Постанова

від 28.08.2013 по справі 911/205/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р. Справа№ 911/205/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Цурановій І.А.

за участю представників:

від позивача: Денисенко Є.В. - представник за дов. №482 від 16.01.2013р.;

від відповідача: Алєксєєв І.О. - представник за дов. №1 від 21.02.2013р.;

від третьої особи: Варшавець Я.Л. - представник за дов. №1/08-163 від 07.08.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис»

на рішення господарського суду Київської області

від 01.03.2013р. (дата підписання - 11.03.2013р.)

у справі №911/205/13-г (суддя - Конюх О.В.)

за позовом Вишнівської міської лікарні

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Вишнева міська рада

про визнання договору оренди та додаткової угоди недійсними.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013р. Вишнівська міська лікарня звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис» про визнання недійсним укладеного між сторонами Договору №6 від 01.04.2006р. оренди нежитлового приміщення поліклініки для дорослих, розташованого за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 7, загальною площею 73 кв.м., а також про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 01.01.2010р. до цього Договору, згідно якої продовжено строк дії Договору до 01.02.2015р.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю укладеного між сторонами Договору вимогам ч.6 ст.5.5 Статуту Вишнівської міської лікарні щодо необхідності погодження договору оренди з власником приміщень - Вишнівською міською радою, а також недотримання сторонами в момент укладення цього Договору вимог ст.793 ЦК України щодо його нотаріального посвідчення.

Крім того, позивач зазначив, що встановивши наведені обставини, він у травні та червні 2012р. направив на адресу відповідача листи про розірвання укладеного між сторонами Договору та просив ТОВ «Оазис» звільнити займане приміщення. Однак, відповідач належним чином не відреагував на повідомлення позивача, орендоване приміщення у добровільному порядку не звільнив, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №911/205/13-г.

Відповідач позов не визнав. За оцінкою відповідача, до правовідносин сторін з приводу укладення та виконання спірного Договору не підлягали застосуванню положення Цивільного Кодексу України, зокрема, ст.793 ЦК України, оскільки учасниками цих відносин є суб'єкти господарювання, в той час як положеннями Цивільного кодексу України регулюються відносини із фізичними особами.

На думку відповідача, необгрунтованим було посилання позивача на ч.6 п.5.5 Статуту Вишнівської міської ради щодо необхідності погодження спірного Договору із міською радою. Відповідач вважав, що необхідність отримання такого погодження виникає при передачі в оренду вільних приміщень, в той час як ТОВ «Оазис» здійснювало орендне користування приміщеннями, починаючи з 2002-2003 рр. згідно з укладеними між сторонами договорами оренди. Відповідач зазначив, що дозвіл на користування орендованими приміщеннями, а також здійснення перепланування та капітальний ремонт цих приміщень відповідач отримав рішенням Вишнівської міської ради №107/7 від 25.11.2002р., в силу чого орендар скористався переважним правом на укладення із позивачем спірного договору оренди приміщень на новий строк.

Третя особа підтримала наведені позивачем доводи і просила про задоволення заявлених Вишнівською міською лікарнею позовних вимог.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.03.2013р. у справі №911/205/13-г (суддя - Конюх О.В.) позов задоволено повністю, визнано недійсними укладений між Вишнівською міською лікарнею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оазис» Договір оренди №6 від 01.04.2006р. та Додаткову угоду №1 від 01.01.2010р. до Договору оренди №6 від 01.04.2006р. щодо оренди нежитлового приміщення на першому поверсі Вишнівської міської лікарні, загальною площею 73 кв.м., за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 7. Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом повернення об'єкту оренди Вишнівській міській лікарні. Стягнуто з ТОВ «Оазис» на користь Вишнівської міської лікарні 1 134,00 грн. судового збору.

За оцінкою місцевого господарського суду, рішення виконкому Вишневої міської ради рішення від 25.11.2002р. №107/7 про надання дозволу ТОВ «Оазис» на розміщення аптеки та аптечних кіосків було прийняте із перевищенням цим органом своїх повноважень, а тому не могло розглядатися як погодження органом, уповноваженим управляти майном - Вишневою міською радою, укладеного між сторонами спірного Договору. До того ж, господарський суд зазначив, що об'єкти оренди за укладеними у 2002-2003 рр. договорами та за спірним Договором не є тотожними, а спірний Договір не має відношення до правовідносин оренди, які виникли у 200-2003 рр. Відсутність доказів погодження спірного Договору Вишневою міською радою покладена судом першої інстанції в осноку висновку про обгрунтованість доводів позивача щодо порушення сторонами в момент укладення вимог ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при укладенні спірного правочину сторонами не були дотримані вимоги ст.793 ЦК України щодо його нотаріального посвідчення. Відтак, в силу ч.1 ст.220 ЦК України, він є нікчемним. Однак, враховуючи фактичне виконання сторонами цього Договору, господарський суд задовольнив позовні вимоги про визнання Договору недійсним, застосувавши при цьому передбачені ст.216 ЦК України наслідки його недійсності щодо зобов'язання відповідача повернути Вишнівській міській лікарні орендоване за недійсним договором приміщення.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами прийнятого рішення, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти новий судовий акт, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на невідповідність висновків місцевого господарського суду фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення.

