Ухвала

від 27.03.2009 по справі 20/399

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20/399

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

27 березня 2009 р.                                                                                   № 20/399  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддівКочерової Н.О.Мамонтової О.М.Черкащенка М.М.

перевіривши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янка"

на рішення

у справі                                       господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року№ 20/399

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг"

допротовариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янка"стягнення 81801,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янка" № 45 від 29.01.2009 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та не приймається до розгляду з таких підстав.

В порушення вимог ст.111 ГПК України скаржником до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.        

Відповідно до підпункту "г" п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" ставки державного мита із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами встановлюються в такому розмірі: 50 відсотків   ставки, що  підлягає  сплаті у  разі  подання   заяви,  для  розгляду  спору в першій інстанції, а із спорів  майнового  характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи  з  оспорюваної суми.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року стягнуто з відповідача на користь позивача 60000,0 грн. заборгованості, 3698,36 грн. пені та 6000,0 грн. штрафу, а також судові витрати.

Виходячи з оспорюваної суми, при поданні касаційної скарги необхідно було сплатити 50 % ставки (1 % відсоток оспорюваної суми, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 348,49 грн. Однак, скаржником згідно платіжного доручення № 97 від 05.02.2009 року сплачено лише 205,0 грн., а тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Також, в порушення п.6 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України заявником не обґрунтовано в касаційній скарзі суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права в оскаржуваному рішенні. Аналізуючи норми права, заявник не вказує на порушення, допущені судом, та не мотивує в чому полягають ці порушення, не вказує які висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають законодавству та посилається тільки на обставини справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року було переглянуто в апеляційному порядку Київським апеляційним господарським судом, який 15.01.2009 року прийняв постанову про залишення його без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ст.ст.107, 108 Господарського процесуального кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янка" не позбавлене можливості оскаржити в касаційному порядку вищезазначену постанову Київського апеляційного господарського суду.

З огляду на викладене та керуючись п.п. 4, 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янка" на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року у справі № 20/399  повернути скаржнику.

Головуючий                                                                                  Н. Кочерова

Судді                                                                                     О.Мамонтова

                                                                                                                                        М. Черкащенко