіт Комісіонер передав Комітенту транспортні засоби на загальну суму 1219918 грн. 74 коп., замість 1500000 грн. 00 коп.

11.05.2007 позивач надіслав відповідачу вимогу погасити "заборгованість" (тобто повернути невикористані грошові кошти) протягом семи днів. У разі непогашення позивач мав намір звернутися до суду для стягнення "боргу", а також пені та штрафу  (а.с.25;Т.1).

Отже, враховуючи зміст вказаних вище листів (та претензій), особливо лист від 11.05.2007 судова колегія вважає, що позивач обгрунтовано посилався в позовній заяві на ст.612 Цивільного кодексу України, як на підставу своїх вимог, оскільки позивач попередив відповідача, що не чекає вже від нього виконання умов договору, а вимагає повернення невикористаних відповідачем грошових коштів. При цьому посилання позивача в претензії на можливість прийняти автомобілі в рахунок погашення "заборгованості", якщо у відповідача відсутні грошові кошти у необхідній кількості, не змінює загальний зміст листа як відмову від подальших поставок, що не заперечував і не спростував відповідач.

Отже суд першої інстанції також вірно вказав на п.3 ст.612 Цивільного кодексу України, як на правову підставу задоволення позовних вимог.

Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Застосування ст.1212 Цивільного кодексу України також є обґрунтованим, оскільки позивач перестав чекати виконання договору відповідачем, повідомивши його про це (п.3 ст.612 Цивільного кодексу України), а тому відпали законні підстави, у зв'язку із якими залишок грошових коштів, одержаних відповідачем від позивача на придбання автомобілей, знаходиться у відповідача.

Позивач не вимагає стягнення неустойки.

Вимоги повернути 230081 грн. 26 коп. не є вимогами щодо притягнення його до відповідальності, оскільки повернення набутого на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України відбувається навіть за відсутності вини.

Скаржник вважає, що він свої обов'язки за договором комісії виконав повністю, оскільки уклав договори на придбання 6 сідельних тягачів (договір №13) і 4 причепів (договір №14).

Крім того придбані автомобілі (з причепами) необхідно було поставити Комітенту (п.2.1.3 договору комісії), що також не виконано.

Відповідач не згоден з вимогами позивача і посилається на те, що на виконання умов договору комісії ним було укладені з «BAUMER NUTZFAHRZEUGE ANHANGER GMBH ? CO. AG» (далі - Продавець):

- договір купівлі - продажу № 13 на придбання 6 сідельних тягачів (а.с.94,95;Т.1);

- договір купівлі - продажу № 14 на придбання 4 напівпричепів (а.с.96,97;Т.1).

Відповідач перерахував грошові кошти на рахунок Продавця за договорами № 13 та № 14 на загальну суму 181000,00 євро, а саме:

- платіжне доручення №24 від 06.12.2005 на суму 35000,00 євро (а.с.149;Т.1);

- платіжне доручення №25 від 21.12.2005 на суму 146000,00 євро (а.с.150;Т.1).

Але за умовами договору комісії він повинен був укласти договори на 16 сідельних тягачів і 16 причепів (додаток №1 - а.с.17;Т.1)

В матеріалах справ відсутні платіжні документи №2438 від 30.11.2005 про перерахування позивачем 1500000 грн. для виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором комісії та №125 від 20.02.2006 про повернення відповідачем позивачу 50000 грн.

Разом із тим сума, на яку були поставлені автомобілі, підтверджується наданими позивачем актами приймання - передачі автомобілей та додатками до них (а.с.26-28,32-37,43-46,50,51).

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав, що ним передано позивачу транспортні засоби на суму 1219918 грн. 80 коп., недопоставлено автомобілей на суму 230081 грн. 26 коп. (а.с.90;Т.1), розрахунок позивача не спростовував.

Листом №117 від 18.07.2007 відповідач також визнав наявність "заборгованості" перед ДП "Укрспецавтобаза" 230081 грн. 26 коп. (а.с.65;Т.1).

Відповідачем також надано до матеріалів справи рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2008 та постанова Луганського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 по справі №8/598пд, де, як факт, встановлено, що ПП "Транзит" визнає наявність боргу 230081 грн. 26 коп. перед ДП "Укрспецавтобаза" за договором комісії №5/09/ТР (а.с.69-75;Т.1).

Отже судом першої інстанції вірно визначено розмір суми, що була стягнута на користь позивача.

У відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач, визначаючи борг в зазначеній сумі, не погоджується із її стягненням, оскільки він не є відповідальним перед Комітентом, тому що в договорі комісії не передбачено поручительство за виконання договорів (№13 та №14) третьою особою «BAUMER NUTZFAHRZEUGE ANHANGER GMBH ? CO. AG».

Судова колегія вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що відповідно до п.3 ст.1016 Цивільного кодексу України та п.8.1.2 договору комісії він не несе відповідальність перед Комітентом за невиконання третьою особою договору з поставки транспортних засобів (№13, №14).

Щодо вимог про стягнення збитків у вигляді неотриманого прибутку, то судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що дані вимоги, їх розмір недоведені позивачем. Ним не надано належних доказів зазначеної суми збитків.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 27.01.2009 по справі №15/489 відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 1150 грн. 41 коп. відносяться на скаржника - Приватне підприємство «Транзит»,       м. Луганськ.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету КМУ від 21.01.1993 N7-93 "Про державне мито" повернути Приватному підприємству "Транзит", м. Луганськ, вул. Краснодонська, 4, ідентифікаційний код 21811911, із державного бюджету зайво сплачену суму державного мита у розмірі 149 грн. 59 коп. за квитанцією №14603981 від 09.02.2009, яка знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Транзит», м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2009 у справі №15/489 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2009 у справі №15/489 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 1150 грн. 41 коп. покласти на скаржника.

4. Повернути Приватному підприємству "Транзит", м. Луганськ, вул. Краснодонська, 4, ідентифікаційний код 21811911, із державного бюджету зайво сплачену суму державного мита у розмірі 149 грн. 59 коп. сплаченого за квитанцією №14603981 від 09.02.2009, яка знаходиться в матеріалах справи.

Підставою повернення є дана постанова завірена гербовою печаткою суду.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов