cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2013 року Справа № 902/120/13-г
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Олексюк Г.Є.
при секретарі Сливінський О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ольчедаївський А.М.
від органу прокуратури: Марщівська О.П. (посвідчення № 019161 від 30.07.13 р.)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Селянського фермерського господарства "Ольчедаївського А.М." на рішення господарського суду Вінницької області від 04.04.13 р. у справі № 902/120/13-г (суддя - Маслій І.В.)
за позовом Прокурора Чернівецького району в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області
до відповідача Селянського фермерського господарства "Ольчедаївського А.М."
про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Чернівецького району, 23100, Вінницька обл.., смт. Чернівці, вул.. Чапаєва, 26 (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області, 23100, Вінницька обл.., смт. Чернівці, вул.. Леніна, 103-1 (надалі - позивач) звернувся в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (а.с. 3-5) до Фермерського господарства "Ольчедаївського А.М.", 24110, Вінницька вул., Чернівецький р-н, с. Біляни, вул.. Ломоносова, 12 (надалі -відповідач), в якій просить визнати недійсним договір оренди від 12.05.05.р.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.04.13р. (а.с. 68-72) позов задоволено.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що у порушення вимог ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", до Договору оренди не додано жодного документа, що є невід'ємною його частиною, а саме план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди, а тому прийшов до висновку, що оскаржуваний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак є недійсним.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 98-101) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 04.04.13 року у даній справі скасувати та припинити провадження у справі.
Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що договір оренди земельної ділянки є типовим, укладений вільним волевиявленням сторін, є схема земельної ділянки, яка передається в оренду, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі, яким визначено приймання-передачі об'єкта оренди.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 902/120/13-г у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Савченко Г.І., суддя Мельник О.В.
На підставі Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 18.07.13 р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" № 74 визначено колегію суддів для розгляду справи № 902/120/13-г у складі: суддя Бучинська Г.Б., суддя Савченко Г.І., суддя Мельник О.В.
Розпорядженням голови суду від 22.07.13 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Сініціна Л.М., суддя Олексюк Г.Є.
Розпорядженням голови суду від 27.08.13 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Олексюк Г.Є.
Представник позивача не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Заслухавши пояснення представників відповідача, прокурора, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 12.05.2005 р. між Чернівецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством "Ольчадаївського А.М." (орендар) укладено Договір оренди землі (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, відповідно до розпорядження Чернівецької РДА № 31 від 07.02.2005 р., яка знаходиться на території Гонтівської сільської ради, загальною площею 12,5 га, у тому числі 12,5 га ріллі (п.2 Договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 122 202,37 грн. (п. 5 Договору).
Договір укладено на 15 років (п. 8. Договору).
Пунктом 9 Договору сторонами визначено розмір орендної плати, а саме: 50 грн. за 1 га в рік.
Пунктом 14 передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строк, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі несплаченої суми за кожний день прострочення.
Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Підстави розроблення проекту відведення земельної ділянки договором не передбачені (п. 18 Договору).
Пунктами 21-24 Договору передбачені умови повернення земельної ділянки.
Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони визначили в п.п. 41, 42 Договору.
На орендованій земельній ділянці обмеження відсутні, передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмеження та інших прав третіх осіб на цю ділянку (п.п. 26, 27 договору).
Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар (п. 32 Договору).
Пунктом 43 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір підписаний уповноваженими представниками, скріплений печатками сторін та зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при ДК України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.10.05 р. № 04058270000.
Оцінивши умови договору оренди, суд робить висновок, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, визначених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", для такого виду договорів.
Водночас, 28.12.2012 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду про зміну умов Договору від 12.05.2005 р., якою змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та орендну плату, а саме: грошова оцінка становить - 278150,40 грн. орендна плата становить 667,56 грн. за 1 га в рік. Всього 8344,51 грн. в рік.
На виконання розпорядження Чернівецької РДА № 31 від 07.02.05 р. начальником Чернівецького райвідділу земельних ресурсів проведено відведення в натурі земельних ділянок загальною площею 12,5 га із земель, що перебувають в запасі Гонтівської сільської ради, що підтверджується актом встановлення меж ділянки в натурі (а.с. 46).
Договір зареєстровано в органі Державної реєстрації Чернівецького району, та внесено у Державний реєстр земель, що підтверджується висновком Державного комітету України по земельним ресурсам № 27 від 18.05.05 р. (а.с. 13).
Крім того, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер №0524982700:05:002:0240, що підтверджується довідкою Чернівецького районного відділу земельних ресурсів (а.с. 14).
Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, Прокурор посилався на ст.. 15 ЗУ «Про оренду землі», ст.. 203 ЦК України, ак зокрема на відсутність невід'ємних частин договору оренди.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.04.13 р. договір оренди земельної ділянки визнано недійсним, оскільки до договору не додано жодного документа, що є невід'ємною його частиною, однак колегія суддів не погоджується даними висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09, судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
У ч. 1 т. 15 ЗУ "Про оренду землі" встановлено перелік істотних умов договору оренди землі, відсутність однієї з яких згідно з ч. 2 цієї статті є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди.
З аналізу ст.. 15 ЗУ "Про оренду землі", ст.. 203 ЦК України вбачається, що вказаними нормами встановлений вичерпний перелік підстав визнання договору недійсним, при цьому відсутність додатків до договору не є підставою визнання договору недійсним.
Враховуючи вказане, суд звертає увагу на те, що в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, щодо відповідності змісту правочину ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Дослідивши умови оскаржуваного договору, колегія суддів констатує, що сторонами при укладенні договору, досягнуто всіх істотних умов передбачених ст.. 15, статей 4-6, 11, 17, 19 ЗУ "Про оренду землі".