Так, за поясненнями скаржника передане йому в оренду на підставі спірного Договору приміщення, площею 73,0 кв.м., було результатам перепланування та капітального ремонту приміщень, площею 56,0 кв.м. та 17,0 кв.м., переданих в користування ТОВ «Оазис» згідно укладених із позивачем договорів оренди №2 від 01.12.2002р. та №1 від 01.06.2003р. Дозвіл на передання вказаних приміщень у тимчасове платне користування ТОВ «Оазис» наданий згідно рішення виконкому Вишневої міської ради від 25.11.2002р. №107/7, прийняте в межах повноважень, наданих виконкому міською радою. Крім того, обгрунтовуючи свої заперечення, апелянт зазначив, що, в силу ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» для передачі в оренду нерухомого майна, площею 56 кв.м. та 18 кв.м., що не перевищує площу 200 кв.м., не вимагається дозволу органів уповноважених, органами місцевого самоврядування управляти майном, яке перебуває у комунальній власності.

За оцінкою апелянта, визнання спірного Договору недійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК України є неправомірним, оскільки позивач ухилився від виконання вимог закону та не здійснив нотаріального посвідчення Договору.

Серед інших доводів апеляційного оскарження відповідач посилався на Акт від 18.05.2010р. №04-08/14 ревізії фінансово-господарської діяльності Вишнівської міської лікарні за період з 01.04.2008р. по 01.04.2010р., проведеної Констрольно-ревізійним управлінням в Київській області. Згідно цього Акту, вказував скаржник, не було встановлено порушень дотримання законодавства при укладенні договорів оренди приміщень і майна за результатами проведеної ревізії.

Оскільки господарський суд наведеного не взяв до уваги, відповідач просив скасувати прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі і у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Водночас, відповідачем було подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. №911/205/13-г (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Оазис» відновлено пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 28.08.2013р.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив про задоволення апеляційної скарги, в той час як представники позивача та третьої особи проти доводів апеляційного оскарження заперечили, просили рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи випливає, що 01.12.2002р. між Вишнівською міською лікарнею, як орендодавцем, та ТОВ «Оазис», як орендарем, на підставі рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 25.11.2002р. №107/7 «Про надання дозволу ТОВ «Оазис» на розміщення аптеки та аптечних кіосків в орендованих приміщеннях в м. Вишневе по вул. Жовтнева, 21, Жовтнева, 43, Машинобудівників, 7» (а.с.67) був укладений Договір оренди №2 (а.с.42-43), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування нежиле приміщення, площею 56 кв.м., що знаходиться у будові Лікарні за адресою м. Вишневе, вул. Машинобудівників 7, та яке перебуває на балансі Вишневої міської лікарні.

Фактична та юридична передача вказаного приміщення здійснена відповідно до Акту прийому - передачі від 01.07.2003р. (Додаток №1 до Договору №2 від 01.12.2002р. - а.с.44).

В подальшому, 01.06.2003р. між Вишнівською міською лікарнею, як орендодавцем, та ТОВ «Оазис», як орендарем, був укладений Договір оренди №1 (а.с.39-40), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування нежиле приміщення, площею 17 кв.м., що знаходиться у будові Лікарні за адресою м. Вишневе, вул. Машинобудівників 7, та яке перебуває на балансі Вишневої міської лікарні.

Передача приміщення, площею 17,0 кв.м. підтверджується двосторонньо підписаним Акту прийому - передачі від 01.07.2003р. (Додаток №1 до Договору оренди №1 від 01.06.2003р. - а.с.41).

Строк оренди нежитлових приміщень за вказаними договорами становив п'ять років з дня їх укладення.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради від 28.08.2003р. №74/14 (а.с.38) ТОВ «Оазис» надано дозвіл на перепланування в аптеку та капітальний ремонт орендованих приміщень Вишневої міської лікарні по вул. Машинобудівників, 7.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.04.2006р. між Вишнівською міською лікарнею (далі - орендодавець, позивач, Лікарня) та ТОВ «Оазис» (далі - орендар, відповідач, Товариство) укладено Договір оренди №6 (далі - Договір), який згідно положення п.1 є продовженням Договору оренди №2 від 01.12.2002р. та Договору оренди №1 від 01.06.2003р.

Відповідно до п.1.2 Договору необхідність продовження зазначених договорів виникла у зв'язку із завершенням перепланування та капітального ремонту в орендованих приміщеннях згідно рішення виконкому Вишнівської міської ради №74/14 від 28.08.2003р. та об'єднанням двох орендованих приміщень в одне.

За змістом п.1.3, 1.4 Договору орендоване приміщення нежиле, знаходиться в строковому платному володінні та користуванні орендаря, загальна площа після перепланування складає 73,0 кв.м. у будові Лікарні за адресою: м. Вишнене, вул. Машинобудівників, 7, і перебуває на балансі Вишнівської міської лікарні.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначається згідно діючого законодавства України.

Згідно п.9.1 Договору він діє п'ять років з 01.04.2006р. по 01.04.2011р.

В подальшому, 01.01.2010р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору, в якій домовились на підставі п. 5 Закону України №5235 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», викласти пункт 9.1 Договору в наступній редакції: «9.1. Цей Договір діє на протязі п'яти років з 01.01.2010р. до 01.01.2015р.».

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, Лікарня вказувала на недійсність укладеного із Товариством Договору оренди №6 від 01.04.2006р. у зв'язку із недотриманням сторонами в момент укладення спірного правочину вимог п.6 ст.5.5 Статуту Лікарні щодо погодження Договору із уповноваженим органом - міською радою, та ст.793 ЦК України в частині обов'язковості нотаріального посвідчення Договору оренди, який був укладений на строк більше одного року.

Суд першої інстанції визнав обгрунтованими доводи позивача та задовольнив позов у повному обсязі, визнавши недійсним спірний правочин на підставі ст.ст. 215, 220 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Разом з тим, враховуючи роз'яснення Вищого господарського суду України, викладені в Інформаційному листі від 13.08.2008р. №01-8/482, про те, що позовні заяви про визнання нікчемних правочинів недійсними приймаються і розглядаються на загальних підставах, господарський суд розглянув заявлені позивачем вимоги про визнання спірного Договору недійсним та задовольнив їх.

Утім, судова колегія не може погодитися із правовою оцінкою спірного Договору як нікчемного правочину.

В силу припису ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу.

У відповідності до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови у ній установлюються законом.

Закон України від 1 липня 2004р. № 1952-ІУ «Про державу реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 3 серпня 2004 року, у ст.3 передбачав, що речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, установленому цим Законом.

В силу ч.2 ст.793 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договору оренди від 01.04.2006р.), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на рік і більше підлягав нотаріальному посвідченню.

Утім, Договір оренди №6 від 01.04.2006р. та Додаткова угода №1 від 01.01.2010р. до нього були вчинені у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Частиною другою ст.220 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Утім, норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, адже момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не породжують для сторін прав та обов'язків. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі N 3-28гс11).

При цьому, судова колегія враховує різницю між невчиненим договором і нікчемним договором. Так невчинений договір ніколи не має правової сили внаслідок того, що не існує, тоді як нікчемний договір є договором, який відбувся, проте в силу наявних у ньому пороків (волі, форми, предмету, тощо) визнається позбавленим правової сили.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про неукладеність Договору оренди №6 від 01.04.2006р. та Додаткової угоди №1 від 01.01.2010р. до нього. Відтак, у сторін не виникло обов'язку по його виконанню, а тому судова колегія вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду в частині застосування передбачених ст.216 ЦК України наслідків недійсності правочину та зобов'язання ТОВ «Оазис» повернути Вишнівській міській лікарні передане відповідачу у користування приміщення, в той час як спірний Договір є неукладеним, а Лікарнею вимоги про повернення орендованого майна не заявлялись.

Не можуть бути задоволені вимоги скаржника про визнання дійсним укладеного між сторонами Договору оренди №6 від 01.04.2006р. та Додаткової угоди №1 від 01.01.2010р. до нього, адже з цими вимогами відповідач до суду першої інстанції не звертався.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та необхідність скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі з прийняттям нового судового акту про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис» на рішення господарського суду Київської області від 01.03.2013р. у справі №911/205/13-г задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 01.03.2013р. у справі №911/205/13-г скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути із Вишівської міської лікарні (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 7, код ЄДРПОУ - 22201472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 7, код ЄДРПОУ - 32137929) 573,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідного наказу.

6. Матеріали справи №911/205/13-г повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Зубець Л.П.

Новіков М.М.