Водночас, Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що в матеріалах справи міститься акт встановлення меж ділянки в натурі , до якого додається схема земельної ділянки, що відводиться відповідачу (а.с. 46). З наданої схеми вбачається розмежування наданих відповідачу земель на землі пайового фонду, загального користування та землі Пилипівської сільської ради, що не враховано судом при винесенні рішення та не надано оцінки даним доказам.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що в акті встановлення меж ділянки сторони передбачили, що для використання земельних ділянок відповідач приступає з дня підписання цього акту. Колегія суддів приходить до висновку, що на виконання умов договору, сторони підписали вказаний акт, який за своїм змістом містить вимоги щодо акта приймання-передачі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відсутність акта приймання-передачі як окремого документа не може розглядатися як підстава недійсності договору. Відповідно до ст.. 18 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, відповідно лише після державної реєстрації договору на його підставі можуть виникати права і обов'язки, у тому числі право володіння орендованою земельною ділянкою. Оскільки акт приймання-передачі посвідчує передачу земельної ділянки саме у володіння орендарю, а вказаний факт не оспорюється по даній справі, тому суд приходить до висновку, що акт приймання-передачі не може слугувати підставою для визнання договору недійсним.
Враховуючи вказане, апеляційний суд оцінює критично доводи суду першої інстанції щодо відсутності до договору оренди невід'ємних частин, таких як: плану або схема ділянки, яка передається в оренду; акта визначення меж земельної ділянки в натурі та акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.. 16 ЗУ "Про оренду землі"(в редакції, чинній на момент укладення), передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без змін її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Аналогічного змісту норма міститься в п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
З наведеного вбачається, що оскільки на виконання розпорядження Чернівецької райдержадміністрації № 31 від 07.02.05 р. проведено відведення в натурі земельних ділянок площею 12,5 га, зміни цільового призначення умовами договору не передбачені, тому суд приходить до висновку про можливість передачі спірної земельної ділянки без розроблення проекту її відведення.
Крім того, колегія суддів, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, констатує той факт, що спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0524982700:05:002:0240 (а.с. 14), при цьому кадастровий план в матеріалах справи відсутній.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди.
Враховуючи той факт, що оскаржуваний договір оренди зареєстрований Чернівецьким районним відділом земельних ресурсів в 2005 р., апеляційний суд приходить до висновку, що на час реєстрації договору оренди були наявні всі його невід'ємні частини. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують відсутність невід'ємних частин договору на час його реєстрації в відділі земельних ресурсів.
Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Відповідно до п. 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", для правильного вирішення спору визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з`ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами ст.. 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановити наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.
П. 2.25 Постанови передбачено, що у спорах про визнання договору оренди землі недійсним судам належить ретельно з'ясувати наявність відповідних повноважень у осіб, якими підписується договір.
Враховуючи вказані норми чинного законодавства України, суд звертає увагу на те, що відповідно до розпорядження голови Чернівецької райдержадміністрації № 31 від 07.02.05 р. відповідачу надано в оренду спірну земельну ділянку та проведено відведення в натурі вказаної земельної ділянки (акт встановлення меж ділянки в натурі а.с. 46). Спірний договір підписаний головою Чернівецької райдержадміністрації та головою ФГ "Ольчедаївського А.М.".
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначене рішення райдержадміністрації № 31 в судовому порядку не оскаржувалось, докази його скасування в матеріалах справи відсутні.
З огляду на те, що договір оренди укладався на виконання рішення органу виконавчої влади, вказане рішення не скасовано, при цьому в момент вчинення правочину сторонами дотримано вимога, щодо відповідності змісту правочину ЦК України іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для визнання відповідного договору недійсним.
Доводи прокурора щодо необхідності індексації нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки.
Згідно зі ст.. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органами місцевого самоврядування.
Суд враховує, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої ст.. 15, ст.. 21 ЗУ "Про оренду землі".
З матеріалів справи вбачається, що сторонами при підписанні договору погоджені умови щодо перегляду орендної плати, в тому числі з підстав внесення змін до методики розрахунку орендної плати. Суд зазначає, що сторонами переглядалась сума орендної плати в Угоді про зміну умов Договору від 12.05.2005 р.
Враховуючи вказане, суд констатує, що позивач не позбавлений права звернутись до відповідача з пропозицією внести зміни до договору в частині орендної плати, відповідно до методики нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, а у разі відмови відповідача від підписання угоди про внесення вказаних змін, звернутись в суд.
Враховуючи вказане Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивач не довів наявність підстав, в розумінні ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст.ст. 15, 17 ЗУ "Про оренду землі" для визнання спірного договору недійсним, доводи прокурора, викладені в позовній заяві, судова колегія вважає такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та обставинами справи.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Ольчедаївського А.М." на рішення господарського суду Вінницької області від 04.04.13 р. у справі № 902/120/13-г - задоволити.
Рішення господарського суду Вінницької області від 04.04.13 р. у справі № 902/120/13-г - скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.
Стягнути з Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області (ідн.код 200992317) на користь Селянського фермерського господарства "Ольчедаївського А.М." (код ЄДРПОУ 200897881, реєстраційний номер ЄРП 10002142635) 575, 00 грн. в повернення судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Вінницької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №902/120/13-г повернути господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2013 |
Оприлюднено | 09.09.2013 |
Номер документу | 33333100 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Бучинська Г.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні